Рішення

від 03.09.2013 по справі 904/5073/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.08.13р. Справа № 904/5073/13

За позовом Комунального підприємства "Управління житлово - комунального господарства" Павлоградської міської ради, м. Павлоград

до Приватного підприємства "Гиро", м. Павлоград

про стягнення 51 184 грн. 29 коп.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Євстаф'єва В.В. - ліквідатор;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Управління житлово-комунального господарства" Павлоградської міської ради (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Гиро" (далі - Відповідач) про стягнення 51 184 грн. 29 коп. Сума позову складається з наступних сум: заборгованість по орендній платі в розмірі 48 102 грн. 78 коп. та пеня в розмірі 3 081 грн. 51 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 65 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) комунального майна від 01.12.2009 року, в частині своєчасної сплати орендної плати.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2013 року порушено провадження у справі № 904/5073/13 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 24.07.2013 року.

У судове засідання 24.07.2013 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надіслав.

Ухвалою господарського суду від 24.07.2013 року розгляд справи відкладено на 19.08.2013 року.

У судовому засіданні 19.08.2013 року Відповідач повторно не з'явився, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду від 19.08.2013 року розгляд справи відкладено на 28.08.2013 року.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судові засідання не з'являвся, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 28.08.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2009 року між Комунальним підприємством "Управління житлово - комунального господарства" Павлоградської міської ради (далі - Позивач) та Приватним підприємством "Гиро" (далі - Відповідач) був укладений договір № 65 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) комунального майна (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого, позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування індивідуально визначене майно, а саме: приміщення котельної, площею 154, 5 кв.м, розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вулиця Леніна, 113, яке знаходиться на балансі позивача.

Майно передається в оренду з метою використання за призначенням (п. 1.2. Договору).

В п. 2.1. Договору зазначено про те, що відповідач вступає в строкове платне користування майном у термін, зазначений у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору і акту приймання-передачі майна.

Згідно п. 3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженою рішенням Павлоградської міської ради від 18.07.2006року, і складає без ПДВ за базовий місяць оренди листопад 2009 року 1084 грн. 92 коп. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному діючим законодавством.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.2 Договору).

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що орендна плата перераховується відповідачем на розрахунковий рахунок позивача щомісячно до 25 числа поточного місяця.

Як зазначено в п. 3.4. Договору, розмір орендної плати переглядається за вимогою однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів і в інших випадках, передбачених діючим законодавством.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь позивача з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату перерахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожен день прострочення, включаючи день оплати (п. 3.5. Договору).

Відповідно до п. 5.2. Договору відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно із п. 3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За виконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством і цим Договором (п. 9.1. Договору).

В пункті 10.1. Договору зазначено, що цей Договір укладений і діє з 01.12.2009 року по 30.11.2010 року.

У разі, якщо у зв'язку із закінченням строку дії цього Договору від однієї із сторін у період дії цього договору і протягом місяця після закінчення його дії не надійшла заява про припинення або змінення цього Договору, Договір вважається продовженим на той же термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором (п. 10.6 Договору).

На виконання умов вищезазначеного Договору, Позивач передав об'єкт оренди, а відповідач його прийняв, що підтверджує Акт приймання-передачі орендованого майна від 01.03.2006 року (а. с. 13).

Як зазначає Позивач, Відповідач свої обов'язки по Договору щодо своєчасної і в повному обсязі оплати орендної плати належним чином не виконав, у зв'язку з чим у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем за період з 01.06.2010 року по 01.06.2013 року на загальну суму 48 102 грн. 78 коп.

Позивачем з метою досудового врегулювання спору 29.04.11 року на адресу відповідача була направлена претензія № 116 (а.с. 21) та 06.03.2013 року претензія № 22 (а.с. 23) про сплату заборгованості по орендній платі за вищевказаним Договором, на яку відповідач відповіді не надав.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами документи, суд вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк; законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 статтею 761 Цивільного кодексу України визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до частин 1, 3 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором; законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна.

Відповідно до статті 794 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.

Відповідно до частини 3 статті 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Частиною 2 статті 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

З огляду на таке, суд дійшов висновку про наступне. Договір № 65 від 01.12.2009 року було укладено до 30.11.2010 року (п. 10.1 Договору). В порядку передбаченому п. 10.6 Договору строк його дії було продовжено після 30.11.2010 до 30.11.2011 рр., а потім ще на рік, але лише до 29.11.2012 року з огляду на приписи ч. 2 ст. 793 К України укладення договору найму строком на три роки і більше потребує нотаріального посвідчення. Позивач не додав до суду доказів нотаріального посвідчення. З огляду на таке, суд не приймає доводів позивача про подальше подовження строку оренди після 30.11.2012 року на подальший період.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 05.11.2010 року по справі № 13/55-10.

Таким чином Договір оренди № 65 від 01.12.2009 року діяв з 01.12.2009 року по 29.11.2012 року. З огляду на таке, позовні вимоги щодо стягнення орендної плати після припинення строку дії Договору є неможливим. Майнові інтереси позивача можуть бути захищенні в порядку передбаченому ч. 2 ст. 785 ЦК України.

Як свідчить з матеріалів справи, Позивач просить стягнути на свою користь заборгованість за період з 01.06.2010 року по 01.06.2013 року, яка становить 48 102 грн. 78 коп. (розрахунок - а.с. 17), але враховуючи те, що даний договір не мав діяти більше трьох років, господарський суд прийшов до висновку що стягненню підлягає заборгованість у розмірі 39 027 грн. 08 коп. за період з 01.07.2010 року по 29.11.2012 року.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 3.5. Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь позивача з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату перерахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

З позовної заяви свідчить, що Позивач за неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору, на підставі п. 3.5. Договору була нарахована для сплати Відповідачу пеня за період з 01.10.2012 року по 01.05.2013 року на загальну суму 3081 грн. 51 коп. (розрахунок - а. с. 10). В даному розрахунку Позивач на початок розрахункового періоду станом на 01.10.12р. зазначає заборгованість у 37516,72 гривень, тобто включає до розрахунку заборгованість яка склалася у інший період до розрахункового, що є невірним та не відповідає вимогам ст. 232 ГК України.

Під час розгляду справи суд зобов'язував позивача надати детальний розрахунок пені, із зазначенням періоду (дата початку нарахування та дата по яку нараховується, за кожний місяць окремо), за який ним нараховувались штрафні санкції й докази на підтвердження факту прострочення відповідачем грошового зобов'язання.

Позивачем до суду надано розрахунок пені у двох варіантах, в якому останній нарахував пеню у розмірі 15 602 грн. 04 коп. за період з 27.06.2012 року по 24.05.2013 року та пеню у розмірі 2 879 грн. 05 коп. за той самий період. Розрахунки пені на думку суду є неналежними, оскільки, Позивач невірно визначає розмір заборгованості до якого станом на початок розрахункового періоду включає суму заборгованості яка склалася до його початку, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

З огляду на приписи ст. 33 ГПК України заявлена позивачем до стягнення сума пені, є необґрунтованою у зв'язку з чим місцевий суд не є зобов'язаним здійснювати обґрунтування вимог позивача власним розрахунком розміру пені, згадані вимоги є недоведеними належними засобами доказування. Тому місцевий суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені задоволенню не підлягають.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Гиро" (51400, Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Леніна, 113, код ЄДРПОУ 32441747) на користь Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" Павлоградської міської ради (51400, Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Шевченко, будинок 63, ЄДРПОУ 03364228) заборгованість по орендній платі в розмірі 39 027 грн. 08 коп. , витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 311 грн. 85 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текс рішення складено 02.09.2013 року.

Суддя Ю.Ю. Первушин