Рішення

від 02.03.2009 по справі 50/5

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

50/5

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  50/5

02.03.09

За позовомУправління державної служби охорони при Головному управління МВС України у м. Києві

до Спеціалізованої середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 277

простягнення 12 411,36 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

від позивачаПереходько В.О.(дов. № 24/1-1-2633/Нз від 28.07.2008)

від відповідача Сівак С.М. (директор)Божинський В.С.(дов. б/н від 04.02.2009)

                                             ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Управління державної служби охорони при Головному управління МВС України у м. Києві до спеціалізованої середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 277 про стягнення 9 734,40грн. за неналежне виконання грошового зобов'язання за договором на охорону загальноосвітніх навчальних закладів державною службою охорони при ГУМВС України в м. Києві від 03.03.2008    № 223-Д/2008/Об/ЗЦО.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.01.2009 порушено провадження у справі №50/5 та призначено її до розгляду на 16.01.2009.

Представник відповідача в судове засідання 16.01.2009 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Проте через відділ діловодства суду представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи.  В судове засідання прибув представник позивача та дав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Розгляд справи було відкладено на 09.02.2009.

02.02.2009 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представник позивача подав заяву, на підставі положень ст. 22 ГПК України, про уточнення суми позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача 12 411,36 грн. основного боргу та судові витрати.       

В судове засідання 09.02.2009 з”явились  представники позивача  і відповідача, дали пояснення по справі та подали додаткові докази.

Представник позивача просив задовольнити його заяву про збільшення позовних вимог. Суд, дослідивши матеріали справи, вирішив задовольнити заяву позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 12 411,36 грн., оскільки вона належно обгрунтована та достатньо мотивована.

Представник відповідача позов не визнав та заявив клопотання про залучення до участі у справі третьої особою без самостійних вимог на предмет спору фінансове управління Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації. В обгрунтування свого клопотання відповідач зазначає, що будь-яке фінансування діяльності середньої загально-освітньої школи № 277 здійснюється фінансовим управлінням Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації і заборгованість позивача виникла саме через відсутність фінансування з боку вказаної організації. Відповідач вважає, що в разі задоволення позову по даній справі, рішення може вплинути на права та обов'язки фінансового управління Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації.

Стаття 27 ГПК України встановлює, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть за клопотанням сторін бути залучені до участі у справі  на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов"язки щодо однієї із сторін.

Суд, заслухавши думку представника позивача, який проти заявленого клопотання відповідача не заперечував, вирішив, що дане клопотання достатньо мотивоване, належно обгрунтоване, а тому його  задовольнив і розгляд справи відклав на 02.03.2009.

В судове засідання 02.03.2009 прибули представники сторін і дали додаткові пояснення, надали додаткові докази.  Представник Управління державної служби охорони при Головному управління МВС України у м. Києві підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача заявлену до стягнення суму.    

Представник третьої особи в судове засідання  не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду з метою ухилення від проведення розрахунків.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.03.2008 між Управлінням державної служби охорони при Головному управління МВС України у м. Києві (далі - позивач, виконавець за договором) та спеціалізованою середньою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 277 (далі-відповідач, замовник за договором)  було укладено договір на охорону загальноосвітніх навчальних закладів державною службою охорони при ГУ МВС України в м. Києві № 223-Д/2008/Об/ЗЦО (далі-договір).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за укладеним договором щодо оплати наданих послуг, чим порушив норми чинного законодавства України .

Відповідно до п. 1.1 договору замовник передав, а позивач прийняв на себе обов'язки з організації і здійснення системи допуску та внутрішньо-об'єктового  розпорядку в частині недопущення порушень правопорядку за місцем виконання договірних зобов'язань згідно з дислокацією (далі-об'єкт).

Порядок здійснення системи допуску, внутрішньо-об'єктового  розпорядку та дислокації постів сторони закріпили в додатку № 1 до договору, в якому встановили об'єкт - спеціалізовану середню загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 277, що знаходиться по вул. Сабурова, 6 у м. Києві.   

 В положеннях пунктів 3.1.  і 3.3 договору зазначено, що оплата послуг здійснюється в національній грошовій одиниці України та проводиться з розрахунку: кількості годин несення служби на об'єкті, згідно з дислокацією поста та вартості за повний час несення служби на об'єкті,  акт виконаних робіт підписується Сторонами в кінці кожного календарного місяця.

 Порядок оплати робіт сторони закріпили також в положенні п 3.2  договору, відповідно до якого  оплата за охорону здійснюється згідно акта виконаних робіт щомісячно платіжними дорученнями (Замовника), та /або (Головним розпоряднико бюджетних коштів), що здаються в установу банку не пізніше 20 числа поточного місяця.

Як встановлено судом, Управління державної служби охорони при Головному управління МВС України у м. Києві виконало свої зобов'язання за договором, шляхом надання послуг охорони об'єкту на загальну суму 14 128,00 грн., що підтверджується актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг.

Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, станом на день звернення з позовом до суду взяті на себе зобов'язання по оплаті виконаних робіт виконав частково в сумі 1716, 64  грн. Тобто на момент подачі позову щодо вирішення спору сума основної заборгованості складала 12411,36грн., що підтверджується підписаними сторонами актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг

-    № 000000890 за квітень    2008 на суму 2 311,92грн

-          № 000001151 за травень   2008 на суму 2 555,28грн.

-          № 000002018 за вересень 2008 на суму 2 676,96грн.

-          № 000002224 за жовтень 2008 на суму 2 190,24грн.

-          № 000002551 за листопад 2008 на суму 2 433,60грн..

-          № 000002630 за грудень   2008 на суму 243,36 грн.

Таким чином судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).  

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. В силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надану йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 12 411, 36 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі  12 411, 36 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором від 03.03.2008 № 223-Д/2008/Об/ЗЦО у розмірі 12 411, 36 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім цього, в судовому засіданні 09.02.2009 позивач надав довідку про те, що відповідач після порушення провадження у справі 26.01.2009 частково сплатив суму основної заборгованості, яка виникла відповідно до договору від 03.03.2008             № 223-Д/2008/Об/ЗЦО, в розмірі 724,68 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи випискою з банківського рахунку позивача.

Згідно з п. 1.1. ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Частиною 2 статті 80 ГПК України встановлено, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Розглянувши докази позивача про сплату відповідачем частини основного боргу, дослідивши матеріали справи, зважаючи на те, що спір частково врегульовано самими сторонами шляхом перерахування частини основного боргу і між ними у зв'язку з цим не залишилось неврегульованих питань, суд вважає за доцільне припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 724, 68 грн. При цьому суд враховує, що дане припинення провадження у справі не суперечить вимогам чинного законодавства і не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Згідно частини другої п.5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів” якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

          1. Припинити провадження по справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 724, 68 грн..

2. В іншій частині позов задовольнити повністю.

   3. Стягнути з спеціалізованої середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 277  (02225, м. Київ, вул. Сабурова, 6; ідентифікаційний код 01488038) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Управління державної служби охорони при Головному управління МВС України у м. Києві (04050, м. Київ, вул. Студентська, 9, ідентифікаційний код 08596920) основний борг в сумі 11 686 (одинадцять тисяч  шістсот вісімдесят шість)грн. 68 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 124 (сто двадцять чотири) грн. 11 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.  

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

          Суддя                                                                                     Головатюк  Л.Д.

                                                                                       Дата підписання рішення 10.03..2009