Рішення

від 04.09.2013 по справі 756/9044/13-ц

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

04.09.2013 Справа № 756/9044/13-ц

Унікальний номер 756/9044/13-ц

Справа № 2/756/3657/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

22 серпня 2013 року

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Шумейко О.І.,

при секретарі - Острянко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пласс» про визнання договорів недійсними та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання договорів недійсними та стягнення коштів.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що у січні 2011 року між позивачем та відповідачем укладено вісім договорів за програмою «Придбання товару розстроченими платежами», кожен на суму 100000 гривень, метою укладення таких договорів було отримання кредита на житло. На виконання умов укладених договорів позивач сплатив на користь відповідача грошові кошти у загальній сумі 16688,96 гривень в якості вступного внеску та чергових платежів.

Крім того, позивач посилається на те, що зміст даних правочинів суперечить положенням Закону України «Про захист прав споживачів», порушує права та інтереси позивача, оскільки в діяльності відповідача наявні ознаки нечесної підприємницької практики, а також умови правочину суперечать нормам та вимогам законодавства України, дана програма являє собою пірамідальну схему, діяльність яких заборонена законом.

За таких, підстав, ОСОБА_1 просить визнати недійсними договори №00124, №00125, №00126, №00127, №00128, №00129, №00130, №00131, укладені 31 січня 2011 року між позивачем та ТОВ «Пласс», стягнути з відповідача на свою користь кошти у сумі 16688,96 гривень, сплачені за вказаними договорами.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2013 року відкрито провадження у справі. Відповідно до ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2013 року справу передано на розгляд Оболонського районного суду м. Києва, оскільки відповідач знаходиться на території Оболонського району м. Києва. До Оболонського районного суду м. Києва справа надійшла 01 липня 2013 року.

Ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва від 04 липня 2013 року справу прийнято до провадження та призначено судове засідання.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Суд вважає за можливе розглянути справу у відповідності до ст.ст. 224, 225 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, а від відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відомостей про причини неявки не надійшло.

За таких обставин та за відсутності заперечень представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

31 січня 2011 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Пласс» укладено договори №00124, №00125, №00126, №00127, №00128, №00129, №00130, №00131, зміст та умови яких є однаковими.

Згідно з п. 1.1. договорів за дорученням учасника підприємство зобов'язується за плату здійснювати наступні дії, спрямовані на придбання товару, зазначеного в додатку №1 до даного договору, на умовах діяльності програми (умови програми викладені в додатку №2 до даного договору), в тому числі: сформувати та адмініструвати сектор учасників; організувати своєчасну реєстрацію договору для подальшої безперешкодної участі учасника у програмі; організувати та проводити асигнаційні заходи щодо надання товарного акту на придбання товару; здійснити оплату товару та забезпечити його передачу учаснику на умовах програми; інші правочини в порядку та в строки, передбачені даним договором, умовами програми (додаток №2 до договору) та іншими додатками, які є невід'ємною частиною з дотриманням чинного законодавства.

Згідно з п. 2.1. договорів учасник зобов'язується своєчасно, не пізніше 25 числа кожного місяця виконувати обов'язки по сплаті загального платежу, який включає: чистий внесок - частина вартості товару, який буде придбаний підприємством на користь учасника в строк та на умовах, визначених в додатках №1, №2 до договору, розмір якого визначається шляхом ділення вартості товару на графік платежів (додаток №1), який складає 555,56 грн.; адміністративні витрати - витрати підприємства, що виникають з виконання зобов'язань по договору та розстроченням платежу за товар, розмір яких погоджений сторонами і виражений в процентному відношенні від вартості товару (додаток №1), які погашаються учасником у складі загального платежу, але є власністю підприємства, якими останній розпоряджається на власний розсуд, який складає 450 грн.

Відповідно до додатків № 1 до договорів вартість товару (нерухомості) складає 100000 гривень за кожним договором, загальна вартість товару за всіма договорами - 800000 гривень.

На виконання умов укладених договорів позивач сплатив на користь відповідача 16 лютого 2011 року грошові кошти на загальну суму 8044,48 грн. за усіма договорами, що підтверджується копіями квитанцій від 16 лютого 2011 року. (а.с. 70-73)

28 березня 2011 року позивач сплатив на користь відповідача кошти у загальному розмірі 8044,48 грн., копії квитанцій від 28 березня 2011 року долучені до матеріалів справи. (а.с. 74-77)

Крім того, 21 березня 2011 року позивачем сплачено асигнаційний платіж у сумі 600 гривень. (а.с. 78)

Постановою Пленуму Верховного суду України. Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними №9 від 06.11.2009 р., звернуто увагу судів на те, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим Законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. (стаття 215 ЦК України)

Згідно з ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є зокрема умови договору, які встановлюють жорсткий обов'язок споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання продавцю права в односторонньому порядку змінювати характеристики продукції, що є предметом договору; визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладання договору.

