Постанова

від 08.12.2006 по справі 8/746ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/746ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

08.12.06                                                                                 Справа № 8/746ад.

Суддя   Середа А.П.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Краснодонської  об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області,                 м.  Краснодон,

до Краснодонського малого приватного підприємства „Іріт”, місто Краснодон Луганської області, -

про звернення стягнення на активи на суму  481 грн. 19 коп.,

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Фоменко В.С. – державний податковий інспектор, довіреність №7 від 23.01.06 року;

від відповідача –не прибув, -   

встановив:

           суть спору: позивачем заявлено вимогу про звернення стягнення  на активи відповідача у зв'язку з наявністю у нього  заборгованості з податку з власників транспортних засобів у сумі 481,00 грн. та пені з цього ж податку у сумі 0,19 грн.

          Розпорядженням заступника голови господарського суду Луганської області Рябцевої О.В. від 24.11.06 року розгляд цієї справи доручено судді названого суду Середі А.П.

          Відповідно до ст. 111 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАСУ) попереднє судове засідання було призначене та фактично відбулося 24.11.06 року.

           Відповідач до цього засідання не прибув.

Представником позивача подано клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.41 та пункту 2-1 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення»КАСУ, а тому  його задоволено судом.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, позовні вимоги не оспорив, до судового засідання не прибув, участь у ньому свого представника не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового слухання.

Суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання з огляду на наступне:

1)згідно матеріалам справи, юридичною адресою (місцезнаходженням) відповідача є місто Краснодон, вул.. Червоних Шахтарів, 18 Луганської області.

Господарським судом на цю адресу 02.11.06 року за вихідним №2170 спрямовано ухвалу суду від 31.10.06  року –про призначення справи до слухання у попередньому судовому засіданні, а також судову повістку.

Поштовою службою це відправлення  повернуто до суду з службовою відміткою «організація вибула».

28.11.06 року, за вихідним №2247, на ту ж адресу було спрямовано ухвалу суду від 24.11.06 року –про призначення справи до розгляду у судовому засіданні, а також повістку.

Поштовою службою це відправлення повернуто до суду з аналогічною службовою відміткою.

2)Згідно статті 93 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ), місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не передбачено законом.

Місцезнаходження юридичної особи вказується у його установчих документах..

Частиною 8 ст. 35 КАСУ передбачено, що вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у своїй позовній заяві послався саме на  ту адресу, яку внесено до відповідного державного реєстру, а суд на вказану адресу спрямував ухвали та повістки.    

З урахуванням викладеного, керуючись  частиною 6 ст.71, а також ст. 86 КАСУ, суд розглянув справу по суті за відсутності представника відповідача, - на підставі наявних у ній доказів.

          Заслухавши представника позивача, дослідивши обставини справи та додатково надані  матеріали,  суд  дійшов  наступного.

          27.12.1994 року виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області Краснодонське мале приватне підприємство «Іріт»(далі –КМПП «Іріт», - Відповідач), ідентифікаційний код  21801945, зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності –юридичної особи, про що зроблено реєстраційний запис №21801945.

          Підприємство внесено до ЄДРПО України, що підтверджується довідкою  №13-48/1599, виданою 02.08.06 року Головним управлінням статистики у Луганській області.          

          КМПП «Іріт» відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі –ЗУ№2181-ІІІ) з 14.03.2001 року має самостійно узгоджене податкове зобов'язання з податку з власників транспортних засобів, яке ним не погашено у строки, встановлені підпунктом 5.3.1 п.5.3 ст. 5 того ж Закону, - тобто у 10-денний термін.

          Факт самостійного узгодження цього податкового зобов'язання підтверджується розрахунком податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2001 рік, доданим до матеріалів справи.

          26.10.2001 року Краснодонською об'єднанню державною податкової інспекцією Луганської області (далі – ОДПІ, - Позивач) у зв'язку з несплатою до бюджету вищезгаданого зобов'язання спрямовано першу податкову вимогу за №1/87 на суму 481,00 грн., а 24.12.2001 року –другу податкову вимогу за №2/244 на суму 481,19 грн.

          Однак платником податку до цього часу не вжито заходів до погашення податкового боргу.

          12.08.2003 року ОДПІ було здійснено перевірку  наявності суб'єкта підприємницької діяльності за місцем знаходження, вказаним в установчих документах, - при цьому встановлено, що підприємство за адресою: м. Краснодон, вул.. Червоних Шахтарів,18 –не знаходиться, у зв'язку з чим складено акт №18.

