Постанова

від 30.08.2013 по справі 5023/5442/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2013 р. Справа № 5023/5442/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Білецька А.М. , суддя Могилєвкін Ю.О.

при секретарі - Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Омельченко О.В., дов.б/н від 04.02.2013 р. (у справі)

1-го відповідача - не з'явився

2-го відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» (вх. №2257Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 01.07.2013 у справі №5023/5442/12

за позовом Публічного акціонерного товариства «Роганська картонна фабрика», смт. Рогань Харківської області

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест», м.Київ

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка», смт. Рогань Харківської області

про стягнення 657 224,40 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПАТ «Роганська картонна фабрика», звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест» 628 090,52 грн. - основного боргу, 28 133,92 грн. - 3% річних, крім того позивач просив стягнути солідарно з ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест» та ТОВ «Ніка» грошові кошти в сумі 1 000,00 грн., в зв'язку з неналежним виконанням 1-м відповідачем умов укладеного договору №368/12/08 від 23.12.2008, а також невиконанням 2-м відповідачем договору поруки б/н від 23.12.2008, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.07.2013 року по справі №5023/5442/12 (суддя Присяжнюк О.О.) позовні вимоги задоволені Стягнуто солідарно з ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест» та ТОВ «Ніка» на користь ПАТ «Роганська картонна фабрика» грошові кошти в розмірі 1000,00грн. та 20,00 грн. витрат по сплаті судового збору. Стягнуто з ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест» на користь ПАТ «Роганська картонна фабрика» 628090,52грн. основної заборгованості, 28133,92грн. 3% річних та 13124,49грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням 1-й відповідач ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест» подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 01.07.2013 у справі №5023/5442/12 скасувати, як таке, що прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, при порушенні норм процесуального права. Просить прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач, ПАТ «Роганська картонна фабрика», у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Харківської області від 01.07.2013 залишити без змін, як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу - без задоволення.

23.08.2013 на адресу Харківського апеляційного господарського суду надійшла телеграма від ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест» з проханням відкласти розгляд справи, в зв'язку з перебуванням представника 1-го відповідача у службовому відрядженні в місті Львові.

Представник 2-го відповідача також не скористався наданим процесуальним правом брати участь в судовому засіданні, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, наявні в матеріалах справи.

Колегія суддів апеляційної інстанції, розглянувши надане клопотання про відкладення розгляду справи, дійшла висновку про залишення його без задоволення, оскільки згідно ст. 28 ГПК України відповідач не позбавлений права направити в судове засідання для представництва інтересів підприємства іншого представника за довіреністю, тобто, інститут представництва не обмежений колом осіб. Крім того, на підтвердження фактів, зазначених в клопотанні, 1-м відповідачем не було надано жодного доказу.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи , проте відповідачі не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідачів за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи 1-го відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 23.12.2008 між ПАТ «Роганська картонна фабрика» (продавець - позивач по справі) та ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест» (покупець - 1-й відповідач по справі) було укладено договір №368/12/08, за умовами якого продавець зобов'язався передати партіями у власність покупця, а покупець, в свою чергу, зобов'язався прийняти від продавця та оплатити виготовлену способом флексодруку, гнучку рулонну упаковку (етикетку) для кондитерських виробів, згідно письмово затверджених покупцем оригінал-макетів.

В 3-му розділі договору сторони визначили умови передачі та порядок доставки. Так, доставка продукції від продавця до покупця здійснюється транспортом покупця за його рахунок на умовах «франко-склад Продавця смт. Рогань, Харківського району, Харківської області»; продукція вважається переданою з моменту її фактичного вручення покупцю разом з необхідними супроводжуючими документами та підписання покупцем відповідної накладної про прийняття цієї продукції.

Ціну, суму договору, порядок та терміни розрахунків сторони обумовили в 4-му розділі договору. Так, ціна на продукцію встановлюється за домовленістю сторін і визначається специфікацією, яка є невід'ємною частиною договору. Розрахунки за продукцію покупець здійснює з продавцем у гривнях, безготівково, у термін 30-ти календарних днів з дня відвантаження її покупцеві разом з необхідними документами, що підтверджують відповідність продукції по якості. Днем оплати рахується день списання банком коштів з рахунку покупця.

Відповідно до п. 7.1 договору, порядок приймання продукції за якістю регулюється Інструкцією Державного арбітражу при Раді міністрів СРСР №П-7 від 25.04.1966 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю».

Так, згідно положень даної Інструкції, зокрема пункту 6, прийомка продукції за якістю при міжміській поставці здійснюється на складі отримувача не пізніше 20 днів після надходження продукції на склад отримувача. Прийомка продукції за якості повинна здійснюватись у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що засвідчують якість та комплектність продукції, що постачається (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення якості, рахунок-фактура, специфікація тощо). Відсутність зазначених документів чи деяких з них не призупиняє прийомку продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну кількість та комплектність продукції і в акті зазначається про те, які документи відсутні.

Позивач взяті на себе зобов'язання за договором №368/12/08 виконав, відвантажив 1-му відповідачу продукцію за відвантажувальними специфікаціями, що підтверджується цілою низкою документів, копії яких наявні в матеріалах справи, а саме:

- специфікація №12 від 10.05.2011 на загальну суму 172 331,66 грн. (видаткова накладна №253 від 10.05.2012);

- специфікація №13 від 16.05.2011 на загальну суму 97 586,46 грн. (накладна №268 від 16.05.2011);

- специфікація №14 від 02.06.2011 на загальну суму 256 698,00грн. (видаткова накладна №313 від 02.06.2013);

- специфікація №15 від 06.06.2011 на загальну суму 105 152,10 грн. (видаткова накладна №318 від 06.06.2011)

- специфікація №16 від 09.06.2011 на загальну суму 4 018,44 грн. (видаткова накладна №330 від 9.06.2011)

- специфікація №17 від 16.06.2011 на загальну суму 100 008,48 грн. (видаткова накладна №347 від 16.06.2011);

- видаткова накладна №493 від 03.09.2011 на загальну суму 11 880,96 грн.;

- специфікація №18 від 18.10.2011 на загальну суму 68 746,08 грн. (видаткова накладна №704 від 18.10.2011).

Внаслідок поставки бракованої продукції за видатковими накладними №493 від 03.08.2011 та №347 від 16.06.2011, покупець повернув продавцю продукцію за актом №33 від 30.09.2011 р. та видатковою накладною (повернення) №ВП-0000030 від 07.09.2011 на загальну суму 13 958,88 грн.

Проте, в порушення умов договору та взятих на себе зобов'язань, 1-й відповідач отриману від позивача продукцію оплатив лише частково, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 629 090,52 грн., яка до цього часу не сплачена.

19.01.2012 сторонами за договором №368/12/08 було складено актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2012, який підписаний та скріплений печатками обох сторін.

23.12.2008 між ПАТ «Роганська картонна фабрика» (кредитор - позивач) та ТОВ «Ніка» (поручитель - 2-й відповідач по справі) було укладено договір поруки, згідно якого 2-й відповідач поручився перед позивачем за виконання 1-м відповідачем (боржником) зобов'язань перед позивачем, які виникатимуть в подальшому з договору №368/12/08 від 23.12.2008 в межах суми грошових коштів в розмірі 1000,00 грн. В разі невиконання боржником зобов'язань за договором №368/12/08 поручитель зобов'язується виконати зобов'язання боржника шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 1000,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача. При цьому, 2-й відповідач гарантував, що в разі порушення 1-м відповідачем своїх зобов'язань за договором, 2-й відповідач протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання письмової вимоги від позивача виконає зобов'язання 1-го відповідача в межах суми грошових коштів в розмірі 1000,00 грн.

24.09.2012 позивач звернувся із вимогою №1 до 2-го відповідача про порушення зобов'язань за основним договором 1-м відповідачем та вимагав сплати суму в розмірі 1000,00 грн. як поручителем за договором поруки. Зазначена вимога позивача до 2-го відповідача залишилась незадоволеною.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що позивач належним чином довів передання відповідачу продукції разом з документами про її якість згідно накладних №253 від 10.05.2011, №268 від 16.05.2011, №313 від 02.06.2011, №318 від 06.06.2011, №330 від 09.06.2011, №347 від 16.06.2011, №493 від 03.08.2011, №704 від 18.10.2011, оскільки 1-й відповідач не складав в 20-тиденний строк від дня надходження товару акту про фактичну кількість та комплектність продукції із зазначенням документів про якість продукції, які позивач йому не надав, не направляв позивачу цього акту з вимогою про надання документів про якість продукції та не встановлював розумного строку для цього. За таких обставин, суд першої інстанції визнав, що вищевказані накладні є підтвердженням виконання позивачем своїх обов'язків щодо передачі відповідачу товару та засвідчують початок перебігу 30-тиденного строку, зі спливом якого п. 4.4 договору пов'язує момент виникнення у відповідача грошового зобов'язання з оплати товару.

