Рішення

від 07.06.2013 по справі 2604/8352/12

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2604/8352/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2013 р.

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Вернидубова Я.І.

при секретарі - Базюнь Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства «Шенкер», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-видавничий центр «Діловий партнер» про стягнення заробітної плати,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовною заявою до Дочірнього підприємства «Шенкер», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-видавничий центр «Діловий партнер» про стягнення заробітної плати, в обґрунтування позовних вимог зазначили, що 26 вересня 2011 року їх прийняли на посаду працівників складу в Дочірнє підприємство «Шенкер» із заробітною платою 4000 грн. на місяць. Після чого в той же день вони написали заяви про прийняття на роботу на посаду працівника складу, з заробітною платою 4000 грн., здали трудові книжки, копії паспортів співробітнику відповідача, який представився як ОСОБА_3 - бригадир пакувальників. Саме він керував адміністративним та виробничим процесом. 28 жовтня 2011 року, після проходження випробувального терміну один місяць, ОСОБА_3 видав позивачам медичні книжки та пояснив, що заробітна плата затримується і буде видана лише на початку грудня 2011 року.

30 листопада 2011 року ОСОБА_2 зателефонувала ОСОБА_3, з питанням коли буде видана заробітна плата, на що останній відповів, що буде колись, а якщо не припинять йому дзвонити, то взагалі ніякої заробітної плати та трудових книжок не отримають.

26 грудня 2012 року на адресу відповідача була направлена вимога про виплату заробітної плати, в якій містилися наступні вимоги, а саме: звільнити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з займаної посади згідно п. 3 статті 38 КЗпП України з 26 грудня 2011 року, виплатити заробітну плату та вихідну допомогу, видати трудові книжки, оскільки у добровільному порядку відповідач відмовився звільнити їх з роботи та виплатити грошові кошти, позивачі звернулись до суду.

В судовому засіданні представником позивача було подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій представник просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 заробітну плату в сумі 12000,00 гри., на користь ОСОБА_1 заробітну плату в сумі 12000,00 грн., на користь ОСОБА_2 середній заробіток за вимушений прогул в сумі 56000,00 грн., на користь ОСОБА_1 середній заробіток за вимушений прогул в сумі 56000,00 грн., на користь ОСОБА_2 вихідну допомогу в розмірі 12000,00 грн., на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу в розмірі 12000,00 грн., на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 4000,00 грн., на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 4000,00 грн., на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за всі не використані нею дні щорічної відпустки в сумі 4000,00 грн., на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі не використані нею дні щорічної відпустки в сумі 4000,00 грн., на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в сумі 5000,00 грн., на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 5000,00 грн. та зобов'язати відповідача видати трудові книжки позивачів, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, посилаючись на їх безпідставність, просили у позові відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-видавничий центр «Діловий партнер» в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином.

Вислухавши пояснення позивачів та їх представника, представників відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим при: організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

В матеріалах справи наявна довідка відповідача від 29.08.2012 р. про те, що Позивачі та ОСОБА_3 ніколи не були працівниками ДП «Шенкер», а в листі-повідомленні № 347 від 29.08.2012 року ДП «Шенкер» суд повідомлено про те, що взагалі таких посад, як «працівник складу» та «бригадир пакувальників» в ДП «Шенкер» не існувало, дане також підтверджується наданим штатним розкладом.

В матеріалах справи наявна відповідь Територіальної державної інспекції з питань праці у Київській області від 14.12.2012р. № 94/01-15, яка надана контролюючим органом за результатами проведеної перевірки за колективним зверненням, що надійшло з прокуратури Києво-Святошинського району Київської області № 7477 від 02.11.2012р. і згідно з якою позивачі ніяких трудових відносин із ДП «Шенкер» не мали.

Відповідно до Договору № 58 від 28.09.2011 року ТОВ «Інформаційно-видавничий центр «Діловий партнер» код ЄДРПОУ 32344306, виконував роботи власними працівниками для ДП «Шенкер» по наклеюванню етикеток, маркировці, сортуванню, формуванню комплектів, рекламній упаковці, первинній та вторинній переупаковці на матеріально-виробничій базі ДП «Шенкер». Так, згідно із п. 1.1. даного договору відповідач замовляє та повинен оплатити, а виконавець (ТОВ «Інформаційно-видавничий центр «Діловий партнер») виконує роботи по наклеюванню етикеток, маркіровці, сортуванню, формуванню комплектів, рекламній упаковці, первинній і вторинній переупаковці товарів Замовника у відповідності з замовленнями замовника на матеріально-виробничій базі замовника.

Абзацом «е» підпункту 2.1.1. пункту 2.1. даного договору зазначено, що у вартість послуг за цим договором, зокрема також входять та додатково не оплачуються всі витрати з найму тимчасового та постійного персоналу, який використовується для виконання послуг за цим договором, у тому числі з доставки та розвезення персоналу.

