Рішення

від 16.02.2009 по справі 11/245

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11/245

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  

За позовомІнституту газу Національної академії наук України

до  Закритого акціонерного товариства "Укренергозбереження"

простягнення 44 706,46 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаІщенко В.С. –представник

від відповідача  не з'явились

В судовому засіданні 16.02.2009 на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Інституту газу Національної академії наук України (далі –позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Укренергозбереження" заборгованості в сумі 44 706,46 грн., у тому числі основний борг у розмірі 41 051,20 грн., пеня по орендній платі у розмірі 1 952,55 грн., пеня по відшкодуванню витрат на комунальне обслуговування та експлуатаційні витрати у розмірі 299,5 грн., штраф за прострочення понад 30 днів сплати орендної плати у розмірі 1 314,43 грн. та штраф за прострочення понад 30 днів сплати комунального обслуговування та експлуатаційних витрат у розмірі 158,78 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі інституту газу НАН України № 813-06 від 03.01.2006, відповідач з лютого 2008 року припинив сплачувати орендну плату та інші передбачені Договором платежі.

11.02.2009 до Господарського суду міста Києва надійшов лист відповідача - Закритого акціонерного товариства "Укренергозбереження", а якому останній повідомив, що здійснив оплату поточної оренди на січень 2009 року.

Проте, відзиву на позов відповідач не подав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез'явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд                                    

В С Т А Н О В И В:

03.01.2006 між Інститутом газу Національної академії наук України та Закритого акціонерного товариства "Укренергозбереження" було укладено Договір оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі інституту газу НАН України № 813-06 (далі - Договір).

Згідно умов даного Договору позивач передав, а відповідач прийняв в орендне  користування нерухоме майно –нежилі приміщення (кімнати № 58 та 59) загальною площею 50,6 кв.м. (далі - майно), що розміщені за адресою: 04112, м. Київ, вул. Гонти, 1 та знаходяться на балансі позивача.

Згідно положень п. 2.3 Договору майно, передане в оренду, є державною власністю.

Вказане майно було передане відповідачу за Актом передачі нежилих приміщень, які передаються в оренду ЗАТ "Укренергозбереження" від 03.01.2006.

Згідно з п. 6.1 Договору цей Договір діє з 01.01.2006 по 30.12.2006.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно зі ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

У зв'язку з  відсутністю заяв сторін про припинення договору, Договір у відповідності до Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та Цивільного кодексу України є продовженим до 30.12.2008.

За умовами Договору відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно і в повному обсязі сплачувати платежі за Договором ( п. 3.2.2 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору за оренду майна відповідач сплачує позивачу: орендну плату, яка визначається в установленому законом порядку, відшкодування комунальних платежів, відшкодування податку на землю, витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати по розрахункам позивача.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 5.3 Договору).

Згідно з п. 5.2 Договору орендна плата перераховується відповідачем відповідно до вимог діючого законодавства щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця за весь час фактичного користування приміщенням до його звільнення.

Сплата інших платежів за рахунками здійснюється відповідачем не пізніше 20 числа наступного місяця.

26.12.2006 та 15.03.2007 між сторонами були укладені Додаткові угоди до Договору оренди нерухомого майна від 03.01.2006 № 813-06, якими сторони погоджували збільшення суми витрат на обслуговування, в тому числі енергопостачання, теплопостачання та водопостачання приміщень, наданих в оренду.  

Згідно умов Договору позивачем нараховано відповідачу до сплати: згідно рахунку-фактури № 34 від 14.02.2008 –4 303,64 грн., рахунку-фактури № 61 від 14.03.2008 –4 204,81грн., рахунку-фактури № 89 від 14.04.2008 –4 420,23 грн., рахунку-фактури № 115 від 14.05.2008 –4 141,87грн., рахунку-фактури № 161 від 12.06.2008 –4 189,82 грн., рахунку-фактури № 170 від 08.07.2008 –4 219,70 грн., рахунку-фактури № 195 від 14.08.2008 –4 200,88 грн., рахунку-фактури № 219 від 12.09.2008 – 4 197,13 грн., рахунку-фактури № 243 від 13.10.2008 –4 627,67 грн.

Позивач листом № 97/1-505 від 18.08.2008 направив відповідачу претензію, яку відповідач отримав 18.08.2008, з вимогою погасити борг за Договором за лютий –липень з урахуванням пені у розмірі 26 557,25 грн.

Вказана претензія відповідачем залишена без відповіді.

Як свідчать обставини справи, відповідач, в порушення умов Договору, не виконав основного обов'язку орендаря, орендну плату за період з лютого по листопад 2008 не вніс, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 41 051,20 грн., що підтверджується Актом звіряння розрахунків за договором оренди від 03.01.2006 № 813-06 за період з 01.02.2008 по 21.11.2008.

Згідно зі ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є  засноване на договорі, строкове, платне користування майном.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.  

Відповідно п. 1, п. 3 ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.   

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає  виконанню у цей строк (термін).

Як визначено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона  доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання. Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язань.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання свої обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 41 051,20 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню по орендній платі у розмірі 1 952,55 грн., пеню по відшкодуванню витрат на комунальне обслуговування та експлуатаційні витрати у розмірі 299,5 грн., штраф за прострочення понад 30 днів сплати орендної плати у розмірі 1 314,43 грн. та штраф за прострочення понад 30 днів сплати комунального обслуговування та експлуатаційних витрат у розмірі 158,78 грн. у відповідності до п. 8.2 Договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату орендних платежів та за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги відповідач сплачує неустойку у розмірі 0,1% від суми несплаченого платежу за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% суми несплаченого своєчасно платежу.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню та штраф відповідно до п. 8.2 Договору, ст. 611 Цивільного кодексу України та ст. 231 Господарського кодексу України, розмір яких, як вбачається з наданого позивачем розрахунку позову, становить 3 655,26 грн.

Оскільки при прийнятті рішення суд обмежений заявленими позовними вимогами, враховуючи, що нарахована позивачем сума пені та штрафу в розмірі 3 655,26 грн. є меншою, аніж розрахована судом, вимоги про стягнення пені та штрафу в сумі, визначеній позивачем, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав. Посилання відповідача на оплату поточної орендної плати за січень 2009 року не має відношення до предмету спору у даній справі, оскільки позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за період з лютого по листопад 2008 року.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.   

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Укренергозбереження" (04112, м. Київ, вул. Гонти, 1, ідентифікаційний код 24366088, р/р 26007101014866 в КРДФ АППБ “Аваль” у м. Києві, МФО 322904, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Інституту газу Національної академії наук України (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 39, ідентифікаційний код 05417035, р/р 35223004000402 в УДК у м. Києві, МФО 820019) заборгованість у розмірі  41 051 (сорок одна тисяча п'ятдесят одна) грн. 20 коп., пеню в розмірі 2 182 (дві тисячі сто вісімдесят дві) грн. 05 коп., штраф у розмірі 1 473 (одна тисяча чотириста сімдесят три) грн. 21 коп., державне мито у розмірі 447 (чотириста сорок сім) грн. 07 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на  інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу  України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                Ю.М. Смирнова

                                                                                     Дата підписання рішення: 19.02.2009