Рішення

від 29.08.2013 по справі 902/1002/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 серпня 2013 р. Справа № 902/1002/13

Провадження № 14/902/65/13

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Німенко О.І.,

представників:

прокуратура м. Вінниці: Кириченко В.В. - посвідчення №016952;

позивача: Приблуди Т.І., довіреність №532-01 від 10.6.2013р., паспорт серії НОМЕР_1 виданий Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області 01.08.2006р.;

відповідача: ОСОБА_3, довіреність №б/н від 14.03.2012р., посвідчення водія НОМЕР_2 від 31.08.1995р.;

Державної фінансової інспекції у Вінницькій області: Нєнова О.В.- довіреність №234/13 від 05.08.2013 року, посвідчення № 266 від 04.02.2013 року; Столярука О.Р.- довіреність №257/13 від 28.08.2013 року, посвідчення №74 від 21.02.2012 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : заступника прокурора м. Вінниці (вул. Ватутіна,10, м. Вінниця, 21000) в інтересах держави в особі Державної фітосанітарної інспекції Вінницької області (вул. Келецька, 53/423, м. Вінниця, 21027)

до : фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (АДРЕСА_1)

про стягнення 27335,36 грн.,

В С Т А Н О В И В :

Заступник прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі державної фітосанітарної інспекції Вінницької області звернувся з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про стягнення збитків в сумі 27335,36 грн., у зв'язку з завищенням вартості фактично виконаних ремонтних робіт за договором підряду.

Позов обґрунтований тим, що державної фінансовою інспекцією у Вінницькій області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності державної інспекції захисту рослин Вінницької області, правонаступником якої є позивач, в частині фактичних видатків на поточний ремонт за період з 01.01.2008 р. по 01.02.2012р., в ході якої виявлено факт завищення оплати вартості ремонтних робіт на загальну суму 27335,36 грн.

Ухвалою суду від 15.07.2013 р. порушено провадження по справі за поданим позовом.

Відповідно до ухвали суду від 30 липня 2013 року розгляд справи відкладався для виклику в засідання в порядку ст. 30 ГПК України представників фінансової інспекції у Вінницькій області.

В судовому засіданні 29.08.2013 р. прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали, пославшись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача в задоволені позову просив відмовити, надавши відповідний відзив на позовну заяву. Вимоги позивача не визнав, оскільки ремонті роботи за договором підряду виконані в повному об'ємі, що підтверджується актами виконаних робіт підписаними сторонами без будь-яких заперечень.

Представники фінансової інспекції у Вінницькій області надали суду та представникам сторін відповіді на поставлені запитання щодо процедури проведення перевірки та підтвердили розбіжності між даними контрольних обмірів обсягу робіт та обсягом фактично виконаних робіт, що відображено в акті контролюючого органу та стало підставою для завищення їх вартості.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні відносини, суд встановив наступне.

05.09.2008 року між Вінницькою державною інспекцією захисту рослин (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (виконавець) укладено договір підряду на поточний ремонт приміщення (а.с.30).

Відповідно до п. 2.1 Договору сума договору складає 41118 грн.

Пунктом 2.2 Договору визначено, що він набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2008 року. При цьому Договір вважається виконаним незалежно від того, виконані роботи на всю суму згідно п.2.1, чи тільки на її частину. В зв'язку з цим з 1 січня 2009 року має бути укладено новий договір. Також новий договір укладається у випадку, коли замовлення перевищує вказану суму.

Згідно із п.2.3 Договору порядок та форма розрахунків між сторонами, а також термін виконання робіт обумовлюється додатково по кожній партії поставляємого товару чи виконанні робіт згідно з наданим рахунком фактурою або накладною.

Роботи по поточному ремонту будівлі по АДРЕСА_2 виконані відповідачем в повному обсязі та передані позивачу, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2008 р. форми КБ-2в (а.с.32-34) та довідкою про вартість виконаний підрядних робіт та витрати форми №КБ-3(а.с.31), які підписані сторонами без будь-яких недоліків та зауважень та відповідають погодженій сторонами ціні.

Виконані роботи, позивачем оплачені в на суму 40335,96 гривень, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с.35-40).

29 березня 2012 року державною фінансовою інспекцією у Вінницькій області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності державної інспекції захисту рослин Вінницької області, правонаступником якої є позивач, за період з 01 січня 2008 року по 01 лютого 2012 року, якою встановлено, що відповідачем завищено вартість виконаних робіт на суму 27335,36 грн. та складено акт за № 07-15/7 (а.с.12-17).

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.07.2012 року задоволено позов державної фінансової інспекції у Вінницькій області до державної інспекції захисту рослин Вінницької області про зобов'язання вчинити дії, зокрема, зобов'язано останню виконати законні вимоги фінансової інспекції шляхом відображення коштів в сумі 27335,36 грн. в обліку дебіторської заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор за змістом позовної заяви визначає правову природу цих коштів, як збитки згідно з ст. 224 ГК України, при цьому покладаючи в основу правової підстави позовних вимог акт державної фінансової інспекції у Вінницькій області від 29 березня 2012 року 307-15/7.

Визначаючись відносно вказаних доводів прокурора, суд враховує наступне.

Відповідно до абз. 2 ч.1 ст. 853 ЦК України якщо замовник не зробив зауважень підряднику про виявлені відступлення від умов договору чи інші недоліки при огляді та прийманні робіт, він втрачає право в майбутньому посилатися на ці відступлення або недоліки.

Норми ч. 4 ст. 853 ЦК України визначають, що у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

Доказів проведення такої експертизи, як і доказів звернення позивача до відповідача з вимогою про призначення такої експертизи суду не подано.

