Рішення

від 09.02.2009 по справі 8/17/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/17/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.09                                                                          Справа №  8/17/09

Суддя   

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича компанія “Індастрі” (61017, м.Харків, вул. Пащенківська, 11)

до Відкритого акціонерного товариства “Токмацький ковальсько-штампувальний завод” (71700, Запорізька область, м.Токмак, вул. Куйбишева, 59)  

про стягнення 15000 грн. безпідставно одержаних коштів, 601,64 грн. процентів, 405 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 150,41 грн. річних процентів

суддя І.А. Попова

представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Заявлено позовні вимоги про стягнення 15000 грн. безпідставно одержаних коштів, 601,64 грн. процентів, 405 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 150,41 грн. річних процентів.

Розгляд справи відкладався внаслідок неявки представників сторін в судове засідання.

Рішення постановлено в судовому засіданні 09.02.2009р.

Позивач свого представника в судове засідання 09.02.2009р., клопотав про розгляд справи за його відсутності.

В обґрунтування вимог позивачем вказано, що 10 червня 2008 року ТОВ ВК “Індстрі” та ВАТ “ТКШЗ” укладений договір № 389 на виготовлення та поставку товару, відповідно до умов якого ВАТ “ТКШЗ” зобов'язалося виготовити та передати у власність ТОВ ВК “Індастрі” товар, вказаний у додатках - специфікаціях, а ТОВ ВК “Індастрі” зобов'язалося оплатити та прийняти товар на умовах, передбачених цим Договором. 10 червня 2008р. сторонами підписана Специфікація № 1 щодо виготовлення та поставки 5000 штук захвата на загальну суму 53100,00 грн.. Відповідно до п.4.2.1. Договору ТОВ ВК “Індастрі” 11.06.08. частково сплачено рахунок № 0540 від 11.06.08. на суму 15000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9091 від 11.06.2008р.. Відповідно до Листа ТОВ ВК “Індастрі” вих. 285 від 23.07.08. щодо додаткового виготовлення 340 шт. захвату відповідачем виставлено рахунок № 0794 від 23.07.08. на загальну суму 3610,00 грн.. 30 липня 2008 року платіжним дорученням № 5824 ТОВ ВК “Індастрі” сплачено загальну суму 56710,80 грн., таким чином, сплативши як рахунок № 0794 від 23.07.08., так і у повному обсязі рахунок № 0540 від 11.06.08., без врахування вже сплачених 15000,00 грн.. 6 серпня 2008 року ВАТ “ТКШЗ” здійснено поставку захватів у кількості 5000,00 одиниць на підставі видаткової накладної № 2138 та захватів у кількості 340 одиниць відповідно до видаткової накладної № 2140 на загальну суму 56710,80 грн.. На підставі викладеного позивачем заявлено вимоги про стягнення 15000,00 грн. безпідставно одержаних грошових коштів.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 601,64 грн. процентів за безпідставне користування грошовими коштами відповідно до ст.1214 ЦК України, 405 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 150,41 грн. річних процентів відповідно до ст.. 625 ЦК України.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом двічі не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі,  вважаються  повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб –учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 10 червня 2008 року ТОВ ВК “Індстрі” та ВАТ “ТКШЗ” укладений договір № 389 на виготовлення та поставку товару, відповідно до умов якого ВАТ “ТКШЗ” зобов'язалося виготовити та передати у власність ТОВ ВК “Індастрі” товар, вказаний у додатках - специфікаціях, а ТОВ ВК “Індастрі” зобов'язалося оплатити та прийняти товар на умовах, передбачених цим Договором. 10 червня 2008р. сторонами підписана Специфікація № 1 щодо виготовлення та поставки 5000 штук захвата на загальну суму 53100,00 грн.. Відповідно до п.4.2.1. Договору ТОВ ВК “Індастрі” 11.06.08. частково сплачено рахунок № 0540 від 11.06.08. на суму 15000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9091 від 11.06.2008р.. Відповідно до Листа ТОВ ВК “Індастрі” вих. 285 від 23.07.08. щодо додаткового виготовлення 340 шт. захвату відповідачем пред'явлено рахунок № 0794 від 23.07.08. на загальну суму 3610,00 грн.. 30 липня 2008 року платіжним дорученням № 5824 ТОВ ВК “Індастрі” сплачено загальну суму 56710,80 грн., таким чином, сплативши як рахунок № 0794 від 23.07.08., так і у повному обсязі рахунок № 0540 від 11.06.08., без врахування вже сплачених 15000,00 грн.. 6 серпня 2008 року ВАТ “ТКШЗ” здійснено поставку захватів у кількості 5000,00 одиниць на підставі видаткової накладної № 2138 та захватів у кількості 340 одиниць відповідно до видаткової накладної № 2140 на загальну суму 56710,80 грн..

