Постанова

від 28.08.2013 по справі 812/6949/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 серпня 2013 року Справа № 812/6949/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Опейкіній Є.А.,

за участю:

представника позивача: Струкіна С.В. (довіреність від 02.01.2013 №1),

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодон та Краснодонському районі Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зеніт-Т1» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 127 353,96грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодон та Краснодонському районі Луганської області звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зеніт-Т1» в якому позивачем заявлено вимогу про стягнення з боржника заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 127 353,96грн. Вказаний борг складається з несплаченої підприємством суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що визначена відповідачем в поданих звітах про нарахування єдиного внеску в розмірі 117263,72грн., нарахованої штрафної санкції в розмірі 6866,91грн., пені - 3223,32грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеному в позові, просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, правом надати заперечення проти позову не скористався.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Зеніт - Т1» зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області (а.с.5), є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодон та Краснодонському районі Луганської області.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464 (далі - Закон України №2464), який набрав чинності 01 січня 2011 року.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України №2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до п. 1. ч. 1. ст. 4 Закону України №2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 вищезазначеного Закону платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

П.1 ч.1 ст.7 Закону України №2464 передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно ч 5. вищезазначеної статті єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Згідно ч. 8 ст. 9. Закону України №2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік. Базовим звітним періодом для відповідача є календарний місяць.

Частиною 12 вищезазначеної статті передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до матеріалів справи, ТОВ «Зеніт -Т1» як платником єдиного внеску було подано до Управління Пенсійного фонду звіти про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з жовтня 2012 року по червень 2013 року з самостійно визначеною платником сумою єдиного внеску що підлягає перерахуванню на користь позивача не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним. (а.с.39-98) Відповідно до картки особового рахунку відповідача вбачається, що нараховані суми єдиного внеску своєчасно в повному обсязі платником сплачені не були, залишок несплаченого внеску за вказаний період складає 117263,73грн. (а.с.37-38)

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. (частини 2,3 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI, 08.07.2010.)

Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску. Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення. (пункт 14 ст.25 Закону України №2464«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»)

Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464, територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до ч. 15. ст. 25 Закону№2464 рішення територіального органу Пенсійного фонду про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти робочих днів, а також не повідомив у цей строк територіальний орган Пенсійного фонду про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом.

Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Краснодон та Краснодонському районі Луганської області було сформовано та надіслано на адресу підприємства відповідача рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування єдиного внеску, а саме:

- рішення №131 від 08 лютого 2013 року яким відповідачу по справі за період з 22.10.2012 по 17.12.2012 нараховано за несвоєчасне перерахування єдиного внеску штраф в розмірі 104,72грн. та пеню в розмірі 58,64грн. Рішення отримано 13.02.2013 (а.с.31)

- рішення №132 від 08 лютого 2013 року яким відповідачу по справі за період з 20.11.2012 по 11.12.2012 нараховано за несвоєчасне перерахування єдиного внеску штраф в розмірі 29,99грн. та пеню в розмірі 6,30грн. Рішення отримано 13.02.2013 (а.с.32)

- рішення №133 від 08 лютого 2013 року яким відповідачу по справі за період з 20.10.2012 по 28.12.2012 нараховано за несвоєчасне перерахування єдиного внеску штраф в розмірі 2239,26грн. та пеню в розмірі 465,31грн. Рішення отримано 13.02.2013 (а.с.33)

- рішення №320 від 28 лютого 2013 року яким відповідачу по справі за період з 22.10.2012 по 08.01.2013 нараховано за несвоєчасне перерахування єдиного внеску штраф в розмірі 271,29грн.. та пеню в розмірі 200,65грн. Рішення отримано 05.03.2013 (а.с.34)

- рішення №321 від 28 лютого 2013 року яким відповідачу по справі за період з 20.11.2012 по 16.01.2013 нараховано за несвоєчасне перерахування єдиного внеску штраф в розмірі 794,77грн. та пеню в розмірі 416,80грн. Рішення отримано 05.03.2013 (а.с.35)

- рішення №680 від 12 квітня 2013 року яким відповідачу по справі за період з 20.12.2012 по 14.03.2013 нараховано за несвоєчасне перерахування єдиного внеску штраф в розмірі 3426,88грн. та пеню в розмірі 2075,62грн. Рішення отримано 16.04.2013 (а.с.36)

Вказані рішення №131 від 08 лютого 2013 року, №132 від 08 лютого 2013 року, №133 від 08 лютого 2013 року, №320 від 28 лютого 2013 року, №321 від 28 лютого 2013 року, №680 від 12 квітня 2013 року про нарахування штрафних санкцій відповідачем ні в судовому, ні в адміністративному порядку не оскаржені, сума санкції визначена в рішеннях в добровільному порядку підприємством не сплачена.

Згідно ч. 4 ст. 25 Закону України №2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, інформації органів державної податкової служби, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за визначеною формою. (пункт 6.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена Постановою Пенсійний фонд України № 21-5, 27.09.2010)

У зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем єдиного внеску, на підставі ч. 4 ст. 25 Закону України №2464-VI, управлінням Пенсійного фонду України в м. Краснодон та Краснодонському районі Луганської області на адресу відповідача було надіслано вимогу від 05 липня 2013 року №Ю 873 про сплату боргу який утворився за платником станом на 01 липня 2013 року на загальну суму 127353,96 грн. (а.с.8) Вимога від 05 липня 2013 року про сплату боргу відповідачем отримана 09 липня 2013 року, що підтверджується копією поштового повідомлення про відправлення. (а.с.9). Сторонами до суду не надано даних про оскарження вказаної вимоги, а від так вона визнається чинною на час розгляду даної справи.

Також пунктом 6.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена Постановою Пенсійного фонду України № 21-5, 27.09.2010 визначено що вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо її передано службовій особі такого платника під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення. Вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України. Якщо платник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата.

Відповідно до абз.6-7 ч.4 ст.25 Закону України №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Згідно до ч.16 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI, 08.07.2010 передбачає, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

На час розгляду справи сума заборгованості відповідача зі сплати єдиного внеску в розмірі 127353,96грн., яка складається з недоїмки в розмірі 117263,73грн., нарахованого штрафу 6866,91грн. та пені на суму 3223,32грн. не сплачена, що підтверджується матеріалами справи. (а.с.10, 37-38).

Враховуючи, що за час судового розгляду справи відповідач в добровільному порядку суму заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 127 353,96грн., з яких з недоїмка в розмірі 117263,73грн., штрафна санкція - 6866,91грн., пеня - 3223,32грн., не сплатив, суд вважає, що позов Управління Пенсійного фонду України в м. м. Краснодон та Краснодонському районі Луганської області є обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодон та Краснодонському районі Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зеніт-Т1» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 127 353,96грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеніт-Т1" (94400, Луганська область, м. Краснодон, вул. Советська,2, код 37907390) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодон та Краснодонському районі Луганської області (94404, Луганська область, м. Краснодон, Мікроцентр,20) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 127 353,96грн. (сто двадцять сім тисяч триста п'ятдесят три гривні 96коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 02 вересня 2013 року

Суддя А.М. Каюда