Рішення

від 29.11.2006 по справі 3/401(2/373)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/401(2/373)

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.06                                                                                 Справа № 3/401(2/373).

          Суддя Доманська М.Л., розглянувши матеріали  справи за позовом

Закритого акціонерного товариства "Закарпатське облпаливо", м. Ужгород

до 1-го відповідача – Державної холдінгової компанії "Луганськвугілля", м. Луганськ

    2-го відповідача –Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ

про стягнення 133733 грн. 82 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув,

від 1-го відповідача: не прибув (явка обов'язкова),

від 2-го відповідача: Зоріна О.М. (дов. від 30.12.05 № 03/3-785),

в с т а н о в и в :

         Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення  з відповідача інфляційних нарахувань та 3% річних у сумі 133733 грн. 82 коп.

         Рішенням господарського суду Луганської області від 29.11.05 по справі позов задоволено повністю, стягнуто з першого відповідача інфляційні нарахування у сумі 97783 грн. 67 коп., річні –35954 грн. 15 коп., витрати по держмиту у сумі 1337 грн. 34 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.; у відношенні другого відповідача провадження у справі припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.07.06 рішення господарського суду Луганської області від 22.12.05  скасовано, справу передано на новий розгляд.

          З зазначеної постанови касаційної інстанції вбачається, що судом першої інстанції при розгляді справи не повністю встановлені обставини справи, зокрема, не з'ясоване питання хто і з якого часу є правонаступником ДХК "Луганськвугілля", у зв'язку з його реорганізацією щодо спірних обов'язків цієї юридичної особи.

          Заявою від 30.09.05 (а.с.20) позивач уточнив нормативне обґрунтування позову та просить стягнути з відповідача заявлену у позові суму інфляційних нарахувань та 3% річних на підставі ст.625 ЦК України.

Заявами від 10.10.06 № 76 та 25.10.06 № 98,  позивач в порядку ст. 22 ГПК України збільшив розмір позовних вимог на суму 44 794 грн. 28 коп. та просить стягнути з відповідача загальну суму 178528 грн. 10 коп.. Заяви судом розглянуті та прийняті як такі, що не суперечать ст.22 ГПК України. Позовними вимогами слід вважати вимоги про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та 3% річних у сумі 178528 грн. 10 коп., нарахованих на суму 334457 грн. 20 коп..

Клопотанням, зданим до суду 14.11.06, позивач у справі та 1-й відповідач у справі просять на підставі ст.25 ГПК України виключити зі справи ДХК „Луганськвугілля” як відповідача та на підставі правонаступництва залучити ДП „Луганськвугілля” єдиним відповідачем у справі.

1-й відповідач відзивом на позовну заяву, зданим до суду 24.10.05, позовні вимоги відхилив, посилаючись на реорганізацію ДХК „Луганськвугілля” відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України від 13.02.04 № 82 та на те, що ДП „Луганськвугілля” є правонаступником ДХК „Луганськвугілля” .

2-й відповідач відзивами на позовну заяву від 08.11.05 № 15-684 юр та від 14.11.06 № 15-743 юр позовні вимоги відхилив, посилаючись на відсутність в бухгалтерському обліку заборгованості перед позивачем, на те, що відповідна заборгованість за передаточним балансом не передавалась.

У запереченнях, зданих до суду 21.11.06, на відзив ДП „Луганськвугілля” від 14.11.06 № 15-743 юр 1-й відповідач у справі зазначає, що баланс на 01.04.03 підписаний  від ДХК „Луганськвугілля” неповноважною посадовою особою, при цьому, розшифровка до балансу, складеного на 01.04.03 та підписаного керівником Крюковим С.В., надана на 01.01.03 та 01.07.03 та підписана директором Гарань А.Н..

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд прийшов до наступного.

З врахуванням заяв позивача  від 10.10.06 № 76 та 25.10.06 № 98 позовними вимогами слід вважати вимоги про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та 3% річних у сумі 178528 грн. 10 коп., нарахованих на суму 334457 грн. 20 коп..