Тобто, платіжним дорученням № 9091 від 11.06.2008р. грошові кошти в сумі 15000,00 грн. є зайво сплаченими, оскільки поставка продукції на суму , що перевищує 56710,80 грн. сторонами не узгоджувалась, таким чином є безпідставно отриманими відповідачем.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути це майно. Суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 15000,00 грн. безпідставно одержаних коштів такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 601,64 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами. Зазначені вимоги позивач обґрунтовує  ч. 2. ст. 1214 ЦК України якою передбачено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними. Відповідно до ч. 2. ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Позивач зазначив, про відсутність договірних правовідносин з цього приводу і той факт, що розмір процентів не встановлено,  тому він вважає, що підлягає застосуванню ч. 1 ст. 1048 ЦК України в частині нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами, яка передбачає, якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Суд вважає безпідставними вимоги позивача про стягнення з відповідача 601,64 грн. процентів за користування грошовими коштами з посиланням за аналогією на приписи ст..1048 ЦК України. Нормами зазначеної статті встановлено, що договір позики може бути як оплатним, так і безоплатним. При цьому, процитована позивачем норма щодо визначення розміру процентів на рівні облікової ставки НБУ відноситься до випадку, коли договір визначено, як оплатний, але не узгоджений розмір процентів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами відповідно до ст..ст.. 536, 1214 ЦК України у даних спірних правовідносинах не встановлювався ні сторонами, ні іншим актом цивільного законодавства, як і сама оплатність користування чужими грошовими коштами.

Що стосується заявленої до стягнення відповідно до ст.. 625 ЦК України суми втрат від інфляції грошових коштів та річних процентів, суд зазначає наступне: встановлена нормами зазначеної статті відповідальність передбачена за невиконання грошового зобов'язання. Відповідач не мав грошових зобов'язань перед позивачем згідно укладеної ними угоди, а мав інші, не грошові зобов'язання.

Відповідно до ст.. 1212 ЦК України особа,  яка набула майно  або  зберегла  його  у  себе  за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно),  зобов'язана повернути потерпілому це майно. Змістом даних зобов'язань є право кредитора вимагати від боржника повернення безпідставно отриманого або збереженого майна  і обов'язок боржника виконати цю вимогу.

По –перше, правом вимоги від боржника повернення зайво сплаченої суми позивач скористався направивши боржнику лист №345 від 26.11.2008р.. По-друге, суд неможе визнати зазначену вимогу відповідною умовам договору № 389, оскільки його умовами передбачено, що впродовж строку дії договору, який встановлено до 31.12.2008р., позивач має право оформляти замовлення додатками –специфікаціями, оскільки у самому договорі загальна вартість та кількість продукції не визначені.

У розрахунку втрат від інфляції грошових коштів та річних процентів, заявлених до стягнення, позивач періодом прострочки вказує з 05.08.2008р. до 04.12.2008р.. З огляду на вищевикладене суд не може визнати обґрунтованим розрахунок та заявлені вимоги.     

   Позовні вимоги задовольняються частково.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного ст.. 1212 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Токмацький ковальсько-штампувальний завод” (71700, Запорізька область, м.Токмак, вул. Куйбишева, 59, ЄДРПОУ 00231584) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича компанія “Індастрі” (61017, м.Харків, вул. Пащенківська, 11, ЄДРПОУ 23764970) 15000,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів та 259,55 грн. судових витрат. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                                І.А. Попова

Рішення підписано 02 березня 2009 року.