          Заслухавши  представника позивача,  дослідивши та оцінивши матеріали справи та додатково надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі  з таких підстав.          

          1.Згідно статті 4 Закону України  від 25.06.1991 року №1251-ХІІ „Про систему оподаткування” (далі –ЗУ №1251-ХІІ) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

          Пунктом 10 частини 1 ст.14 цього Закону податок з власників транспортних засобів  віднесено до загальнодержавних податків.

          2.Частиною 3 ст. 7 Закону України від 11.12.1991 року №1963-ХІІ «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»(далі –ЗУ №1963-ХІІ) недоїмки по податку, а також суми штрафів, пеня стягуються з платників податку згідно з законодавством.

          Звідси є очевидною правомірність звернення ОДПІ до суду з позовом, який є предметом розгляду по цій справі.

          3.Як сказано у п. 1.3 ст.1 ЗУ №2181-ІІІ, - податковий борг (недоїмка) –це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

          Матеріалами справи належним чином доведено, що спірне податкове зобов'язання платник податку узгодив самостійно, тобто у порядку, передбаченому пунктом 5.1 ст.5 ЗУ №2181-ІІІ.

4.Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 цього Закону передбачено, що активи платника  податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу  виключно за рішенням суду.

          Активами платника податків за змістом п.1.7 статті 1 ЗУ №2181-ІІІ є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі на праві власності або повного господарського відання.

          Іншого порядку стягнення податкового боргу у судовому порядку Закон України №2181-ІІІ не передбачає.

          5.Що стосується питання давності утворення податкового боргу, то при вирішенні цього спору суд виходить з наступного.

          5.1.Податковий борг утворився за станом на 14.03.2001 року, тобто під час дії Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (далі –ЦК УРСР) та продовжує мати місце після  набрання чинності ЦКУ (з 01.01.04 року).

          Згідно частині 3 частини 2 ЦК УРСР, до майнових відносин, заснованих на адміністративному підпорядкуванні однієї сторони іншій, а також до податкових та бюджетних відносин  цей Кодекс  не застосовується.

          Аналогічна норма міститься у частині 2 статті 1  нині чинного ЦКУ.

          5.2.Статтею 15 ЗУ №2181-ІІІ врегульовано лише строки (1095 днів), впродовж яких органам державної податкової служби надано право ВИЗНАЧИТИ податкове зобов'язання.

          Цей Закон взагалі не містить норми, яка б регламентувала термін давності СТЯГНЕННЯ податкового боргу.

          З огляду на ці норми суд дійшов висновку  про те, що строк позовної давності до податкових відносин застосуванню не підлягає, а тому сума податкового боргу повинна бути стягнута з відповідача у повному обсязі.

6.Відповідач позовні вимоги не спростував.

          Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу з податку з власників транспортних засобів, а також факт його ухилення від його сплати до бюджету, - позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.

Керуючись частиною 4 ст.94 КАСУ суд не стягує з відповідача судові витрати.

Судом прийнято до уваги те, що позивач згідно ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 “Про державне мито”  при зверненні до суду з позовом звільнений від сплати державного мита.

          На підставі викладеного, ст.9 та 14 ЗУ від 25.06.1991 №1251-ХІІ „Про систему оподаткування”;  ст.. 7 Закону України від 11.12.1991 року №1963-ХІІ «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»; п.1.3 та 1.7 ст.1; п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України  від 20.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, керуючись ст.ст. 71, 86, 158-163 та 167 КАС України,  суд

п о с т а н о в и в :

           1.Позов задовольнити у повному обсязі.           

           2.Стягнути з Краснодонського малого приватного підприємства „Іріт”, ідентифікаційний код 21801945,  яке зареєстроване за адресою:  місто Краснодон, вул. Червоних Шахтарів, 18 Луганської області, - на користь Державного бюджету  податковий борг з податку з  власників транспортних засобів у сумі 481 (чотириста вісімдесят одна) грн. 19 коп., у тому числі: 481 грн. 00 коп. –основний борг та Нуль грн. 19 коп. –пеня, - звернувши стягнення на його активи.   

          Відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України  за згодою представника позивача у судовому засіданні 08.12.2006 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення  постанови у повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу - з  дня  складення  в  повному обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанову у повному обсязі складено та підписано 12.12.2006 року.

Суддя                                                                                                А.П.Середа