Справа № 825/3249/13-а
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2013 року м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Тихоненко О.М.,
за участі секретаря Прокіної А.С.,
представника позивача Чередник О.М.,
представника відповідача Крупини А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Рудьківське» до Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
28.08.2013 Публічне акціонерне товариство «Рудьківське» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Козелецька ОДПІ ГУМ у Чернігівській області) і просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Козелецької МДПІ ДПС від 30.04.2013 № 0000621500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 5 055,00 грн. Свої вимоги позивач мотивує тим, що останнім не порушено п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (далі - ПК України), оскільки у відповідності до норм чинного законодавства подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а тому прийняте за наслідками акту камеральної перевірки податкове повідомлення-рішення від 30.04.2013 № 0000621500 є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволенні відмовити та зазначив, що позивачем порушено пп.1 п.198.6 ст.198 розділу У ПК України, п.41.1 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 № 41, а саме: допущено арифметичну помилку, що вплинула на розрахунки з бюджетом. Згідно з п.120.2 ст.120 ПК України, невиконання платником податків вимог, передбачених абз.2 п.50.1 ст.50 ПК України, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5% від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати), в зв'язку з чим, збільшується сума, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі 5 055,00 грн., а тому податкове повідомлення-рішення від 30.04.2013 № 0000621500 є правомірним та таким, що скасуванню не підлягає.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач зареєстрований в якості юридичної особи 22.05.2001 Бобровицькою районною державною адміністрацією Чернігівської області та 22.03.2005 внесено запис до до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується матеріалами справи (а.с.45-51).
Згідно довідки АБ № 508364 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.13 вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.19 вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.41 розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.46 розведення свиней; 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві (а.с.35).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 01.01.2009 є сільськогосподарським підприємством як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 200060144 НБ № 012646 (а.с.52).
Судом встановлено, що Козелецькою МДПІ ДПС на підставі п.200.10 ст.200 ПК України, в порядку ст.76 розділу ІІ ПК України проведено камеральну перевірку уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість за лютий 2011 року, за результатами якої складено акт від 11.04.2013 № 000047/25-03-15/31374853 (далі - акт перевірки) (а.с.8-10).
Перевіркою встановлено, що позивачем порушено пп.1 п.198.6 ст.198 розділу У ПК України, п.41.1 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 № 41, а саме: допущено арифметичну помилку, що вплинула на розрахунки з бюджетом. Згідно з п.120.2 ст.120 ПК України, невиконання платником податків вимог, передбачених абз.2 п.50.1 ст.50 ПК України, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5% від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати), в зв'язку з чим, збільшується сума, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі 5 055,00 грн.
Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивачем 22.04.2013 подано до Козелецької МДПІ (Бобровицьке відділення) заперечення № 71 (а.с.17-18), однак листом від 29.04.2013 Козелецькою МДПІ ДПС заперечення позивача залишено без задоволення (а.с.19-21).
За результатами даної перевірки Козелецькою МДПІ ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.04.2013 № 0000621500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 5 055,00 грн. (а.с.22).
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивачем 07.05.2013 подано до ДПС у Чернігівській області скаргу № 78 (а.с.23-25), однак рішенням від 27.05.2013 № 1050/10/10-215 ДПС у Чернігівській області скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с.26-27).
Не погоджуючись з прийнятим рішення позивачем 06.06.2013 подано скаргу № 96 до Міністерства доходів і зборів України (а.с.28-31), однак рішенням від 26.06.2013 № 5661/6/99-99-10-01-15 Міністерством доходів і зборів України залишено без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а скаргу позивача - без задоволення (а.с.32-34).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано до Козелецької МДПІ ДПС податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочена форма) за лютий 2011 року (а.с.11-13). В зв'язку з виявленням позивачем помилок, останнім подано за лютий 2011 року до Козелецької МДПІ ДПС уточнюючий розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (щодо діяльності відповідно до ст.209 розділу У ПК України) (а.с.14-16).
Відповідно до 50.1. ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є сільськогосподарським підприємством, тому відповідно до п.209.2 ст.209 ПК України сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Підпунктом 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію.
Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (щодо діяльності відповідно до ст.209 розділу У Кодексу) який є податковою звітністю, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України № 41 від 25.01.2011, що діяв на той час, не містить рядок для визначення суми штрафу, нарахованої платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки.
Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що для підприємств які обрали оподаткування в порядку ст.209 ПК України не передбачено обов'язку розраховувати та сплачувати до бюджету суму штрафу в розмірі трьох відсотків від суми недоплати, оскільки самостійно виявлена сільськогосподарським підприємством недоплата податкового зобов'язання не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства.
Крім того, п.120.2. ст.120 ПК України передбачено, що невиконання платником податків вимог, передбачених абзацом другим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності -
тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).
При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань інші штрафи, передбачені цією главою Кодексу, не застосовуються.
Положеннями статті 109 ПК України передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
З аналізу наведеної норми вбачається, що податкове правопорушення це діяння яке посягає на важливі для держави суспільні відносини, порушення яких є шкідливим як для держави так і суспільства.
Відповідальність за податкові правопорушення в частині невиконання платником податків вимог, передбачених абз.2 п.50.1 ст.50 ПК України, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності передбачена п.120.2 ст.120 цього кодексу.
З аналізу п.120.2 ст.120 ПК України вбачається, що штраф передбачений за вказаною нормою може бути накладено у випадку не надіслання уточнюючого розрахунку або не включення виявлених сум до податкової звітності за наступні періоди, а також у разі несплати суми недоплати.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що оскільки позивачем своєчасно подано до податкового органу відповідну звітність, самостійно усунуто виявлені помилки, бюджет не зазнав втрат, оскільки самостійно виявлена сільськогосподарським підприємством недоплата податкового зобов'язання не підлягала сплаті до бюджету, тому висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованим та як наслідок податкове повідомлення-рішення від 30.04.2013 № 0000621500 підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам Козелецькою МДПІ ДПС, як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 30.04.2013 № 0000621500.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Козелецької міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби від 30.04.2013 № 0000621500.
Стягнути з Державного бюджету України (УК у м. Чернігові, код 38054398, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Чернігівській області, код банку 853592) на користь Публічного акціонерного товариства «Рудьківське» (код ЄДРПОУ 31374853, с. Рудьківка, вул. 30 років Перемоги, 6, Бобровицького району, Чернігівської області) судовий збір в розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст.ст. 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.М. Тихоненко
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.09.2013 |
Оприлюднено | 05.09.2013 |
Номер документу | 33293944 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Тихоненко О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні