Рішення

від 30.08.2013 по справі 914/3069/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2013 р. Справа № 914/3069/13

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДРЕМ» (м. Львів)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Постачбуд» (м. Львів)

про: стягнення боргу в сумі 19955,00 грн. та пені в розмірі 920,66 грн.

Суддя: В.М. Пазичев

При секретарі: В.С. Пшеничній

Представники:

від позивача: Сенів В.О. - довіреність б/н від 01.08.2013 року.

від відповідача: Не з'явився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДРЕМ» (м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Постачбуд» (м. Львів) про стягнення боргу в сумі 19955,00 грн. та пені в розмірі 920,66 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.08.2013 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 16.08.2013 року. Ухвалою суду від 16.08.2013 року розгляд справи відкладено до 22.08.2013 року, у зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 22.08.2013 року розгляд справи відкладено до 30.08.2013 року, у зв'язку з відсутністю представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 09.08.2013 року, про відкладення від 16.08.2013 року, від 22.08.2013 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

22.08.2013 року за вх.№34309/13 позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача лише суму основного боргу в розмірі 19955,00 грн.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 09.08.2013 року, про відкладення від 16.08.2013 року, від 22.08.2013 року не виконав, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується Реєстром №1123 відправленої рекомендованої з повідомленням кореспонденції за 23.08.2013 року, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, у відсутності представника відповідача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 30.08.2013 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, 01.11.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Постачбуд" (надалі - відповідач), як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будрем" (надалі - позивач), як виконавцем, було укладено договір №01-11 про надання послуг транспортними засобами та механізмами (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого виконавець зобов'язується за завданням Замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату послуги з перевезення вантажів та виконання робіт транспортними засобами та самохідними механізмами належними виконавцю, а замовник зобов'язується приймати на оплачувати надані послуги.

Позивач зазначає, що відповідно до пункту 3.1. Договору, здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформляється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін. Згідно п. 3.4. договору вартість наданих за цим договором послуг замовник виплачує виконавцю не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з моменту підписання сторонами відповідних актів приймання-передачі наданих послуг шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок виконавця згідно виставлених останнім рахунків.

Позивач наголошує на те, що на виконання умов Договору, за період з листопада 2012р. по січень 2012р., позивачем відповідачу було надано послуги на загальну суму 41 455 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ, про що свідчать підписані сторонами та скріпленими печатками сторін акти здачі-прийняття робіт №ОУ-0000154 від 09.11.2012 р. на суму з ПДВ 11 600, 00 грн., №ОУ-0000155 від 22.11.2012 р. на загальну суму з ПДВ 15455,00 грн., №ОУ-0000158 від 30.11.2012 р. на загальну суму з ПДВ 8280,00 грн, №ОУ-0000174 від 28.12.2012 р. на загальну суму з ПДВ 6120,00 грн.

Позивач звертає увагу на те, що, згідно ст. 530 ЦК України, строк сплати за надані послуги з перевезення вантажу вважається таким, що настав.

Позивач зазначає, що, згідно розрахунку, у зв'язку з частковою сплатою, чим також було визнано факт надання послуг та зобов'язання з їх оплати, заборгованість відповідача перед позивачем становить 19 955,00 грн.

Позивач зазначає, що 21.05.2013 р. позивачем було надіслано лист-вимогу №19, згідно з яким відповідачу було повідомлено про існуючу заборгованість з вимогою погасити заборгованість у термін не пізніше ніж до 03.06.2013 р., однак, вищевказана заборгованість відповідачем погашена не була.

Позивач наголошує, що відповідно до пункту 4.2. вищевказаного Договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р., відповідачу нарахована пеня в розмірі 920,66 грн.

Однак, 22.08.2013 року за вх.№34309/13 позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача лише суму основного боргу в розмірі 19955,00 грн.

Відповідач, незважаючи на вимоги суду, доказів погашення заборгованості не представив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ч. 7 ст. 193 ГК України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ч.1 статті 222 ГК України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Частиною 5 статті 222 ГК України передбачено, що претензія підписується повноважною особою заявника претензії або його представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом або вручається адресатові під розписку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу в повному обсязі, проти позовних вимог не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У відповідності із ч. 1 ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В ході судового розгляду справи встановлено, що 01.11.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Постачбуд", як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будрем", як виконавцем, було укладено Договір №01-11 про надання послуг транспортними засобами та механізмами, відповідно до пункту 1.1. якого виконавець зобов'язується за завданням Замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату послуги з перевезення вантажів та виконання робіт транспортними засобами та самохідними механізмами належними виконавцю, а замовник зобов'язується приймати на оплачувати надані послуги.

На виконання умов Договору №01-11 про надання послуг транспортними засобами та механізмами від 01.11.2012 року, за період з листопада 2012р. по січень 2012р., позивачем відповідачу було надано послуги на загальну суму 41 455 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ, про що свідчать підписані сторонами та скріпленими печатками сторін акти здачі-прийняття робіт №ОУ-0000154 від 09.11.2012 р. на суму з ПДВ 11 600, 00 грн., №ОУ-0000155 від 22.11.2012 р. на загальну суму з ПДВ 15455,00 грн., №ОУ-0000158 від 30.11.2012 р. на загальну суму з ПДВ 8280,00 грн, №ОУ-0000174 від 28.12.2012 р. на загальну суму з ПДВ 6120,00 грн.

Отже, в ході судового розгляду справи судом встановлено, що позивач свої зобов'язання, згідно умов Договору, виконав в повному обсязі, однак, відповідач не виконав свої зобов'язання у визначений строк. Тобто, незважаючи на вимоги суду, належних та допустимих доказів виконання своїх зобов'язань за договором - оплати за надання послуги надання послуг транспортними засобами та механізмами, відповідач не подав, внаслідок чого утворилась його заборгованість перед позивачем в розмірі 19 955 грн. 00 коп., що підтверджується, крім поданих позивачем первинних бухгалтерських документів, оригіналом Акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.02.2013 року, що підписаний уповноваженими представниками сторін, про що свідчать оригінали відтисків належних печаток сторін.

Згідно ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

22.08.2013 року за вх.№34309/13 позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача лише суму основного боргу в розмірі 19955,00 грн.

Отже, судом встановлено, що борг відповідача перед позивачем складає 19955,00 грн., що підтверджується, крім поданих позивачем первинних бухгалтерських документів, оригіналом Акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.02.2013 року, що підписаний уповноваженими представниками сторін, про що свідчать оригінали відтисків належних печаток сторін.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно ст. 239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач не подав докази погашення боргу, суд прийшов до висновку, що уточнені (зменшені) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДРЕМ» (м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Постачбуд» (м. Львів) про стягнення боргу в сумі 19955,00 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №684 від 22.07.2013 року на суму 1720,50 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Уточнені (зменшені) позовні вимоги - задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Постачбуд» (79005, м. Львів, вул. Антоновича, 122, код ЄДРПОУ 13795739, п/р 26008000000195 в ПАТ «Укрсоцбанк» м. Львів, МФО 300023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДРЕМ» (79024, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 172, код ЄДРПОУ 31291332, п/р 2600801002040 в ПАТ «ОКСІ БАНК», МФО 325990) - 19 955 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп. основного боргу та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати в порядку статті 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 03.09.2013 року.