Постанова

від 30.08.2013 по справі 2-а-8771/10/1570

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

    —————————————————————— П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И 30 серпня 2013 р.Справа № 2-а-8771/10/1570 Категорія: 8.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: доповідача, судді - Димерлія О.О. суддів – Романішина В.Л.  Єщенка О.В. за участю секретаря – Цуцкірідзе М.О., Ведутенко А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Інсахарпром» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інсахарпром» до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління мін доходів в Одеській області, за участі Котовської міжрайонної прокуратури Одеської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В: У вересні 2010 року позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом та, посилаючись на порушення податковим органом порядку проведення перевірок, відсутність порушень законодавства при включенні до податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року податкової накладної №2933 від 23 жовтня 2009 року ПП «Співдружність – Кентавр», просив: скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 квітня 2010 року №0000102301/0 Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області (надалі – ДПІ) про зменшення суми бюджетного відшкодування товариства з обмеженою відповідальністю «Інсахарпром» (надалі – Товариство) з податку на додану вартість у розмірі 116073 грн. У лютому 2011 року позивач уточнив позовні вимоги та просив: скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 квітня 2010 року №0000102301/0 ДПІ про зменшення суми бюджетного відшкодування Товариству податку на додану вартість у розмірі 98228 грн. За результатами розгляду справи Одеським окружним адміністративним судом 19 травня 2011 року ухвалив постанову, якою відмовлено Товариству у задоволенні адміністративного позову. Приймаючи означене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не мав право на включення податкової накладної до реєстру отриманих податкових накладних в декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року та заявляти суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення зобов'язань з ПДВ в січні 2010 року в розмірі 98228 грн. Крім того, суд зазначив, що основним видом діяльності ПП «Співдружність-Кентавр» є будівництво будівель, що не відноситься до здійснення торгівлі мінеральними добривами. Вказане свідчить про неможливість виконання ним угоди, яка не відповідає його статутним цілям та видам діяльності. Також, Товариством не надані документи, які підтверджують перевезення товару (відсутність товарно-транспортних накладних, документів залізниці та інше), відсутні сертифікати якості продукції, хоча її наявність є обов'язковою так передбачена умовами п.5.1 договору. В апеляційній скарзі Товариство, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати, прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову. Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке. 09 лютого 2010 року Товариством було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість, з додатками, за січень 2010 року, де в рядку 25.2 позивачем визначено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 116073 грн. З 25 березня 2010 року по 31 березня 2010 року ДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку, за результатами якої складено акт №672/23-01/30940390 від 07 квітня 2010 року. Зважаючи на встановлені порушення, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000102301/0 про зменшення суми податку на додану вартість за січень 2010 року, що заявлена до відшкодування. Податковий орган вважає, що Товариством порушено п.п.7.2.1 п.7.2. ст.. 7, п.9.2 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПА України від 30 травня 1997 року, а саме: включено до податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року податкову накладну №2933 від 23 жовтня 2009 року ПП «Співдружність-Кентавр», код 35819313, номенклатура поставки товарів – селітри 160 тон, нітроамофос – 84,15 тон, на загальну суму 638940 в т.ч. ПДВ 106490 грн. в якій невірно вказано індивідуальний податковий номер платника податку – ПП «Співдружність-Кентавр» - 358193115533, а в податковій накладній вказано – 368193115533. Таким чином ДПІ вважає, що податкова накладна виписана з порушенням і вважається недійсною, а тому не надає права покупцеві віднести заявлену суму ПДВ до податкового кредиту. Крім того, відповідач в акті перевірки послався на ту обставину, що основним  видом діяльності ПП «Співдружність-Кентавр» є будівництво будівель, що ніяким чином не відноситься до здійснення торгівлі мінеральними добривами. Також, бухгалтером підприємства не надані документи, які б підтверджували перевезення товару (відсутні товарно-транспортні накладні, документи залізниці та інше), відсутні сертифікати якості продукції. Суд апеляційної інстанції не може погодитися з вказаними в акті перевірки висновками податкового органу та суду першої інстанції, який визнав це рішення правильним. Суд апеляційної інстанції вважає, що оцінюючи відповідність заповнення податкової накладної вимогам чинного законодавства податковому органу і суду необхідно було врахувати, що окремі недоліки в заповненні податкових накладних, зокрема: невірно вказаного індивідуального податкового номеру платника податку, відсутність порядкового номеру, одиниці виміру, адреси одержувача товару тощо, не тягнуть за собою втрати податковою накладною статусу належного податкового документа, яким вона є згідно до п.п. