Ухвала

від 29.08.2013 по справі 10/348

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" серпня 2013 р. м. Київ К/800/21284/13

Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Олексієнка М.М.,

суддів: Ємельянової В.І.,

Кочана В.М .,

секретар судового засідання: Кочерга В.П.,

з участю, позивача ОСОБА_2, представника Управління Служби безпеки України Ілліна Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУПФ), Управління Служби безпеки України у м. Києві про перерахунок пенсії (далі - УСБУ) за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2007 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом, відповідно до якого з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

визнати протиправним нарахування йому пенсії за вислугу років фінансовим відділом У СБУ з 15 листопада 2006 року у розмірі 1 058,49 грн., з урахуванням суми додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 1 269,60 грн.;

визнати недійсним розмір призначеної йому пенсії за вислугу років у розмірі 1 058,49 грн.;

зобов'язати ГУПФ провести нарахування йому пенсії з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою, яке він отримував перед звільненням з військової служби, враховуючи оклад за посадою, військовим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та зробити відповідний перерахунок за минулий період, починаючи з 15.11.2006 року, тобто з часу звільнення зі служби, відповідно до грошового атестату серії СБ№011503.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 квітня 2008 року, яка набрала законної сили 25 жовтня 2012 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії УСБУ щодо нарахування пенсії ОСОБА_2 у відповідності до частини третьої статті 43 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ)без урахування розміру грошового забезпечення за посадою, в тому числі отримуваної ним щомісячної надбавки (доплати), встановленої особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі. Зобов'язано ГУПФ, починаючи з 15 листопада 2006 року, провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 і виплатити її у відповідності до частини третьої статті 43 Закону №2262-ХІІ з урахуванням розміру грошового забезпечення, враховуючи оклад за посадою, в тому числі отримуваних ним щомісячних надбавок (доплат) встановлених особам, які мали право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і були залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі. Зобов'язано ГУПФ виплати позивачу різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумами пенсії за період з 15.11.2006 року до дати здійснення перерахунку. Судові витрати присуджено з Державного бюджету України. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

6 листопада 2012 року ОСОБА_2 звернувся з заявою про роз'яснення постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 квітня 2008 року. Зазначав, що пункт 3 резолютивної частини судового рішення не в повному обсязі відповідає змісту задоволених позовних вимог і не містить прямого посилання на те, що пенсія підлягає обчисленню з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи перелічену в грошовому атестаті серії СБ №011503 оклади за посадою, військовим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством, тому просив його роз'яснити, оскільки таке викладення резолютивної частини рішення дає можливість відповідачу фактично не здійснювати перерахунок пенсії з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року, відмовлено в задоволенні клопотання про роз'яснення судового рішення.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, з посиланням на порушення норм процесуального права, допущених судами попередніх інстанцій, просить судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким роз'яснити пункт 3 резолютивної частини постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 квітня 2008 року. Зазначає, що відмова у роз'ясненні судового рішення становить перешкоду для його виконання.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги частково з урахуванням наступного.

За змістом частини першої статті 170 КАС України, судове рішення підлягає роз'ясненню, якщо воно є незрозумілим.

Незрозумілість судового рішення полягає у можливості неоднакового тлумачення висновків суду, відсутності логічного та чіткого викладення, що, в свою чергу, приводить до неможливості його реалізації (виконання).

Виходячи зі змісту заяви, позивач вказував саме на незрозумілість постанови та неможливість її реалізації.

Суди попередніх інстанцій належним чином доводи ОСОБА_2 не перевірили.

В мотивувальній частині постанови від 21.04.2008 року, яка є предметом розгляду, суд обґрунтовував свій висновок про необхідність застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 43 Закону України №2262-ХІІ від 9 квітня 1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції Закону №3591-15 від 04.04.2006 року), згідно якої пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим законом, та членам їх сімей обчислюється з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

В той же час в резолютивній частині суд зобов'язав ГУПФ провести, починаючи з 15.11.2006 року, перерахунок пенсії ОСОБА_2 у відповідності до частини третьої статті 43 Закону від 09.04.1992 року №2262-ХІІ з урахуванням розміру грошового забезпечення, враховуючи оклад за посадою, в тому числі отриманих ним щомісячних надбавок (доплат), встановлених особам, які мали право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і були залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі.

У зв'язку із зазначеним, позивач і просив роз'яснити рішення суду, оскільки відповідачами воно виконується не належним чином. Обрахунок пенсії проводиться не з грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, а з грошового забезпечення за останні 24 місяці перед звільненням.

З урахуванням наведеного, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для прийняття рішення про роз'яснення постанови суду.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: М.М. Олексієнко

В.І. Ємельянова

В.М. Кочан