Рішення

від 11.02.2009 по справі 32/572

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

32/572

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  

За позовом    Відкритого акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Гарант"    

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Будімір"

про                  визнання договору недійсним та стягнення 9 690 600,00 грн.

                                                                                                                                    суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

від позивача        Лісовал О.В. –ліквідатор.      

від відповідача    не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Відкрите акціонерне товариство “Акціонерний комерційний банк “Гарант” звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання договору купівлі –продажу цінних паперів від 29.06.2005 № Т-04/05 та договору міни цінних паперів  № 01 від 02.09.005 недійсними з моменту укладення та зобов'язання повернути грошові кошти у розмірі 9 690 600, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні договори купівлі-продажу та міни цінних паперів, укладені між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Гарант" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будімір", підписані особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності для їх підписання.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва  

ВСТАНОВИВ:

          29.06.2005 року між Відкритим акціонерним товариством “Акціонерний комерційний банк “Гарант” (далі –Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Будімір” (далі - Відповідач) було укладено договір купівлі –продажу цінних паперів № Т-04/05.

          Відповідно до умов договору Відповідач зобов'язався передати у власність Позивача простий вексель № 81319092106728, емітований ЗАТ ПЕК “Нафтогазгеологія” (код ЄДРПОУ 30607734), номінальною вартістю 5 000 000 грн., терміном погашення за пред'явленням, але не раніше 10.01.2010 року та простий вексель № 81319092106717, емітований ЗАТ ПЕК “Нафтогазгеологія” (код ЄДРПОУ 30607734), номінальною вартістю 5 000 000 грн., терміном погашення за пред'явленням, але не раніше 10.01.2010 року, а позивач –сплатити договірну вартість вказаних векселів у розмірі 9 690 600, 00 грн.

          29.06.2005 року Позивач прийняв векселі згідно акту прийому –передачі цінних паперів до договору № Т-04/05 від 29.06.2005 року та сплатив договірну вартість векселів.

          02.09.2005 року між Відкритим акціонерним товариством “Акціонерний комерційний банк “Гарант” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Будімір” було укладено договір міни цінних паперів № 01.

Відповідно до умов цього договору Позивач передає Відповідачу простий вексель № 81319092106728, емітований ЗАТ ПЕК “Нафтогазгеологія” (код ЄДРПОУ 30607734), номінальною вартістю 5 000 000 грн., терміном погашення за пред'явленням, але не раніше 10.01.2010 року та простий вексель № 81319092106717, емітований ЗАТ ПЕК “Нафтогазгеологія” (код ЄДРПОУ 30607734), номінальною вартістю 5 000 000 грн., терміном погашення за пред'явленням, але не раніше 10.01.2010 року, а Відповідач передає ВАТ “АКБ “Гарант” простий вексель № 3204561140, емітований ВАТ “Укрреконструкція” (код ЄДРПОУ 32827489), номінальною вартістю 5 000 000, 00 грн., терміном погашення за пред'явленням 23.03.2008 року та простий вексель № 3204561142, емітований ВАТ “Укрреконструкція” (код ЄДРПОУ 32827473), номінальною вартістю 5 000 000, 00 грн., терміном погашення за пред'явленням 23.03.2008 року. Факт передачі векселів відповідно до договору міни підтверджує Акт приймання-передачі від 02.09.2005 року, належним чином засвідчена копія якого знаходиться у матеріалах справи.

За загальним правилом угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладення (ч.1 ст. 59 Цивільного кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а саме щодо предмету договору та умов,  що визначені законом як  істотні  або  є  необхідними  для договорів даного виду,  а також усі ті умови,  щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Підставою недійсності договору є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) істотних умов встановлених законом. Істотними вважаються насамперед ті умови, що визнані такими за законом та конче потрібні для договору відповідного виду, а отже коло таких умов можна визначити проаналізувавши норми діючих на момент укладення договору, чи вчинення іншого правочину, нормативних актів.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Заявлені позовні вимоги суд вважає такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Спірні договори з боку Відкритого акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Гарант” підписані Головою Спостережної ради банку Кондренком В.М. Згідно матеріалів юридичної справи Товариства з обмеженою відповідальністю “Будімір” директором та засновником даного товариства є Кондренко В.М., а заступником директора з правом першого підпису на документах згідно наказу № 2 про прийняття на роботу від 25.06.2005, призначено Щукіна Є.М., який є також членом Спостережної ради ВАТ “АКБ “Гарант”.

Таким чином, оспорюванні договори підписані пов'язаними особами.

П. 1 ч. 2 ст. 52 Закону України “Про банки і банківську діяльність” встановлено, що пов'язаними з банком особами є керівники банку. Керівниками банку згідно ч. 1 ст. 42 Закону є голова, його заступники та члени ради банку, голова, його заступники та члени правління, головний бухгалтер, його заступник, керівники відокремлених структурних підрозділів банку. В п. 1.11 Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої Постановою Правління НБУ від 26.09.2001 р. за № 841/6032 до пов'язаної особи або інсайдерів віднесено установи, керівники яких є одночасно керівниками банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Цивільної кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

          Ст. 37 Закону України “Про банки та банківську діяльність” передбачається, що органом правління банку є загальні збори учасників, спостережна рада, правління банку.

          Згідно зі ст. 39 цього Закону  спостережна рада обирається загальними зборами учасників з числа учасників банку або їх представників. Члени спостережної ради не можуть входити до складу правління банку, ревізійної комісії банку. Повноваження і порядок спостережної ради банку визначають статутом банку або положенням про раду банку, що затверджується загальними зборами учасників банку. До функцій спостережної ради Законом віднесено контроль за діяльністю правління банку. Отже, спостережна рада банку контролює діяльність правління, а не виконує функції виконавчого органу, та не діє від імені банку. Спостережна рада не є виконавчим органом банку.

Відповідно до ст. 40 Закону виконавчим органом банку є правління, яке здійснює управління поточною діяльністю банку, у межах своєї компетенції діє від імені банку, підзвітне зборам учасників та спостережній раді банку. Правління (рада директорів) банку діє на підставі положення, що затверджується загальними зборами учасників чи спостережною радою банку.  

Згідно з п. 5.6.3 Статуту ВАТ “АКБ “Гарант”, затвердженим Головним управлінням Національного банку України по Києву та Київській області 11.02.2002, реєстраційний № 157, Голова Правління банку розпоряджається майном та коштами банку в межах розміру, встановленого Статутом, відповідно до чинного законодавства. Відповідно до п. 5.6.6. Статуту Голова правління видає довіреності від імені банку, підписує договори (угоди) в тому числі зовнішньоекономічні договори (контракти), має право встановлювати інший порядок підписання договорів та інших зобов'язань та документів від імені банку.

Пунктом 5.4.2 статуту банку та п. 3.1.13 Положення про спостережну раду ВАТ “АКБ “Гарант” передбачено, що до компетенції Спостережної ради банку належить прийняття рішень та укладання угод щодо кредитування суб'єктів підприємницької діяльності і інших організаційних структур всіх форм власності на суму, що перевищує 300 000, 00 грн. або їх еквівалент в іноземній валюті, а також згідно з п. 3.1.16 Положення Спостережна рада розпоряджається майном та коштами, що перевищують суму 500 000, 00 грн. В п. 5.4.10 Положення передбачено, що рішення Спостережної ради банку оформлюються Постановами, які підписуються Головою та секретарем спостережної ради.

          Таким чином, ні Статутом, ні Положенням про Спостережну раду Голові Спостережної ради банку не надано повноважень на підписання спірних договорів купівлі-продажу та міни цінних паперів. Крім цього, рішення Спостережної ради стосовно підписання спірних договорів щодо векселів не було оформлено відповідним чином, а саме відсутня Постанова Спостережної ради банку, яка б уповноважувала Голову Спостережної ради на підписання оспорюваних договорів.

          Відповідно до ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу  України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

          Виходячи з вищенаведеного, укладати та підписувати договори купівлі-продажу та міни від імені банку міг тільки Голова Правління, а не Голова Спостережної ради.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.   

          Договори було підписано особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності для підписання договорів. А це, відповідно до ч. 2 ст. 203, ч. 1 ст. 215 є підставою для визнання правочину недійсним. З урахуванням обставин справи та норм ЦК України та ГК України, суд має підстави вважати  укладені договори купівлі –продажу та міни недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

          Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про визнання недійсними договорів купівлі- продажу та міни цінних паперів з моменту їх укладення та повернення позивачу грошових коштів у сумі 9 690 600, 00 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача в розмірі 25 703 грн. (25 585 грн. державного мита та 118 грн. витрат на оплату судово-інформаційного забезпечення) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

           Визнати недійсними з моменту укладення договір купівлі –продажу цінних паперів               № Т-04/05 від 29.06.2005 та договір міни цінних паперів № 01 від 02.09.2005, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будімір" та Відкритим акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Гарант".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будімір" (01001, м. Київ, вул. Електротехнічна, 4-А; п/р № 260013400 в АКБ “Гарант”, МФО 300807, код ЄДРПОУ 33297488) на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Гарант" (02154, м. Київ, Русанівська набережна 18, н/р ліквідатора № 32072414701 в ГУ НБУ по м. Києву і Київській обл. МФО 321024, код ЄДРПОУ 25719206) 9 690 600,00 грн. боргу, 25 585, 00 грн. державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Гарант" (02154, м. Київ, Русанівська набережна 18, н/р ліквідатора № 32072414701 в ГУ НБУ по м. Києву і Київській обл. МФО 321024, код ЄДРПОУ 25719206) 118 грн. витрат на оплату судово-інформаційного забезпечення, як зайво сплачених.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                        О.О.Хрипун

                                                                                          Дата підписання рішення: 02.03.2009