Рішення

від 16.08.2013 по справі 175/2840/13-ц

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-175/2840/13

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

16 серпня 2013 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Алтуніна О.В.,

при секретарі Гончаровій Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, третя особа відділ Держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області про визнання недійсними рішень та державних актів,

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду з вимогами про визнання недійсними рішень Новоолександрівської сільської ради про передачу земельних ділянок у власність ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та виданих на їх підставі державних актів. В обґрунтування позову посилалася на те, що їй на праві власності належить земельна ділянка по АДРЕСА_1. Суміжні земельні ділянки по АДРЕСА_2 належали ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, після чого їх придбав ОСОБА_2 Ознайомившись з документацією із землеустрою, їй стало відомо, що межі вказаних земельних ділянок із нею не погоджувались, що є порушенням частини 2 статті 198 Земельного кодексу України.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позов.

Відповідач та його представники до суду не з?явились, про причини неявки не повідомили.

Новоолександрівська сільська рада Дніпропетровського району Дніпропетровської області надала заяву про розгляд справи у відсутність її представника.

За таких обставин, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Вислухавши позивачку та її представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,150 га по АДРЕСА_1 площею 0,1500 га (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ДП №104817, виданий 06.08.2004 року на підставі договору-купівлі-продажу від 30.07.2003 року, кадастровий номер 1221486200:04:001:0132).

Рішенням Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 13.08.2009 року ОСОБА_5, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 були виділені земельні ділянки площею 0,2000 га, 0,1500 га і 0,1500 га по АДРЕСА_2. 02.03.2009 року на підставі цього рішення видані державні акти на право власності серії ЯЖ №476706, ЯЖ №476705 і ЯЖ №476707 (кадастрові номери 1221486200:05:011:0184, 1221486200:05:011:0182, 1221486200:05:011:0183 відповідно).

30.03.2010 року ОСОБА_2 придбав земельні ділянки по АДРЕСА_2 у ОСОБА_5, ОСОБА_4 і ОСОБА_3

Земельна ділянка по АДРЕСА_1 є суміжною із земельними ділянками по АДРЕСА_2, що встановлено під час перевірки дотримання вимог земельного законодавства державними інспекторами Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області.

За висновком Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок по АДРЕСА_2 були складені та затверджені без погодження із суміжним землекористувачем - ОСОБА_1, що є порушенням ч.2 ст.198 Земельного кодексу України (акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 28.02.2013 року).

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 3 ЦПК України).

За теоретичним визначенням позов - це матеріально-правова вимога до відповідача з приводу порушеного права, а належними сторонами в цивільному процесі є особа, якій належить право вимоги - позивач та особа, яка повинна відповідати за позовом - відповідач (ст.26 ЦПК України).

Право на звернення до суду із вимогою про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування та виданих на їх підставі державних актів на право власності на землю (ст.ст.152, 155 ЗК України) мають власники земельних ділянок і землекористувачі, права яких безпосередньо порушено. Поновлення таких прав власників земельних ділянок і землекористувачів здійснюється, зокрема судом. Якщо з урахуванням обставин у справі встановлено, що права позивача безпосередньо такими актами не зачіпаються, то це є підставою для ухвалення судом рішення про відмову в задоволенні позову.

З урахуванням викладеного кожна особа має конституційне право на судовий засіб захисту, зокрема право на пред'явлення позову в процесуальному розумінні. Відсутність же права на позов у матеріально-правовому розумінні, зокрема в зв'язку з тим, що права позивач безпосередньо не зачіпаються, є підставою для ухвалення судом рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Стаття 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування та виданих відповідно до них державних актів, позивачка посилалася на порушення частини 2 статті 198 ЗК України щодо погодження з нею меж суміжних земельних ділянок, проте обставин, які б свідчили про будь-який матеріально-правовий спір між нею та відповідачами не зазначила. В судовому засіданні її право на земельну ділянку не оспорювалось.

За таких обставин, з урахуванням вимог ст. ст. 3, 4, 11, 15 ЦПК України, позов ОСОБА_1 не може бути задоволений, оскільки факт порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів не знайшов свого підтвердження.

Що стосується встановленого порушення частини 2 статті 198 ЗК України, то саме по собі воно не може бути підставою для задоволення вимог позивачки, оскільки предметом вирішення в цивільному судочинстві є матеріально-правовий спір між сторонами, за відсутності якого позов не підлягає задоволенню за безпідставністю.

Керуючись ст.ст.3, 4, 10, 11, 15, 60, 79, 88, 212, 215, 214, 224 ЦПК України, ст.ст.14, 41, 55 Конституції України, ст.152, 155 ЗК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, третя особа відділ Держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області про визнання недійсними рішень та державних актів - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В.Алтунін