Постанова

від 20.08.2013 по справі 801/7580/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 серпня 2013 р. 14 годин 43 хвилини Справа №801/7580/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А., за участі секретаря судового засідання Токарєвої Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участі представника позивача - Сидельової І.І., довіреність №57 від 15.07.2013р., адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Джемієт"

до Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції

про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Джемієт» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції про визнання протиправними дій державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції Токарєва В.П. щодо відмови у державній реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: м. Ялта, смт Відрадне, вул. Відрадна, 25-а, скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №3733826 від 08.07.2013р. та зобов'язання зареєструвати право власності на вказаний об'єкт незавершеного будівництва.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не враховані особливості статусу об'єкта нерухомого майна, щодо реєстрації права на який виник спір. Позивач зазначає, що об'єкт нерухомого майна є незавершений будівництвом та переданий позивачу в уставний капітал. При цьому, позивач, як правонаступник Спільного українсько-російського підприємства «Джемієт» має право користування земельною ділянкою на який знаходиться об'єкт незавершеного будівництва, що підтверджується Держаним актом на право постійного користування землею серія ІІ-КМ №002967. Відтак, у відповідача були відсутні підстави для відмови у реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва за позивачем.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволені позовних вимог з підстав, викладений у позовній заяві.

Відповідач явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - судовою повісткою, надав суду заперечення на позові відповідно до яких просив у задоволенні позовних вимог відмовити, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим. Позиція відповідача полягає у тому, що позивачем для державної реєстрації прав не було надано усіх документів, які передбачені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22.06.2011р.

Заявою від 20.08.20013року позивач відмовився від позовних вимог в частині вимоги про визнання протиправними дій державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції Токарєва В.П. щодо відмови у державній реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: м. Ялта, смт Відрадне, вул. Відрадна, 25-а.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.08.2013р. прийнято відмову позивача від адміністративного позову в частині зазначений позовних вимог та закрито провадження у справі в цій частині.

Розглянувши матеріали справи, повно, всебічно дослідивши надані сторонами, заслухавши представника позивача, судом встановлено наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Приватне акціонерне товариство «Джемієт» є юридичною особою, код ЄДР 19451923, дата первинної реєстрації 29.01.1993року, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 №784014(а.с.8).

Відповідно до п.1.2. Статуту ПАТ «Джемієт» останнє є правонаступником прав та обов'язків спільного українсько-російського підприємства у формі акціонерного товариства закритого типу «Джемієт» (а.с.13).

Згідно статті 2 засновницького договору про створення спільного українсько-російського підприємства у формі акціонерного товариства закритого типу «Джемієт» від 15.01.1993року, підписаного з одного боку Державним концерном «Біопрепарат» (Москва, Росія) та з іншого боку Акціонерним товариством «Шаркон-Інкс» (Донецьк, Україна), підприємство створюється з метою завершення будівництва санаторного комплексу Концерну, перепрофілювання та створення на його базі Бізнес - Центру з готелем на рівні трьох-чотирьох зіркового готелю(а.с.34).

На підставі вищевказаного договору 27.08.1993року комісією складено акт приймання-передачі об'єктів незавершеного будівництва санаторного комплексу на 500 місць в м. Ялта Держконцерну «Біопрепарат» на баланс спільного українсько-російського підприємства «Джемієт»(а.с.43,44).

Згідно довідки про вартість об'єктів незавершеного будівництва санаторного комплексу на 500 місць в м. Ялта(додаток №1 до акту приймання-передачі) станом на 01.07.1993 року вартість будівництва складає 17168531 крб. (а.с.45-47).

На підставі рішення виконкому Масандрівської селищної ради народних депутатів №169 від 21.07.1993 року спільному українсько-російському підприємству «Джемієт» видано Державний акт на право постійного користування землею серія ІІ-КМ №002967, площею 11 га згідно з планом користування(а.с. 49-51).

Окрім того, на замовлення позивача Комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт на об'єкт незавершеного будівництва, який розташований в м. Ялта, смт Відрадне, вул. Відрадна, б.25а (а.с.59-63).

08.07.2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою про державну реєстрацію прав власності на незавершене будівництво за вищевказаною адресою.

До заяви були надані усі вище перелічені документи.

Рішенням від 08.07.2013року за №3733826 державний реєстратор відмовив позивачу у реєстрації прав власності на об'єкт незавершеного будівництва, який розташований за адресою: м. Ялта, смт Відрадне, вул. Відрадна, б.25а, з тих підстав, що документи подані не у повному обсязі, а саме відсутні документи, передбачені п.74 постанови Кабінету Міністрів України №703 від 22.06.2011р. «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».

Не погоджуючись із зазначеною відмовою Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Критерії правомірності рішення суб'єкта владних повноважень визначені ст.2 КАС України, частиною 3 якої встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в редакції, яка діє з 01.01.2013 року, встановлені підстави та орган, що вчиняє дії з реєстрації речових прав.

У ст.2 цього Закону визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав; нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Згідно зі ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме, право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; інші речові права відповідно до закону; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Відповідно до ст. 6 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" систему органів державної реєстрації прав становлять Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав).

Згідно ч.1 ст.15 Закону України № 1952 державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Частиною ч.1,3 ст.16. Закону України № 1952 встановлено, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом.

Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України № 1952 державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

5) рішень судів, що набрали законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Згідно п. 3) ч.1. ст.18 Закону №1952 свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається юридичним особам у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об'єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками).

Частиною 2 цієї статті встановлено, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно підписується державним реєстратором і засвідчується печаткою.

Абз.2 ч.1 ст.1 Закону №1952 передбачено, що державна реєстрація прав на об'єкт незавершеного будівництва та їх обтяжень у випадках, установлених законом, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей правового статусу такого об'єкта.

Частиною 13 ст. 15 Закону України № 1952 встановлено, що порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлює Кабінет Міністрів України.

Відповідно до п.72. Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22.06.2011р.(далі Порядок №703), державна реєстрація права власності на об'єкт незавершеного будівництва проводиться у порядку, встановленому для державної реєстрації прав щодо нерухомого майна, право власності на яке заявлено вперше, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Згідно п. 74 Порядку №703 для проведення державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва заявник подає:

1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку;

1-1) витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документі, що посвідчує речове право на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер);

2) документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт;

3) документи, що зазначені у пункті 28 цього Порядку.

Відповідно до пп.1 п.12 Порядку №703 державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 р. № 703 (далі - Порядок) під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями.

Пунктом 16 Порядку №703 встановлено, що за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п. 23 Порядку №703 державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Стаття 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" містить виключний перелік підстав, згідно яких може бути відмовлено у державній реєстрації прав.

Зокрема, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;

5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;

5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;

6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Відповідно до ч.2 цієї статті Закону № 1952 за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Із наведеної норми слідує, що державний реєстратор має право відмовити у реєстрації прав власності на нерухоме майно лише у тому випадку, якщо підстави для відмови встановлені виключно Законом.

Зазначене кореспондується із вимогами ч.4 ст. 24 Закону №1952, відповідно до якої відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Розглянувши надані позивачем відповідачу документи, суд дійшов висновку про те, що у відповідача відсутні встановлені частиною 1 ст.24 Закону №1952 підстави для відмови у реєстрації за позивачем права власності на об'єкт незавершеного будівництва, який розташований за адресою: м. Ялта, смт Відрадне, вул. Відрадна, 25-а.

Зокрема, заявлене право підлягає державній реєстрації, відповідно до вимог Закону№1952.

Спірний об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на території належного органу державної реєстрації прав.

Із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася належна особа. Зазначене твердження відповідає вимогам ч. 7 ст.16 Закону №1952, відповідно до якої державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом. Оскільки позивач ще у 1993 році, тобто до прийняття нормативно-правових актів, які передбачають обов'язковість державної реєстрації прав на нерухоме майно, отримав у власність, у якості внеску до статутного капіталу, спірний об'єкт незавершеного будівництва, він є стороною правочину та належною особою, яка має право звернутися із заявою про державну реєстрацію права власності.

Подані документи відповідають вимогам, встановленим цим Законом та дають змогу встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Зокрема, п.6 ч.1 статті 19 Закону №1952 встановлено, що державна реєстрації прав здійснюється на підставі інших документів, які підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до ч.1 ст.128 Цивільного кодексу Української РСР, який був чинний на момент передачі до статутного капіталу позивача спірного об'єкту незавершеного будівництва, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про господарські товариства» №1576-XII від 19.09.1991р. (в редакції на момент передачі позивачеві до статутного капіталу спірного об'єкту) товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Оскільки передача до статутного капіталу позивача об'єкту незавершеного будівництва відбулася у 1993 році, на ці правовідносини поширюються правила щодо переходу права власності з моменту передачі речі, тобто у даному випадку з моменту підписання акту приймання передачі від 27.08.1993року у позивача виникло право власності на спірний об'єкт незавершеного будівництва.

При цьому, доказом того, що спірний об'єкт незавершеного будівництва було передано в якості внеску до статутного капіталу позивача свідчить інформаційне повідомлення Міністерства фінансів АР Крим про реєстрацію іноземних інвестицій від 09.08.1994року (а.с.48).

Як зазначалося вище, ч. 2 ст. 71 КАС України встановлено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду доказів наявності підстав для відмови у державній реєстрації прав на спірне майно за позивачем, які передбачені п. 5-1), 5-2), 5-3), 5-4), 5-5), 5-6), 6) ч.1 ст.24 Закону №1952.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Під час судового засідання, яке відбулось 20.08.2013 року оголошені вступна і резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову у повному обсязі складено 27.08.2013 року.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163,167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №3733826 від 08.07.2013р.

3. Зобов'язати Реєстраційну служби Ялтинського міського управління юстиції зареєструвати за Приватним акціонерним товариством «Джемієт» право власності на об'єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: м. Ялта, смт. Відрадне, вул. Відрадна, 25а.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.