Рішення

від 26.03.2009 по справі 27/208-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27/208-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2009 р.                                                            Справа № 27/208-08

вх. № 9393/5-27

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився  відповідача - Санжаревський І.А. (дов.)

розглянувши справу за позовом ТОВ "Вітек груп", м. Одеса  

до  ПП "Авангард" м. Харків  

про стягнення 16074,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Після уточнення позовних вимог, які прийняті судом позивач, ТОВ "Вітек груп", просить стягнути з відповідача, ПП "Авангард", заборгованість у загальній сумі 16339,85 грн., в т.ч. основна заборгованість за договором № 60 від 04.06.2008р. у сумі 12308,00 грн., пеня в сумі 1808,92 грн., інфляційні втрати в сумі 1853,69 грн., 3% річних у сумі 369,24 грн., а також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника, від позивача також надійшли письмові пояснення по справі.

Відповідач проти позову заперечує, вказує на те, що спірна поставка відбулась не в межах договору № 60 від 04.06.2008р., оскільки в договорі не визначені найменування, кількість та вартість товару, а також строк оплати, а отже строк оплати товару не настав. Крім того, відповідач вказує, що він мав намір придбати у позивача, 25 кг Бі-флаєру 88, а позивач поставив на його адресу 50 кг.

Суд вважає, що нез'явлення позивача в дане судове засідання не перешкоджає розгляду справи, розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

В слуханні справи оголошувалась перерва до 10.03.2009р. о 10:30 год.

Вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив, що позивачем, ТОВ "Вітек груп", та відповідачем, ПП "Авангард" 04.06.2008р. був підписаний договір поставки № 60.

Умовами договору, а саме п.1.3, передбачено, що передача покупцю (відповідачу) товару здійснюється партіями. Строки поставки, вартість, асортимент конкретної партії визначаються в специфікаціях до договору. Специфікації є невід'ємною частиною договору, повинні бути складені в письмовій формі, підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї з сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ст.ст. 638, 662, 669, 671, 673, 691  ЦК України визначення предмету договору - конкретного найменування товару, асортименту товару, кількості та ціни товару є істотними умовами договору поставки.

Спірний договір не містить в собі ні найменування товару, асортименту товару, ні кількості та ціни товару.

Як свідчать матеріали справи та підтверджується представниками сторін, сторонами не було підписано Специфікації до Договору.

За таких обставин суд приходить до висновку, що договір № 60 від 04.06.2008р. р. є неукладеним, оскільки в ньому відсутні суттєві умови договору поставки.

Крім того суд зазначає, що ні в рахунку № Сч-6274 від 19.06.2008р., ні в видатковій накладній № РНк-6274(1) від 26.08.2008р. немає посилань на договір № 60 від 04.06.2008р., отже поставка товару згідно зазначеної накладної відбулась в межах усної домовленості сторін.

Позивачем на адресу відповідача був виставлений рахунок № Сч-6274 від 19.06.2008р.,  якому зазначено про необхідність сплати 32616,00 грн.( з ПДВ) за товар - Бі-флаєр 88 в кількості 50 кг за ціною 543,60 грн.(без ПДВ) за 1 кг.

Відповідачем у справі згідно платіжного доручення № 7 від 27.06.2008р. часткова була здійснена оплата за товар по рахунку № Сч-6274 від 19.06.2008р. у сумі 16308,00 грн.

Згідно витратної накладної № РНк-6274(1) від 26.08.2008р. відповідачем у позивача був отриманий товар -  Бі-флаєр 88 в кількості 50 кг на загальну суму 32616,00 грн.

Враховуючи той факт, що відповідачем після отримання рахунку на оплату товару здійснена часткова сплата, в подальшому була прийнята продукція від позивача, суд вважає, що сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов - найменування товару, кількості та його ціни.

Щодо посилань відповідача на те, що в довіреності на отримання товару зазначена кількість товару 25 кг, а не 50 кг, суд зазначає, що даний документ заповнюється відповідачем, який зазначає відомості, при цьому відповідачем при отриманні рахунку на оплату 50 кг товару не було повідомлено позивача про намір придбати меншу кількість товару, часткова оплата товару була здійснена, та фактично прийнятий товар в кількості 50 кг, у судовому засіданні представник відповідача не заперечує проти факту отримання товару в кількості 50 кг, який був використаний в господарській діяльності, а отже суд вважає, що відповідач погодився на придбання товару в кількості 50 кг.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача був виставлений рахунок на оплату товару, що фактично є вимогою щодо оплати товару, отже з врахуванням вимог ст.ст. 530, 692 ЦК України обов'язок щодо оплати товару виник у відповідача після прийняття товару.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідачем частково здійснена оплата товару в сумі 20308,00 грн., що підтверджується довідкою з банку (27.06.2008р. - 16308,00 грн., 21.11.2008р. - 2000,00 грн., 26.12.2008р. - 2000,00 грн.), отже несплаченою залишилась сума 12308,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Позивачем була нарахована пеня за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати товару з посиланням на умови договору № 60 від 04.06.2008р., однак враховуючи, що судом вказаний договір вважається неукладеним, а також те, що відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін, а в даному випадку сторонами не був встановлений розмір пені, суд вважає, що позивачем безпідставно нарахована пеня, тому відмовляє в стягненні пені в сумі 1808,92 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем зроблений розрахунок інфляційних втрат, сума яких складає 1853,69 грн. З наданого розрахунку вбачається, що інфляційні втрати нараховані за період серпень 2008р. - січень 2009р., при цьому місяці листопад 2008р. та грудень 2008р. враховані двічі на різні суми заборгованості.

Суд зазначає, що нарахування інфляційних втрат здійснюється за місяць прострочення платежу, якщо заборгованість виникла до 15 числа місяця, то в даному місяці можливо нарахування інфляційних втрат, якщо після 15 числі, то нарахування інфляційних втрат здійснюється, починаючи з наступного місяця.

Таким чином нарахування інфляційних втрат необхідно проводити : за вересень - листопад 2008р. на суму  заборгованості 16308,00 грн., за грудень 2008р. на суму заборгованості 14308,00 грн., за січень 2009р. на суму заборгованості 12308,00грн. Таким чином з урахуванням встановленого індексу інфляції на відповідні місяці сума інфляційних втрат становить : за вересень - листопад 2008р. - 711,19 грн., за грудень 2008р. - 300,47 грн., за січень 2009р. - 356,93 грн., загальна сума - 1011,56 грн.

За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 1011,56 грн., в частині стягнення 842,13 грн. відмовляє.

Позивачем зроблений розрахунок 3% річних, сума яких складає 369,24 грн., як вбачається з наданого розрахунку позивачем розраховані 3% річних за рік, при цьому не враховані дата виникнення заборгованості, дата сплати або дата на яку фактично здійснюється нарахування, сума заборгованості, кількість днів прострочення платежу. Враховуючи, що поставка товару відбулась в серпні 2008р., то у відповідача по спірній поставці не рахувалась заборгованість протягом одного року, а отже позивач повинен був вирахувати кількість днів прострочення платежу, а не нараховувати за весь рік.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не обґрунтовано нарахування 3% річних у сумі 369,24 грн., тому відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

З врахуванням вимог ст. 49 ГПК України господарські витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме стягнути з відповідача на користь позивача сплачені ним держмито в сумі 133,19 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд   

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Авангард" (61012 м.Харків, пров.Лопанський, 5/7, код 30428677, п/р 26008253810000 в ХФ АКІБ "УкрСиббанк" МФО 351641) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітек Груп" (юридична адреса : 65091 м. Одеса, вул.Скісна, 27/29, фактична адреса : 65078 м. Одеса, вул. Гайдара, 13, оф.801, код 33658577, р/р 26006038505600 в АКІБ "УкрСиббанк" м. Харків МФО 351005) основну суму заборгованості в розмірі 12308,00 грн., інфляційні втрати в сумі 1011,56 грн., державне мито в сумі 133,19 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

В задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 1808,92 грн., 3% річних у сумі 369,24 грн., інфляційних втрат у сумі 842,13 грн. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            

Рішення підписано 31.03.2009р.