Постанова

від 02.09.2013 по справі 911/624/13-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2013 р. Справа№ 911/624/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

за участю представників сторін:

від позивача - Шульга А.В., представник за довіреністю № б/н від 19.02.2013;

від відповідача - представник не прибув;

від товариства з обмеженою відповідальністю "Алютал" - Шульга А.В., представник за довіреністю № б/н від23.04.2013,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Елотек" на рішення господарського суду Київської області від 26.04.2013 у справі № 911/624/13-г за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торнадо-А" до товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Елотек" про стягнення 309 788 грн. 48 коп. та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Елотек" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торнадо-А" та товариства з обмеженою відповідальністю "Алютал" про визнання недійсним договору та стягнення 90 211 грн. 52 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торнадо-А" звернулося до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Елотек" заборгованості в сумі 309 788 грн. 48 коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Елотек" також звернулось до господарського суду Київської області з зустрічним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торнадо-А" та товариства з обмеженою відповідальністю "Алютал" про визнання недійсним договору АТ/22/01/13 про відступлення права вимоги від 22.01.2013 р. та стягнення 90 211 грн. 52 коп. заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю "Торнадо-А" за договором купівлі-продажу згідно видаткової накладної № 3786 від 20.07.2012 р.

Рішенням господарського суду Київської області від 26.04.2013 по справі № 911/624/13-г первісний позов задоволено повністю; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 309 788 грн. 48 коп. заборгованості; у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

При ухваленні рішення по даній справі в частині задоволення первісного позову суд виходив з того, що відповідач не виконав своє грошове зобов'язання з оплати вартості поставленого йому товару.

Відмовляючи у задоволенні зустрічної позовної вимоги про визнання договору недійсним суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки, строк оплати поставленого за договором поставки № 1 від 22.08.2011 р. товару на момент укладення між товариством з обмеженою відповідальністю "Алютал" та товариством з обмеженою відповідальністю "Торнадо-А" договору АТ/22/01/13 про відступлення права вимоги від 22.01.2013 р. настав, тому право вимоги за договором поставки правомірно було відступлено.

Відмова у задоволенні вимоги про стягнення 90 211 грн. 52 коп. заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю "Торнадо-А" мотивована тим, що оскільки, відбулося зарахування за дійсними зустрічними однорідними вимогами, строк виконання яких настав, то відповідно зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Торнадо-А" з оплати вартості поставленого за видатковою накладною № 3786 від 20.07.2012 р. товару на загальну суму 90 211 грн. 52 коп. є припиненими.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 26.04.2013 по справі № 911/624/13-г скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Торнадо-А" відмовити повністю, зустрічні позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, зокрема, посилається на те, що строк виконання зобов'язання з оплати вартості товару не настав, оскільки сторони договору відповідно до п. 10.2 вчинили дії шляхом здійснення наступних поставок товару, які свідчать про продовження дії цього договору на тих самих умовах і той самий термін, тобто до 22.08.2013 р.

При цьому, апелянт тлумачить положення договору так, що оплата товару має ним здійснюватись по закінченні строку дії договору.

В судовому засіданні 02.09.2013 року представник товариства з обмеженою відповідальністю "Торнадо-А" та товариства з обмеженою відповідальністю "Алютал" заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги.

Відповідач правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, проте надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю представника бути присутнім в даному судовому засіданні через його зайнятість в іншому судовому процесі.

Будь-яких доказів наведених у клопотання доводів суду не надано.

Колегія суддів розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи дійшла висновку про його відхилення, оскільки неможливість участі в судовому засіданні певних представників підприємства не перешкоджає уповноваженню на участь в засіданні інших осіб, а також враховуючи те, що саме відповідачем подана апеляційна скарга, а отже його позиція є викладеною та зрозумілою.

За наведених обставин, апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Алютал", як постачальником та товариством з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Елотек", як покупцем 22.08.2011 укладено Договір поставки №1.

Згідно предмету даного договору постачальник зобов'язався передати товар у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору найменування, асортимент, кількість, ціна, строк, інші особливі умови поставок окремих партій товару визначаються сторонами в процесі діяльності і відображаються в накладних, які є невід'ємною частиною цього договору і визначаються на основі заявок покупця в усній або письмовій формі, підтверджених постачальником.

Ціна конкретної партії товару, що є предметом даного договору, погоджується сторонами на кожну партію окремо та визначається сторонами у накладних ( п. 1.3 договору).

Пунктом 1.4 договору передбачено, що погоджені ціни, асортимент та кількість товару відображаються в накладних, які одночасно є і доказом факту відвантаження товару.

Згідно з п. 3.2 договору постачальник зобов'язаний надати покупцю наступні документи, що стосуються товару: видаткову накладну; податкову накладну.

Відповідно до п. 4.1 договору товар вважається таким, що переданий постачальником і таким, що прийнятий покупцем за кількістю, якістю і за номенклатурою відповідно накладним.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що оплата здійснюється на розрахунковий рахунок постачальника за згодою сторін, але не пізніше закінчення строку дії цього договору.

Згідно п. 10.1 договору він вступає в дію з дня його підписання сторонами та діє протягом одного року.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну даного договору після закінчення його строку, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені даним договором (п. 10.2 договору).

На виконання умов даного договору, постачальник поставив покупцю товар на загальну суму 7 094 795 грн. 37 коп., що підтверджується оформленими належним чином видатковими накладними (т. 1 а.с. 31-81).

Відповідач свої зобов'язання щодо сплати вартості поставленого товару виконав частково, перерахувавши на рахунок постачальника 3 048 995 грн. 26 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями (т.1, а.с. 82-130).

Крім цього, зобов'язання відповідача перед товариством з обмеженою відповідальністю "Алютал" за Договором поставки №1 від 22.08.2011 були припинені на загальну суму 1 764 294 грн. 92 коп. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджується наступними заявами ТОВ "Алютал": від 21.12.2012 р., № 02/0113 від 21.01.2013 р., № 03/0113 від 21.01.2013 р., № 01/0113 від 21.01.2013 р., № 04/0113 від 21.01.2013 р. (т.1, а.с. 131-138).

Таким чином, з урахуванням часткових оплат та проведенням зарахування зустрічних однорідних вимог сума непогашеної заборгованості відповідача перед товариством з обмеженою відповідальністю "Алютал" за поставлений товар складала 2 281 505 грн. 19 коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алютал" 21.08.2012 р. направило на адресу відповідача лист № 20 від 20.08.2012 р. про припинення договору поставки № 1 від 22.08.2011 р. на підставі п. 10.2 вказаного договору, починаючи з 23.08.2012 р., у зв'язку із закінченням строку його дії, визначеного у п. 10.1 договору.

Також, у зазначеному листі товариство з обмеженою відповідальністю "Алютал" вимагало терміново сплатити заборгованість за договором поставки № 1 від 21.08.2011 р.

Даний лист відповідачем було отримано 23.08.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т.1, а.с. 17).

Крім того, товариством з обмеженою відповідальністю "Алютал" 30.08.2012 повторно було направлено відповідачу лист № 25 від 29.08.2012 про припинення договору поставки.

В даному листі, товариство з обмеженою відповідальністю "Алютал" також вимагало погасити існуючу заборгованість за поставлений відповідачу товар.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Алютал", як первісним кредитором та товариством з обмеженою відповідальністю "Торнадо-А", як новим кредитором 22.01.2013 укладено Договір АТ/22/01/13 про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові і стає кредитором за Договором поставки № 1 від 22.08.2011.

Відповідно до п. 1.2 даного договору новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за Договором поставки № 1 від 22.08.2011, зокрема, сплати суми основного боргу по ньому у розмірі 400 000 грн. 00 коп., а також сплати усіх інших пов'язаних з цим договором платежів ( пені, штрафи, неустойки, штрафні санкції, тощо).

Пунктом 1.3 договору передбачено, що первісний кредитор гарантує, що зобов'язання боржника за договором поставки № 1 від 22.08.2011 р. є дійсними, а його умови не передбачають заборони на заміну кредитора у зобов'язанні без згоди на те боржника.

Згідно з п. 2.1 договору первісний кредитор зобов'язується передати новому кредитору всі документи, які засвідчують права, що передаються за цим договором, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за договором поставки № 1 від 22.08.2011 р. у термін до 22.01.2013 р.

Право вимоги за даним договором передається безоплатно (п. 2.2 договору).

Відповідно до 2.3 договору первісний кредитор зобов'язаний сповістити боржника про відступлення права вимоги за цим договором в термін до 25.01.2013 р. шляхом поштового надсилання цінним листом із описом вкладення з повідомленням про вручення відповідачу за первісним позовом копії цього договору.

На виконання п. 2.3 договору, товариство з обмеженою відповідальністю "Алютал" направило на адресу відповідача лист-повідомлення № 05/0113 від 22.01.2013 р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком (т.1, а.с. 141-142).

Даним листом товариство з обмеженою відповідальністю "Алютал" повідомило відповідача про те, що між ним товариством з обмеженою відповідальністю "Торнадо-А" укладено договір АТ/22/01/13 про відступлення права вимоги від 22.01.2013 р., за яким товариство з обмеженою відповідальністю "Алютал" відступило на користь позивача право вимоги до відповідача за договором поставки № 1 від 22.08.2011 р. на загальну суму 400 000 грн. 00 коп.

Крім цього, 23.01.2013 р. позивачем було направлено на адресу відповідача заяву про зарахування зустрічних (грошових) вимог № 01/0113 від 23.01.2013 р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком (т.1, а.с. 143, 146).

Даною заявою позивач повідомив відповідача про зарахування наступних зустрічних однорідних вимог:

1) вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Елотек" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торнадо-А" за поставлену продукцію відповідно до накладної № 3786 від 20.07.2012 р. на загальну суму 90 211 грн. 52 коп.;

2) вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Торнадо-А" до товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Елотек" за договором АТ/22/01/13 про відступлення права вимоги від 22.01.2013 р. на загальну суму 90 211 грн. 52 коп.

Також, в даній заяві зазначено, що зобов'язання за зарахованими вимогами є припиненими на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України та ст. 203 Господарського кодексу України.

Таким чином, враховуючи зарахування зустрічних однорідних вимог сума непогашеної заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар складала 309 788 грн. 48 коп. (400 000 грн. 00 коп. - сума відступленої вимоги - 90 211 грн. 52 коп. - сума зарахованої зустрічної вимоги).

З метою повернення вказаної заборгованості позивачем на адресу відповідача 23.01.2013 р. було направлено лист-вимогу № 02/0213 від 23.01.2013 р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком (т.1, а.с. 143, 146).

Враховуючи невиконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості поставленого товару позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Елотек" заборгованості в сумі 309 788 грн. 48 коп.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Так, договором поставки № 1 від 22.08.2011 р. не встановлено строку виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості отриманого товару.

Отже, враховуючи відсутність у договорі умови щодо строку оплати товару та встановлення його зазначеною спеціальною нормою права (ч. 1 ст. 692 ЦК України), покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Таким чином, наявність зобов'язання у відповідача щодо проведення платежів за отриманий товар випливає безпосередньо зі змісту ч. 1 ст. 692 ЦК України.

За таких обставин, враховуючи відсутність у договорі умови щодо строку виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості отриманого товару, факт отримання товару відповідачем та видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Враховуючи положення ч. 1 статті 692 ЦК України відповідач повинен був розрахуватись за отриманий від постачальника товар після його прийняття.

Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України в Оглядовому листі "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 29.04.2013 № 01-06/767/2013 та постанові від 20.09.2012 по справі № 12/5026/556/2012.

Зобов'язання з оплати вартості поставленого товару відповідачем виконано не було.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Факт поставки товару відповідачу та наявності заявленого до стягнення боргу станом на день подачі позову до суду підтверджується матеріалами справи, зокрема, оформленими належним чином видатковими накладними.

Відповідач заперечуючи проти задоволення позову посилається на те, що згідно з п. 6.2 договору поставки № 1 від 22.08.2011 р. строк виконання зобов'язання з оплати вартості товару не настав, оскільки сторони договору відповідно до п. 10.2 шляхом здійснення наступних поставок товару здійснили дії, які свідчать про продовження дії цього договору на тих самих умовах і той самий термін, тобто до 22.08.2013 р.

Так, на підтвердження здійснення наступних поставок товару за договором поставки № 1 від 22.08.2011 р. відповідач посилається на видаткові накладні № 2249 від 13.09.2012 р., № 2364 від 04.10.2012 р., № 2606 від 14.11.2012 р., № 2608 від 14.11.2012 р., № 2719 від 05.12.2012 р., № 2720 від 05.12.2012 р.

Наведені доводи відповідача підставою для скасування оскаржуваного рішення бути не можуть, з огляду на наступне.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що оплата здійснюється на розрахунковий рахунок постачальника за згодою сторін, але не пізніше закінчення строку дії цього договору.

Отже, наведеним пунктом не встановлено, що оплата товару повинна бути здійснена лише після закінчення строку дії договору.

Як вже зазначалось вище, даним договором не встановлено строку виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості поставленого товару, а тому враховуючи положення ч. 1 статті 692 ЦК України відповідач повинен був розрахуватись за отриманий від постачальника товар після його прийняття.

За наведених обставин, строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару не залежить від припинення дії договору, а пов'язаний лише з моментом отримання покупцем товару.

При цьому, обставини щодо поставки товару після закінчення строку дії договору (оплата за який не входить до предмету позову) жодним чином не впливають на необхідність оплати поставленого раніше товару, строк якої наступив.

Таким чином, враховуючи отримання товару відповідачем, що підтверджується оформленими належним чином видатковими накладними, строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості поставленого товару на момент звернення позивача з даним позовом до суду настав, проте зобов'язання виконано так і не було.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Елотек" заборгованості за поставлений товар в сумі 309 788 грн. 48 коп.

Крім цього, колегія суддів погоджується з відмовою у задоволенні зустрічних позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Елотек", з наступних підстав.

Так, предметом зустрічних позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Елотек" була вимога про визнання недійсним договору АТ/22/01/13 про відступлення права вимоги від 22.01.2013 р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Торнадо-А" та товариством з обмеженою відповідальністю "Алютал", а також стягнення 90 211 грн. 52 коп. заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю "Торнадо-А" за договором купівлі-продажу згідно видаткової накладної № 3786 від 20.07.2012 р.

В обґрунтування вимог про визнання договору недійсним товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Елотек" посилалось на те, що оскільки строк виконання ним грошового зобов'язання з оплати вартості товару не настав, то і відступити вимогу по такому зобов'язанню відповідно не можна.

Оскільки, судом вже було встановлено те, що строк оплати поставленого за договором поставки № 1 від 22.08.2011 р. товару на момент укладення між товариством з обмеженою відповідальністю "Алютал" та товариством з обмеженою відповідальністю "Торнадо-А" договору АТ/22/01/13 про відступлення права вимоги від 22.01.2013 р. настав, відповідно право вимоги за договором поставки було відступлено правомірно.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для визнання недійсним договору АТ/22/01/13 про відступлення права вимоги від 22.01.2013 р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Торнадо-А" та товариством з обмеженою відповідальністю "Алютал".

Крім цього, місцевим господарським судом правомірно відмовлено у задоволенні зустрічної позовної вимоги про стягнення 90 211 грн. 52 коп. заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю "Торнадо-А" за договором купівлі-продажу згідно видаткової накладної № 3786 від 20.07.2012 р.

Так, 23.01.2013 р. позивачем було направлено на адресу відповідача заяву про зарахування зустрічних (грошових) вимог № 01/0113 від 23.01.2013 р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком (т.1, а.с. 143, 146).

Даною заявою позивач повідомив відповідача про зарахування наступних зустрічних однорідних вимог:

1) вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Елотек" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торнадо-А" за поставлену продукцію відповідно до накладної № 3786 від 20.07.2012 р. на загальну суму 90 211 грн. 52 коп.;

2) вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Торнадо-А" до товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Елотек" за договором АТ/22/01/13 про відступлення права вимоги від 22.01.2013 р. на загальну суму 90 211 грн. 52 коп.

Також, в даній заяві зазначено, що зобов'язання за зарахованими вимогами є припиненими на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України та ст. 203 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 601 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Оскільки, згідно із заявою про зарахування зустрічних (грошових) вимог № 01/0113 від 23.01.2013 р. відбулося зарахування за дійсними зустрічними однорідними вимогами, строк виконання яких настав, то відповідно зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Торнадо-А" з оплати вартості поставленого за видатковою накладною № 3786 від 20.07.2012 р. товару на загальну суму 90 211 грн. 52 коп. є припиненим.

Таким чином, місцевим господарським судом правомірно відмовлено у задоволенні зустрічних позовних вимог.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Елотек" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 26.04.2013 у справі № 911/624/13-г - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Матеріали справи № 911/624/13-г повернути до господарського суду Київської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.

Судді Дідиченко М.А.

Руденко М.А.