Рішення

від 11.03.2009 по справі 28/34д/09-17/54д/09-28/135д/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/34д/09-17/54д/09-28/135д/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.09                                                                          Справа №  28/34д/09-17/54д/09-28/135д/09

Суддя   Яцун О.В.

За позовом: Приватного підприємства “Карат-Ют”, м.Запоріжжя

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальності Виробничо-будівельний комбінат “Моноліт”,  Запорізька область, м.Мелітополь

                                                                                                 Суддя    О.В. Яцун

Представники:

від позивача: Скуратов Д.В. –представник на підставі довіреності №б/н від 11.11.2008р.

від відповідача: не з'явився

12.12.2008р. позивачем заявлені вимоги про стягнення з ТОВ ВБК “Моноліт”  51000грн.00коп. заборгованості за надані послуги за період з липня 2008р. по листопад 2008р., 4882грн.62коп. пені за порушення умов договору, 610грн.28коп. 3% річних, 4916грн.40коп. інфляційних втрат; розірвання договору №02-11/07 про організацію охорони громадського порядку та власності, укладеного між ПП “Карат-ЮТ” та ТОВ ВБК “Моноліт”.

15.01.2009р. позивач направив до суду клопотання про збільшення позовних вимог, а саме просить суд розірвати договір №02-11/07 про організацію охорони громадського порядку та власності від 02.11.2007р., укладений між ПП “Карат-Ют”  та ТОВ ВБК “Моноліт” та зобов'язати ТОВ ВБК “Моноліт” прийняти об'єкт за договором за актом приймання-передачі; про стягнення з ТОВ ВБК “Моноліт” 61200грн. заборгованості, 4882,62грн. пені, 610,28грн. 3% річних та 4916,40грн. інфляційних втрат за неналежне виконання умов договору.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Запорізької області від 11.03.2009р. №211 в зв'язку з виробничою необхідністю, справу №28/34д/09-17/54д/09 передано на розгляд судді Яцун О.В.

Ухвалою від 11.03.2009р. справу №28/34д/09-17/54д/09 прийнято суддею Яцун О.В. до свого провадження, справі присвоєно номер 28/34д/09-17/54д/09-28/135д/09, судове засідання призначено на 11.03.2009р.

До початку судового засідання на адресу суду від відповідача надійшла телеграма, згідно з якою відповідач просить суд розгляд справи відкласти в зв'язку з хворобою представника.

Клопотання судом відхилено, оскільки відповідач –ТОВ Виробничо-будівельний комбінат “Моноліт” є юридичною особою  і керівник підприємства не був позбавлений права уповноважити іншу особу представляти інтереси відповідача в судовому засіданні.

За клопотанням представника позивача справа розглядалась без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 11.03.2009р. розглянуто клопотання позивача про збільшення позовних вимог.

Збільшені позовні вимоги прийняті судом до розгляду.

Представник позивача наполягає на задоволені збільшених позовних вимог.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

На підставі чого, у відповідності до ст..85 ГПК України представнику позивача за його згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив,

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені  законом або договором терміни.

Згідно зі ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як свідчать надані до суду документи, 02.11.2007р. між ПП “Карат-ЮТ” (виконавець) та ТОВ ВБП “Моноліт” (замовник) укладено договір про організацію охорони громадського порядку та власності, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по здійсненню охорони громадського порядку та власності об'єкта, який розташований за адресою: м.Запоріжжя, вул. Перемоги.

Пунктом 3.1 договору зазначено, що вартість послуг узгоджена сторонами та здійснюється у відповідності до додаткової угоди.

Пунктом 5.1 договору сторони узгодили, що строк дії договору до 31.12.2007р.

02.11.2007р. підписано додаткову угоду №01, відповідно до якої вартість наданих виконавцем послуг складає 10200грн.

Пунктом 3.2 договору додаткової угоди сторони узгодили, що оплата здійснює замовником одним платежем  у розмірі 100% суми не пізніше 5-го числа кожного місяця.

29.12.2007р. сторони підписали додаткову угоду, за умовами якої було продовжено строк дії договору до 31.12.2008р.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

На виконання умов договору позивач виконував зобов'язання за договором, про що свідчить журнал здачі-приймання охоронниками змін, інструкціями по охороні об'єкта, по техніки безпеки об'єкта та інструкцією по застосуванню засобів активної оборони.

Відповідно до положень ст.629 ЦК України договір є обов'язком для виконання сторонами.

