Рішення

від 10.03.2009 по справі 28/27/09-17/47/09-28/125/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/27/09-17/47/09-28/125/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.09                                                                                        Справа №  28/27/09-17/47/09-28/125/09

Суддя   Яцун О.В.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг”, м.Київ.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерсвітло”, м.Запоріжжя

                                                                                                 Суддя    О.В. Яцун

Представники:

від позивача: Шарінов В.О. –представник на підставі довіреності №11 від 16.02.2009р.

від відповідача: не з'явився

Заявлені вимоги про стягнення з ТОВ “Інтерсвітло” 22095грн.54коп. основного боргу на підставі договору фінансового лізингу №699  від 20.02.08р., 554грн.83коп. інфляційних втрат, 244грн.16коп. 3% річних за неналежне виконання грошового зобов'язання, 2975грн.51коп. пені та 27885грн.60коп. лізингових платежів.

Розпорядження в.о. голови господарського суду Запорізької області №200 від 10.03.2009р. в зв'язку з виробничою необхідністю, справу №28/27/09-17/47/09  передано на розгляду судді Яцун О.В.

Ухвалою суду від 10.03.2009р. справа №28/27/09-17/47/09 була прийнята суддею Яцун О.В. до свого провадження., справі присвоєно номер №28/27/09-17/47/09-28/125/09. судове засідання призначено на 10.03.2009р.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

До початку судового засідання 05.03.2009р. на адресу суда від позивача надійшло клопотання про збільшення позовних вимог.

Клопотання заявлено у відповідності до ст.22 ГПК України, розглянуто в судовому засіданні 10.03.2009р. та задоволено.

Представник позивача в судовому засіданні 10.03.2009р. наполягає на задоволені збільшених вимог, а саме просить суд стягнути з ТОВ “Інтерсвітло” суму боргу з урахуванням інфляції у розмірі 22650грн.37коп., 2975грн.51коп. пені, 244грн.56коп. 3% річних, 27885грн.60коп. п'ять середньомісячних лізингових платежів за кожним Планом лізингу та 2328грн.91коп. збитків спричинених відповідачем в результаті неналежного виконання умов договору.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі,  вважаються  повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб –учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Згідно довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м.Києві №21-10/7537 від 25.12.08 адреса ТОВ “Інтерсвітло” –69063, м.Запоріжжя, вул.. Анголенка, 22. Саме на цю адресу направлялась кореспонденція. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

На підставі чого у відповідності до ст.85 ГПК України представнику позивача за його згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Матеріалами справи  встановлено:

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Як свідчать надані до суду документи, 20.02.2008р. між ТОВ “Євро Лізинг” та ТОВ “Інтерсвітло” укладено договір фінансового лізингу №699, за умовами якого Лізингодавець передає Лізингоодержувачу, а Лізингоодержувач отримує від Лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортний засіб (ТЗ) у відповідальності з замовленням на ТЗ.

На виконання цього договору позивачем на підставі замовлень на транспортний засіб №№699/001 та 699/002 від 20.02.2008р. було надано транспортні засоби Volkswagen Polo Trendline 1,4 в загальній кількості 2 одиниці, про що сторонами було складено та підписано акт приймання-передачі транспортних засобів.

Сторонами договору лізингу були підписані План лізингу №№699/001 та 699/022 від 20.02.2008р., зміни до Плану лізингу №№699/001 та 699/022 від 20.02.2008р., що є невід'ємною частиною договору, встановлено строки сплати відповідачем (лізингоодержувачем) лізингових платежів.

Так, відповідно до змін до Плану лізингу, сторонами встановлено, що ТЗ передається лізингоодержувачу строком з 10.03.2008р. по 09.03.2013р.. з початковою вартістю 88658,81грн. (без ПДВ 20%) та залишковою вартістю 842,51грн. (без ПДВ 20%).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є провавідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу. Надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 525 ЦК України, не допускається одностороння відмова від зобов'язання.

Пунктом 5.1 договору фінансового лізингу №699 від 20.02.2008р. сторони узгодили, що за переданий у лізинг ТЗ в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю встановлюється в Плані лізингу (додаток 3 до договору лізингу) та інших додатках.

Пунктом 5.5 договору лізингу встановлено, що лізингоодержувач має права затримувати лізингові платежі, термін сплати яких настав, навіть з причини пошкодження ТЗ або внаслідок виникнення обставин, які виникли не з вини лізингоодержувача.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач взяті на себе договірні зобов'язання  належним чином не виконав. Станом на 01.09.2008р. за ним виникла заборгованість в сумі 22095грн.54коп.

Факт наявності заборгованості у розмірі 22095грн.54коп. підтверджується матеріалами справи.  

Доказів здійснення лізингових платежів в повному обсязі відповідач суду не надав.

         Згідно ст. 173 ГК України, господарським  визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на  користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або  утриматися  від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічну норму містить ст. 526 ЦК України.

Пунктом 7.16 договору передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати лізингодавцю всі необхідні лізингові платежі, а також платежі за послуги, надані лізиногодавцем, штрафні санкції відповідно до положень договору та інші платежі, які пов'язані з використанням ТЗ і не входять до складу щомісячних лізингових платежів.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору на його адресу були надіслані листи-повідомлення №699Фл від 04.08.208р. та №699ФЛ від 01.09.2008р. з проханням сплатити заборгованість.

Згідно до ст. 33 ГПК України,  обов'язок доказування і подання  доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем надані всі необхідні докази в обґрунтування заявлених вимог.  

Факт наявності заборгованості у розмірі 22095грн.54коп. підтверджується матеріалами справи.  

Глава  50  ЦК  України  передбачає  підстави  та  умови  припинення зобов'язання.  Зобов'язання відповідача здійснити лізингові платежі не припинено.

На день розгляду спору відповідач доказів сплати лізингових платежів не довів не довів, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 22095грн.54коп. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За порушення виконання умов договору позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 2975грн.51коп.

На підставі ст. 611 ЦК України одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної  законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Відповідно до умов п.16.1 договору у разі порушення лізиногодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, передбачених Планом лізингу, та/або інших платежів, передбачених цим договором, лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день прострочки.

Відповідно до розрахунку позивача до стягнення пред'явлена сума пені за період прострочення з 20.05.2008р. по 20.11.2008р. у розмірі 2975грн.51коп.

Дана вимога заявлена позивачем обґрунтовано і підлягає задоволенню.

За неналежне виконання позивачем грошового зобов'язання позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення 554,83грн. інфляційних втрат та 244грн.56коп. 3% річних.

Захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст.625 ЦК України, відносяться річні та втрати від інфляції.

Таким чином, підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 554грн.83 коп. втрат від інфляції та 244 грн.56 коп. 3% річних (розрахунок суми індексу інфляції , 3% річних долучено  до матеріалів справи).

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення п'яти середньомісячних лізингових платежів в сумі 27885грн.60коп.

Відповідно до п.2 ст.7 Закону України “Про фінансовий лізинг” лізингодавель має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізиноодержавача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення становить більше 30 днів.

Також п.п. 13.1, 13.1 2, 13.2,   договору фінансового лізингу №699 від 20.02.2008р. містять наступне: дія договору може бути достроково припинена з ініціативи лізингодавця, якщо лізиногодержувач не виконує будь-якого зі своїх зобов'язань за цим договором. В такому випадку лізингодавець письмово повідомляє лізингоодержувача про припинення дії цього договору.

Пунктом 13.2 договору лізингу встановлено, що у випадку дострокового припинення дії договору лізингооднржувач зобов'язаний протягом 10 банківських днів з дати пред'явлення повідомлення лізингодавця перерахувати йому в повному обсязі суму лізингових платежів та інші суми, встановлені цим договором та додатками до нього, що залишились несплаченими на дату розірвання договору, та сплатити на вимогу лізингодавця за дострокове припинення цього договору в сумі:

- 5 (п'яти) середньомісячних лізингових платежів у випадку дострокового припинення дії Плану лізингу, що є невід'ємною частиною договору, протягом перших двох років дії цього Плану лізингу.

Як пояснив представник позивача 13.11.208р. на адресу відповідача було надіслано повідомлення про розірвання договору фінансового лізингу №699 від 20.02.2008р. та необхідністю перерахувати в повному обсязі суму лізингових платежів та інші суми, встановлені договором лізингу, сплатити суму неустойки за дострокове припинення дії договору в сумі 5 (п'яти) середньомісячних лізингових платежів у випадку дострокового припинення дії Плану лізингу, що є невід'ємною частиною договору, протягом перших двох років дії цього Плану лізингу.

Відповідно до розрахунку позивача до стягнення пред'явлена сума п'яти лізингових платежів щодо кожного припинення Плану лізингу у розмірі 27.885,60грн.

