Рішення

від 29.08.2013 по справі 911/1283/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 911/1283/13 29.08.13

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 911/1283/13

за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика", м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-ВВ", м. Васильків Київської області,

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "Аккорд Групп", м. Київ,

про звернення стягнення на заставне майно шляхом визнання права власності,

за участю представників:

позивача - Онищука Д.В. (довіреність від 21.03.2013 №309);

відповідача - не з'явився;

третьої особи - не з'явився.

Публічне акціонерне товариство "Банк "Таврика" (далі - Банк) звернулося до господарського суду Київської області з позовом, в якому просило суд:

зобов'язати сторони провести оцінку предмета застави з метою визначення його справедливої вартості, а саме акцій у кількості 3 700 000 штук, шляхом звернення до визначеного суб'єкта оціночної діяльності та подальшого укладення тристороннього договору на проведення оцінки вказаного майна;

у рахунок погашення заборгованості за укладеним Банком і товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Аккорд Групп" (далі - "НВП "Аккорд Групп") договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії від 19.11.2012 № 19-11-12-КЛ/02 (далі - Кредитний договір) у сумі 138 564 211,53 грн. та інших витрат, пов'язаних з виконанням прийнятого рішення, звернути стягнення на предмет застави згідно з укладеним Банком і товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер-ВВ" (далі - ТОВ "Інтер-ВВ") договором застави цінних паперів від 19.11.2012 № 05-350/ЗЦП-12 (далі - Договір застави), а саме: прості іменні акції, емітент - публічне акціонерне товариство "Київський завод "Будмаш" (далі - Завод), міжнародний ідентифікаційний код 4000078240, номінальна вартість одного цінного паперу - 0,01 грн., кількість цінних паперів - 3 700 000 шт., загальна номінальна вартість - 37 000 грн., шляхом набуття права власності Банком на предмет забезпечувального обтяження - прості імені акції, що належать на праві власності ТОВ "Інтер-ВВ", у кількості 3 700 000 штук за ціною, визначеною на підставі оцінки, наданої суб'єктом оціночної діяльності;

зобов'язати зберігача (Банк) здійснити перерахування простих іменних акцій Заводу в кількості 3 700 000 штук з рахунку у цінних паперах депонента - ТОВ "Інтер-ВВ" на рахунок у цінних паперах Банку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання умов Кредитного договору в частині сплати процентів за користування кредитом, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 138 564 211, 53 грн., з яких: 125 000 000 грн. - заборгованість з оплати кредиту; 13 378 200, 47 грн. - заборгованість зі сплати процентів; 186 011, 06 грн. - пені, нарахованої за прострочення сплати процентів. Враховуючи, що сторонами з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором укладено Договір застави, то в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором слід звернути стягнення на предмет застави.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.04.2013 порушено провадження у справі № 911/1283/13.

16.05.2013 до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій Банк просить суд: у рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором у сумі 138 564 211,53 грн. та інших витрат, пов'язаних з виконанням прийнятого судом рішення, звернути стягнення на предмет застави згідно з Договором застави, а саме: прості іменні акції, емітент - Завод, міжнародний ідентифікаційний код 4000078240, номінальна вартість одного цінного паперу - 0,01 грн., кількість цінних паперів - 3 700 000 шт., загальна номінальна вартість - 37 000 грн., шляхом набуття права власності Банком на предмет забезпечувального обтяження - прості імені акції, що належать на праві власності ТОВ "Інтер-ВВ" у кількості 3 700 000 штук за ціною, визначеною на підставі оцінки, наданої суб'єктом оціночної діяльності - товариством з обмеженою відповідальністю "Е.Р.С.Т.Е" від 07.05.2013, що складає 0,01 грн. за одну акцію, а всього - 37 000 грн.; перерахувати прості іменні акції емітента (Заводу) в кількості 3 700 000 штук з рахунку в цінних паперах депонента - ТОВ "Інтер-ВВ" на рахунок у цінних паперах Банку.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.06.2013 матеріали справи № 911/1283/13 передано за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.07.2013 прийнято справу до свого провадження і призначено її розгляд.

Представник позивача у судових засіданнях господарського суду міста Києва підтримав доводи позову, просив його задовольнити.

Станом на 29.08.2013 відповідач і третя особа викладених в ухвалах господарського суду міста Києва вимог не виконали, явки уповноважених представників у судові засідання не забезпечили, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 29.08.2013 без участі представників відповідача і третьої особи за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду скарги, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19.11.2012 ТОВ "НВП "Аккорд Групп" (позичальник) та Банком укладено Кредитний договір, за умовами якого:

Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в сумі 125 000 000 грн. терміном користування з 19.11.2012 по 05.11.2015 включно (пункт 1.1 Кредитного договору);

за користування кредитами встановлюється плата в розмірі 28% річних (пункт 1.3 Кредитного договору);

позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно до передостаннього робочого дня (включно) місяця, наступного за розрахунковим (пункт 4.3 Кредитного договору).

