Постанова

від 27.08.2013 по справі 804/10089/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 р. Справа № 804/10089/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коренева А.О.,

при секретарі судових засідань - Литвин Ю.Ю.,

за участю

представника позивача - Буртової К.Д.,

представника відповідача - Калита К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Дніпрограндінвест» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області про визнання дій противоправними та зобов'язання винити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПП «Дніпрограндінвест», звернувся до суду з позовом до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області про визнання протиправними дії ДПІ щодо складення довідки про результати зустрічної звірки від 22.05.13 №78/224/34230618 та формуванню висновків у такій довідці щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із контрагентами за січень 2011 року, про визнання протиправними дії ДПІ щодо коригування показників податкової звітності ПП «Дніпрограндінвест» за січень 2011 року, яке відбулось на підставі довідки про результати зустрічної звірки від 22.05.13 №78/224/34230618 в тому числі дії з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені у податковій декларації за січень 2011 року, про зобов'язання ДПІ відновити електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені у податковій декларації за січень 2011 року та про витребування у ДПІ інформацію, що міститься в електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені у податковій декларації за січень 2011 року.

На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що зміст протиправних дій посадових осіб податкового органу полягає у грубому порушенні чинного законодавства, щодо проведення зустрічних звірок, оскільки остання проведена без направлення запиту, без дослідження первинних документів та в якій зроблено висновок, з перевищенням повноважень наданих податковим органам ст. 21 Податкового кодексу України, а саме встановлено нібито відсутність реальності здійснення господарських операцій, що не відноситься до компетенції податкових органів, а також на підставі цього, без прийняття податкового повідомлення-рішення здійснено коригування (зменшення до нуля) показників сум податкових зобов'язань та податкового кредиту у АІС співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів відповідного періоду січня 2011 року. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених в позові.

Відповідач, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області, проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що зустрічною звіркою позивача не підтверджено реальності здійснення господарських відносин із контрагентами за січень 2011р., встановлена відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання ПП «Дніпрограндінвест» ТОВ «Даніелі Хеві Машинері інжиніринг». В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволені позову з підставі, наведених в запереченнях, зміст яких аналогічний змісту Довідки зустрічної звірки позивача.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судовим розглядом справи встановлено, що службовою особою відповідача Селезньовим В.В. згідно з п.73.5 ст.73 ПКУ проведено зустрічну звірку позивача з питань не підтвердження господарських відносин з контрагентами за період січень 2011р. За результатами такої зустрічної звірки складена Довідка від 22.05.13 №78/224/34230618 «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Дніпрограндінвест» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з контрагентами за період січень 2011р.» (а.с.32-36). За даними означеної Довідки перевірка проведена з відмова директора позивача - Машевського Сергія Володимировича та головного бухгалтера - Берднікової Людмили Володимирівни. В Довідці зазначено, що для проведення перевірки надані наступні документи: податкові накладні, видаткові накладні, реєстри виданих/отриманих податкових накладних та бази даних ДПІ: АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту н рівні ДПА України», БД «Бест-Звіт», АІС РПП, АД «Податковий блок». Також вказаною Довідкою зафіксовано, що формування податкового кредиту позивачем за господарськими операціями з контрагентами - ТОВ «Будівельна компанія СТ», ТОВ «Дем» т ТОВ «СМУ-1» є безпідставним, оскільки дії позивача направлені на мінімізацію податкових зобов'язань та формування податкової вигоди третім особам, а при співставленні податкових зобов'язань позивача в розрізі контрагентів за січень 2011р. виявлено відхилення по контрагенту - покупцю ТОВ «Даніель Хеві Машінері Інжинірінг».

На підставі наведених обставин ДПІ дійшла до висновку щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з контрагентами за січень 2011р., адже встановлена відсутність об'єктів оподаткування та неможливості реального здійснення платником податків операцій позивача по ланцюгу з постачальником.

Зазначені висновки, викладені в Довідці, були відображені відповідачем в електронній базі даних - в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Розв'язуючи спір з приводу дій ДПІ щодо складення Довідки про результати зустрічної звірки від 22.05.13 №78/224/34230618 та формуванню висновків у такій довідці щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із контрагентами за січень 2011 року, суд зазначає таке.

Правовідносини з приводу проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок платників податків унормовані положеннями п.73.5 ст.73 ПКУ, Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженими Постановою КМУ від 27.12.10 №1232 (далі - Порядок №1232), а також Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженими Наказом ДПА України від 22.04.11 №236.

Так, відповідно до п.73.5 ст.73 ПКУ органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків з метою отримання податкової інформації. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Відповідно до п.3 Порядку №1232 звірки орган державної податкової служби (ініціатор) з метою проведення зустрічної надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту. Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження.

З наведених положень вбачається, що контролюючий орган наділений правом проводити зустрічні звірки та за їх результатами складати довідки, а направлення запитів суб'єкту господарювання здійснюється податковим органом лише у разі відсутності у нього запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації (п.4 Порядку).

З приводу доводів позивача щодо складання відповідачем Довідки, зміст якої суперечить діючому законодавству та в якій не враховані певні данні щодо контрагентів позивача, суд зважує на таке.

Документ, складений контролюючим органом за результатом перевірки або зустрічної звірки платника податків (акт, довідка тощо) є службовим документом, який підтверджує факт проведення перевірки/звірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення (або їх відсутність) вимог чинного законодавства. Разом з тим, такий документи не є актом застосування суб'єктом владних повноважень норм права. Актом застосування норм права або правозастосовним актом, у даному випадку, є рішення, викладене у формі податкового повідомлення-рішення, яке приймається на підставі нормативно-правових актів та положень перевірки/звірки і наділено такими характерними ознаками як категоричне, офіційно-владне, обов'язкове для виконання веління, яке охороняється примусовою силою держави та є персоніфікованим. Акт/Довідка таких ознак не має, тому у правовому регулюванні участі не приймає, а є лише носієм певної інформації та може бути доказом у адміністративній справі відповідно до норм ст.69 КАС України. Отже, будь-які формулювання, викладені у висновках акту перевірки або довідки за результатами зустрічної звірки не можуть самі по собі спричиняти жодних негативних наслідків для платника податків, у тому числі, бути достатньою підставою для зобов'язання позивача здійснити зменшення податкових зобов'язань та податкового кредиту.

На підставі викладеного суд доходить до висновку про відсутність відстав для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправними дії ДПІ щодо складення довідки про результати зустрічної звірки від 22.05.13 №78/224/34230618 та формуванню висновків у такій довідці щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із контрагентами за січень 2011 року.

Позовні вимоги в частині визнання протиправними дії ДПІ щодо коригування показників податкової звітності ПП «Дніпрограндінвест» за січень 2011 року, яке відбулось на підставі довідки про результати зустрічної звірки від 22.05.13 №78/224/34230618 в тому числі дії з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені у податковій декларації за січень 2011 року та про зобов'язання ДПІ відновити електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені у податковій декларації за січень 2011 року, підлягають задоволенню з огляду на таке.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом. Так, контроль за поданням платниками податків податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, перевірка їх достовірності є одними з основних функцій органів державної податкової служби. З метою удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість та визначення порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів ДПА України своїм Наказом «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» від 18.04.08 № 266 затвердила відповідні Методичні рекомендації (далі - Методичні рекомендації №266).

Згідно з п. 1.3 Методичних рекомендацій №266 створені такі програмні продукти: система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів; система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні; система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

За змістом п. 2.12. Методичних рекомендацій №266 інформація податкової звітності з податку на додану вартість надсилається до центральної бази даних податкової звітності та підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Одночасно положеннями пп.16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПКУ передбачено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Податкова декларація - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п. 46.1 ст. 46 ПКУ). Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПКУ крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Податкова декларація з ПДВ заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II цього Кодексу (п.179.5 ст. 179 ПКУ). Внесення змін до податкової звітності, за змістом ст. 50 ПК України, вчиняється шляхом подання уточнюючих розрахунків платником податків.

Згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Положеннями п. 9.8 ст. 9 ПКУ визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Методичними рекомендаціями щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затвердженими наказом ДПА України від 31.12.08 №827, передбачено, що за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

На підставі викладених нормативних положень суд доходить до висновку, що обов'язку платника податків подати декларацію з податку на додану вартість кореспондує обов'язок податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності, а показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Деталізованій базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з податку на додану вартість з додатком № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, і повинні їм відповідати.

Крім того, суд зважує, що вище викладені нормативні положення дають підстави для висновку й про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Такий етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Позаяк питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

У розглядуваному випадку ДПІ в ході зустрічної звірки не були дослідженні фінансово-господарські документи позивача, пов'язані з нарахуванням і сплатою податку з ПДВ, данні первинних бухгалтерських документів суб'єкта господарювання - позивача, які зазначені в Довідці як наявні, не зіставлялись, що вбачається зі змісту Довідки. Однак при цьому відповідач дійшов висновку про недостовірність задекларованих контрагентами даних податкового обліку.

Суд відмічає, що висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом лише після визначення платнику податкових зобов'язань відповідним податковим повідомлення-рішенням та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Як встановлено в ході розгляду справи, відповідного податкового повідомлення-рішення відповідачем відносно позивача не приймалось.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому ПКУ. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку ст.54 ПКУ та його узгодження.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що відповідачем не доведений належними та допустимим доказами факт відповідності показників в електронній базі даних деталізованої інформації по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України показникам, зазначеним позивачем в податковій звітності з ПДВ за січень 2011р., а за даними інформації з електронної бази, наданої відповідачем до суду, показники в ній не відповідають даним податкової звітності позивача за січень 2011р., з огляду на відсутність відповідного податкового повідомлення-рішення відносно позивача, суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивача в означені частині підлягають задоволенню.

Заявлена позивачем в прохальній частині позову вимога про витребування у ДПІ інформації, що міститься в електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені у податковій декларації за січень 2011 року, не є належним способом захисту прав та інтересів ПП «Дніпрограндінвест», а відноситься до процесуальних прав позивача, визначених КАС України, на реалізацію яких ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.13 відповідача зобов'язано надати до суду відповідну інформацію. Відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Судові витрати підлягають розподіл відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності ПП «Дніпрограндінвест» за січень 2011 року, яке відбулось на підставі довідки про результати зустрічної звірки від 22.05.13 №78/224/34230618, які полягають у виключенні з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені Приватним підприємством «Дніпрограндінвест» у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені Приватним підприємством «Дніпрограндінвест» у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року.

Відмовити в задоволені іншої частини позовних вимог.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Дніпрограндінвест» (Код ЄДРПОУ 34230618) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 17 грн. (сімнадцяти гривень) 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, визначеними ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 02.09.13.

Суддя А.О. Коренев