Дана вимога заявлена позивач обґрунтовано та підлягає задоволенню.

До того ж, позивачем були заявлені вимоги про відшкодування збитків спричинених відповідачем в результаті неналежного виконання умов договору у розмірі 2328грн.91коп.

У відповідності до ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має  відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені.

За приписами ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:  вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;     додаткові втирати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо),    понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадах, передбачених законом.

Дана вимоги  підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Згідно з нормами цивільного законодавства (ст.623), у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання на боржника покладено обов'язок відшкодування кредиторові завданих цим збитків. Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не отриманий ним прибуток, який би він одержав, якщо  обов'язок  було  б  виконано.

Стаття  614  ЦК  України  передбачає,  що відповідальність за порушення зобов'язань покладається на особу при наявності вини (умислу або необережності). У відповідності  з  нормами  цивільного  законодавства притягнення до цивільно-правової відповідальності  можливе  лише  за  певних, передбачених законом умов, сукупність яких формують склад правопорушення, що є підставою для цивільно-правової відповідальності. Складовими правопорушення, необхідними для відповідальності у вигляді відшкодування збитків, є суб'єкт та об'єкт правопорушення, а також суб'єктивна та об'єктивна сторони. Суб'єктом цивільного правопорушення є боржник. Об'єктом правопорушення –зобов'язальні правовідносини кредитора та боржника. Суб'єктивну сторону становить вина боржника, а об'єктивну –протиправна поведінка боржника (невиконання або неналежне виконання обов'язку), наявність збитків у майновій сфері кредитора, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. При цьому розмір збитків має довести кредитор. Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів звільняє боржника від відповідальності.

Факт спричинення збитків доведений матеріалами справи.

Відповідно до п.12.10 договору лізингу, якщо лізингоодержувач не повертає ТЗ в визначений час, в необхідному стані і потрібним чином, лізингодавець має право вжити всіх заходів для визначення місцезнаходження ТЗ та повернення його в своє володіння. Лізингоодержувач має нести всі витрати, пов'язані з несвоєчасним поверненням ТЗ.

Як свідчать надані до суду документи позивачем були понесені витрати за послуги нотаріуса при оформлені виконавчого напису у розмірі 2328грн.91коп.

Отже, вищевикладені обставини свідчать про причинний зв'язок між протиправними діями відповідача та сумою витрат за послуги нотаріуса, які в даному випадку є збитками понесеними позивачем.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення з відповідача збитків у вигляді витрат за послуги нотаріуса при оформлені виконавчого напису у розмірі 2328грн.91коп. нормативно обґрунтовані, документально доведені та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК  України, судові витрати слід покласти на відповідача, так як спір доведений до суду з його вини.

Керуючись  ст. ст. 3, 33, 34, 43, 44, 49,  ст..82, 84, 85 ГПК України, ст.ст. 526, 530, 611,625 ЦК України, ст. ст. 173, 193, 230 ГК України,  суд:

                                                   ВИРІШИВ:

  Позов задовольнити.

  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерсвітло” (юр.адреса: 69063, м.Запоріжжя, вул.. Анголенка, 22; фактична адреса: 69000, м.Запоріжжя, вул.. Адмірала Рахімова, 1-А, п/р 26007012400300 в АКІБ “Укрсиббанк”, МФО 351005, код ЄДРПОУ 33610692) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг” (03035, м.Київ, вул. Сурікова, 3, п/р 2600510828 в ВАТ АБ “Укргазбанк”, МФО 320478, код ЄДРПОУ 32774741) 22095(двадцять дві тисячі дев'яносто п'ять)грн.54коп. заборгованості, 2975(дві тисячі дев'ятсот сімдесят п'ять)грн.51коп. пені, 554(п'ятсот п'ятдесят чотири)грн.83коп. інфляційних втрат, 244(двісті сорок чотири)грн.56коп. 3% річних, 27885(двадцять сім тисяч вісімсот вісімдесят п'ять)грн.60коп. п'яти середньомісячних лізингових платежів за кожним Планом лізингу, 2328(дві тисячі триста двадцять вісім)грн. 91коп. збитків, 560(п'ятсот шістдесят)грн.85коп. державного мита та 118(сто вісімнадцять)грн.00коп. 118(сто вісімнадцять)грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя                                                                                О.В. Яцун

Рішення підписано: 16 березня 2009р.