Рішення

від 17.06.2013 по справі 122/14817/13-ц

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. СІМФЕРОПОЛЯ

Справа № 122/14817/13-ц

Провадження по справі 2/122/1198/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2013 року м. Сімферополь

Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі

головуючого - судді Домнікової М.В.,

при секретарі Шерет Ф.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Сімферополі цивільну справу за позовом Кредитної спілки "Кримкредитсоюз" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Кредитна спілка «Кримкредитсоюз» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, мотивуючи вимоги тим, що 30.04.2010 року між спілкою та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 54/10 за умовами якого останній отримав кредит в сумі 9600 грн. строком на 24 місяці під 36 % річних. Кінцевою датою договору є 30.04.2012 р. На забезпечення виконання вимог договору з ОСОБА_2. укладений договір поруки № 54/10-1 У зв'язку з несвоєчасним виконанням кредитних зобов'язань кредит визнаний кредитом з підвищеним ризиком та процентна ставка з 19.01.2012 р. збільшена до 72%. З 13.02.2013 року відповідач взагалі перестав робити внески. Просили стягнути з відповідачів на свою користь солідарно заборгованість в сумі 18596,12 грн.

У судовому засіданні 05.06.2013 року відповідач не погодився із збільшенням процентної ставки до 72 %. Вважає, що його мали попередити про цей факт письмово.

(У судове засідання 17 червня 2013 року сторони не з'явилися, повідомлені належним чином.)

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, перевіривши доводи позовної заяви, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.

За загальним правилом (ч.1 ст.11 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Сторони мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Згідно ч.2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 213 ЦПК України вимагає від суду повно та всебічно з'ясувати обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідити всі докази в їх сукупності.

Судом встановлено, що 30.04.2010 року між Кредитною спілкою «Кримкредитсоюз» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 54/10 за умовами якого останній отримав кредит в сумі 9600 грн. строком на 24 місяці під 36 % річних. Кінцевою датою договору є 30.04.2012 р. (а.с.3-5). 30.04.2010 р. з ОСОБА_2 укладений договір поруки № 54/10-1 за умовами якого вона поручається перед кредитором за виконання в повному обсязі обов'язку ОСОБА_1 (а.с. 6). Згідно з карткою платежів по гривневому кредиту (а.с. 10) позивач нерегулярно сплачував за кредитним зобов'язанням у зв'язку з чим утворилась заборгованість за тілом кредиту у сумі 9587,05 грн., за процентами - у сумі 9009,07 грн., а всього - в сумі 18596,12 грн. На підставі рішення кредитного комітету (протокол №9 від 19.01.2012 року) кредит визнаний кредитом з підвищеним ризиком та процентна ставка збільшена з 19.01.2012 року до 72% річних.

Згідно з положенням статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавец) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень статті 553 ЦПК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Доводи відповідача щодо його непогодження з підвищенням процентної ставки не є підставою для відмови у задоволенні позову, а також для перерахунку процентної ставки, оскільки п.п. 3.6, 3.7, 3.8 Кредитного договору № 54/10 від 30 квітня 2010 року визначено, що прострочення сплати кредиту та/або процентної ставки за користування кредитом (згідно графіка платежів) не зупиняє нарахування процентів, крім випадку прийняття окремого рішення про це Кредитодавцем. З будь яких умов, у разі несвоєчасного надходження (прострочення) планового платежу повністю, або частково, цей кредит за рішенням Кредитного комітету Кредитодавця може визнаватися кредитом з підвищеним ризиком. Протягом строку визнання кредиту з кредитом з підвищеним ризиком процентна ставка за ним встановлюється у розмірі 72% річних від суми залишку.

Отже змістом Кредитного договору передбачено право Кредитодавця на зміну процентної ставки, а факт підписання ОСОБА_1 договору підтверджує його погодження з умовами цього договору.

З розрахунку, наданого відповідачем, який не оскаржується позивачем, вбачається, що відповідач прострочував планові платежі, а тому мав знати, що при таких обставинах його кредит буде визнано кредитом з підвищеним ризиком.

Крім того, у судовому засіданні представник позивача зазначив, що відповідачу надсилалося рішення Кредитного комітету Кредитодавця про збільшення процентної ставки.

Як роз'яснює п. 28 Постанови Пленуму №5 Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641 - 642 ЦК або в порядку, визначеному частиною шостою статті 1056-1 ЦК. Наприклад, не є односторонньою зміною умов договору та не суперечить статті 1056-1 ЦК зміна розміру фіксованої процентної ставки залежно від зміни обставин кредитного ризику (неукладення договору страхування, припинення договору застави/іпотеки тощо), якщо в кредитному договорі визначено обставини, за якими застосовується інша фіксована процентна ставка, та її розмір.

Виходячи з аналізу зазначених норм, з ОСОБА_1, ОСОБА_2 підлягає стягненню солідарно сума заборгованості за кредитним договором в розмірі 18596,12 грн., яка складається з суми боргу - 9587,05 грн. та заборгованості по процентах - 9009,07 грн.

Відповідно до вимог ст. 88 ч. 3 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору в розмірі 229,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 213, 215, 218, 294, 296 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 525-526, 553-554, 610, 625, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Кредитної спілки "Кримкредитсоюз" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) солідарно на користь Кредитної спілки "Кримкредитсоюз" (р/р №26503054900006, ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 384436, ЄДРПОУ 24409975) суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 18596 (вісімнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто шість) грн. 12 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) солідарно на користь Кредитної спілки "Кримкредитсоюз" (р/р №26503054900006, ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 384436, ЄДРПОУ 24409975) суму сплаченого судового збору в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду АР Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим.

Суддя Домнікова М.В.