Повторно переглядаючи справу, здійснивши оцінку обставинам справи та правомірності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права до даних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками, викладеними в рішенні суду, оскільки вони відповідають обставинам справи та наявним матеріалами, що є у справі, їм дана правильна та повна правова оцінка.

Звертаючись із апеляційною скаргою, 1-й відповідач зазначає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми процесуального права, зокрема, справу було розглянуто за відсутності представника 1-го відповідача, оскільки скаржника не було повідомлено про час та місце розгляду справи належним чином.

З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що згідно рішення Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13.12.2011, повідомлення про час і місце проведення судового засідання для юридичних осіб надсилаються на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Згідно канцелярського штампу на звороті ухвали господарського суду Харківської області від 25.06.2013 про поновлення провадження у справі, її копії було направлено всім сторонам по справі 25.06.2013, тобто в межах строку, встановленого ГПК України.

Таким чином, твердження 1-го відповідача про порушення судом норм процесуального права та неповідомлення сторону належним чином про день та місце розгляду справи є таким, що не відповідає дійсності.

Крім того, в своїй апеляційній скарзі 1-й відповідач зазначає. що позивачем не було надано доказів наявності заборгованості відповідача, а надані ним видаткові накладні та підписаний відповідачем акт звірки взаєморозрахунків не може вважатись доказами наявної заборгованості.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що згідно ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 Господарського кодексу України, постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Матеріалами справи підтверджується той факт, що сторонами були узгоджені відвантажувальні специфікації.

Як вже зазначалось, згідно до пункту 4.4 договору №368/12/08, розрахунки за продукцію покупець здійснює з продавцем у гривнях, безготівково, у термін 30-ти календарних днів з дня відвантаження її покупцеві разом з необхідними документами, що підтверджують відповідність продукції по якості. Продукція вважається переданою покупцеві з моменту її фактичного вручення йому разом з необхідними супроводжуючими документами, та підписання покупцем відповідної накладної про прийняття продукції (п.3.3 договору).

Таким чином, підписанням вищезгаданих видаткових накладних 1-й відповідач засвідчив прийняття продукції разом з необхідними супроводжуючими документами, та підтвердив початок перебігу 30-тиденного строку, зі спливом якого п. 4.4 договору пов'язує момент виникнення у відповідача грошового зобов'язання з оплати товару.

Крім того, 1-м відповідачем було підписано акт звірки взаємних розрахунків від 19.01.2012, чим підтверджено факт наявності в нього боргу перед позивачем.

Посилання 1-го відповідача на те, що в акті не вказано підставу виникнення заборгованості, не може братися судом до уваги, оскільки відповідачем не надано доказів того, що він має борг перед позивачем за поставлені товари з інших підстав, окрім як за договором №368/12/08.

Зважаючи на обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з 1-го відповідача суми основного боргу, суд апеляційної інстанції погоджується також із висновком господарського суду щодо стягнення з підприємства 1-го відповідача 3% річних, оскільки згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу.

З приводу задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно грошових коштів в розмірі 1 000,00 грн., колегія суддів апеляційної інстанції також погоджується із даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно до п.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, відповідачами було порушено умови укладених з позивачем договорів та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, в зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідачів в солідарному порядку грошової суми у розмірі 1000,00 грн., що складає покриту порукою частину заборгованості по оплаті вартості товарів, які були поставлені позивачем 1-му відповідачу, є обґрунтованою.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Колегія суддів апеляційної інстанції, ретельно дослідивши та вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що заявником апеляційної скарги ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест» не було надано жодних належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог ані в суд першої інстанції, ані в суд апеляційної інстанції.

Таким чином, рішення господарського суду Харківської області від 01.07.2013 у справі №5023/5442/12 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепіитал Інвест», м. Київ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 01 липня 2013 року по справі №5023/5442/12 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 30 серпня 2013 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Могилєвкін Ю.О.