Постанова

від 24.11.2006 по справі 3/472ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/472ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24.11.06                                                                                 Справа № 3/472ад.

Суддя  Доманська М.Л., при секретарі судового засідання Буймирській О.В., розглянувши  матеріали справи  за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Слов"яносербському районі Луганської області,                        смт. Слов"яносербськ Луганської області

до Комунального підприємства "Байкал", с. Кряківка-1, Слов"яносербський район Луганської області

про стягнення 6 835 грн. 50 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – Агеєва В.В. (дов. від 11.08.06), Каменська Л.М. (дов. від 23.11.06 № 2395/01-06),

від відповідача –не прибув (явка обов'язкова),

в с т а н о в и в:

Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача несплачені суми внесків в розмірі 4 805 грн. 88 коп., штрафні санкції –1 603 грн. 60 коп. та пені –426 грн. 02 коп.

Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили  з 01.09.05, до початку  діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів підсудні їм справи вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

          Враховуючи суб'єктний склад сторін у справі, характер спору,  де в якості позивача виступає суб'єкт владних повноважень, та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі порушено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Представниками позивача подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, яке судом задовольняється.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 16.10.06 № 26 проти позову заперечує, посилаючись на погашення заборгованості.

Заявою, зданою у судовому засіданні 24.11.06, позивач в порядку ст.ст. 112, 136 КАС України, у зв'язку з частковим погашенням відповідачем заявлених у позові сум, відмовився від позову в частині стягнення суми недоїмки - 3080 грн. 30 коп., 419 грн. 00 коп. –пені  та 1576 грн. 07 коп. –штрафних санкцій, зазначаючи, що з наслідками часткової відмови від позову ознайомлений, та просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків –1725 грн. 58 коп., пеню –07 грн. 02 коп. та штрафні санкції - 27 грн. 53 коп..

Дослідивши  матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін,  суд прийшов до наступного.

           Засади і механізми системи  функціонування  загальнообов‘язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів  Пенсійного фонду, що формуються  за рахунок страхових внесків  роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон  України  від 09.07.03 № 1058-ІУ “Про загальнообов‘язкове державне  пенсійне  страхування” (далі –Закон).

Відповідно до ст.1 Закону страхові внески –це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов‘язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на   загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

          Відповідно до п.6 ч.2 ст.17  Закону  страхувальники  (роботодавці) зобов‘язані нараховувати,  обчислювати  і сплачувати  в установлені строки  та в повному обсязі страхові внески.

          Порядок обчислення і сплати  страхувальниками  та застрахованими  особами внесків  на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування  до Пенсійного фонду  України  встановлений однойменною  Інструкцією,   затвердженою Постановою  Правління Пенсійного фонду  України від 19.12.03 № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві  юстиції України 16.01.04 № 64/8663 (далі –Інструкція).

          Розміри  страхових внесків  на загальнообов‘язкове  державне пенсійне страхування  встановлюються відповідно  до Закону України  “Про збір на обов‘язкове  державне  Пенсійне  страхування”  (п.4 Інструкції).

З матеріалів справи  вбачається, що відповідач зареєстрований  в Управлінні Пенсійного фонду України в Слов"яносербському районі Луганської області,  як платник збору  на обов‘язкове державне пенсійне  страхування та своєчасно  не перераховує  названий збір  у повному обсязі , у зв‘язку  з чим за ним у період з листопада 2005 по серпень 2006 утворилась заборгованість зі сплати страхових внесків, що частково погашена відповідачем та залишок якої станом на 24.11.06 складає: 1725 грн. 58 коп. - недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, залишок несплачених фінансових санкцій - 27 грн. 53 коп.  та 07 грн. 02 коп. –пені.

Згідно зі ст. 106 Закону позивач направив відповідачеві відповідні вимоги про сплату заборгованості. Вказана заборгованість, як зазначалось вище, частково погашена відповідачем, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача на свою користь недоїмку у сумі 1725 грн. 58 коп., 27 грн. 53 коп. –фінансових санкцій та 07 грн. 02 коп. –пені.

Відзивом на позовну заяву, зданим до суду 17.10.06, відповідач проти позову заперечує, посилаючись на погашення заборгованості.

Оцінивши доводи сторін, обставини справи у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості  (недоїмки) в сумі 1725 грн. 58 коп. відповідають чинному законодавству, документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, у тому числі карткою особового рахунку підприємства, розрахунками сум страхових внесків, платіжними дорученнями відповідача, тому підлягають до задоволення.

Фінансові санкції у сумі 27 грн. 53 коп. та 07 грн. 02 коп. –пеня, що залишились несплаченими за рішеннями позивача від 25.05.06 № 165, від 14.07.06 № 201, від 03.08.06 № 212, нараховані обґрунтовано та правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства, тому позовні вимоги в цій частині також підлягають до задоволення.

Заявою, зданою до суду 24.11.06, позивач в порядку ст.ст. 112, 136 КАС України відмовився від позову в частині стягнення суми недоїмки 3080 грн. 30 коп., 419 грн. 00 коп. –пені  та 1576 грн. 07 коп. –штрафних санкцій, у зв'язку з частковим погашенням відповідачем заявленого у позові боргу, зазначаючи, що з наслідками часткової відмови від позову ознайомлений.

Згідно зі ст.ст. 51, 112, 136 КАС України позивач вправі відмовитись (частково відмовитись) від адміністративного позову, а суд прийняти відмову  (часткову відмову) від адміністративного позову за умови, що ці дії не суперечать закону та не  порушують чиї-небудь права, свободи чи  інтереси. Суд ознайомив позивача з правовими  наслідками  часткової відмови від  позову. З огляду на наведене, вказана часткова відмова позивача від адміністративного позову прийнята судом. За таких обставин, провадження у справі щодо позовних вимог в частині стягнення недоїмки у сумі 3080 грн. 30  коп., 419 грн. 00 коп. –пені  та 1576 грн. 07 коп. –штрафних санкцій слід, закрити відповідно до п. 2 ч.1 ст. 157 КАС України.

Заперечення відповідача за відзивом щодо погашення заявлених у позові сум у повному обсязі відхиляються судом щодо позовних вимог відносно стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків –1725 грн. 58 коп., пені –07 грн. 02 коп. та штрафних санкцій - 27 грн. 53 коп., з огляду на наступне.

Відповідно до Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ від 09.07.03 (далі Закон) платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності (ст. 14).

Розділ          XIV        "Відповідальність          у          сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування" (ч.2 ст. 106) Закону передбачає, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 (ч.6 ст. 20 передбачає, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду) вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. У відповідності з ч.5 ст.106 за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкцій і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій в порядку календарної черговості їх виникнення.

Згідно з розділом 10 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальобов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції 16.01.04 за № 64/8663, п.11 у разі коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

Чинним законодавством не передбачено виключень щодо строків сплати сум страхових внесків за відповідний базовий звітний період у зв'язку з несвоєчасним перерахуванням відповідних субвенцій з бюджету на рахунок підприємства.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку, віднесення судових витрат на відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, у даному випадку не передбачено чинним законодавством, у тому числі ст. 94 КАС України.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п'ятиденного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 51, 87, 94, 98, 157, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

           2.Стягнути з Комунального підприємства "Байкал", Луганська область, Слов"яносербський район, с. Кряківка-1, буд. 26, кв. 21, код 32672302,

          на користь Управління Пенсійного фонду України в Слов"яносербському районі Луганської області, Луганська область, см. Слов"яносербськ, вул. Гагаріна, 34 б, код 21792620, недоїмку зі сплати страхових внесків у сумі 1725 грн. 58 коп., 27 грн. 53 коп. –фінансові санкції та 07 грн. 02 коп. –пені.

3.Закрити провадження у справі щодо решти позовних вимог .

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

           Постанову складено у повному обсязі та підписано 28.11.06 у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                                   М.Л. Доманська