Однак, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за надані послуги в повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору.

Так, за період з липня 2008р. по грудень 2008р. заборгованість за надані  послуги складає - 61200грн. 00 коп. (розрахунок додається).

До теперішнього часу заборгованість з орендної плати Відповідачем у добровільному порядку не сплачена.

В зв'язку з неналежним виконанням умов договорів на адресу відповідача була направлена претензія від 12.11.2008р  з проханням погасити суму боргу.

Зазначені претензій залишені без відповіді.

Факт наявності заборгованості у розмірі 61200грн.00коп. підтверджується матеріалами справи.  

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити заборгованість за надані послуги за період з липня 2008р. по  грудень 2008р. не припинено.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 61200грн.00коп. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення штрафу за прострочення сплати заборгованості у  розмірі 4882грн.62коп.

На підставі ст. 611 ЦК України одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної  законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Відповідно до умов п.4.4 вищезазначеного Договору за порушення строків оплати, передбачених даним договором, замовник сплачує виконавцю пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми, належної до сплати.

Відповідно до розрахунку позивача до стягнення пред'явлена сума штрафу за  період прострочення з липня  2008р. по листопад 2008р. у розмірі 4882грн.52коп.

Дана вимога заявлена позивачем обґрунтовано і підлягає задоволенню.

За порушення виконання грошового зобов'язання позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 4916грн.40коп. та 610грн.28коп. 3% річних.

Згідно з ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Інший розмір відсотків договором не встановлений.

Відповідно до розрахунку позивача сума річних за період прострочення з 06.07.2008р. по 28.11.2008р. складає 610грн.28коп., сума інфляційних втрат за вказаний період прострочення  складає –4916грн.40коп.

Факт прострочення матеріалами справи доведений.

Враховуючи, що наданий розрахунок не суперечить нормам чинного законодавства, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат та 3% річних  слід задовольнити в повному обсязі.

Крім того, в зв'язку з порушенням виконання умов договору, позивачем заявлені вимоги про розірвання договору про організацію охорони громадського порядку та власності від 02.11.2007р. №02-11/07.

Відповідно до ст.ст.11,509 ЦК України договір є однією із підстав виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку).

Відповідно до ст.907 ЦК України договір про надання послуг може  бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

        Згідно з ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Разом з тим, зазначена вимога задоволенню не підлягає виходячи з наступного:

Як свідчать надані до суду документи, додатковою угодою №2 до договору сторони встановили строк дії договору, а саме до 31.12.2008р.

Крім того, у відповідності до норм ст.188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договорів, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

У відповідності до вказаної норми, позивач листом від 01.12.2008р. звернувся до відповідача про відмову від продовження дії договору №02-11/07 на новий строк в зв'язку з порушенням замовником своїх зобов'язань.

До того ж, суду наданий акт прийому-передачі матеріальних цінностей від 31.12.2008р.

Враховуючи вищезазначене, договір №02-11/07 про організацію охорони громадського порядку та власності від 02.11.2007р. є припиненим.

За таких обставин вимога позивача про розірвання договору №02-11/07 від 02.11.2007р. є безпідставна та задоволенню не підлягає.

Судові витрати у відповідності до ст.49 ГПК України відносяться на  сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 ГПК України, ст.526, 611,625 ЦК України, ст. ст.  175, 193 ГК України суд,

                                                   ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо будівельного комбінату “Моноліт” (72319, Запорізька область, м.Мелітополь, вул. Кірова, 188-а, р/р 26002301280052 в Промінвестбанку, МФО 313043, код ЄДРПОУ 13608275) на користь Приватного підприємства “Карат-Ют” (69063, м.Запоріжжя, вул. Звенигородська, буд.12, кв.14, р/р 26002514801 в АБ “Металург”, МФО 313582, код ЄДРПОУ 31398261) 61200(шістдесят одна тисяча двісті)грн.00коп. заборгованості, 4882(чотири тисячі вісімсот вісімдесят дві)грн.62коп. пені, 610(шістсот десять)грн. 28коп. 3% річних, 4916(чотири тисячі дев'ятисот шістнадцять)грн.40коп. інфляційних втрат, 716(сімсот шістнадцять)грн.09коп. державного мита та 118(сто вісімнадцять)грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті заявлених позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                                О.В. Яцун

Рішення підписано: 18 березня 2009р.