В матеріалах справи наявні Акти здавання-приймання виконаних робіт №№ 1-6, рахунки на оплату за надані послуги та платіжні доручення, згідно із якими обов'язки по договору № 58 від 28.09.2011р. виконані в повному обсязі.

Відповідно до розділу 7 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої спільно Міністерством праці України, Міністерством юстиції України та Міністерством соціального захисту населення України № 58 від 29.07.93р. на підприємстві ведеться така документація щодо обліку бланків трудових книжок і заповнених трудових книжок:

а) книга обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 року № 277;

б) книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 року № 277.

Книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них ведуться відділом кадрів або іншим підрозділом підприємства, який здійснює оформлення прийняття і звільнення працівників. У цій книзі реєструються всі трудові книжки, що прийняті від працівників при оформленні на роботу, а також трудові книжки і вкладиші до них із записом серії і номера, що видані працівникам знову.

У разі одержання трудової книжки у зв'язку із звільненням працівник розписується у особистій картці і у книзі обліку.

Книга обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них і книга обліку руху трудових книжок мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені підписом керівника підприємства і печаткою.

В матеріалах справи наявний витяг з книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, будь-яка інформація про позивачів відсутня.

Відповідно до звітів до Пенсійного фонду України та податкової (звіти 1-ДФ) служби будь-яка інформація про позивачів в них відсутня. Відповідачем не нараховувалися та не сплачувалися ні єдиний соціальний внесок, ні податок на доходи з фізичних осіб щодо позивачів, однак нараховувались та сплачувались відносно інших працівників ДП «Шенкер».

Щодо наявності медичних книжок у позивачів із відбитком печатки відповідача суд приймає до уваги, що згідно із наказом Міністерства охорони здоров'я України № 66 від 11.03.1998р. «Про затвердження форми первинного обліку № 1-ОМК та інструкції щодо порядку її ведення» видає особову медичну книжку підприємство, яке бере особу на роботу, на працюючих така книжка заводиться з моменту її запровадження.

Суд критично оцінює доводи представників відповідача, що медичні книжки Позивачів не відповідають чинному законодавству, так як не містить підпис керівника підприємства.

При цьому суд відзначає, що чинним законодавством на підприємство, яке видало медичну книжку, не покладено прямого обов'язку взяти на роботу особу, якій така книжка видана. Формулювання «бере» не вказує, що така особа автоматично стає працівником такого підприємства на відміну від формулювання «взяло», таким чином намір взяти на роботу особу ще не свідчить про наявність трудових відносин з даною особою.

Крім того, допитані в якості свідків позивачі зазначили, що ними трудову книжку, заяву про прийняття на роботу було надано ОСОБА_3, а не до відділу кадрів відповідача. Всі переговори щодо заробітної плати, виконання роботи, здавання результатів виконаної роботи позивачі проводили також із ОСОБА_3. Жодних звернень до бухгалтерії підприємства, відділу кадрів, інших підрозділів ДП «Шенкер» або посадових осіб підприємства від позивачів не було.

Допитані в якості свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6 підтвердили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно із особою, яка називалась ОСОБА_3, виконували роботи по наклеюванню етикеток, маркировці, сортуванню, формуванню комплектів, рекламній упаковці, первинній та вторинній переупаковці на складі, що належить ДП «Шенкер», але не мали постійних пропусків працівників ДП «Шенкер», спецодягу, та їм невідомо, з яким підприємством у позивачів існували трудові відносини, оскільки на території даного складу крім працівників ДП «Шенкер» працювали працівники інших підприємств.

Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дослідивши матеріали справи та наявні в матеріалах справи докази суд не знаходить підтвердження обґрунтування позивачів про наявність трудових відносин з відповідачем.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заробітної плати в розмірі 12000 грн. кожному позивачу не підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення на користь позивачів середнього заробітку за вимушений прогул в сумі 56000,00 кожній, вихідної допомоги в розмірі 12000,00 грн. кожній, грошової компенсації за всі не використані ними дні щорічної відпустки в сумі 4000,00 грн. кожній не підлягають задоволенню так як позивачі не були працівниками відповідача, а тому відповідно зазначені фінансові гарантії на них не розповсюджуються.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки судом не встановлено порушень відповідачем законних прав позивачів, за захистом яких вони звернулись, то позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в сумі 4000,00 грн. кожній також задоволенню не підлягають.

Що стосується відшкодування позивачам майнової шкоди в сумі 5000,00 грн. кожній, то суд не вбачає причинно-наслідкового зв'язку між наявністю таких договорів позики та невиплатою заробітної плати підприємством, з яким у позивачів не було трудових відносин.

Враховуючи відсутність трудових відносин між позивачами та відповідачем, не підлягає задоволенню і позовна вимога про зобов'язання відповідача видати трудові книжки. Керуючись ст.ст. 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Шенкер», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-видавничий центр «Діловий партнер» про стягнення заробітної плати - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: