Рішення

від 30.08.2013 по справі 121/4118/13-ц

ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 121/4118/13-ц

2/121/1651/13

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

30 серпня 2013 року м. Ялта

Ялтинський міський суд АРК у складі головуючого судді Берещанського Ю.В., при секретарі Савватєєві О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сімеїзької селищної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Інвест" про визнання договору оренди недійсним

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом і просить суд: визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, площею 0,2800 га за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз, в районі санаторію "Москва" Сімеїзької селищної ради, укладений 02 жовтня 2008 року між Сімеїзькою селищною радою і Товариством з обмеженою відповідальністю "М-Інвест".

Позовні вимоги мотивує тим, що 22 грудня 2005 року, рішенням Сімеїзької селищної ради № 95, позивачу було надано дозвіл на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки орієнтованою площею 0,06 га, розташованого по АДРЕСА_1.

Рішенням Сімеїзької селищної ради № 5 від 23 липня 2007 року, вирішено повторно провести конкурс на право оренди земельної ділянки площею 0,28 га, розташований в районі санаторію "Москва" по АДРЕСА_1, для будівництва і обслуговування готелю. Крім того, рішенням органу місцевого самоврядування від 10 вересня 2007 року, затвердженні підсумки конкурсу.

02 жовтня 2008 року, між Сімеїзькою селищною радою та ТОВ "М-Інвест" укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,2800 га за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз, в районі санаторію "Москва" Сімеїзької селищної ради, строком на 49 років для будівництва і обслуговування готелю. Разом із тим, рішенням Балаклавського районного суду м. Севастополь від 13 квітня 2012 року, рішення Сімеїзької селищної ради від 23 липня 2007 року "Про проведення конкурсу на право оренди земельних ділянок" на підставі якого Радою було укладено договір оренди з ТОВ "М-Інвест" було скасовано, а значить, враховуючи, приписи ст.214 ЦК України і Закону України "Про оренду землі", а також ту обставину, що наявність спірного договору оренди перешкоджає позивачу у реалізації рішення Сімїзької селищної ради про надання дозволу на складання проекту землеустрою, такий має бути визнаний недійсним.

У судовому засідання представник позивача ОСОБА_4 позов підтримав з наведених підстав, пояснивши, що окрім скасованого рішення Сімеїзької селищної ради від 23 липня 2007 року, його довірителем також наразі оскаржено і рішення № 60 від 06 червня 2008 року "Про передачу земельної ділянки в оренду ТОВ "М-Інвест", до того ж, існує накладення земельної ділянки переданої в оренду відповідачу та земельною ділянкою ОСОБА_1, що унеможливлює розробку ним проекту землеустрою.

Представники відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Інвест" Тікін О.В. і Радочіна Т.П. проти позову заперечували пояснивши, що договір оренди укладений Товариством із Сімеїзькою селищною радою на підставі рішення Ради від 06 червня 2008 року, яке наразі ніким не скасовано, при цьому, позивачу було надано дозвіл на складання проекту землеустрою ще рішенням від 22 грудня 2005 року, яке не виконано, а значить, відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" таке взагалі втратило чинність.

Представник відповідача Сімеїзької селищної ради Рошинський М.С. проти позову також заперечував, пояснивши, що оскаржуваний договір оренди земельної ділянки, укладений органом місцевого самоврядування у межах наданих цьому органу повноважень у відповідності до приписів земельного законодавства, отже, рада є розпорядником земель комунальної власності, рішення Сімеїзької селищної ради на підставі якого було укладеного договір, ніким не скасовано. Будь-яких порушень прав позивача з боку сторін оскаржуваного договору не має.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням № 95 Сімеїзької селищної ради від 22 грудня 2005 року, ОСОБА_1 надано дозвіл на складання проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки, орієнтованою площею 0,06 га, розташованого по АДРЕСА_1 м. Ялта.

02 жовтня 2008 року, між ТОВ "М-Інвест" і Сімеїзькою селищною радою укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,2800 га за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз, в районі санаторію "Москва" Сімеїзької селищної ради(а.с.9-17).

