Справа № 758/1245/13- ц
Категорія 26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(ЗАОЧНЕ)
27 серпня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді -Зарицької Ю. Л. ,
при секретарі - Лупіній Т. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Муніципальні інфраструктурні проекти» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з зазначеним вище позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що сторонами 07.03.12 р. було укладено договір позики, відповідно до якого позивачем було надано відповідачу позику в розмірі 112686 грн., що становить 14000 дол. США за комерційним курсом продажу доларів США, встановленим ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» на день посвідчення договору. Також позивач зазначає про те, що даний договір було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2. В позовній заяві зазначається про те, що відповідачем не було здійснено жодних платежів на користь позивача. Крім того, позивач вказує на те, що ним було направлено відповідачу повідомлення про необхідність сплати заборгованості за вказаним договором, однак відповіді так і не надходило, як і грошових коштів. Тому позивач і просив стягнути з відповідача заборгованість за договором поруки в розмірі 161006,37 грн. та судові витрати.
До початку судового засідання від представника позивача надійшла заява, в якій він просив розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримав з підстав зазначених вище, проти постановлення заочного рішення не заперечував.
Відповідачка своє право на участь в судовому засіданні не використала, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила.
У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України). З урахуванням зазначеного вище, суд приходить до висновку про можливість розгляду позову у відсутності сторін та постановлення заочного рішення по справі.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про необхідність задоволення позову з наступних підстав.
07.03.12 р. між ТОВ «Муніципальні інфраструктурні проекти» до ОСОБА_1 було укладено договір позики, відповідно до умов якого позивачем було надано відповідачу позику в розмірі 112686 грн. (а.с. 8).
Відповідно до п. 1.2 зазначеного договору, позикодавець отримує від позичальника, за користування позикою, проценти в розмірі 3 (три) процента щомісячно від суми заборгованості.
Відповідно до п. 2.1 вказаного договору, розмір позики наданої позикодавцем позичальнику, за договором, становить 112686 грн., що становить 14000 дол. США за комерційним курсом продажу доларів США встановленим ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», на день посвідчення договору.
Згідно п. 4.2 вказаного договору, повна сума позики повинна бути повернута не пізніше 07.07.2012 року.
31.07.12 р. позивачем було направлено відповідачу повідомлення № 0812/1 про необхідність сплати заборгованості (а.с. 22). Направлення даного повідомлення підтверджується квитанцією від 31.07.12 р. про сплату цінного листа на ім'я відповідачки та описом вкладення у цінний лист (а.с. 23).
Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Оскільки позивачем не було надано банківської ліцензії, щодо якої він міг би мати право надавати позику в доларах США, то суд приходить до висновку, що розрахунки заборгованості мають провадитись в гривнях.
Позивач просив стягнути з відповідача 3% за користування позикою, що передбачено умовами договору. Так, договір було укладено 07.03.12 р. зі строком до 07.07.12 р., тому сума заборгованості відповідача за користування позикою складає 112686 грн. (сума позики) х 3% х 4 міс. (строк дії договору) = 12522, 32 грн.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 3% річних в якості компенсації (плати) від боржника за користування отриманими грошовими коштами.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Так, 3% річних в якості компенсації становлять 126208,32 грн. (сума позики та 3% за користування позикою) х 4 міс. (строк дії договору) / 12 міс. = 42069, 44 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі, та вважає за необхідне стягнути з відповідача основний борг в сумі 112686 грн., 3% за користування позикою в сумі 13522,32 грн., 3% річних в якості компенсації в сумі 34798, 05 грн.
На підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 1610 грн.
На підставі ст.ст. 258, 625, 1046, 1048, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 169, 212, 213, 214, 218, 224-228 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Муніципальні інфраструктурні проекти» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Муніципальні інфраструктурні проекти» (ЄДРПОУ 36335934) основний борг за договором позики в сумі 112686 грн., 3% за користування позикою в сумі 13522,32 грн., 3% річних в якості компенсації в сумі 34798, 05 грн., судові витрати в розмірі 1610 грн., а всього стягнути - 162616 (сто шістдесят дві тисячі шістсот шістнадцять) гривень 37 (тридцять сім) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Ю. Л. Зарицька
Суд | Подільський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 27.08.2013 |
Оприлюднено | 03.09.2013 |
Номер документу | 33240056 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Подільський районний суд міста Києва
Зарицька Ю. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні