Рішення

від 04.09.2013 по справі 2/1521/526/12

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № НОМЕР_3/1521/526/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2013 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Гандзій Д.М.

при секретарях Ауловій О.Г., Рябоконь Н.В., Сідих С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нецкі-Юг», 3 -ті особи : Реєстраційна служба Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області, Відділ Держземагенства у Овідіопольському районі Одеської області, ОСОБА_2, Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтування самовільних споруд, -

В С Т А Н О В И В :

26 лютого 2008 року, до суду звернувся позивач ОСОБА_3 з позовом про усунення перешкод у користуванні ділянкою, зобов'язання вчинити певні дії з боку ТОВ «Нецкі-Юг»,в якому просив суд, зобов'язати відповідача повернути йому самовільно зайняті ТОВ «Нецкі-Юг» 0,4 га із земельної ділянки площею 0,146 га на території АДРЕСА_1, яка належала йому ні підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії IV-ОД № 003386, виданого Таїровською с/р 16.01.2003 р. та зобов'язати відповідача не чинити йому перешкод у користуванні своєю ділянкою. ІНФОРМАЦІЯ_1 - позивач ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 19.03.2008 р., у зв'язку з чим, ухвалою Овідіопольського райсуду Одеської області від НОМЕР_5.10.2008 р., було відновлено провадження по справі, зупинене 11.04.2008 р. і до участі у справі було залучено правонаступницю померлого позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1, яка неодноразово уточнювала та збільшувала свої позовні вимоги, в кінцевій редакції яких від 19.08.2013 р., посилаючись на висновки судових будівельно-технічних експертиз та на порушення з боку ТОВ «Нецкі-Юг» своїх законних прав спадкоємиці та власниці земельної ділянки, просила суд, визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 1,000 га, розташовану за адресою : АДРЕСА_2 (за межами населених пунктів) надану для розміщення виробничої бази, серії ЯА № 288510 від 11.09.2006 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010652900008, кадастровий номер : 5123755800:01:003:0398 - виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Нецкі-Юг» на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 904997 серії ВВО, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу ОСОБА_4 06.12.2004 р. (реєстр. № 8426), усунути їй перешкоди з боку ТОВ «Нецкі-Юг» у користуванні земельною ділянкою НОМЕР_2, площею 0,146 га., яка їй належить, розташовану на території АДРЕСА_1, зобов'язавши ТОВ «Нецкі-Юг» за власні кошти демонтувати самочинно споруджені металеві конструкції на ділянці накладення площею 0,0129 га. - земельної ділянки загальною площею 0,146 га., розташованої за адресою : АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 1,000 га, що належить ТОВ «Нецкі-Юг» і розташованої за адресою : АДРЕСА_2 (за межами населених пунктів) та стягнути з ТОВ «Нецкі-Юг» на свою користь судові витрати у вигляді державного мита у розмірі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн., витрат, пов'язаних з проведенням судових будівельно-технічних експертиз у розмірі 8200 грн., а всього - 8371 грн.

В судовому засіданні представник позивачки повністю підтримав збільшені позовні вимоги ОСОБА_1

Представники відповідача ТОВ «Нецкі-Юг» позов не визнали, посилаючись на його безпідставність і необґрунтованість, вважаючи відсутність у позивачки права власності на земельну ділянку площею 0,146 га і відповідно не виникло права судового захисту свої власності.

Представниці 3 -їх осіб Реєстраційної служби Овідіопольського РУЮ Одеської області та Відділу Держземагенства у Овідіопольському районі Одеської області поклалися на розсуд суду у вирішенні спірних питань.

3 -тя особа ОСОБА_2 в судові засідання не з`явилася, про дату, час та місце судових засідань була повідомлена належним чином, однак надіслала на адресу суду свої клопотання, в яких не заперечувала проти задоволення позову та просила суд слухати справу за її відсутністю (а.с. 70,…. т. 3 ).

Представники 3 -ої особи Таїровської с/р просили суд відмовити у задоволенні позову, вважаючи відсутність у позивачки права власності на землю, затвердженої технічної документації, які б підтверджували координати місцезнаходження спірної ділянки, а також з підстав, викладених у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи та висновки судових будівельно-технічних експертиз, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

У відповідності до норм статей 10 та 11 ЦПК України - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які, як і інші особи, що беруть участь у справі - мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Виходячи з приписів статті 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 1 статті 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦПК України, розгляд справ, зокрема у спорах, що виникають із права власності, належить до компетенції судів загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.п. г) п. 2 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 20.12.1995 р. - суди розглядають справи, зокрема, за позовами про визнання незаконними актів державних органів, органів місцевого самоврядування, про неправомірне втручання у здійснення власником правомочностей щодо володіння, користування і розпорядження своїм станом.

Статтею 19 ЗК України (в редакції 1990 р.) передбачено, що надання земельних ділянок у постійне користування здійснюється за проектами відведення цих ділянок, шляхом перенесення їх меж у натурі (на місцевості).

Згідно із ст. 22 ЗК України (в редакції 1990 р.) - право власності на землю чи право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та отримання документу, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) та отримання документу, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Статтею 80 ЗК України встановлено, що суб'єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності.

Також, ст. 107 ЗК України передбачає, що основою для відновлення меж - є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Стаття 184 ЗК України зазначає - землеустрій передбачає, зокрема, складання проектів відведення земельних ділянок, встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок.

Згідно із ст.ст. 125,126 ЗК України - право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються КМУ.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:

- цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;

- свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1 і ч. 2 ст. 126 ЗК).

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності:

- ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки;

- виготовлення технічної документації на земельні ділянки;

- визначення меж земельної ділянки в натурі;

- погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами;

- одержання у встановленому порядку Державного акта на землю;

- реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК

Виходячи зі змісту ст.ст. 152-154 ЗК України вбачається, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Власник - не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду - не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження та несуть відповідальність за шкоду, заподіяну їх неправомірним втручанням у здійсненні власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою.

Крім того, ст.ст. 5,20,58 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що об'єктами землеустрою є зокрема території землеволодінь та землекористувань чи окремі земельні ділянки. В разі встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою, відчуження земельних ділянок, організації нових і впорядкування існуючих об'єктів землеустрою на землях усіх категорій незалежно від форми власності в обов'язковому порядку проводиться землеустрій. Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну має включати, зокрема, матеріали польових геодезичних робіт, план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки, акт прийомки - передачі межових знаків на зберігання, акт перенесення в натурі (на місцевість) меж, які , згідно із ст. 198 ЗК України, повинні включати, у тому числі - погодження меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами.

Відповідно до п. 1.13, п. 1.6 Інструкції «Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі», затвердженої Наказом Держкомітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 р. - складання державного акту на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам, установам, організаціям і об'єднанням громадян всіх видів, у постійне користування або при переоформленні правоустановчих документів на ці земельні ділянки - проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією, яка включає, зокрема, журнал польових вимірювань, кадастровий план земельної ділянки, складений за результатами зйомки, збірний кадастровий план суміжних землевласників і землекористувачів.

Одночасно, п.п. 2 , 3 «Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», затвердженого Постановою КМУ № 677 від 26.05.2004 р. - проект відведення земельної ділянки розробляється у разі передачі земельної ділянки межі якої не встановлено в натурі (на місцевості) на підставі рішення сільської, селищної, міської ради, районної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

З огляду на викладене, на думку суду, видача державного акта на право власності на земельну ділянку без визначеної законом підстави є неправомірною, а державний акт, виданий з порушенням вимог ст.ст. 116,118 ЗК України - недійсним.

Статтями 328,391 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із ст. 376 ЦК України - споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Також, у відповідності до ст. 393 ЦК України, ст. 155 ЗК України - правовий акт органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади АРК або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Суд встановив, що на підставі державного акту на право колективної власності на землю серії ОД-18 від 14.05.1996 р. Таїровською с/р - садовому кооперативу «Світанок» була передана у колективну власність земля, площею 0,24 га для ведення садівництва (а.с. 16-23 т. 1).

21.05.1996 р. на підставі рішення 5 сесії ХХІІ скликання Таїровської с/р від 22.12.1995 р., були видані державні акти на право власності на земельні ділянки НОМЕР_2,НОМЕР_3,НОМЕР_4,НОМЕР_5,НОМЕР_6 на території Таїровської с/р, с. Мізікевича, ж/м «Чорноморка», с/к «Світанок» - ОСОБА_5 площею 0,028 га, ОСОБА_6 площею 0,031 га, ОСОБА_7 площею 0,031 га, ОСОБА_8 площею 0,028 га, ОСОБА_9 площею 0,028 га (а.с. 215-218 т. 1).

При чому, межі вказаних земельних ділянок винесені на місцевості, закріплено межовими знаками і погоджено із правлінням КСП «Нива», Таїровською с/р і суміжними землевласниками, що підтверджується відповідними актами встановлення в натрі меж вказаних ділянок (а.с. 184-209 т. 1).

У відповідності до норм Закону та згідно нотаріально-посвідчених договорів купівлі-продажу від 12.12.2002 р., ОСОБА_3 (померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 19.03.2008 р.) у вказаних вище громадян були придбані їхні земельні ділянки із подальшим об'єднанням їх в одну земельну ділянку під НОМЕР_2 загальною площею 0,146 га за адресою : АДРЕСА_1 для ведення садівництва, що підтверджується державним актом на право власності на вказану земельну ділянку серії IV-ОД № 003386, виданого на ім.`я ОСОБА_3 16.01.2003 р. Таїровською с/р на підставі рішення цієї ради № 73 від 27.12.2002 р. (а.с. 6-15,37 т. 1).

Також, на підставі рішення Таїровської с/р 11-ої сесії 22 скликання від 04.07.1997 р. № НОМЕР_4 - ТОВ «Нецкі-Юг» для розміщення виробничої бази була надана в постійне користування земельна ділянка площею 1,000 га, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії 1-ОД № 003452 (а.с. 42-44 т. 1).

Суд встановив, що із опису зовнішніх меж технічного паспорту на земельну ділянку ТОВ «Нецкі-Юг» випливає, що у 2001 р., під час виділення товариству вказаної землі, вона межувала лише із землями Таїровської с/р (а.с. 128-131 т. 1).

Однак, фактично, як це було встановлено висновками судової будівельно-технічної експертизи, яка буде зазначена нижче, станом на 2001 р., нижня межа ділянки ТОВ «Нецкі-Юг» межувала із вищевказаними земельними ділянками, ще у 1996 р., і які були придбані ОСОБА_3 з подальшим об'єднанням їх в одну земельну ділянку під НОМЕР_2.

Суд встановив, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували, яким чином, у відповідності до земельного законодавства України, межі земельної ділянки площею 1,000 га наданої у постійне користування ТОВ «Нецкі-Юг» виносились на місцевості та погоджувалися із суміжними землевласниками, якими були на той час 5-ть вказаних вище осіб, станом на 2001 р.

Вказане, дає суду підстави вважати, що відсутність у державному акті ТОВ «Нецкі-Юг» на постійне користування земельною ділянкою площею 1,000 га відомостей про суміжних землевласників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вказує на той факт, що момент надання ділянки відповідачу ТОВ «Нецкі-Юг», Таїровською с/р не були враховані межі суміжних ділянок зазначених колишніх власників, які в свою чергу, були винесені та закріплені на місцевості в натурі ще у 1996 р., а саме за 5-ть років до надання ділянки у користування ТОВ «Нецкі-Юг».

В подальшому, на підставі розпорядження Овідіопольської РДА № 773 від 01.12.2004 р. «Про продаж земельної ділянки ТОВ «Нецкі-Юг» та нотаріально-посвідченого договору купівлі-продажу від 06.12.2004 р. між Овідіопольською РДА (продавець) та ТОВ «Нецкі-Юг» (покупець), останні купили земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 1,000 га на території Таїровської с/р, виробнича база, 14-та станція Чорноморської дороги за межами населених пунктів, Овідіопольського району Одеської області, яка раніше знаходились у них у користуванні на підставі вищевказаного державного акту про право постійного користування землею та 11.09.2006 р. ТОВ «Нецкі-Юг» отримали державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 288510 (а.с. 103,134-137 т. 1).

На думку суду, з огляду на технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ТОВ «Нецкі-Юг» випливає, що державний акт на право приватної власності на земельну ділянку вказаного товариства був складений із суттєвими порушеннями земельного законодавства України, виходячи з наступного (а.с. 107-137 т. 1).

Із вказаних документів вбачається, що відповідач придбали земельну ділянку площею 1,000 га у вигляді правильного прямокутника розмірами 50Х200 м. і яка знаходилася у користуванні відповідача згідно державного акту на право постійного користування землею серії І-ОД № 003452 від 21.05.2001 р. В той же час, після видачі відповідачу ТОВ «Нецкі-Юг» державного акту на право приватної власності на вказану земельну ділянку від 11.09.2006 р. - лінійні розміри ділянки змінились з 50Х200 м. на розмір 58,46 м. Х 115,53 м. Х 32,13 м. Х 23,67 м. Х 47,95 м. Х 12 м. Х 113, 2 м. Х 38,7 м. і відповідно, спірна ділянка прийняла форму неправильного многокутника, і межі якої - не були винесені в натурі, так як фактично, ТОВ «Нецкі-Юг» створили новий об'єкт землеустрою і в обов'язковому порядку були зобов'язані отримати в Овідіопольській РДА відповідне рішення про надання дозволу на розробку проекту відводу вказаної земельної ділянки з іншими лінійними розмірами меж в порівнянні з розмірами ділянки, які були у них раніше у користуванні і розробити проект землеустрою організації нової земельної ділянки з вказаними вище розмірами, як це прямо передбачено нормами земельного законодавства, наведеними вище (а.с. 103 т. 1).

В судових засіданнях, представник відповідача ТОВ «Нецкі-Юг» - директор товариства ОСОБА_10 неодноразово пояснював суду, що нібито, за життя ОСОБА_3, померлим ІНФОРМАЦІЯ_1, в добровільному порядку, домовився з останнім про зміну конфігурації земельної ділянки ТОВ «Нецкі-Юг» площею 1,000 га за рахунок земель ОСОБА_3, нібито уклавши з ним усну мирову угоду - однак не надавши при цьому суду належних та допустимих письмових доказів вказаної домовленості (погодження, угоди, договору) з ОСОБА_3, як це передбачено ст.ст. 57-60 ЦПК України, а тому судом не приймаються вказані твердження як хибні та безпідставні. З тих же підстав судом не приймаються посилання представника ТОВ «Нецкі-Юг» на те, що вибір земельної ділянки, переданої у користування його підприємству було зроблено задовго до виділення земельних ділянок членам КСП «Нива», а в подальшому членам с/к «Світанок», так як акт вибору земельних ділянок дає право на розробку проектно-вишукувальних робіт, однак право користування ділянкою виникає лише після винесення, закріплення та погодження меж земельної ділянки на місцевості, чого зроблено не було, враховуючи той факт, що представник ТОВ «Нецкі-Юг» в судових засіданнях не довів суду яким чином його підприємство виносило, закріплювало та погоджувало межі, виділеної їм у користування ділянки із суміжними землевласниками ОСОБА_5 на іншими (всього 5 осіб), не надавши при цьому суду доказів погодження меж між його підприємством та вказаними особами.

З огляду на викладене, а також враховуючи відсутність у ТОВ «Нецкі-Юг» наведених вище документів щодо зміни конфігурації земельної ділянки (рішення, проекту) - суд вважає, що відповідач самовільно змінив лінійні розміри раніше переданої їм у користування земельної ділянки площею 1,000 га без відповідних дозволів органів державної влади (Овідіопольської РДА) та без проекту землеустрою і погодження зміни розмірів ділянки з суміжними землевласниками (землекористувачами) в порушення норм ст. 198 ЗК України, якою передбачено, що кадастрові зйомки мають включати, у тому числі погодження меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами. Хоча в судовому засіданні, представник ТОВ «Нецкі-Юг» визнав той факт, що конфігурація його ділянки дійсно змінилась, що є безперечним фактом, встановленими висновком експертизи.

Крім того, вищенаведеними приписами земельного законодавства України передбачено, що обов'язковою умовою при складанні державного акту на право власності на земельну ділянку - є здійснення комплексу землевпорядних робіт, які, зокрема включають контрольні вимірювання меж земельної ділянки на місцевості, відновлення меж земельної ділянки в натурі, закріплення їх межовими знаками та погодження меж із суміжними землевласниками.

Однак, як встановив суд, кадастрові зйомки земельної ділянки, збірний кадастровий план суміжних землевласників і землекористувачів при передачі у власність ТОВ «Нецкі-Юг» вказаної вище земельної ділянки площею 1,000 га - не складались і межі вказаної ділянки, яка межує з ділянкою ОСОБА_3, з ним не погоджувались.

З акту встановлення меж земельної ділянки, що належить відповідачу ТОВ «Нецкі-Юг» та додатку до нього вбачається, що на момент винесення меж земельної ділянки на місцевість та закріплення її межовими знаками (станом на 30.12.2004 р.), ділянка відповідача межувала лише із землями КСП «Нива» і Таїровською с/р, в той час, як фактично, межа ділянки ТОВ «Нецкі-Юг» від літ. «А» до ліит. «Г» - межувала із землями, які вже на той час належали на праві власності ОСОБА_3 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку, виданого 16.01.2003 р., що є прямим порушенням прав землевласника ОСОБА_3 як суміжного землевласника без погодження з ним меж земель ТОВ «Нецкі-Юг» (а.с. 15,137 т. 1).

Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 381 від 21.12.2012 р., складеного згідно ухвали Овідіопольського райсуду Одеської області підтверджується, що межі земельної ділянки ТОВ «Нецкі-Юг» площею 1,000 га, розташованої на території АДРЕСА_2 та суміжно розташованої земельної ділянки НОМЕР_2, площею 0,146 га, розташованої на території АДРЕСА_1, яка виділена ОСОБА_3 - перетинаються площею, розмірами 0,0129 га, яке сталося внаслідок помилок, допущених під час складання технічної документації (а.с. 2 -37 т. 3 ).

Отже, вказаним експертним висновком було встановлено, що у зв'язку з недотриманням відповідачем ТОВ «Нецкі-Юг» вимог нормативно-правових актів, які встановлюють порядок проведення робіт із землеустрою, відповідачу видано державний акт на право власності на земельну ділянку, в якому не враховані межі раніше винесеної на місцевість (в натурі) земельної ділянки, що належить ОСОБА_3 у зв'язку з чим, частина ділянки ТОВ «Нецкі-Юг» перетинає ділянку ОСОБА_3 в розмірі 0,0129 га, порушуючи право власності на землю останнього.

Таким чином, державний акт на право власності на земельну ділянку ТОВ «Нецкі-Юг» повинен бути визнаний недійсним, як такий, що складений з істотними порушеннями порядку здійснення землеустрою, не відповідає вимогам Закону і порушує права ОСОБА_3, чиїм правонаступником (спадкоємицею) є його дружина (позивачка) ОСОБА_1 (ст. 107 ЗК України).

Також, суд з`ясував, що у 2008 р., відповідач ТОВ «Нецкі-Юг» встановили металеві конструкції для будівництва ангару безпосередньо на межі із земельною ділянкою ОСОБА_3 (фото-таблиця а.с. 11 т. НОМЕР_4).

Із матеріалів зведеного плану земельних ділянок, що виділялись у власність ОСОБА_3 та ТОВ «Нецкі-Юг», складених Одеським відділенням державного науково-виробничого підприємства «Укргеоінформ» та графічних матеріалів судової будівельно-технічної експертизи № 381 від 21.12.2012 р. вбачається, що металеві конструкції, самочинно встановлені на ділянці накладення земельних ділянок, що належать ОСОБА_3, правонаступником якого позивачка ОСОБА_1 і відповідача і частково розташовані на земельній ділянці ОСОБА_3 і частково на землях Таїровської с/р (а.с. 141 т. 1, 11 т. НОМЕР_4).

Таким чином, вказані металеві конструкції належать демонтуванню за рахунок ТОВ «Нецкі-Юг», які їх встановили, як такі, що порушують права власниці землі ОСОБА_1 і перешкоджають їй користуватися своєю земельною ділянкою площею 0,146 га, як це передбачено ст.ст. 376,391 ЦК України.

Твердження представників відповідача ТОВ «Нецкі-Юг» щодо відсутності прав на земельну ділянку площею 0,146 га у позивачки ОСОБА_1, яке не підтверджено державним актом про право власності на земельну ділянку - на думу суду ж неспроможними, зважаючи на матеріали спадкової справи № 415/2008 р., заведеної після смерті ОСОБА_3 і заявою про прийняття спадщини в якій підтверджується прийняття всієї спадщини ОСОБА_1, в тому числі на земельну ділянку НОМЕР_2 площею 0,146 га за адресою : АДРЕСА_1 (а.с. 55-60 т. 1).

Суд з`ясував, що до вирішення даного спору по суті - позивачка ОСОБА_1 позбавлена можливості отримати державний акт про право власності на вказану земельну ділянку на своє ім.`я, враховуючи відсутність можливості розробки проектної документації із землеустрою щодо присвоєння кадастрового номеру ділянки, а також те, що під час видачі державного акту на ім.`я ОСОБА_3 у 2003 році ще не існувало кадастрових номерів і відповідно внесення до єдиного електронного реєстру, згідно діючого на той час земельного законодавства, що було підтверджено в судових засіданнях представником позивачки ОСОБА_1

Крім того, листом ДП ЦДЗК в особі Одеської регіональної філії № 4-167-07/151 від 26.04.2010 р. на ім.`я позивачки ОСОБА_1 було роз'яснено, що у випадку необхідності видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, відомості щодо якої не внесені до АС ДЗК, нотаріус повинен видати свідоцтво про право на спадщину, на підставі якого спадкоємцю, після його звернення до ліцензованої землевпорядної організації, розробляється технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, після чого у встановленому порядку отримується державний акт на право власності на земельну ділянку (а.с. 14-16 т. 2 ).

На думку суду, у позивачки ОСОБА_1 виникло право на захист своїх спадкових прав та законних інтересів з приводу меж спадкової ділянки, на яку її чоловік за життя отримав державний акт у встановленому законом порядку, з огляду на п. 2 Постанови КМУ № 449 від 02.04.2002 р. «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою», яким передбачено, що раніше видані державні акти на право власності на земельну ділянку залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб, що спростовує твердження представника ТОВ «Нецкі-Юг» та представника 3 -ої особи Таїровської с/р про відсутність у позивачки ОСОБА_1 порушеного права, яка підлягає захисту в суді, і навпаки, відсутність у позивачки державного акта на своє ім.`я із кадастровим номером - не позбавляє її речових прав на землю, які вона успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 подавши нотаріусу відповідну заяву про прийняття спадщини і відповідно набула право власності на землю на загальних підставах (ст.ст. 1218,1225 ЦК України).

На підставі ст.ст. 79,88 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати з оплати державного мита у розмірі 51 грн., ІТЗ судового процесу 120 грн., витрат, пов'язаних із проведенням судових будівельно-технічних експертиз 8200 грн., які були підтверджені позивачкою документально.

З огляду на викладене, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10,11,57-60,88,208-209,213-215,218 ЦПК України, ст.ст. 19,22 ЗК України (в редакції 1990 р.), ст.ст. 80,107,125,126,152-154,184,198 ЗК України, ст.ст. 328,376,391,393 ЦК України, Законом України «Про землеустрій», «Порядком розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», затвердженого Постановою КМУ № 677 від 26.05.2004 р., Інструкцією «Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі», затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 р., суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нецкі-Юг», 3 -ті особи : Реєстраційна служба Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області, Відділ Держземагенства у Овідіопольському районі Одеської області, ОСОБА_2, Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтування самовільних споруд - задовольнити;

НОМЕР_3. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 1,000 га, розташовану за адресою : АДРЕСА_2 (за межами населених пунктів) надану для розміщення виробничої бази, серії ЯА № 288510 виданого Овідіопольською РДА від 11.09.2006 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010652900008, кадастровий номер : 5123755800:01:003:0398 - виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Нецкі-Юг» на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 904997 серії ВВО, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу ОСОБА_4 06.12.2004 р. (реєстр. № 8426) ;

3 . Усунути перешкоди ОСОБА_1 з боку ТОВ «Нецкі-Юг» у користуванні земельною ділянкою НОМЕР_2, площею 0,146 га., яка належить ОСОБА_1, розташовану на території АДРЕСА_1, зобов'язавши ТОВ «Нецкі-Юг» за власні кошти демонтувати самочинно споруджені металеві конструкції на ділянці накладення площею 0,0129 га. - земельної ділянки загальною площею 0,146 га., розташованої за адресою : АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 1,000 га, що належить ТОВ «Нецкі-Юг» і розташованої за адресою : АДРЕСА_2 (за межами населених пунктів) ;

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нецкі-Юг» (код ЄДРПОУ 13902849) на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді державного мита у розмірі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн., витрат, пов'язаних з проведенням судових будівельно-технічних експертиз у розмірі 8200 грн. , а всього НОМЕР_3 8371 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний строк з дня проголошення рішення .

Суддя Д.М. Гандзій