Наполягаючи на недійсності укладеного між відповідачами договору оренди земельної ділянки від 02 жовтня 2008 року, позивач посилається у своєму позові на скасування рішенням Балаклавського районного суду яке набрало законної сили, рішення Сімеїзької селищної ради № 5 від 23 липня 2007 року "Про проведення конкурсу на право оренди земельних ділянок" зокрема і земельної ділянки площею 0,28 га, розташований в районі санаторію "Москва" по АДРЕСА_1, для будівництва і обслуговування готелю, а також, рішення органу місцевого самоврядування від 10 вересня 2007 року, яким затверджено результати конкурсу.

Крім того, у правове обґрунтування позову позивач наводить положення ст.214 Цивільного Кодексу України, яка регулює відмову сторони від правочину.

Суд не може погодитись із такою позицією позивача з наступних підстав.

Правові підстави визнання правочину недійсним визначені статтею 215 ЦК України, такими є недодержання в момент вчинення правочину стороною(сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою і шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст.124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Цим положенням Кодексу, відповідають приписи ч.2 ст.16 Закону України "Про оренду землі".

Між тим, оскаржуваний договір оренди земельної ділянки був укладений на підставі рішення Сімеїзької селищної ради № 60 від 06 червня 2008 року, згідно із яким, вирішено передати в оренду ТОВ "М-Інвест" земельної ділянки площею 0,2800 га(кадастровий номер 0111949300:01:001:0181) для будівництва і обслуговування готелю за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Сімеїз, в районі санаторію "Москва"(а.с.26).

Всупереч ч.1 ст.60 Цивільного процесуального кодексу України, позивачем не надано відомостей щодо скасування даного рішення.

Разом із тим, саме до повноважень селищних рад належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності (ст.12 ЗК України), відтак, позивачем не враховано, що суд не може переймати на себе повноваження відповідного колегіального органу щодо волевиявлення з передачі земельних ділянок в тому числі і в оренду, з дотриманням положень земельного законодавства.

Тому посилання позивача на рішення Балаклавського районного суду м. Севастополь від 13 квітня 2012 року, не має правового значення для вирішення даної справи за наявних між сторонами правовідносин..

Процедура набуття громадянами права власності на земельні ділянки, що перебувають в комунальній власності відповідно до приписів ст.118 ЗК передбачає певну процедуру, це зокрема отримання особою дозволу на складання проекту землеустрою земельної ділянки, його розроблення, погодження та затвердження органом місцевого самоврядування, і найголовніше прийняття органом місцевого самоврядування рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Згідно із ст. 152 Земельного Кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач дійсно може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Разом із тим, рішення Сімеїзької селищної ради "Про надання ОСОБА_1 дозволу на складання проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки, орієнтованою площею 0,06 га, розташованого по АДРЕСА_1 м. Ялта" не може свідчить про наявність у нього права власності на дану земельну ділянку.

В той же час, дане рішення дотепер не реалізоване позивачем, проект землеустрою не розроблено.

До того ж, законодавець визначив Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву", що прийняті і не виконані до набрання ним чинності рішення відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, а розроблені відповідно до цих рішень проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розглядаються в установленому законом порядку.

Суд зауважує, що схема накладення земельних ділянок(а.с.7) складена приватним підприємцем на замовлення позивача не може вважатись доказом такого без затвердженого проекту земелоеустрою, клопотань щодо призначення судової експертизи для встановлення цієї обставини, позивачем не заявлялось.

Щодо доводів представника позивача про наявність будівель на земельній ділянці дозвіл на складання проекту землеустрою по відводу якої йому надано, суд зауважує, що наявність об,єктів самовільного будівництва на земельній ділянці само по собі не тільки не може бути підставою в обмежені права іншої особи щодо володіння та розпорядження земельною ділянкою, а передбачає і наявність певних мір реагування з боку органів державної влади яким надані повноваження із забезпечення дотримання містобудівної документації.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню.

Судові витрати суд розподіляє відповідно до приписів ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,209,212,214-215 ЦПК України, ст. 12,118, 152, ЗК України,

В и р і ш и в :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Сімеїзької селищної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Інвест" про визнання договору оренди недійсним - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: