Рішення

від 30.08.2013 по справі 916/1909/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" серпня 2013 р.Справа № 916/1909/13

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

секретаря с/з Галюк Т.В.

Представники:

від позивача: Дмишук В.М., за довіреністю №5 від 04.07.13.;

від відповідача: не з'явився.

Розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ТОРГОВИЙ ДІМ „АГРОІМПОРТ ЛТД" (м. Київ);

до відповідача: Приватного підприємства „ПРОМІНЬ 2004" (с. Пасічне, Саратський р-н, Одеська обл.);

про стягнення 195712,00 грн.

22.07.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю „ТОРГОВИЙ ДІМ „АГРОІМПОРТ ЛТД" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства „ПРОМІНЬ 2004", в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 195712,00грн. та витрати, пов'язані із сплатою судового збору в сумі 3914,24грн.

Ухвалою господарського суду від 22 липня 2013р. порушено провадження у справі №916/1909/13 за вищезазначеним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві. Пояснив, що відповідач не сплатив борг, просив закінчувати розгляд справи та задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений вчасно і належним чином про що свідчать поштові повідомлення про вручення ухвал суду.

Отже, відповідач вважається належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Така правова позиція Вищого господарського суду України, викладена у п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/530 від 10.12.09.

Таким чином, справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

19 січня 2011р. Приватне сільськогосподарське підприємство „Промінь", яке перейменовано на Приватне підприємство „Промінь 2004" (лист останнього (а.с.17), направило Товариству з обмеженою відповідальністю „ТОРГОВИЙ ДІМ „АГРОІМПОРТ ЛТД" пропозицію щодо поставки товару, а саме: аміачної селітри, що підтверджується листом (офертою) за вихідним №19 від 19.01.2011р. (а.с.9).

Товариство з обмеженою відповідальністю „ТОРГОВИЙ ДІМ „АГРОІМПОРТ ЛТД" листом за вихідним №19.01.11/1 від 19 січня 2011р. прийняло пропозицію Приватного сільськогосподарського підприємства „Промінь" та зобов'язалось поставити аміачну селітру в кількості 128,000тон., за ціною 2548,33грн.(без урахування ПДВ) за тонну на загальну суму 391424,00грн. (з урахуванням ПДВ) у строк до 30 січня 2011р., при сплаті авансу відповідачем у сумі 195712,00грн. (а.с.10).

Позивач виконав умови договору, поставив відповідачу аміачну селітру в кількості 128,00тон на загальну суму 391424,00грн., про що свідчить видаткова накладна №РН-0000480 від 30січня 2011р.

Позивачем було виставлено рахунок - фактуру №СФ-0000139 від 19 січня 2011р. на суму 391424,00грн.

Приватне сільськогосподарське підприємство „Промінь" сплатило аванс в сумі 195712,00грн. за товар, що підтверджується банківською випискою від 19 січня 2011р. №БВ- 0000024.

Але залишок боргу в сумі 195712,00грн. відповідач не сплатив, хоча борг на зазначену суму визнав у акті звірки взаєморозрахунків за період з 01.12.08. по 30.04.2013р. підписаним уповноваженими представниками сторін, підписи яких посвідчені печатками та у листі №5 від 22 серпня 2011р., в якому відповідач просить вирішити питання щодо відстрочки кредиторської заборгованості у сумі 195712,00грн. строком до 30 листопада 2011р. у зв'язку з фінансовими труднощами.

23.05.2013р. позивач на адресу відповідача направив вимогу №12.07.13/1 від 12 липня 2013р. про виконання боржником обов'язку щодо оплати заборгованості за поставлений товар, однак відповідач залишив її без задоволення та без відповіді.

Відповідно до приписів ч.1 ст.181 ГПК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між Товариством з обмеженою відповідальністю „ТОРГОВИЙ ДІМ „АГРОІМПОРТ ЛТД" та Приватним сільськогосподарським підприємством „Промінь" був укладений договір поставки у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За приписами ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Отже, відповідач припустився неналежного виконання прийнятого на себе зобов'язання, бо не розрахувався у повному обсязі з позивачем, а саме: не сплатив заборгованість за отриманий товар - аміачну селітру в кількості 128,000тон. у сумі 195712,00грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позовні вимоги не спростував, відзив не надіслав та доказів сплати заборгованості не надав.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд задовольняє позов у повному обсязі, оскільки вимоги підтверджуються матеріалами справи та відповідають вимогам чинного законодавства.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача .

Керуючись ст. ст. 33,34,43,44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути із Приватного підприємства „ПРОМІНЬ 2004" (68222, Одеська обл., Саратський р-н, с. Пасічне, 50 років Перемоги, буд. 19, код ЄДРПОУ 32546548) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТОРГОВИЙ ДІМ „АГРОІМПОРТ ЛТД" (03680, м. Київ, вул. Заболотного, 150-а, офіс 51, код ЄДРПОУ 35917124):

- 195712,00грн. - боргу,

- 3914,24грн. - витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 04.09.2013.

Суддя Брагіна Я.В.