Відповідно до ч. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

За умовами ч. 6 ст. 18 вказаного Закону у разі коли визнання положення договору недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача договір може бути визнано недійсним у цілому.

Згідно ч. 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», положення, що було визнано недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Як вбачається з ч.1, ч.3 п.7, ч.6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється нечесна підприємницька практика, яка включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману або є агресивною, а також забороняється, як таке, що вводить в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Відповідно до ст. 6 Умов програми, які є додатком № 2 до усіх договорів від 31 січня 2011 року, та є його невід'ємними частинами, передбачений порядок проведення асигнаційного заходу, який відбувається на підставі заявок учасників, заповнених на спеціальному бланку, наданому підприємством. Зі змісту цих заявок вбачається, що рішення про передачу учасникам сектора товару залежить лише від волі відповідача, який сам на власний розсуд приймає таке рішення. Процедура прийняття рішення про передачу товару є непрозорою, а інформація щодо результатів проведених асигнаційних заходів та осіб, які отримали право на товар є конфіденційною і не може бути перевірена позивачем.

До того ж, розділом 2 договорів встановлено обов'язок позивача по сплаті загального платежу, визначені строки, протягом яких мають бути сплачені кошти, розміри чистого внеску та адміністративних витрат вказані в додатках № 1 до договору. Поряд з цим договором не передбачено обов'язку ТОВ «Пласс» щодо передачі на користь позивача товару (товарного акту), не вказані чіткі строки такої передачі, не визначено момент, з настанням якого у споживача з'являється право вимоги передачі товару. Також у п. 2.4. договорів вказано, що відповідач має право діяти на власний розсуд з метою найбільш ефективного виконання послуг по даному договору, тримати тимчасово вільні кошти учасників, які спрямовані на купівлю товару на їх користь, на своєму рахунку в одній із банківських установ.

Суд вважає, що діяльність відповідача є такою, що вводить споживача в оману, оскільки формується виключно на коштах учасників сектору, без залучення коштів товариства. Оплата товару здійснюється за кошти, внесені учасниками сектору, тобто один учасник програми за свої власні кошти, без інвестування коштів відповідача оплачує товар іншому учаснику. При цьому, позивач сплачував загальні платежі не за одержання товару чи послуги, а фактично за можливість одержання права на купівлю товару, яке надавалось не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів і їх коштів до такої схеми, право отримати позивачем залежить від розміру фонду і внесення коштів іншими учасниками сектору.

З додатку № 1 до договорів убачається, що сторонами визначено найменування товару як нерухомість, однак у додатках відсутні інші додаткові ідентифікуючі ознаки, зокрема, не визначено призначення об'єкту нерухомості, заплановане місце розташування, розміри, тощо.

Враховуючи вищенаведене, Закон України «Про захист прав споживачів» встановив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми. Такий правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом (є нікчемним).

Оскільки ОСОБА_1 сплачував кошти не за товар, а лише за можливість одержання права купівлі товару, ТОВ «Пласс», у свою чергу, без залучення власних коштів формувало сектор учасників, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників сектора. Отже, діяльність ТОВ «Пласс» у даному випадку є такою, що вводить споживача в оману.

За таких підстав, суд доходить висновку, що договори №00124, №00125, №00126, №00127, №00128, №00129, №00130, №00131 від 31 січня 2011 року, укладені між ОСОБА_1 та ТОВ «Пласс», є нікчемними, а тому додаткове визнання таких правочинів недійсними судом не вимагається.

За приписами ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування

У відповідності до ч.5 ст.216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи

Отже, суд вирішує частково задовольнити позов та вважає за необхідне застосувати наслідки недійсності нікчемних договорів №00124, №00125, №00126, №00127, №00128, №00129, №00130, №00131 від 31 січня 2011 року, стягнути з відповідача на користь позивача сплачені останнім платежі на загальну суму 16688,96 гривень .

Відповідно до умов ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 229,40 гривень в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пласс» про визнання договорів недійсними та стягнення коштів - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пласс» (код ЄДРПОУ 37084730) на користь ОСОБА_1 щомісячні платежі у загальній сумі 16688 (шістнадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім) гривень 96 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пласс» (код ЄДРПОУ 37084730) в дохід держави судовий збір у сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.І. Шумейко