Постанова

від 21.08.2013 по справі 801/7481/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 серпня 2013 р. (16:46) Справа №801/7481/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кисельової О.М.,

секретар судового засідання -Слабун О.М.

за участю: представника позивача - Ігнатьєва О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «ТЕХНО ГРУПП»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ТЕХНО ГРУПП» звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.07.2013 року №0000061501, № 0000351502.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкові повідомлення - рішення прийнято по необґрунтованим висновкам щодо порушення позивачем норм податкового законодавства, які були зроблені відповідачем внаслідок встановлення ним нікчемності правочинів укладених між позивачем та ТОВ НВО «Укртехстандарт» та як наслідок неправомірного формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток. Такі висновки включено відповідачем до акту перевірки безпідставно, оскільки зроблено з формальних підстав, без фактичного з'ясування питань придбання позивачем у контрагентів товарів (послуг) та використання їх в господарській діяльності. Операції з вказаним контрагентом, за результатом яких сформовано валові витрати та податковий кредит з ПДВ не є нікчемними, фактично відбулися та мали реальний характер, що є підставою для формування податкового кредиту з ПДВ.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов з підстав, які в ньому вказано.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, заперечень на позов не надав.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «ТЕХНО ГРУПП» (ЄДРПОУ 35593370) з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ НВО «Укртехстандарт» (ЄДРПОУ 34631404) за наслідками якої складено акт №4060/15.2/35593370 від 27.03.2013 року.

Відповідно до висновків вказаного акту, перевіркою встановлено порушення:

- п.п.5.1, п.п.5.2.1, п. 5.2, п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 138.1.1 п.138.1, п. 138.2, п. 138.8, ст.138, п.п. 139.1.9, п. 139.1, ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого донараховано податку на прибуток за 2 квартал 2011 у сумі 46,00 гривень;

- п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України в результаті чого донараховано ПДВ у сумі 40,00 гривень, у тому числі за червень 2011 року.

На підставі акту №4060/15.2/35593370 від 27.03.2013 року було винесено податкові повідомлення рішення від 16.07.2013 рок:

№0000061501, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 46 грн.;

№ 0000351502, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 40 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 1 грн.

Перевіряющи обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень - рішень судом встановлено наступне.

Як вбачається з наведеного вище акту перевірки, перевіркою повноти визначення податку на прибуток по взаємовідносинам ПП «Техно Групп» з ТОВ НВО «Укртехстандарт» за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року встановлено його заниження всього у сумі 46,00 гривень, у тому числі по періодах: 2 квартал 2011 року завищення у сумі 46,00 гривень.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту з питань взаємовідносин з ТОВ НВО «Укртехстандарт» за червень 2011 року встановлено його завищення у сумі 40,00 гривень.

В ході перевірки, відповідачем окрім документів, отриманих від позивача було використано інформацію: з акту від 06.12.2011 року № 2494/07-010/34631404 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ НВО «Укртехстандарт» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником ТОВ «Промспец консалтинг» (ЄДРПОУ 37091549) їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року, отриману листом від 07.12.2011 року № 7506/7/07-018 від ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, в якому на підставі перевірки визначено відсутність факт у ТОВ «Промспец консалтинг» реального вчинення господарських операцій у червні 2011 року.

Внаслідок чого робиться висновок, що звіркою ТОВ НВО «Укртехстандарт» з ТОВ «Промспец консалтинг» не підтверджено факт реального вчинення господарських операції за червень 2011 року.

Як зазначено в ході перевірки, податковий кредит ПП «Техно Групп» за червень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ НВО «Укртехстандарт» усього складає 3026,00 гривень, однак з акту зустрічної звірки - Акт від 06.12.2011 року № 2494/07-010/34631404 «про результати проведення зустрічної звірки ТОВ НВО «Укртехстандарт», щодо документального підтвердження господарських відносин із платником ТОВ «Промспец консалтинг», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.06.2011 року по30.06.2011 року по ТОВ НВО «Укртехстандарт» було зменшено податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ПП «Техно Групп» у сумі 39,50 гривень по рахунку-фактурі № СФ-0000555 від 14.06.2011 року» тому підлягає зменшенню податковий кредит у сумі 40,00 гривень.

ПП «Техно Групп» у червні 2011 року формує податковий кредит за рахунок ТОВ НВО «Укртехстандарт», який в свою чергу формує податковий кредит за рахунок ТОВ «Промспец консалтинг» ТОВ «Промспец консалтинг».

Як вбачається з матеріалів справи, здійснення позивачем за перевіряємий період фінансово-господарських операцій з ТОВ НВО «Укртехстандарт» підтверджується податковою накладною від 14.06.2011 року № 26 на загальну суму 237,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 39,50, видатковою накладною №Те-0000374 від 14.06.2011 року на загальну суму 237,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 39,50, рахунком-фактурою № СФ-0000555 від 14.06.2011 року на загальну суму 237,00 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 39,50 грн. щодо придбання товару - втулка, шайба, та платіжним дорученням на загальну суму 237,00 грн.

Товари поставлені ТОВ НВО «Укртехстандарт» за видатковою накладною№Те-0000374 від 14.06.2011 року використано у власній господарський діяльності позивача в операціях наступного продажу на користь покупця ДП «НДППЗ ФРУНЗЕ НАУ», що підтверджується видатковою накладною № РН-0000495 від 15.06.2011 року на загальну суму 375,06 грн.. з урахуванням ПДВ в розмірі 62,51 грн., податковою накладною № 72 від 15.06.2011 року на загальну суму 375,06 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 62,51грн.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, зокрема витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку(п.п. 139.1.9 п. 139 .1 ст. 139) .

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Суд вважає, що наявність у платника податків (позивача у справі) виданих йому продавцем товарів податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту.

Згідно з положеннями Податкового кодексу України існує один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість цим кодексом не передбачено.

При визначенні же оподатковуваного прибутку не можуть бути враховані, зокрема витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відсутність таких документів не визначалася в акті перевірки, а навпаки такі документи перевірялися, але оцінку їм було надано відповідно до даних перевірки контрагента позивача.

Посилання в акті перевірки на висновки акту перевірки контрагента позивача, в якому робляться висновки, з урахуванням перевірки його контрагента, і без відповідних рішень за наслідками його складання на день проведення перевірки позивача, не доводить, що позивачем було необґрунтовано завищено суму витрат та податковий кредит.

Законом чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Відповідно до змісту ст. 204 та ст. 215 ЦК України укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). У всіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.

Крім того, відповідачем визначається позивачу сума завищення грошового зобовязання на підставі визнання нікчемним правочинів, які укладалися його контрагентом.

Тоді як відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

На підставі викладеного, суд, оцінюючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, керуючись критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, вважає, що їх було прийнято необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, упереджено, нерозсудливо, з порушенням закону, тому воно визнається судом протиправним та підлягає скасуванню.

В порядку ст. 94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 114,70 гривень.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим від 16.07.2013 року №0000061501 та № 0000351502.

Стягнути на користь Приватного підприємства «ТЕХНО ГРУПП» (ЄДРПОУ 36822070) з Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у розмірі 114,70 грн., шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кисельова О.М.