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».. Податкова накладна є належною та підтверджує право покупця на податковий кредит і в тому разі, якщо вона заповнена із окремими недоліками (що, зумовлені, зокрема, результатом описок чи механічних помилок), проте при цьому дає змогу ідентифікувати контрагентів позивача, містить достатні дані про зміст господарської операції, підтверджує фактичність здійснення такої операції та інші обставини, що підлягають відображенню в податковому обліку. Відповідна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 6 грудня 2005 року у справі за позовом Приватного підприємства "Стальконвест" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді про визнання недійсним рішення. Водночас, із урахуванням тієї обставини, що індивідуальний податковий номер ПП «Співдружність-Кентавр» не належить до обов'язкових реквізитів податкової накладної, а також того, що його відсутність або неправильне зазначення саме собою не призводить до неможливості ідентифікації факту та змісту господарської операції (за умови належного заповнення інших реквізитів податкової накладної), помилкове зазначення в податковій накладній невірного індивідуального податкового номеру платника податку (контрагента позивача) повинно розглядатися як окремий недолік податкової накладної, що не тягне втрати нею статусу належного податкового документу. Крім цього, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним твердження ДПІ про неможливість виправлення помилок допущених при заповнені податкової декларації. Згідно до п.4.3 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N166 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 р. за N 250/2054  «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» (що був чинним на час спірних правовідносин): «Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження. Відповідачем не виконано вимог наказу, а саме, контролюючий орган не приймав рішення про не визнання податкової декларації та не пропонував надати нову податкову декларацію з виправленням допущених помилок. Також, суд апеляційної інстанції вважає не обґрунтованими твердження ДПІ про неможливість виконання ПП «Співдружність-Кентавр» укладених договорів купівлі-продажу селітри - 160 тон, нітроамофосу – 84,15 тон, на загальну суму 638940 в т.ч. ПДВ 106490 грн., оскільки, торгівля мінеральними добривами не є основним видом діяльності цього підприємства. Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України: «Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним». Так як відповідачем не наведено підстав недійсності правочину, а рішень суду про визнання договорів купівлі-продажу селітри - 160 тон, нітроамофосу – 84,15 тон, на загальну суму 638940 в т.ч. ПДВ 106490 грн. між Товариством та ПП «Співдружність-Кентавр» не приймалося, висновки податкового органу про неможливість укладення такої угоди є протиправними. Судження перевіряючих про ненадання бухгалтером підприємства документів, які б підтверджували перевезення товару (товарно-транспортні накладні, документи залізниці та інше), спростовуються, у разі, детального ознайомлення з, залученим до матеріалів справи, договором купівлі - продажу між Товариством та ПП «Співдружність-Кентавр» від 22 жовтня 2009 року (а.с. 209). У розділі 6 правочину зазначено: «поставка товару здійснюється на умовах СРТ Правил Інкотермс 2000 (склад Покупця). Всі витрати по перевезенню товару у пункт поставки відносяться на продавця». Наведене, вказує на те, що позивач не може мати документів на перевезення (товарно-транспортні накладні, документи залізниці та інше), надана ж видаткова накладна №РН-2933 від 23 жовтня 2009 року (а.с. 49) підтверджує факт отримання товару у кількості та за ціною вказаною у договорі. Пунктом 5 договору купівлі - продажу між Товариством та ПП «Співдружність-Кентавр» від 22 жовтня 2009 року передбачено: «якість товару повинна відповідати ДСТУ, ГОСТ та іншим обов'язковим вимогам». В судовому засіданні суду апеляційної інстанції, представник ДПІ не зміг пояснити чим передбачена (якими нормативно-правовими актами) обов'язкова сертифікація якості продукції селітри і нітроамофосу та в якому із пунктів договору йдеться про надання документів покупцю що підтверджують відповідність продукції заявленій у сертифікатах. Наведене, дає підстави стверджувати про невідповідність та надуманість твердження відповідача щодо обов'язкової сертифікації продукції та наявності в договорі умови (п.5.1 договору) про надання покупцю сертифікатів відповідності продукції. Крім всього перерахованого, факт виконання угоди між сторонами підтверджується і відсутністю у ДПІ даних про уникнення декларування товару та несплату ПП «Співдружність-Кентавр» податку на додану вартість. Отже, в судовому засіданні суд апеляційної інстанції встановив відсутність підстав для прийняття ДПІ податкового повідомлення-рішення від 14 квітня 2010 року №0000102301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 98228 грн. Все вище зазначене вказує на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду встановленим обставинам. Відповідно до п.1, 3 ч.1 ст. 202 КАС України: «Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи». За таких обставин, постанова Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови суду про задоволення адміністративного позову Товариства. Керуючись: ст.. ст..185, 195, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інсахарпром»- задовольнити. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року скасувати та прийняти нову постанову суду. Адміністративний позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інсахарпром» - задовольнити повністю. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Котовської об'єднаної податкової інспекції Одеської області від 14 квітня 2010 року №0000102301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 98228 грн. Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів. Суддя-доповідач: Судді: