Рішення

від 29.08.2013 по справі 925/1208/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2013 року Справа № 925/1208/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Комзюк О.Л.,

за участю представників: позивача: Саган О.І.- за довіреністю, відповідача: не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ХІНКЕЛЬ-КОГУТ"

до товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАТОРГ ПЛЮС"

про стягнення 176 095 грн. 06 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 176 095 грн. 06 коп., зокрема 171 362 грн. 64 коп. боргу за поставлену відповідачу продукцію відповідно до укладеного сторонами договору № 87- ХК від 24.09.2012 та 4732 грн. 45 коп. пені за прострочення виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару по 22.07.2013.

Відповідач не подав суду відзив на позов, не направив свого представника у судові засідання, не подав суду заяв, клопотань чи заперечень проти позову. Суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи та вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України, з огляду на таке. Суд вжив усіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату і час розгляду справи, ухвали суду надіслані за адресою відповідача, вказаною в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, надіслання ухвал суду оформлено згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України. Ухвали суду повернулись до господарського суду з відміткою поштової установи "за закінченням терміну зберігання", тобто, ухвали були надіслані відповідачу в установленому порядку, однак, не отримані відповідачем з незалежних від суду причин. Відповідно до пункту. 20.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"). Тому вказане є підтвердженням належного надсилання відповідачу копій всіх ухвал суду. До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому повернення до суду ухвали з відміткою поштової установи "за закінченням терміну зберігання" не впливає на висновок суду щодо повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи в установленому законом порядку.

Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обов'язку суду відкладати розгляд справи у разі відсутності представника сторони чи неподання витребуваних документів. За приписом частини 1 статті 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. В процесі розгляду даної справи суд приходить до висновку, що вона може бути розглянута за наявними матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності відзиву на позов. Неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов'язком. Суд також враховує, що встановлений законом строк розгляду спору закінчується 30.09.2013, клопотання про продовження цього строку до суду не надходили.

Представник позивача у судовому засіданні, підтримуючи позовні вимоги, посилався на доводи, викладені у позовній заяві, та пояснив, що на доповнення до поданих суду доказів на підтвердження отримання відповідачем товару позивач надає копії актів отримання товару від перевізника - ТОВ "Делівері-Авто", у яких при отриманні товару проставлений підпис особисто директором відповідача Швець Л.В., поставка товару перевізником передбачена в пункті 2.5. договору поставки від 24.09.2012; пеня заявлена за прострочення оплати вартості поставленого товару в період з 01.03.2013 по 22.07.2013; просив повністю задовольнити позов, стягнути з відповідача заявлену суму.

У судовому засіданні 29.08.2013 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представника позивача у судовому засіданні, суд встановив таке.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ХІНКЕЛЬ-КОГУТ" (позивач у справі, Продавець за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю "МЕГАТОРГ ПЛЮС" (відповідач у справі, Покупець за договором) укладено Договір поставки товару № 87-ХК від 24 вересня 2012 року, далі - Договір, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує натуральні ковбасні оболонки, далі - товар, в асортименті, кількості та за цінами, які вказані у відповідних документах, доповненнях до договору (рахунках-фактурах, специфікаціях, накладних і т.д.).

В пункті 3.4. Договору вказано, що розрахунки між продавцем та покупцем за кожну поставлену партію товару проводяться протягом 21 (двадцяти одного) банківського дня з дня отримання зазначеної партії товару.

За умовою пункту 2.5. Договору товар міг бути доставлений транспортом Продавця, Покупця чи з допомогою третіх осіб - перевізників.

Згідно пункту 7.2. Договору у разі, коли має місце прострочення платежу Покупцем Продавець має право стягнути з Покупця, крім суми боргу, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, незважаючи на ч. 6 ст. 232 ГКУ.

За доводами позивача, на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар сімнадцятьма окремими партіями, одинадцять з яких відповідач оплатив у повному обсязі. За поставку товару згідно накладної № 811 від 21.12.2012 р. відповідачем була здійснена оплата частково, за інший товар, що поставлений позивачем у період з 27.12.2012 по 08.02.2013, відповідач повністю не розрахувався. Неоплаченим за доводами позивача є Товар, що був поставлений відповідачу по видаткових накладних: № 834 від 27 грудня 2012 р. на суму 41 590,66 грн., № 4 від 04 січня 2013 р. на суму 41 590,66 грн., № 12 від 11 січня 2013 р. на суму 41 590,66 грн., № 27 від 18 січня 2013 р. на суму 20 795,33 грн., № 72 від 08 лютого 2013 р. на суму 20 795,33 грн. та накладна № 811 від 21.12.2012 р. є неоплаченою в сумі 5000 грн., а всього відповідачем не оплачено товар на загальну суму 171 362,64 грн.

26.03.2013 позивач надіслав відповідачу претензію із проханням про негайне погашення заборгованості в сумі 171 362,64 грн.

Представник позивача підтвердив, що сума боргу відповідача за отриманий товар не змінилася і станом на день прийняття рішення складає 171 362,64 грн. У зв'язку з цим позивач звернувся до господарського суду із вимогою про стягнення з відповідача вказаної суми боргу та пеню за прострочення сплати цього боргу.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до задоволення, з огляду на наступне.

Договір поставки № 87-XК від 24 вересня 2012 року, на підставі якого виникли зобов'язання сторін, за своєю правовою природою є господарським договором поставки.

Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін, підписи яких скріплені печатками підприємств, він містить всі істотні умови для договорів даного виду.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписом частини 6 статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України, статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивачем доведено і відповідачем не спростовано, що позивач поставив відповідачу, а останній отримав по накладних та актах отримання вантажу у перевізника, доданих повторно до матеріалів справи (а.с. 11-16, 40-45), товар - натуральну кишкову оболонку. За товар, поставлений відповідачу згідно накладної № 811 від 21.12.2012, він частково здійснив оплату в сумі 36590 грн. 66 коп., неоплаченою залишилася сума 5000 грн. Крім цього, позивач поставив відповідачу вказаний товар у період з 27.12.2012 по 08.02.2013 по видаткових накладних: № 834 від 27.12.2012 на суму 41 590,66 грн., № 4 від 04 січня 2013 на суму 41 590,66 грн., № 12 від 11 січня 2013 на суму 41 590,66 грн., № 27 від 18 січня 2013 на суму 20 795,33 грн., № 72 від 08 лютого 2013 на суму 20 795,33 грн. на загальну суму 166362,64 грн. Поставка товару по вказаних накладних відповідачем не оплачена повністю. Всього відповідачем не оплачено позивачу товар на загальну суму 171 362,64 грн.

Накладні № 811 від 21.12.202, № 834 від 27 грудня 2012 року, № 27 від 18 січня 2013 року, № 72 від 08 лютого 2013 року підписані представником відповідача та скріплені печаткою підприємства. Накладні № 4 від 04 січня 2013 р. та № 12 від 11 січня 2013 р. не підписані, однак позивач подав докази отримання вказаного товару у перевізника - ТОВ "Делівері-Авто", у яких при отриманні товару проставлений підпис директором відповідача Швець Л.В.

Відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань.

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач не розрахувався за поставлений товар протягом строку, що встановлений у договорі, таким чином, з відповідача підлягає стягненню борг в сумі 171 362 грн. 64 коп.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, яка відповідно до статті 546 ЦК України є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання.

За приписом частини 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач невірно розрахував терміни оплати отриманого відповідачем товару по кожній накладній та період прострочення, тому період прострочення ним вказаний менший, ніж він є насправді, а також позивачем нарахована пеня виходячи із облікової ставки НБУ (а не подвійної облікової ставки, як це передбачено договором), отже й заявлена сума пені є меншою. Однак, суд не вбачає підстав для нарахування та стягнення пені в розмірі більшому, ніж заявлено позивачем у позовній заяві, тому вимога позивача про стягнення пені підлягає задоволенню у заявленій позивачем сумі 4 732 грн. 42 коп.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату судового збору в сумі 3 521 грн. 90 коп.

З огляду на викладене, керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАТОРГ ПЛЮС" (19604, Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Першотравнева, 3А, ідентифікаційний код 38118105) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ХІНКЕЛЬ-КОГУТ" (54042, м.Миколаїв, вул. Дзержинського, 198, ідентифікаційний код 33896642 ) - 171 362 грн. 64 коп. (сто сімдесят одну тисячу триста шістдесят дві гривні 64 копійки) боргу, 4 732 грн. 42 коп. (чотири тисячі сімсот тридцять дві гривні 42 копійки) пені, 3 521 грн. 90 коп. (три тисячі п'ятсот двадцять одну гривню 90 копійок) судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 03.09.2013

Суддя А.Д. Пащенко