Рішення

від 29.08.2013 по справі 904/4711/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.08.13р. Справа № 904/4711/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові Мастила - Схід", (м. Запоріжжя)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смазпромсервіс", (м. Дніпропетровськ)

про стягнення 22 411,44 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Залітко Ю.В. - представник (дов. б/№ від 01.06.13р.)

від відповідача: Грушка В.О. - керівник (довідка; паспорт)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові Мастила-Схід" (далі-позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смазпромсервіс" (далі-відповідач) про стягнення 22 411,44 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 21 688,80 грн. - основний борг, 602,20 грн. - пеня, 120,44 грн. - 3% річних.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 343/25 від 10.01.13р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги позивача визнає у повному обсязі, але не має можливості оплатити борг за отриманий товар через складну фінансову ситуацію, яка склалась на підприємстві, у зв'язку з чим просить суд розстрочити виконання рішення та допустити стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смазпромсервіс" загального розміру у сумі 24 131,94 грн. наступним чином:

- 4 131,94 грн. - у строк до 20.09.2013 року;

- 4 000,00 грн. - у строк до 20.10.2013 року;

- 4 000,00 грн. - у строк до 20.11.2013 року;

- 4 000,00 грн. - у строк до 20.12.2013 року;

- 4 000,00 грн. - у строк до 20.01.2014 року;

- 4 000,00 грн. - у строк до 20.02.2014 року.

Розгляд справи відкладався з 27.06.13р. на 16.07.13р. та з 16.07.13р. на 27.08.13р.

16.07.13р. у судовому засіданні за клопотанням відповідача продовжено строк вирішення спору по справі № 904/4711/13 на 15 (п'ятнадцять) днів з 15.08.13р. по 30.08.13р. включно.

Суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислові Мастила-Схід", як постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Смазпромсервіс", як покупець, було укладено договір поставки № 343/25.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплений їх печатками. Термін дії договору закінчується 31 грудня 2013 року, але не раніше повного виконання зобов'язань обома сторонами (п.п. 10.1., 10.2. договору поставки).

У відповідності та до умов даного договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та в повному обсязі сплатити цей товар (п. 2.1. договору поставки).

Асортимент, номенклатура, маркування, одиниця виміру та її ціна за бажанням покупця, зазначається в специфікації (додаток до договору № 1) та/або рахунку на оплату. В процесі виконання договору інформацію, яку зазначено у специфікації, може бути змінено постачальником, в результаті чого сторони погоджують нову специфікацію (п. 2.2. договору поставки).

Пунктом 3.2. договору поставки передбачено, що поставка товару здійснюється партіями на підставі належним чином оформлених заявок на поставку товару покупця. Заявка на поставку товару передається постачальнику засобами електронного зв'язку (по факсу). Підтвердженням про прийняття заявки зі сторони постачальника являється виставлений рахунок на оплату.

Згідно п. 3.4. договору поставки, строки поставки товару - протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання заявки на поставку товару від покупця та погодження її постачальником. Строки поставки можуть бути змінені за погодженням сторін. За ініціативи однієї із сторін, зміна строків поставки оформляється додатковою угодою до договору або вказується в специфікації.

Відповідно до п. 4.1. договору поставки, ціна на товар визначається постачальником на день підписання заявки на поставку товару. Ціна товару включає ПДВ, порядок нарахування якого регулюється чинним законодавством України.

Згідно п. 4.2. договору поставки, покупець оплачує поставлений постачальником товар за цінами визначеними у рахунках, видаткових накладних, належним чином оформлених на підставі специфікації або заявки на поставку.

Оплата товару покупцем здійснюється не пізніше 14 календарних днів з моменту передачі товару покупцеві (підписання видаткових накладних та/або інших супровідних документів (п. 4.5. договору поставки).

15.03.2013 року та 20.03.2013 року у відповідності та до умов договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові Мастила-Схід" на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Смазпромсервіс" належним чином здійснило поставку товару останньому на загальну суму 21 688,80 грн., підтвердженням чого являються підписані сторонами видаткові накладні, а саме: видаткова накладна № 3431000158 від 15.03.2013р. у сумі 19 791,24 грн. та видаткова накладна № 3431000169 від 20.03.2013р. у сумі 1 897,56 грн., які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 10, 13).

Позивач зазначає, що відповідно до п. 4.5. договору поставки та видаткових накладних, відповідач зобов'язаний був оплатити товар в наступні терміни:

- по видатковій накладній № 3431000158 від 15.03.2013р. - 29.03.13р.;

- по видатковій накладній № 3431000169 від 20.03.2013р. - 03.04.13р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові Мастила-Схід" вказує на те, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Смазпромсервіс" були надані рахунки на оплату товару № 3431000188 від 13.03.2013р. та № 3431000214 від 19.03.2013р., які додаються до позовної заяви (а.с. 12, 15).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач прийняв товар через свого представника по довіреностях № 42 від 14.03.13р. та № 45 від 20.03.13р. (а.с. 11, 14).

Позивач стверджує, що відповідач після отримання товару у встановлені договором строки, розрахунок так і не здійснив.

З метою вирішення спору, до судового розгляду, 17.04.2013 року позивачем було направлено відповідачеві, засобами поштового зв'язку, рекомендованим листом з повідомленням письмову претензію (досудове попередження) № 40/13 від 15.04.2013р. з проханням погасити суму заборгованості в розмірі 21 688,80 грн. протягом 7-ми календарних днів з моменту її отримання.

Претензію позивача відповідачем було отримано 23.04.2013 року, підтвердженням чого являється підписане відповідачем повідомлення про вручення поштового відправлення, але дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, сума заборгованості не погашена.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки № 343/25 від 10.01.2013р. станом на 05.06.2013р. складає у розмірі 21 688,80 грн.

На підставі викладеного позивач просить суд згідно договору стягнути з відповідача основний борг у сумі 21 688,80 грн.

Доказів виконання по оплаті за договором поставки № 343/25 від 10.01.2013р. у сумі 21 688,80 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, але визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у сумі 21 688,80 грн.

Згідно п.п. 7.1., 7.2. договору поставки, за порушення умов даного договору винна сторона несе відповідальність відповідно до умов даного договору та чинного законодавства України (в повному обсязі, яка полягає у відшкодуванні спричинених нею фактичних витрат (збитків) іншій стороні в порядку передбаченому чинним законодавством України. У випадку порушення порядку розрахунків, згідно п. 4.5. договору, покупець оплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діє в період прострочення оплати) від суми, оплату від якої прострочено, за кожен день прострочення.

На підставі п. 7.2. договору поставки позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період з 30.03.13р. по 05.06.13р. у сумі 602,20 грн., згідно розрахунку, який знаходиться в матеріалах справи (а.с. 9).

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у сумі 602,20 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за загальний період з 30.03.13р. по 05.06.13р. у сумі 120,44 грн., згідно розрахунку, який доданий до позовної заяви (а.с. 9).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що розрахунок 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства.

З огляду на викладене, вимогу позивача щодо стягнення 3% річних за загальний період з 30.03.13р. по 05.06.13р. у сумі 120,44 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Відповідачем у судовому засіданні заявлена вимога щодо розстрочення виконання судового рішення за договором поставки № 343/25 від 10.01.13р. та допустити стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смазпромсервіс" загального розміру у сумі 24 131,94 грн. наступним чином: 4 131,94 грн. - у строк до 20.09.2013 року; 4 000,00 грн. - у строк до 20.10.2013 року; 4 000,00 грн. - у строк до 20.11.2013 року; 4 000,00 грн. - у строк до 20.12.2013 року; 4 000,00 грн. - у строк до 20.01.2014 року; 4 000,00 грн. - у строк до 20.02.2014 року, оскільки не має можливості оплатити борг за отриманий товар через складну фінансову ситуацію, яка склалась на підприємстві.

Згідно Роз'яснення ВАСУ від 12.09.96р. N 02-5/333 Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів.

При цьому, в силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд відмовляє у задоволенні клопотання про розстрочку виконання рішення, оскільки відповідач не навів підстав, які б свідчили про наявність обставин для надання відстрочки виконання рішення, а відсутність у певний період часу на рахунках відповідача грошових коштів не є поважною причиною, для надання відстрочки. Крім того, в судовому засіданні позивач заперечував проти задоволення розстрочки виконання судового рішення.

Викладене є підставою для задоволення позову у повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 32, ст. 33, ст. 49, ст. 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смазпромсервіс" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Каштанова, 4-Б; код ЄДРПОУ 32988040) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові Мастила - Схід" (юридична адреса: 69013, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Стартова, буд. 3-А; фактична адреса: 07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Ватутіна, 69-Б; код ЄДРПОУ 38025126) - 21 688 (двадцять одна тисячі шістсот вісімдесят вісім) грн. 80 коп. основного боргу, 602 (шістсот дві) грн. 20 коп. пені, 120 (сто двадцять) грн. 44 коп. 3% річних, 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя І.Ю. Дубінін Повне рішення складено 02.09.13р.