Рішення

від 30.08.2013 по справі 910/13484/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13484/13 30.08.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЕК "Альянс-Електро"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова

фірма "Граніт"

про стягнення 28 509,08 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача Сапронова М.І. - представник (дов. № 7 від 01.02.2013 р.)

від відповідача Рогач В.К. - представник (дов. № 19 від 28.10.2011 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЕК "Альянс-Електро" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" про стягнення заборгованості за договором підряду № 28/01-11-У18 на виконання робіт на об'єкті будівництва «Житловий будинок на розі вулиць Урицького та Стадіонної у Солом'янському районі м. Києва (вул. Урицького 18)» від 28.01.2011 р. (Далі - Договір) в розмірі 28 509, 08 грн. (23 068, 33 грн. - основний борг, 4 482, 93 грн. - пеня, 889, 24 грн. - 3% річних, 68, 58 грн. - інфляційні збитки).

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не виконано зобов'язання по сплаті вартості фактично виконаних робіт по Договору, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 23 068, 33 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 4 482, 93 грн. - пені, 889, 24 грн. - 3% річних, 68, 58 грн. - інфляційних збитків.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.07.2013 р. порушено провадження у справі №910/13484/13 та призначено справу до розгляду на 29.07.2013 р.

В судове засідання 29.07.2013 р. представник позивача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

29.07.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача відзив на позов, в якому останній просить припинити провадження по справі щодо сплаченої суми заборгованості у розмірі 5 000, 00 грн. у зв'язку відсутністю предмету спору в цій частині. Також, визнаючи основний борг, представник відповідача заперечує проти стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних збитків з підстав, зазначених у відзиві. Також, просить суд розстрочити сплату основної заборгованості в розмірі 18 068,33 грн. протягом чотирьох місяців щомісячно рівними частинами по 4 517,08 грн.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 29.07.2013 р. представника позивача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 30.08.2013р., про що виніс відповідну ухвалу від 29.07.2013р.

У судовому засіданні 30.08.2013 р. представник відповідача надав суду додаткові документи для долучення до матеріалів справи, зокрема, платіжні доручення № 1545 від 26.07.2013 р. та № 1900 від 30.08.2013р. про сплату на користь відповідача часткової суми заборгованості у розмірі 5000 грн. та 2000 грн., відповідно (призначення платежу - проплата за виконані роботи по вул. Урицького, 18 з-но дог. 28/01-11-у18 від 28.01.2011р.).

Також, представником позивача в судовому засіданні 30.08.2013р. подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, зокрема, позивачем надано додатковий розрахунок штрафних санкцій.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 30.08.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2011 року між ТОВ «ІЕК «Альянс-Електро» (далі - Підрядник або Позивач) та ТОВ «БКФ «Граніт» (далі - Замовник або Відповідач) було укладено Договір № 28\01-11-У18 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору, Підрядник зобов'язується за завданням Замовника, на свій ризик, власними силами та засобами якістю та відповідно до наданої Замовником Проектної документації і здати Замовнику виконані роботи (п. 1.2. цього Договору, на об'єкті будівництва: «Житловий будинок на розі вулиць Урицького та Стадіонної у Солом'янському районі м. Києва (вул. Урицького, 18)» (далі - Об'єкт), належним чином виконати інші взяті на себе за цим Договором роботи та оплатити надані йому Замовником послуги по організації та координації Робіт на Об'єкті (далі - Послуги).

Згідно з п. 3.1. Договору, вартість робіт за цим Договором (Договірна ціна) згідно з Договірною ціною № 1 (Додаток №2 до Договору) становить 82 982 грн. 88 коп. (вісімдесят дві тисячі дев'ятсот вісімдесят дві грн. 88 коп.), в т.ч. ПДВ(20%) - 13 830,48 грн., з урахуванням вартості матеріалів.

Згідно з п. 3.7.1. Договору, Оплата виконаних робіт по цьому Договору здійснюється Замовником щомісячно (у поточному місяці за минулий місяць) за фактично виконані Підрядником роботи у звітному місяці, шляхом перерахування грошових коштів Замовником на поточний рахунок Підрядника впродовж 15-ти (п'ятнадцяти) банківських днів з дати підписання Актів № КБ-2в та Довідок № КБ-3 уповноваженими представниками з урахуванням розміру штрафних санкцій за порушення умов цього Договору, які мали місце при виконанні Робіт у звітному місяці та за обов'язкового надання Підрядником разом з Актами № КБ-2в та Довідками № КБ-3 усієї передбаченої чинним законодавством Виробничої документації на виконані у звітному місяці Роботи.

Свої зобов'язання за Договором позивач виконав належним чином, що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 р. від 31.10.2011 р. за договором № 28\01-11-У18 від 28.01.2011 р. на загальну суму 45569,60 грн., який підписаний та скріплений печатками сторін.

Проте, Відповідачем лише частково сплачено позивачу за виконані ним роботи за Актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 р., зокрема, Відповідач здійснив наступні оплати: 09.09.2011 р. оплата в сумі 12 000,00 грн., 28.09.2011 оплата в сумі 10 000,00 грн. Таким чином, загальна сума грошових коштів, що сплачена Відповідачем складає 22 000,00 грн.

Таким чином, відповідач оплатив за надані позивачем роботи не в повному обсязі, у зв'язку з чим станом на день подачі позову до суду утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 23068,33 грн. (45569,60 грн.(вартість виконаних робіт) - 22 000,00 грн. (часткова оплата) - 501,27 (оплата ген. послуг згідно протоколу зарахування зустрічних вимог № 113 від 31.10.11 р.) = 23068,33 грн.).

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення 68,58 грн. інфляційних збитків, 889,24 грн. - 3% річних та 4482,93 грн. - пені.

В процесі розгляду справи відповідачем сплачено позивачу кошти в рахунок погашення заборгованості по Договору в сумі 7 000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1545 від 26.07.2013 р. та № 1900 від 30.08.2013р. про сплату на користь відповідача часткової суми заборгованості у розмірі 5000 грн. та 2000 грн., відповідно.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Внаслідок укладення договору підряду між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що свої зобов'язання щодо оплати коштів за виконані позивачем роботи, відповідач у встановлений Договором строк виконав не в повному обсязі.

В процесі розгляду справи, згідно з платіжними дорученнями № 1545 від 26.07.2013 р. та № 1900 від 30.08.2013р., відповідач сплатив позивачу кошти в рахунок погашення заборгованості по Договору в сумі 7 000, 00 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р., припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові.

Таким чином, оскільки відповідачем сплачено частково суму заборгованості в розмірі 7 000, 00 грн. в процесі розгляду даної справи, та відсутністю в цій частині позовних вимог предмету спору, суд припиняє провадження у справі №910/13484/13 в частині стягнення з відповідача частини основної заборгованості в розмірі 7 000,00 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи, сума основної заборгованості, що підлягає до стягнення становить 16068,33 грн. (23068,33 грн. - 7 000, 00 грн. = 16068,33 грн.), а тому вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних становить 889,24 грн. та обчислюється з 01.11.2011 р. по 11.02.2013 р.

Перевіривши розрахунок позивача, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, оплата виконаних робіт по Договору здійснюється Замовником щомісячно за фактично виконані Підрядником роботи у звітному місяці, шляхом перерахування грошових коштів Замовником на поточний рахунок Підрядника впродовж 15-ти (п'ятнадцяти) банківських днів з дати підписання Актів № КБ-2в та Довідок № КБ-3 (п. 3.7.1 Договору).

Враховуючи те, що Акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 р. було підписано 31.10.2011 р., враховуючи 15- ти денний термін (робочі дні) для сплати Замовником виконаних Підрядником робіт, прострочення сплати заборгованості повинно обчислюватись з 22.11.2011р.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних за період з 22.11.2011 р. по 11.02.2013 р., суд зазначає, що до стягнення підлягає грошова сума в розмірі 849,42 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 849,42 грн.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно розрахунку позивача сума інфляційних нарахувань за період з 01.11.2011р. по 11.02.2013р. становить 68,58 грн.

Перевіривши розрахунок позивача, суд зазначає, що як зазначено вище, прострочення сплати заборгованості повинно обчислюватись з 22.11.2011р.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних за період з 22.11.2011 р. по 11.02.2013 р., суд зазначає, що до стягнення підлягає грошова сума в розмірі 45,47 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 45,47 грн.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до п. 12,5 Договору, у разі прострочення Замовником визначених цим Договором строків оплати виконаних Робіт (п.3.7.1 Договору) Підрядник вправі вимагати від нього сплати на його користь неустойки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми неоплачених робіт за кожен день прострочення, починаючи з дня, наступного після дня її виникнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені за Договором складає 4482,93 грн. Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано.

Однак, беручи до уваги заяву відповідача про застосування скорочених строків позовної давності до вимог про стягнення неустойки, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогою про стягнення суми пені за Актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 р. від 31.10.2011 р. за договором № 28\01-11-У18 від 28.01.2011 р., у зв'язку з чим до позовних вимог в цій частині підлягає до застосування положення ст. 267 ЦК України.

Відповідно до статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За таких обставин, з огляду на скорочений строк позовної давності в один рік щодо вимог про стягнення неустойки, припис ст. 232 ГК України, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 4482,93 грн. слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

Стосовно клопотання представника відповідача про розстрочку виконання рішення, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно із статтею 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.

Застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК України, господарські суди повинні мати на увазі таке.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Розстрочка означає виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Однак відповідачем не надано суду жодних доказів в підтвердження складного фінансового становища відповідача, що б могло утруднити виконання рішення.

Тому, відповідачем не доведено суду, що наявні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду у справі №910/13484/13.

Таким чином у задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення судом відмовлено.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" (01032, м. Київ, вул. Вєтрова, буд. 11, ідентифікаційний код 35624424) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЕК "Альянс-Електро" (03067, м. Київ, вул. Виборзька, буд. 99, ідентифікаційний код 34188743) суму основної заборгованості в розмірі 16 068 (шістнадцять тисяч шістдесят вісім) грн. 33 коп., 3% річних у розмірі 849 (вісімсот сорок дев'ять) грн. 42 коп., інфляційні збитки у розмірі 45 (сорок п'ять) грн. 47 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1446 (одна тисяча чотириста сорок шість) грн. 16 коп.

3. Провадження в частині стягнення 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп. основного боргу припинити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 30.08.2013 р.

Суддя Ю.В. Картавцева