На виконання умов Кредитного договору позивач здійснив перерахування кредитних коштів на кредитний рахунок позичальника № 2063630119017 у Банку в сумі 79 000 000 грн. траншем від 19.11.2012 та у сумі 46 000 000 грн. траншем від 20.11.2012, а всього у сумі 125 000 000,00 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку ТОВ "НВП "Аккорд Групп".

Позичальник свої зобов'язання за Кредитним договором у частині своєчасної сплати процентів за користування кредитом за листопад - грудень 2012 року, січень - лютий 2013 року не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість з оплати процентів на суму 9 734 364, 85 грн.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити процент.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що Позичальник свої зобов'язання за Кредитним договором зі сплати процентів та повернення кредиту належним чином не виконує, що підтверджується розрахунком заборгованості за Кредитним договором, складеним станом на 07.04.2013, за яким заборгованість позичальника за Кредитним договором складає: 125 000 000 грн. - заборгованість з оплати кредиту та 13 378 200, 47 грн. - прострочена заборгованість зі сплати процентів.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною першою статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з пунктом 6.2 Кредитного договору за несвоєчасне погашення заборгованості за цим Договором, зокрема, наданого кредиту, процентів за користування ним, позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочення.

Так, судом перевірено наданий Банком розрахунок пені за несвоєчасну сплату процентів, яка становить 186 011,06 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості позичальника за Кредитним договором станом на 07.04.2013 (визначено позивачем) становить 138 564 211,53 грн.

Відповідно до підпункту 2.2.4 пункту 2.2 Кредитного договору Банк має право стягнути достроково з позичальника фактичну суму заборгованості за кредитом, що залишилась, та процентами, які підлягають сплаті за цим Договором, при порушенні позичальником будь-яких умов Кредитного договору. При цьому строк повернення кредитних коштів вважається таким, що настав, а вся заборгованість за цим договором підлягає сплаті на десятий календарний день від дати прострочення позичальником будь-якої частини грошового зобов'язання за цим договором.

Позичальник свої зобов'язання за Кредитним договором у частині своєчасної сплати процентів за користування кредитом за листопад - грудень 2012 року, січень - лютий 2013 року не виконує, у зв'язку з чим у Банку виникли підстави для вимоги про дострокове повернення суми заборгованості за кредитом та процентів за користування ним.

Згідно з частиною першою статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У забезпечення виконання зобов'язань за вказаним Кредитним договором Банком (заставодержатель) та ТОВ "Інтер-ВВ" (заставодавець) було укладено Договір застави, за умовами якого:

застава за цим договором забезпечує вимоги заставодержателя за Кредитним договором щодо повернення позичальником кредиту у сумі 125 000 000 грн. у порядку, строки та на умовах, встановлених в Кредитному договорі, а також вимоги щодо сплати процентів за користування кредитом, комісії та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених Кредитним договором (пункт 1.1 Договору застави);

у забезпечення виконання зобов'язань за цим договором заставодавець передає заставодержателю в заставу належні йому на праві власності цінні папери, а саме: прості іменні акції, емітент - Завод, міжнародний ідентифікаційний код 4000078240, номінальна вартість одного цінного паперу - 0,01 грн., кількість цінних паперів - 3 700 000 шт., загальна номінальна вартість - 37 000 грн. (пункт 1.2 Договору застави);

у разі невиконання або неналежного виконання заставодавцем/позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором заставодержатель має право звернути стягнення та задовольнити свої вимоги за рахунок предмета застави в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання, необхідні витрати на утримання предмета застави, витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, а також компенсувати всі інші витрати із вартості предмета застави в порядку, встановленому чинним законодавством (пункт 2.2 Договору застави);

звернення стягнення на предмет застави здійснюється заставодержателем на підставі рішення суду або в позасудовому порядку відповідно до вимог статей 24, 26, 27, 33 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Спосіб звернення стягнення на предмет застави заставодержатель визначає самостійно в порядку та на умовах, визначеному чинним законодавством України та цим договором (пункт 2.3 Договору застави);

заставодержатель набуває право дострокового звернення стягнення на предмет застави незалежно від настання строку виконання позичальником/заставодавцем зобов'язань за Кредитним договором у разі порушення позичальником/заставодавцем умов Кредитного договору та/або заставодавцем умов цього Договору, а також у випадках, передбачених статтею 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Заставодержатель має право направити кошти, виручені від реалізації Предмета застави, на погашення простроченої заборгованості за кредитом та процентам, на дострокове повернення всієї суми кредиту, а також витрат, пов'язаних з реалізацією предмета застави (пункт 2.4 Договору застави).

Право власності заставодаця на предмет застави підтверджується випискою з рахунку у цінних паперах заставодавця, наданою зберігачем - Банком.

Відповідно до статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно зі статтею 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно з частиною шостою статті 20 Закону України "Про заставу" звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Поряд з цим, Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України "Про заставу" застосовуються лише в частині, що не суперечать Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Відповідно до статті 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із зазначеним Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права обтяжувала звернутися до суду.

Статтею 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави у рішенні суду, крім іншого, зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

Таким способом згідно зі статтею 26 названого Закону може бути передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання.

У статті 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" зазначено, що обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання.

Листом від 04.03.2013 №23/979/1 позивач у порядку статті 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернувся до відповідача з повідомленням про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання, в якому вимагав виконати порушене зобов'язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння позивача протягом 30 днів з дати реєстрації 28.02.2013 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Проте вимоги позивача були залишені без задоволення.

Відповідачем наявність заборгованості за Кредитним договором не спростована, доказів виконання договірних зобов'язань суду не подано.

Статтею 582 ЦК України передбачено, що оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 1.3 Договору застави ринкова вартість предмету застави на момент укладення Договору застави складала 10 212 000 грн.

Закон України "Про заставу" передбачає, що задоволення вимог кредитора за рахунок предмету застави провадиться за ціною, що склалася на момент стягнення.

Відповідно до звіту про незалежну оцінку вартості однієї простої іменної акції Заводу, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Е.Р.С.Т.Е. ", ринкова вартість однієї простої іменної акції Заводу станом на 07.05.2013 становить 0,01 грн.

Згідно з рецензією від 08.05.2013 товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-консалтинг" на звіт про незалежну оцінку вартості однієї простої іменної акції Заводу визначення на підставі звіту ринкової вартості акцій відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.

Таким чином, загальна ринкова вартість пакету акцій у кількості 3 700 000 штук емітента - Заводу, що є предметом Договору застави, становить 37 000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Банк виконує функції зберігача цінних паперів. При цьому, цінні папери, що є предметом застави, та належать відповідачу, зберігаються на рахунку у цінних паперах 300970-UA40005069 у зберігача (Банку).

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки ТОВ "Інтер-ВВ" належить право власності на іменні прості акції Заводу, ринкова вартість однієї акції - 0,01 грн., у кількості 3 700 000 штук на загальну ринкову вартість 37 000 грн., то частина заборгованості ТОВ "Інтер-ВВ", погашення якої забезпечено Договором застави, може бути погашена за рахунок акцій кількістю 3 700 000 штук на загальну вартість 37 000 грн.

Судом встановлено, що позичальник у встановлений Кредитним Договором строк свого обов'язку щодо сплати процентів та повернення кредиту належним чином не виконав, припустившись прострочення виконання грошового зобов'язання, у зв'язку з чим станом на 07.04.2013 за ним наявна заборгованість у розмірі 138 564 211,53 грн.

При цьому відповідач на підставі пункту 1.1 Договору застави взяв на себе відповідальність за невиконання Позичальником своїх обов'язків за Кредитним договором.

За таких обставин, враховуючи передбачене пунктом 2.3 Договору застави право позивача щодо звернення стягнення на предмет застави та передбачений статтею 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" спосіб реалізації предмета застави шляхом передачі рухомого майна у власність заставодержателя, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави згідно з Договором застави шляхом набуття Банком права власності на предмет забезпечувального обстеження, а саме прості іменні акції, що належать на праві власності ТОВ "Інтер-ВВ" в кількості 3 700 000 штук, а також про зобов'язання перерахувати прості іменні акції емітента (Заводу) у кількості 3 700 000 штук з рахунку у цінних паперах депонента - ТОВ "Інтер-ВВ" на рахунок у цінних паперах Банку підлягають задоволенню.

За приписом частини третьої статті 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Звернути стягнення на прості іменні акції, емітовані публічним акціонерним товариством "Київський завод "Будмаш" (ідентифікаційний код 05765109), номінальною вартістю одного цінного паперу - 0,01 грн., кількість цінних паперів - 3 700 000 (три мільйони сімсот тисяч) штук, загальна номінальна вартість - 37 000 (тридцять сім тисяч) грн., шляхом набуття права власності публічним акціонерним товариством "Банк "Таврика" (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 92-94; ідентифікацій код 19454139) на прості іменні акції, що належать на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Інтер-ВВ" (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Шевченка, 15; ідентифікаційний код 31410676) у кількості 3 700 000 (три мільйони сімсот тисяч) штук за ціною, що складає 0,01 грн. за одну акцію, а всього - 37 000 (тридцять сім тисяч) грн.

3. Перерахувати прості іменні акції емітента - публічного акціонерного товариства "Київський завод "Будмаш" (ідентифікаційний код 05765109) у кількості 3 700 000 (три мільйони сімсот тисяч) штук з рахунку у цінних паперах (депозитарний код рахунку 300970-UA40005069 у зберігача - публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" депонента - товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-ВВ" (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Шевченка, 15; ідентифікаційний код 31410676) на рахунок у цінних паперах публічне акціонерне товариство "Банк "Таврика" (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 92-94; ідентифікаційний код 19454139) (депозитарний код рахунку 100024-UA30300970 у зберігача - публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика", код зберігача 1147 у депозитарії публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів", код МДО 300970).

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-ВВ" (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Шевченка, 15; ідентифікаційний код 31410676) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного судового рішення, в доход державного бюджету України 2 867 (дві тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 50 коп. судового збору.

Після набрання судовим рішенням законної сили видати відповідні накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.08.2013.

Суддя О. Марченко