Рішення

від 28.08.2013 по справі 472/472/13-ц

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/472/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" серпня 2013 р. смт Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді - Тустановського А.О.,

при секретарі - Волощук І.В.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - Літвінова І.М., Романяка М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області справу за позовом

ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кустос" про визнання недійсним договору оренди землі, скасування запису про його державну реєстрацію та повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

13.03.2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Кустос» про визнання недійсним договору оренди землі, скасування запису про його державну реєстрацію та повернення земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що має на праві приватної власності земельну ділянку (кадастровий номер 4821780300:01:000:0116), площею 6, 02 га, розташовану в межах території Зеленівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії МК № 051567, виданим 28 листопада 2003 року на підставі розпорядження Веселинівської районної державної адміністрації від 22 жовтня 2003 року № 659-р, зареєстрованим в Книзі реєстрації актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 85.

11 травня 2011 року позивач надала цю земельну ділянку у користування на умовах оренди строком на 1 (один) рік ТОВ «Кустос», про що між сторонами було укладено договір оренди землі та акт приймання - передачі земельної ділянки, але копії цих документів позивачці ОСОБА_4 надані не були. Влітку 2012 року, у зв'язку з витоком строку дії договору, позивачка звернулася до відповідача з питанням про повернення земельної ділянки, оскільки остання бажала використовувати її особисто.

В свою чергу, керівництво ТОВ «Кустос» відповіло відмовою, посилаючись на те, що 11 травня 2011 року між сторонами було укладено Договір оренди землі, зареєстрований 29 грудня 2011 року відділом Держкомзему у Веселинівському районі Миколаївської області у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за реєстраційним № 482178034000768, за яким позивач передала ТОВ «Кустос» в оренду належну їй земельну ділянку строком на 10 років.

Позивач зазначає, що такий договір ніколи з ТОВ «Кустос» не укладала, у зв'язку із чим звернулася до відділу Держкомзему у Веселинівському районі Миколаївської області та відповідача з питанням про надання їй копії договору оренди землі, який отримала на початку 2013 року.

Позивачка вважає договір оренди земельної ділянки недійсним з наступних підстав.

В договорі оренди та в акті приймання передачі земельної ділянки від 11 травня 2011 року стоять підписи не позивачки. Також, угоду про розірвання договору оренди землі від 21.11.2006 року було укладено 21 травня 2011 року, а отже станом на 11 травня 2011 року договір оренди землі від 21.11.2006 року, зареєстрований 03 травня 2007 року за № 040701002867, був чинним, а тому позивачка вважає, що об'єкт оренди у період дії відповідного договору не може бути об'єктом оренди за іншим договором, укладеним пізніше. В договорі оренди землі наявні дописки в розділах об'єкт оренди, щодо кадастрового номера земельної ділянки, строку дії договору та форми та розміру орендної плати. Крім того, передача земельної ділянки орендарю було здійснено не в строки, зазначені в договорі оренди, що вказує на те, що цього договору позивачка укладала та земельну ділянку відповідачу не передавала. Акт приймання передачі земельної ділянки та угоду про розірвання договору оренди землі та від 21.11.2006 року, зареєстрованого за № 040701002867 від 03 травня 2007 року, позивачка не укладала та не підписувала.

Позивач та її представник в судовому засіданні просили визнати спірний договір оренди землі недійсним, скасувати запис про його державну реєстрацію та повернути земельну ділянку, оскільки договір не містить усіх обумовлених сторонами істотних умов у зв'язку із відсутністю вільності волевиявлення позивачки під час його укладення. Разом з тим, на такій підставі, як не підписання договору оренди земельної ділянки та акту приймання-передачі позивач та її представник не наполягали.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю. Суду пояснив, що спірний правочин від 11.05.2011 року є укладеним з моменту його державної реєстрації, тобто з 29.12.2011 року. При цьому, угода про розірвання договору оренди землі від 21.11.2006 року була зареєстрована 28.12.2011 року. Також, доводи позивачки щодо дописок в договорі оренди землі є лише припущеннями останньої. Земельна ділянка була передана відповідачу вже після реєстрації договору оренди землі, тобто після 29.12.2011 року, а дата 11.05.2011 року є помилковою.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд встановив наступне.

ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, площею 6,02 га, що розташована в межах території Зеленівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, виданим Веселинівською райдержадміністрацією Миколаївської області 28.11.2003 року за № 85 (а. с. 6).

Між сторонами в письмовій формі було укладено договір оренди землі, за яким ОСОБА_4 передала належну їй земельну ділянку в строкове платне користування ТОВ «Кустос». Договір було укладено строком на 10 років, земельна ділянка передана орендарю по акту ( а. с. 19-21).

29.12.2011 року зазначений договір оренди зареєстровано у відділі Держкомзему у Веселинівському районі Миколаївської області про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за № 482178034000768.

При цьому, свідок ОСОБА_5, яка займалася оформленням договорів оренди землі з орендодавцями, в судовому засіданні пояснила, що позивач підписувала договір оренди землі у себе вдома. Але, в договорі такі його умови, як кадастровий номер, орендна плата, а саме - «або не менше 3% від грошової оцінки в грошовому виразі», та умови передачі у заставу і внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, що зазначено в графі «Умови і строки передачі земельної ділянки», були заповненні (дописані) під час реєстрації договору та без обумовлення зазначених доповнень з орендодавцем, тобто з позивачем.

Відповідно до положень ст. ст. 202-203 ЦК України правочином визнається дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, є:

- зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом й бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недотримання хоча б однієї із зазначених умов дійсності правочину може тягнути його нікчемність, з застосуванням відповідних правових наслідків, або слугувати підставою для визнання правочину недійсним у судовому порядку відповідно до ст. 215 ЦК України.

Якщо правочин підлягає державній реєстрації, то він є вчиненим з моменту такої реєстрації.

Договір оренди земельної ділянки є одним із видів правочинів, а тому, сторони по ньому теж повинні дотримуватися зазначених правил.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Частиною другою ст. 15 цього Закону встановлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Отже, відсутність у договорі оренди землі хоча б однієї з істотних умов, передбачених у ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», зокрема й серед переліку, зазначених позивачем, є підставою для визнання недійсним такого договору оренди відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до ч 1 ст 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обовязковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Згідно висновку, викладеному у постанові Верховного суду України від 6 лютого 2012 у справі № 6-104ц11 у разі відсутності в договорі оренди землі хоча б однієї з істотних його умов, такий договір підлягає визнанню недійсним за правилами частини другої статті 15 Закону України "Про оренду землі".

Як встановлено в судовому засіданні сторони спірного договору не дійшли згоди щодо всіх його істотних умов під час укладання.

Таким чином, оскільки оспорюваний договір на час його укладання не містив вільного волевиявлення позивачки ОСОБА_4 стосовно таких його умов, як об'єкта оренди (кадастровий номер), орендної плата та умови передачі у заставу і внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, які визначені законом як істотні, а тому такий договір підлягає визнанню недійсним за правилами ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі». При цьому, такі вимоги позивачки, як скасування запису про державну реєстрацію договору та повернення земельної ділянки, суд вважає передчасними з-за відсутності спору на час розгляду справи в суді.

В силу ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір сплачений позивачем у розмірі 114,70 грн..

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Визнати недійсним договор оренди землі від 11 травня 2011 року, зареєстрований 29 грудня 2011 року відділом Держкомзему у Веселинівському районі Миколаївської області у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за реєстраційним № 482178034000768.

Відмовити в позовній вимозі про скасування запису про державну реєстрацію договору оренди землі від 11 травня 2011 року, зареєстрованого 29 грудня 2011 року відділом Держкомзему у Веселинівському районі Миколаївської області у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за реєстраційним № 482178034000768.

Відмовити в позовній вимозі про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Кустос" повернути ОСОБА_4, земельну ділянку (кадастровий номер 4821780300:01:000:0116), площею 6, 02 га, розташовану в межах території Зеленівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії МК № 051567, виданим 28 листопада 2003 року на підставі розпорядження Веселинівської районної державної адміністрації від 22 жовтня 2003 року № 659-р, зареєстрованим в Книзі реєстрації актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 85.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кустос" на користь ОСОБА_4 витрати по оплаті судового збору в сумі 114,70 грн..

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційний суд Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області А. О. Тустановський