Як вбачається з матеріалів справи, господарським судом Луганської області було прийнято рішення  від 18.12.01 по справі № 16/436 за позовом ЗАТ «Закарпатське облпаливо» (позивача у даній справі)  до ДХК «Луганськвугілля»(1-го відповідача у даній справі), про часткове задоволення позову та про стягнення з ДХК «Луганськвугілля»на користь ЗАТ «Закарпатське облпаливо»збитків з урахуванням індексу інфляції у сумі 334457 грн. 20 коп. , 1105 грн. витрат по держмиту та 44 грн. 85 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Як вбачається зі змісту вищевказаного рішення господарського суду Луганської області від 18.12.01 по справі № 16/436 грошове зобов'язання ДХК «Луганськвугілля»перед ЗАТ «Закарпатське облпаливо»по сплаті збитків з урахуванням індексу інфляції - 334457 грн. 20 коп. виникло у зв”язку з тим, що для кредитора (ЗАТ «Закарпатське облпаливо») втратило інтерес виконання  боржником (ДХК «Луганськвугілля») договору від 27.12.99 № 15-382 між ЗАТ «Закарпатське облпаливо»та ДХК „Луганськвугілля”, управлінням „Луганськвуглепостачання”, та ЗАТ «Закарпатське облпаливо»відмовилось від прийняття виконання  і вимагало відшкодування збитків з урахуванням індексу інфляції.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем  у справі на час пред'явлення даного позову до суду вищезазначена  заборгованість грошове зобов'язання) у сумі 334457 грн. 20 коп. не погашена.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у сумі 334457 грн. 20 коп. позивачем у справі нараховані відповідачеві у справі 3% річних та інфляційні нарахування у сумі  178528 грн. 10 коп.  за  час прострочення, які він просить стягнути з відповідача на свою користь (згідно з заявами позивача від 10.10.06 № 76 та 25.10.06 № 98). Позивач просить стягнути  на свою користь дані суми, обґрунтовуючи це тривалим часом невиконання 1-м відповідачем у справі відповідного рішення суду.

1-й та 2-й відповідачи у справі проти позову заперечують з підстав, викладених у вищезазначених відзивах та запереченнях.

Оцінивши  доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги відносно 1-го відповідача у справі обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю , відносно 2-го відповідача у задоволені позову слід відмовити за необгрунтованістю з огляду на наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України  передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні з простроченої суми.

Аналіз зазначеної норми кодексу свідчить, що законодавством не встановлено заборони щодо звернення до суду з позовом про стягнення інфляційних нарахувань, річних після задоволення вимоги про стягнення боргу.

Слід враховувати також, що згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими на усій території України.

Сума грошових зобов'язань 1-го відповідача у справі перед позивачем у справі - 334457 грн. 20 коп., на яку позивачем нараховані заявлені до стягнення інфляційні нарахування та 3% річних підтверджена матеріалами справи, у тому числі рішенням господарського суду Луганської області від 18.12.01 по справі № 16/436. Згідно з довідками Ленінського відділу ДВС Луганського міського управління юстиції та ДВС у Ленінському районі м.Луганська від 16.09.05, 29.11.05 , 14.11.06, 27.11.06 сума  334457 грн. 20 коп. за наказом господарського суду Луганської області від 18.12.01 № 16/436 з ДХК „Луганськвугілля” не стягнута, відповідне виконавче провадження 2-261 знаходиться на виконанні у складі зведеного виконавчого провадження.

Позивачем обґрунтовано заявлені до стягнення з 1-го відповідача 3% річних та інфляційні нарахування у сумі  178528 грн. 10 коп.  за  час прострочення виконання грошового зобов'язання  -334457 грн. 20 коп. - за період з 01.01.03 по 01.10.06 щодо інфляційних нарахувань та за період з 01.01.02 по 01.10.06 щодо нарахування 3% річних (позивачем не надано розрахунку інфляційних нарахувань за період з 01.01.02 до 01.01.03). Надані до суду позивачем розрахунки  заявлених  у позові інфляційних нарахувань та 3% річних відповідачами у справі не заперечувались, між сторонами відсутній спор щодо суми цих нарахувань, про що відповідачі у справі неодноразово наголошували у судових засіданнях.

За таких обставин, позов підлягає до задоволення у сумі     178528 грн. 10 коп. за  час прострочення виконання грошового зобов'язання  - 334457 грн. 20 коп. - за період з 01.01.03 по 01.10.06 щодо інфляційних нарахувань та за період з 01.01.02 по 01.10.06 щодо нарахування 3% річних.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Заперечення 1-го відповідача,   клопотання позивача та 1-й відповідача, здане до суду 14.11.06, щодо  виключення зі справи ДХК „Луганськвугілля” як відповідача і на підставі  ст.25 ГПК України та правонаступництва залучення ДП „Луганськвугілля” єдиним відповідачем у справі, відхиляються господарським судом за необґрунтованістю з огляду на наступне.

Так, згідно з пунктом 3.3 Статуту 2-го відповідача у справі (ДП „Луганськвугілля”) останнє є правонаступником   прав та обов'язків реорганізованих шляхом злиття або приєднання до його складу державних відкритих акціонерних' товариств - дочірніх підприємств ДХК "Луганськвугілля" : "Шахтоуправління "Луганське", у тому числі його структурного підрозділу «Санаторій-профілакторій «Парус», "Шахта ім. 19 з'їзду КГТРС", "Шахта "Черкаська", «Шахта «Лутутінська», «Шахта «Фащівська», у тому числі його структурного підрозділу «Санаторій -профілакторій «Шахтар», «Шахта імені Артема», «Шахта "Вергелівська", «Шахта "Ломоватська", "Групова збагачувальна фабрика "Слов'яносербська", "Ремонтно-механічний завод", "Лотиківський ремонтно-механічний завод", «Луганськнавантажтранс»,"Управління по охороні природи", «Автобаза», «Управління по постачанню та  збуту" продукції”, "Інформаційно-обчислювальний центр", структурних підрозділів ДХК "Луганськвугілля": "Автообслуговування", "Управління якості і збагачення вугілля",   "Управління "Луганськвуглепостачання",    Державного підприємства "Шахта "Никанор-Нова, а також прав, обов'язків Державного підприємства "Луганська  вугільна компанія", згідно розподільчого балансу. Вказані положення статуту 2-го відповідача у справі  відповідають нормам законодавства, чинного на час реорганізації 1-го відповідача у справі, та нормам законодавства, чинного на час затвердження відповідного Статуту 2-го відповідача у справі.

Сторонами у справі до суду не надано належних доказів того, що грошове зобов'язання у сумі 334457 грн. 20 коп., яке виникло за  ДХК „Луганськвугілля” на підставі рішення господарського суду Луганської області від 18.12.01 по справі № 16/436, згідно з відповідним розподільчим балансом передане від 1-го відповідача 2-му відповідачу у справі за час з початку реорганізації 1-го відповідача та до часу розгляду даної справи у суду, до суду не надано відповідного розподільчого балансу та будь-яких інших належних доказів  на підтвердження цього.

Заявлена у позові сума інфляційних нарахувань та 3% річних обґрунтована, підтверджена матеріалами справи та 1-м відповідачем не спростована.

За таких обставин, позовні вимоги у сумі 178528 грн. 10 коп. підлягають до задоволення відносно 1-го відповідача у справі, з віднесенням на нього судових витрат.

З врахуванням вищевказаного, у задоволенні позову щодо 2-го відповідача слід відмовити за необґрунтованістю.    

Згідно з п.4 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 № 7-93 “Про державне мито” державне мито у сумі у сумі 1785 грн. 38 коп., сплачене за платіжним дорученням  від 25.10.06 № 149, підлягає поверненню позивачу частково, у сумі 00 грн. 10 коп., у зв'язку з внесенням мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

На підставі викладеного, Заключних та Перехідних положень ЦК України , ст.625 ЦК України, та керуючись ст.ст. 44,49,82,84,85  Господарського   процесуального   кодексу  України, суд

в и р і ш и в:

             1.Позов задовольнити повністю відносно 1-го відповідача у справі.

             2.Стягнути з Державної холдінгової компанії «Луганськвугілля», м. Луганськ,                          вул. Лермонтова, 1в, код 00176868, на користь Закритого акціонерного товариства «Закарпатське облпаливо», м. Ужгород, пл. Шандора Петефі, 14, код 01881764, інфляційні нарахування та 3% річних у сумі  178528 грн. 10 коп., витрати по держмиту у сумі 1785 грн. 28 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн., видати наказ.

          3. Відмовити у задоволенні позову відносно 2-го відповідача у справі .

          4.Повернути з державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Закарпатське облпаливо», м. Ужгород, пл. Шандора Петефі, 14, код 01881764, зайве сплачене державне мито у сумі 00 грн. 10 коп.  за платіжним дорученням  від 25.10.06 № 149.

Повернення державного мита здійснити на підставі даного рішення, засвідченого гербовою печаткою господарського суду, оскільки оригінал вказаного  платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання :  01.12.06

  Суддя                                                                                                       М.Л. Доманська