Постанова

від 29.08.2013 по справі 801/7917/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 серпня 2013 р. (11 год. 50 хв.) Справа №801/7917/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю., за участю секретаря судового засідання Устінової І.В., представника позивача Дубініної С.М., представника відповідача Шенягіної Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мар Ле Мар Сервіс"

до Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними дій та заборону вчиняти певні дії.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мар Ле Мар Сервіс" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними дій відповідача щодо призначення та проведення будь-яких перевірок Товариства з обмеженою відповідальністю "Мар Ле Мар Сервіс" у період з 01 травня по 01 жовтня; про заборону відповідачу призначати та проводити будь-яких перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Мар Ле Мар Сервіс" у період з 01 травня по 01 жовтня. Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення принципів господарювання в Україні, визначених ст. 6 господарського кодексу України, відповідачем створюються перешкоди у провадженні господарської діяльності ТОВ "Мар Ле Мар Сервіс", чим спричиняються погіршення умов відпочинку клієнтів, в тому числі громадян Російської Федерації, що призводить до погіршення ділової репутації позивача. Позивач вважає, що органами державної податкової інспекції здійснюється безпідставне та умисне перешкоджання провадженню господарської діяльності, що суперечить Конституції України, згідно якої Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки, а також суперечить стратегії розвитку туризму і курортів завданням якої зокрема є створення рівних умов для всіх суб'єктів туристичної та курортної діяльності, передумов для розвитку ефективного і прозорого туристичного та курортного ринку. Таким чином, на думку позивача, призначення та проведення будь-яких перевірок контролюючими органами об'єктів рекреаційного призначення у курортний період (з 01 травня по 10 жовтня) фактично є втручанням в господарську діяльність таких суб'єктів та перешкоджанням підприємницької діяльності, оскільки такі перевірки псують іміджевий рейтинг товариства, створює прямі незручності для відпочиваючих та фактично паралізують процес провадження законної господарської діяльності.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив їх задовольнити у повному обсязі, надавши пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, письмових заперечень на позов суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Отже, органи доходів і зборів, в даному випадку Головне управління Міндоходів в АР Крим є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Головного управління Міндоходів в АР Крим є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Матеріали справи свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Мар Ле Мар Сервіс» має статус юридичної особи: код ЄДРПОУ 36885916 та перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби..

Таким чином, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Мар Ле Мар Сервіс» являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та має право звертатися з позовом відповідно до КАС України щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Виходячи з наведеного, враховуючи суб'єктний склад та зміст правовідносин, які склалися між позивачем та відповідачем, справу належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Статтею 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до вимог цього Кодексу. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Так, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмет позову і підстави позову. Предметом позову, як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, є те, що конкретно вимагає позивач, що обрав спосіб захисту цього права чи інтересу, що є змістом вимоги.

Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.

З наведеного вище вбачається, суд вирішує спір з підстав, заявлених позивачем.

Позивач просить визнати протиправними дій відповідача щодо призначення та проведення будь-яких перевірок Товариства з обмеженою відповідальністю "Мар Ле Мар Сервіс" у період з 01 травня по 01 жовтня та заборонити відповідачу призначати та проводити будь-яких перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Мар Ле Мар Сервіс" у період з 01 травня по 01 жовтня.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до п.п. 20.1.4 ст. 20 ПК України контролюючи органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючи органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У п. 76.1 ст. 76 ПК України зазначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Пунктом 77.4 ст. 77 ПК України передбачено, що про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно з п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

У п. 80.2 ст. 80 ПУ України наведено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.

Аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що контролюючи органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Про проведення будь-якого виду перевірки, крім камеральної, керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом, та підставою для призначення таких перевірок є наявність обставин, визначених для кожного виду перевірок, які наведені у главі 8 «Перевірки» Податкового кодексу України.

Разом з цим, Податковий кодекс України не містить обмежень стосовно призначення перевірок у певний період виходячи з виду господарської діяльності платника податків.

Крім того, видання керівником податкового органу наказу про проведення перевірки зазвичай не створює небезпеки інтересам відповідного платника податків, оскільки сам собою факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків.

Таким чином, посилання позивача в обґрунтування позовних вимог, що органами державної податкової інспекції здійснюється безпідставне та умисне перешкоджання провадженню господарської діяльності, що суперечить Конституції України, згідно якої Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки, а також суперечить стратегії розвитку туризму і курортів завданням якої зокрема є створення рівних умов для всіх суб'єктів туристичної та курортної діяльності, передумов для розвитку ефективного і прозорого туристичного та курортного ринку, суд не приймає до уваги, оскільки це є суто суб'єктивною думкою позивача.

За наведених обставин суд не приймає доводи позивача по яких він просить задовольнити позов.

На підставі викладеного позовні вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Міндоходів в АР Крим щодо призначення та проведення будь-яких перевірок Товариства з обмеженою відповідальністю "Мар Ле Мар Сервіс" у період з 01 травня по 01 жовтня задоволенню не підлягають, а отже й не підлягають задоволенню позовні вимоги про заборону відповідачу призначати та проводити будь-яких перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Мар Ле Мар Сервіс" у період з 01 травня по 01 жовтня.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та відповідно такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час судового засідання, яке відбулось 29.08.2013 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі складено 30.08.2013 року.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Кузнякова С.Ю.