Рішення

від 27.08.2013 по справі 916/1538/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" серпня 2013 р.Справа № 916/1538/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоморас Україна";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Міські Фасади";

про розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Кукало О.М. - довіреність від 06.06.2013 року;

від відповідача: Ковальський В.Є. - довіреність від 15.02.2012 року.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Геоморас Україна" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Міські Фасади", в якій просить суд розірвати договір про взаємодію, укладений 21.10.2009р. між ТОВ "Геоморас Україна" та ТОВ "СП Міські Фасади"; зобов'язати ТОВ "СП Міські Фасади" повернути ТОВ "Геоморас Україна" обладнання виробника „Шюко" згідно переліку, викладеному у додатку № 1 до договору від 21.10.2009 р., а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 21.10.2009р. між ТОВ "Геоморас Україна" та ТОВ "СП Міські Фасади" було укладено договір про взаємодію, відповідно до якого сторони домовились про спільне використання майна, об'єднання зусиль і спільних дій у сфері виготовлення і збирання фасадних конструкцій (систем) з алюмінієвого профілю з метою отримання фінансового прибутку для кожної із сторін. Договір починає діяти з 21.10.2009 р. та діє до 21.10.2012р. (п. 6.1. договору). У разі якщо не менше ніж за п'ятнадцять робочих днів до дати закінчення договору жодна із сторін не виказала наміру розірвати договір, він вважається пролонгованим ще на один рік на тих же умовах (п. 6.3. договору).

Відповідно до п. 2.3. договору ТОВ "Геоморас Україна" зобов'язалось надати ТОВ "СП Міські Фасади" для діяльності, передбаченої даним договором, обладнання, найменування, кількість та комплектність якого визначаються згідно додатку № 1 до договору.

На виконання умов п. 2.3. договору ТОВ "Геоморас Україна" було передано належне йому обладнання: пилку для крайової обробки AS - U 450, копіювально-фрезерний верстат KF 347, пилку торцовочну 200 NS, фрезерний верстат AKF 6/250, пилку відрізну TL 250 та компресор, що підтверджується додатком № 1 до договору від 21.10.2009 р.

Позивач зазначає, що з моменту укладання договору фінансового прибутку від сумісної діяльності він не отримував, у зв'язку з чим 26.04.2013р. директором ТОВ "Геоморас Україна" було надіслано на адресу ТОВ "СП Міські Фасади" листа з вимогою про розірвання договору з 27.05.2013р. та повернення обладнання виробничої лінії „Шюко".

Відповідно до п. 6.2. договору, договір може бути розірваний до строку, вказаного в п. 6.1. договору за взаємною згодою сторін. При цьому сторона, яка бажає розірвати договір, зобов'язана у письмовій формі попередити про розірвання договору іншу сторону не менше ніж за п'ятнадцять робочих днів до дати розірвання, а друга сторона зобов'язана прийняти таку пропозицію та розірвати договір у строки запропоновані першою стороною.

Однак, як зазначає позивач, в строк 27.05.2013р. відповідач обладнання не повернув, що суперечить п. 7.1. договору, яким визначено, що у випадку розірвання договору в порядку, передбаченому п. 6.2. Договору, кожна із сторін зобов'язана повернути майно, яке належить іншій стороні та перебуває у її оперативному користуванні.

Враховуючи наведене вище, позивач просить суд розірвати договір про взаємодію від 21.10.2009р. і, як наслідок, повернути ТОВ "Геоморас Україна" обладнання виробника „Шюко".

Одночасно із позовною заявою до суду було подано заяву про забезпечення позову, згідно якої позивач просив суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача та обладнання виробничої лінії „Шюко", що знаходиться в оперативному користуванні та перебуває на складі відповідача за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 124, на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках відповідача, а також шляхом заборони відповідачу використовувати належне ТОВ "Геоморас Україна" обладнання виробничої лінії „Шюко", згідно переліку у додатку № 1 до договору, до вирішення справи по суті

Ухвалою суду від 13.06.2013р. було порушено провадження у справі №916/1538/13 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

27.06.2013 р. до господарського суду одеської області надійшла заява ТОВ "Геоморас Україна" про обґрунтування заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів до забезпечення позову ТОВ "Геоморас Україна" посилалося на те, що належне позивачу обладнання перебуває у розпорядженні відповідача, та у ТОВ "Геоморас Україна" відсутня можливість контролювати умови експлуатації обладнання, а отже існує загроза втрати даного майна.

Розглянувши у судовому засіданні 01.07.2013р. заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даної заяви з наступних підстав.

Так, в частині накладення арешту на грошову суму у розмірі 310 025,79 грн., судом було відмовлено з огляду на те, що заходи не є адекватними позовним вимогам. У задоволенні вимоги про накладання арешту на належне позивачу обладнання виробничої лінії „Шюко", що знаходиться в оперативному користуванні ТОВ "СП Міські Фасади" та перебуває на складі відповідача, суд відмовив, враховуючи, що накладання арешту на майно, яке належить позивачу, ст. 67 ГПК України не передбачено. У задоволенні вимоги про заборону відповідачу використовувати належне ТОВ "Геоморас Україна" обладнання виробничої лінії „Шюко", згідно переліку у додатку № 1 до договору, до вирішення справи по суті, суд відмовив з огляду на те, що вказані заходи фактично співпадають з позовними вимогами

У судовому засіданні 27.08.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.08.2013р. заперечував проти позову з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (а.с.55).

В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилався на те, що відповідно до п. 6.1. договору договір починає діяти з 21.10.2009 р. та діє до 21.10.2012р. При цьому, оскільки жодна із сторін в передбачений пунктом 6.3. договору строк (п'ятнадцять робочих днів до дати закінчення договору) не заявила про свій намір розірвати договір, його дію було продовжено до 21.10.2013р.

За таких обставин, як вважає відповідач, порядок дострокового розірвання договору, обумовлений сторонами в п. 6.2. договору, може бути застосований лише до закінчення строку, вказаного в п. 6.1. договору, тобто до 21.10.2012р. Тому, після пролонгації дії договору вказаний порядок застосовуватися не може і посилання позивача на вищевказані положення договору як підставу для дострокового розірвання договору є необґрунтованими.

Крім того, під час з'ясування судом питання щодо адреси, на яку було направлено листа про розірвання договору та повернення майна, відповідач повідомив суду, що адреса, на яку було відправлено листа, йому не відома, а підприємство знаходиться за юридичною адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 124.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані під час судового розгляду, проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків :

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи та було встановлено судом, 21.10.2009 р. між ТОВ "Геоморас Україна" та ТОВ "СП Міські Фасади" було укладено договір про взаємодію (а.с. 10). Відповідно до умов договору сторони домовились про спільне використання майна, об'єднання зусиль і спільних дій у сфері виготовлення і збирання фасадних конструкцій (систем) з алюмінієвого профілю з метою отримання фінансового прибутку для кожної із сторін.

Згідно з частиною 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно ст. 180 Господарського кодексу зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно до ч.7 ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору

Так, відповідно до п. 6.2. договору, договір може бути розірваний до строку, вказаного в п. 6.1. договору, за взаємною згодою сторін. При цьому сторона, яка бажає розірвати договір, зобов'язана у письмовій формі попередити про розірвання договору іншу сторону не менше ніж за п'ятнадцять робочих днів до дати розірвання, а друга сторона зобов'язана прийняти таку пропозицію та розірвати договір у строки запропоновані першою стороною .

Відповідно до ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Підстави для зміни або розірвання договору встановлено статтею 651 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини другої зазначеної статті договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Отже інші підстави зміни або розірвання договору (крім істотного його порушення) можуть встановлюватись, зокрема, договором.

Як встановлено судом, 26.04.2013р. директором ТОВ "Геоморас Україна" на адресу ТОВ "СП Міські Фасади", зазначену у договорі про взаємодію, було надіслано листа з вимогою про розірвання договору з 27.05.2013р. та повернення обладнання виробничої лінії „Шюко" (а.с. 12).

Як вбачається з листа Одеської дирекції поштамту - ЦПЗ № 1 Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта" (а.с.90), доставка вищезазначеного листа здійснювалась 30.04.2013р. за адресою: ТОВ "СП Міські Фасади" вул. Коблевська, 26, м. Одеса, 65023. Однак за зазначеною адресою дана організація не знаходилась, у зв'язку з чим кур'єром служби КД було здійснено дзвінок за номером телефона 726-28-89, який зазначений на бланку Ф-119. За цим номером кур'єру служби було повідомлено, що ТОВ "СП Міські Фасади" знаходиться за адресою: вул. Чорноморського козацтва, 115, м. Одеса, 65003, куди і був доставлений лист, який вручений 13.05.2013р. уповноваженій особі Павленко.

Факт отримання відповідачем листа від 26.04.2013 р. підтверджується листом ТОВ "СП Міські Фасади" № 18 від 27.05.2013р., в якому зазначено, що звернення від 26.04.2013р. про дострокове розірвання договору про взаємодію від 21.10.2009р. керівництвом ТОВ "СП Міські Фасади" розглянуто та відмовлено у розірванні договору та поверненні обладнання у строк 27.05.2013р. (а.с.96). При цьому, на бланку вказаного листа зазначена саме адреса: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 115, що спростовує твердження представника відповідача про необізнаність щодо вказаної адреси.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоморас Україна" про розірвання договору про взаємодію від 21.10.2009р.

Посилання відповідача на те, що порядок дострокового розірвання договору, обумовлений сторонами в п. 6.2. договору, може бути застосований лише до закінчення строку, вказаного в п. 6.1. договору, тобто до 21.10.2012р., тому, після пролонгації дії договору до 21.10.2013р. вказаний порядок застосовуватися не може, не приймаються судом до уваги, оскільки спростовується самим змістом договору, в якому (п. 6.3.) передбачено, що „у разі якщо не менше ніж за п'ятнадцять робочих днів до дати закінчення договору жодна із сторін не виказала наміру розірвати договір, він вважається пролонгованим ще на один рікна тих же умовах".

Відповідно до п.7.1. договору у випадку розірвання договору в порядку, передбаченому п. 6.2. Договору, кожна із сторін зобов'язана повернути майно, яке належить іншій стороні та перебуває у її оперативному користуванні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоморас Україна" про зобов'язання повернути обладнання також підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до положень ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір про взаємодію від 21.10.2009р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Геоморас Україна" (65010, м. Одеса, пр-т Адміральський, 33 А, код ЄДРПОУ 31976516) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СП Міські Фасади" (65013, м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 124, код ЄДРПОУ 34598268).

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Міські Фасади" (65013, м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 124, код ЄДРПОУ 34598268) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Геоморас Україна" (65010, м. Одеса, пр-т Адміральський, 33 А, код ЄДРПОУ 31976516) обладнання виробника „Шюко" згідно переліку, викладеному у додатку №1 до договору, а саме: пилку для крайової обробки AS - U 450, копіювально-фрезерний верстат KF 347, пилку торцовочну 200 NS, фрезерний верстат AKF 6/250, пилку відрізну TL 250 та компресор.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Міські Фасади" (65013, м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 124, код ЄДРПОУ 34598268) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоморас Україна" (65010, м. Одеса, пр-т Адміральський, 33 А, код ЄДРПОУ 31976516) 2 294 /дві тисячі двісті дев'яносто чотири/ грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.09.2013 р.

Суддя Щавинська Ю.М.