Рішення

від 19.03.2009 по справі 23/123-08-5416

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23/123-08-5416

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" березня 2009 р.Справа  № 23/123-08-5416

За позовом:  Закритого акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів"

до відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ВУІТОНТОРГСЕРВІС"  

про стягнення 121 132, 91 грн.

Суддя                                                                                            Степанова Л.В.

Представники:

від позивача: не з'явився;   

від відповідача:  Леонов О.Г. за довіреністю б/н від 23.02.2009р.

Суть спору: про стягнення 121 132, 91 грн.

          У судовому засіданні 16.03.2009 року було оголошено перерву до 19.03.2009 року, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

          Закрите акціонерне товариство "Костопільський завод скловиробів" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ВУІТОНТОРГСЕРВІС" про стягнення             121 132, 91 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.12.2008 року порушено провадження по справі № 23/123-08-5416.  

          Позивач надав до суду уточнення позовних вимог № 14 від 12.01.2009 року (вх. №541 від 13.01.2009р.), згідно яких просив стягнути з відповідача 121 132, 91 грн.  

          Ухвалою суду від 09.02.2009 року, строк розгляду справи було продовжено до 19.03.2009 року.

          Позивач надав до суду заяву доповнення до позовних вимог № 190 від 17.02.2009 року ( вх. № 4326 від 23.02.2009р.), згідно якої також просив стягнути з відповідача на свою користь 3 876, 25 грн. індексу інфляції, 607, 32 грн. 3% річних та 4 858, 59 грн. пені.

          Відповідач у судовому засіданні 16.03.2009 року надав до суду відзив на позов, згідно якого позовні вимоги не визнає та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити, на підставі доводів викладених у відзиві.   

Розглянув матеріали справи, суд встановив:

Між Закритим акціонерним товариством "Костопільський завод скловиробів" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ВУІТОНТОРГСЕРВІС" (покупець) був укладений договір поставки № 20 від 01.06.2006 року.

Відповідно до умов п. 1.1 вказаного договору постачальник (позивач) зобов'язався поставити, а відповідач (покупець) прийняти та оплатити пляшку скляну, виробництва ЗАТ "Костопільський завод скловиробів".

Відповідно до п. 1.2 договору зазначено, що загальна вартість договору, кількість, асортимент та періоди постачання визначаються згідно річної та квартальних специфікацій  з розбивкою по місяцям. Річна та квартальні специфікації являються невід'ємною частиною даного договору.

Згідно пункту 1.3 вартість за одиницю товару встановлюється в протоколі узгодження договірної ціни (додаток № 1). Ціна може змінюватись. Зміна в період дії даного договору ціни за одиницю товару узгоджується сторонами шляхом підписання протоколу.  

Відповідно до п. 7.1 даний договір вступає в силу з моменту підписання обома сторонами та діє до 31.12.2006 року.

Також, між  позивачем та відповідачем 01.12.2006 року була укладена додаткова угода до договору поставки № 20 від 01.06.2006 року, згідно якої сторони домовились про продовження терміну дії договору строком на один рік.

21.12.2007 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода до договору поставки № 20 від 01.06.2006 року, відповідно до п. 1 якої сторони домовились про продовження терміну дії договору строком до 31.12.2008 року.

Відповідно до п. 3.1 укладеного договору розрахунок за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, на умовах відстрочення платежу строком 10-ті банківських днів з моменту поставки товару відповідно до п. 3.4 даного договору.

06.06.2006 року була підписана специфікація № 1, а 01.06.2006р. була підписана специфікація № 2 до договору поставки № 20 від 01.06.2006 р., згідно яких зазначено об'єм, кількість, та вартість поставки пляшок.    

Також 01.06.2006 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору поставки № 20 від 01.06.2006 року, згідно якої угода визначає особливості виготовлення формокомплекту для виробництва скляної пляшки в рамках договору поставки № 20 від 01.06.2006 року.

01.06.2006 року між сторонами було підписано додаток № 1 до договору № 20 від 01.06.2006 р., протокол № 1 до договору поставки № 20 від 01.06.2006 р., згідно якого зазначено вартість за одиницю товару в розмірі 0,45810 грн.    

01.01.2008 року сторонами було підписано додаток до договору № 20 від 01.06.2006 р., протокол № 2 до договору поставки № 20 від 01.06.2006 р., згідно якого зазначено вартість за 1000 товару в розмірі 572, 46 грн.

31.01.2008 року сторонами будо підписано додаток до договору № 20 від 01.06.2006 р., протокол № 3 до договору поставки № 20 від 01.06.2006 р., згідно якого зазначено вартість за 1000 товару в розмірі 915,00 грн.

Також 07.06.2006 року, 01.12.2006 року, 09.01.2007 року та 12.11.2007 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору поставки № 20 від 01.06.2006 року.

На виконання вимог даного договору, позивач поставив відповідачу товар (пляшки), що підтверджується накладними та довіреностями на отримання товару на загальну суму 11 708 027, 51 грн. в тому числі 253 176 грн. зворотної тари.  

Згідно наданим до суду документам, відповідач розрахувався за поставлений товар частково на суму 11 333 718, 60, що підтверджується наданими до суду виписками з банку позивача, та сума основного боргу відповідача перед позивачем складає  121 132, 91 грн.

Згідно наданої до суду заяви доповнення до позовних вимог № 190 від 17.02.2009 року  позивач також просить суд стягнути з відповідача 3% річних на суму  607, 32 грн.,  індексу інфляції на суму 3 976, 25 грн. та пені на суму 4 858, 59 грн.

Відповідно до п. 4.3 договору за прострочення оплати товару, покупець (відповідач) сплачує постачальнику (позивачу)  пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої а період, за який нараховується пеня, нараховану на суму заборгованості, за кожен день прострочення оплати.

Згідно наданого до суду позивачем розрахунку сума пені складає 4 858, 59 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Підстави для виникнення права на неустойку встановлені ст. 550 Цивільного кодексу України.

У відповідності з пунктами 1, 2 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. З укладеного між сторонами по справі договору видно (пункту 4.3 укладеного договору), що між учасниками правочину узгоджено питання щодо стягнення пені у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань за договором та встановлено розмір пені що нараховується, в зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 4 858, 59 грн.

Позивачем також надано розрахунок 3% річних на суму 607, 32 грн. та індексу інфляції на суму 3 876, 25 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних у розмірі 607, 32 грн. та індекс інфляції у розмірі 3 876, 25 грн.

Доводи відповідача у відзиві на позов стосовно того, що договір поставки № 20 від 01.06.2006 року діяв до 31.12.2007 року, а також заперечення відносно твердження позивача щодо поставки товару у 2008 року безпідставні, необґрунтовані та судом не приймаються до уваги, оскільки позивачем до суду надано копію додаткової угоди до договору поставки № 20 від 01.06.2006 року 21.12.2007 року, відповідно до п. 1 якої сторони домовились про продовження терміну дії договору строком до 31.12.2008 року.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В процесі розгляду справи відповідачем не було доведено до суду та надано документальних доказів які б спростували позовні вимоги позивача у будь якій частині.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги та уточнені позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, з віднесенням судових витрат на рахунок відповідача, у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ВУІТОНТОРГСЕРВІС" (код 33216079, м. Одеса, вул. Старосенна площа, 1; р/р 260043016920 в АКБ «Фінбанк»м. Одеса, МФО 328685) на користь Закритого акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів" (код 30923971, м. Костопіль, Рівненської області, вул. Гвардійська, 7; р/р 2600600014357 в ВАТ «Укрексімбанк»м. Рівне, МФО 333539) 121 132 (сто двадцять одна тисяча сто тридцять дві) грн. 91 коп. основного боргу, 607 (шістсот сім) грн. 32 коп. - 3% річних, 3 876 (три тисячі вісімсот сімдесят шість) грн. 25 коп. індексу інфляції,  4 858 (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 59 коп. пені, витрати по сплаті державного мита в сумі 1 313 (одна тисяча триста тринадцять) грн. 32 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 23.03.2009 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                       Степанова Л.В.