У свою чергу акт фінансової інспекції від 29 березня 2012 року 307-15/7 не може бути беззаперечним доказом порушення відповідачем зобов'язань за договором та спричинення збитків позивачу, ні експертизою в розумінні ч. 4 ст. 853 ЦК України, а є лише результатом тлумачення третьою особою змісту правовідносин, що існували між сторонами, та нормативно-правових актів, які застосовуються до даних правовідносин.

Крім того, відповідно до норм ст.ст. 837, 843 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи.

При цьому, відповідно до ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків у тому числі, щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди) є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Загальні положення про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної або юридичної особи встановлено у главі 82 ЦК України.

Деліктні зобов'язання, як і інші цивільно-правові зобов'язання, виникають за наявності юридичних фактів, пов'язаних із завданням шкоди, тобто деліктом. Оскільки деліктні зобов'язання містять відповідальність за завдану шкоду, то підстави виникнення деліктного зобов'язання збігаються з підставами деліктної відповідальності.

Згідно із ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Відповідно до ч. 2 зазначеної статті, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відшкодування збитків - це міра відповідальності за правопорушення в сфері господарювання, тому її застосування можливе лише за наявності підстави відповідальності, передбаченої законом.

Виходячи з вищенаведеного, обов'язковою передумовою задоволення позовних вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: наявність збитків; причинний зв'язок між діями відповідача та заподіянням збитків позивачеві; протиправність поведінки відповідача як заподіювача збитків; вина відповідача. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Разом із тим, стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань здійснюється в порядку ст. 623 ЦК України, ст.224 ГК України, при застосуванні норм яких враховується і те, що згідно норм ст.610 ЦК України, ст.218 ГК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виходячи з принципу свободи договору, передбаченого статтями 3, 627 Цивільного кодексу України, лише сторони мають право визначити умови договору.

Положеннями ст. 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Так, за умовами п.2.1 Договору його сума складає 41118 грн. Вартість робіт, зазначена у Договорі повністю відповідає та співпадає з вартістю робіт, яка зазначена у довідці про вартість виконаних робіт та в акті приймання виконаних підрядних робіт.

Приписами ст. 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до складених, підписаних та скріплених печатками сторін акту виконаних робіт форми № КБ-2 та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3, сторони погодили об'єм виконаних робіт, їх якість та вартість, позивач прийняв виконані роботи, не заявивши при цьому про недоліки, як того вимагають положення ст. 853 ЦК України. Тобто, позивач, приймаючи усі роботи за вищевказаним Договором, був згоден з якістю та обсягом робіт, ніяких зауважень і претензій не заявляв.

Статтею 852 ЦК України визначено, що якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. Умовами договорів, укладених між сторонами, теж передбачено, що виявлення недоліків та строки їх усунення фіксуються двостороннім актом.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що позивачем не доведено порушення відповідачем умов договору підряду на проведення поточного ремонту, а відтак і наявності складу цивільного правопорушення, що унеможливлює стягнення з ФОП ОСОБА_6 27335,36 грн. в якості збитків.

Таким чином, посилання прокурора на висновок ревізії державної фінансової інспекції про завищення вартості виконаних робіт є безпідставним, оскільки акт перевірки встановлює бюджетні порушення, і не може бути підставою звільнення від виконання зобов'язань за цивільно-правовим договором.

Крім того, виявлені внутрішньою ревізією порушення не впливають на умови спірних договірних відносин і не можуть їх змінювати (постанова Верховного Суду України від 22.01.2013 р. у справі № 5006/18/13/2012).

Отже, результати проведеної ревізії державної фінансової інспекції Вінницької області не можуть впливати і змінювати договірні відносини між сторонами, зокрема, в частині визначення ціни договору.

Наявні доводи прокурора по суті спрямовані на зміну ціни в договорі після їх виконання сторонами, що згідно імперативних вимог ч.3 ст.632 ЦК України є неприпустимим.

Як було зазначено вище, сторонами повністю виконані договірні зобов'язання, підписано акт приймання виконаних підрядних робіт та проведено розрахунки відповідно до визначеної договірної ціни. Тому правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості, яка, на думку прокурора та позивача, становить завищену вартість виконання робіт за договором підряду - відсутні.

З огляду на наведене суд приходить до висновку про те, що вимагаючи повернення частини виконаного за договором в якості збитків позивач та прокурор фактично вимагає перегляду ціни договору після його виконання, що є недопустимим. Отримання відповідачем оплати відповідно до умов договору не може вважатися неправомірною дією, а тому в діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення, а відтак і можливість стягнення збитків.

Крім того, приймаючи рішення, судом не береться до уваги клопотання ФОП ОСОБА_6 про застосування строків позовної давності з мотивів, викладених у відзиві вх. №08-46/9437/13 від 30.07.2013 року, оскільки остання застосовується судом лише при наявності доведеності позивачем порушеного права.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення на позов. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене, в задоволені позову слід відмовити через його безпідставність.

Відповідно до ст. 49 ГПК України та п.4.6 постанови Пленуму від 21 лютого 2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», у зв'язку із відмовою в позові та не звільненням позивача від сплати судового збору, судовий збір в розмірі 1720,5 грн. підлягає стягненню з останнього до Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Державної фітосанітарної інспекції Вінницької області (вул. Келецька, 53/423, м. Вінниця, 21027, код ЄДРПОУ 38512121) в дохід спеціального фонду Державного бюджету України 1720 грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02 вересня 2013 р.

Суддя Тварковський А.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи