Постанова

від 18.07.2013 по справі 804/8731/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2013 р. Справа № 804/8731/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-плюс" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Надія-Плюс» звернулося до суду з позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.03.2013р. №0000332210 Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (П'ятихатське відділення) ід. код 38092585 про визначення суми грошового зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Надія-плюс» ід. код 30508296 в сумі 6853,43 грн., в тому числі: 5482,75 грн. за платежем податок на додану вартість та 1370,68 грн. штрафними санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Надія-плюс» по взаємовідносинам з ТОВ «Торгово-виробниче об'єднання «Східбуд» (код за ЄДРПОУ 34859198) за період з 01.03.2012р. по 31.05.2012р., відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення. Вказане рішення прийнято із порушенням законодавства на підставі протиправних висновків, що містяться в акті перевірки, а тому зазначене вище податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Позивач надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надавши письмові заперечення в яких зазначив, що податкове повідомлення-рішення було винесено правомірно, на підставі висновків, викладених в акті перевірки. Таким чином, прийняте податкове повідомлення-рішення повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Від представника відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

У відповідності до ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Верхньодніпровською ОДПІ було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Надія-плюс» по взаємовідносинам з ТОВ «Торгіво-виробниче об'єднання «Східбуд» за період з 01.03.2012р. по 31.05.2012р., за результатами якої складено акт від 06.03.2012 р. № 192/22-2/30508296 в якому встановлені наступні обставини.

В результаті порушення контрагентом ТОВ „Надія-Плюс" („Торгово-виробниче об'єднання „Східбуд") своїх податкових зобов'язань, приписів цивільного законодавства, складені ним первинні документи не мають статусу первинних документів і носять протиправний характер.

ТОВ „Надія-Плюс" діяло без належної обачності і йому мало бути відомо фактичний та адміністратцтіно-майновий стан його контрагента („Торгово- виробничого об'єднання „Східбуд"), умови ведення цими підприємствами господарської діяльності та порушення, які ними допускались. Крім того, ТОВ „Надія-Плюс" працюючи у даному сегменті ринку був обізнаний щодо учасників цього ринку і налагоджених стабільних зв'язків.

Діяльність ТОВ „Надія-Плюс" була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентом-посередником, який не виконував своїх податкових зобов'язань та порушував приписи господарського і цивільного законодавства, правила податкового обліку, які визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Оскільки за наслідками порушення контрагентом ТОВ „Надія-Плюс" („Торгово-виробниче об'єднання „Східбуд") своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства, відсутності у складених ними первинних документів статусу первинних документів ТОВ „Надія-Плюс" за фактом оприбуткування товару та послуг порушено вимоги податкового законодавства.

Таким чином, відповідачем зроблено висновок, що на порушення п.198.1, п.198.2., п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, ТОВ „Надія-Плюс" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту по господарським операціям з „Торгово-виробниче об'єднання „Східбуд" всього у сумі 5482,75 грн., в т.ч. за березень 2012 року - 4023,75 грн., квітень 2012 року - 1032,33 грн., травень 2012 року - 426,67 грн.

В результаті висновків викладених в акті перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.03.2013р. №0000332210 про визначення суми грошового зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Надія-плюс» в сумі 6853,43 грн., в тому числі: 5482,75 грн. за платежем податок на додану вартість та 1370,68 грн. штрафні санкції.

Вирішуючи спір суд вважає, що висновки відповідача та прийняті податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.56 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно до 14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п.п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.

Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З матеріалів справи та наданих письмових доказів вбачається, що 22.03.2012 р. між ТОВ «Надія-плюс» (Покупець) і ТОВ «Торгово-виробниче об'єднання «Східбуд» (Продавець) підписано договір купівлі-продажу № 22/03-КН.

У відповідності до вимог п. 1.1 цього договору продавець зобов'язався передати у власність покупця товар згідно з переліками, що зазначені в рахунках-фактурах, а покупець зобов'язався оплатити та прийняти цей товар.

Рахунком-фактурою №СХІ-000І66 віл 22.03.2012 р. продавець визначив перелік товару на загальну суму 22942.50 грн., в тому числі ПДВ на суму 3823,75 грн.

Даний рахунок був оплачений покупцем 22.03.2012 р. платіжним дорученням № 141.

Товар переданий від продавця покупцеві за видатковою накладною № СХІ 1-000028 від 22.03.2012 р.

22.03.2012 р. ТОВ «Торгово-виробниче об'єднання «Східбуд» (продавець) виписано податкову накладну № 113 на товар, зазначений в рахунку-фактурі №СХІ-000166 від 22.03.2012р. на суму 22942,50 грн. та ПДВ в сумі 3823.75 грн.

27.03.2012 р. продавець видав рахунок-фактуру №СХ1-000208 на загальну суму 1200,00 грн., в тому числі ПДВ 200.00 грн. Рахунок був оплачений покупцем 28.03.2012 р. платіжним дорученням № 150.

Товар переданий від продавця покупцеві за видатковою накладною СХІ-000039 від 29.03.2012 р.

28.03.2012 р. ТОВ «Торгово-виробнпче об'єднання «Східбуд» (продавець) виписано податкову накладну № 162 на товар, визначений в рахунку-фактурі №СХІ-000208 на загальну сум) 1200,00 грн., в тому числі ПДВ 200,00 грн.

18.04.2012 р. продавець видав рахунок-фактуру №СХІ-000373 на загальну суму 1694.00 грн., в тому числі ПДВ на суму 282,33 грн.

Даний рахунок оплачено покупцем 19.04.2012 р. платіжним дорученням № 202.

Передача товару від продавця покупцеві відбулась на підставі видаткової накладної № СХІ-000171.

19.04.2012 р. ТОВ «Торгово-виробниче об'єднання «Східбуд» (Продавець) виписано податкову накладну № 126 на товар, зазначений в рахунку-фактурі №СХІ-000373 на загальну суму 1694,00 грн., в тому числі ПДВ 282,33 грн.

23.04.2012 р. продавець видав рахунок-фактуру №СХІ-000409 на загальну суму 4500.00 грн., в тому числі ПДВ на суму 750.00 грн. Даний paxунок оплачено Покупцем 24.04.2012 р. платіжним дорученням № 208.

Від продавця покупцеві товар передано за видатковою накладною №СХІ-000172 від 27.04.2012 р.

24.04.2012 p. ТОВ «Торгово-виробниче об'єднання «Східбуд» (Продавець) виписано податкову накладну № 174 на товар, зазначений в рахунку-фактурі № СХІ-000409 на загальну сум) 4500.00 грн., в тому числі ПДВ 750.00 грн.

17.05.2012 р. продавець видав рахунок-фактуру №СХ1-000597 па загальну суму 2560.00 грн., в тому числі ПДВ на суму 426,67 грн. Даний рахунок оплачено покупцем 22.05.2012 р. платіжним дорученням № 244.

Від продавця покупцеві товар передано за видатковою накладною №СХІ-000165 від 24.05.2012 р.

21.05.2012 p. ТОВ «Торгово-виробниче об'єднання «Східбуд» (Продавець) виписано податкову накладну № 137 на товар, зазначений в рахунку-фактурі № СXI-000165 на загальну суму 2560.00 грн., в тому числі ПДВ 426,67 грн.

Товар доставлявся за рахунок покупця автомобілем Caddi реєстраційний помер АЕ4945ЕО (власник ТОВ «Надія-плюс») та Новою поштою (стор. 29. стор. 31 акта). В бухгалтерському обліку були відображені всі фінансово-господарські операцій по придбанню запасних частин у ТОВ «Торгово-виробниче об'єднання «Східбуд».

Рух активів підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунках 631 (Розрахунки з вітчизняними постачальниками) та картки рахунків 207 (Запасні частини), 23 (Виробництво).

Актом звірки взаємних розрахунків підтверджується зміна активів у ТОВ «Надія-плюс» та у ОВ «Торгово-виробниче об'єднання «Східбуд».

Використання придбаних запасних частин підтверджується фотографіями, дефектними відомостями, актами списання, лімітно-забірними картками.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Фактичність виконання вказаних договору та рух активів підтверджується вищевказаними первинними документами.

Придбаний у ТОВ «Торгово-виробниче об'єднання «Східбуд» товар було використано у господарській діяльності позивачем.

З вищевикладеного вбачається, що позивач правомірно, на підставі даних бухгалтерського обліку, відобразив витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податку на прибуток і правомірно на підставі отриманих податкових накладних в деклараціях з ПДВ відобразив податковий кредит на суму ПДВ, перерахованого на рахунок постачальника.

На момент здійснення господарських операцій контрагент позивача знаходився в Єдиному державному реєстрі та був платником ПДВ. За таких обставин покупець не несе відповідальність як за несплату податків постачальником, так і за можливу недостовірність відомостей про нього, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Відповідно до ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Якщо контрагент позивача в подальшому не дотримувався у своїй діяльності законодавчих норм це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до витрат та податкового кредиту і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

Податковим кодексом України визначено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної. Отже, єдиними факторами, які можуть впливати на формування податкового кредиту є наявність податкової накладної та наявність господарської операції.

Таким чином, відповідачем необгрунтовано було зроблено висновок, про порушення позивачем п.198.1, п.198.2., п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, у зв'язку з чим протиправно нараховано позивачу грошові зобов'язання з податку на додану вартість.

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Надія-Плюс» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.03.2013р. №0000332210 Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (П'ятихатське відділення) ід. код 38092585 про визначення суми грошового зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Надія-плюс» ід. код 30508296 в сумі 6853,43 грн., в тому числі: 5482,75 грн. за платежем податок на додану вартість та 1370,68 грн. штрафними санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Надія-плюс» судовий збір в розмірі 114,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 186 України.

Якщо постанову проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя О.В. Врона