Рішення

від 15.08.2013 по справі 911/2271/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2013 р. Справа № 911/2271/13

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК»

до Приватного підприємства «Агролайф»

про стягнення 411 119,52 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Ярчак І.С. - представник за довіреністю №6/03 від 17.01.2012 року;

від відповідача: не з'явились;

секретар судового засідання: Жиленко Е.В.

Обставини справи:

10.06.2013 року Публічне акціонерне товариство «БРОКБІЗНЕСБАНК» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою вих. №331/021-03-кв від 29.05.2013 року (вх. №2259) до Приватного підприємства «Агролайф» (далі - відповідач) про стягнення 411 119,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором №20 від 22.02.2008 року, а саме щодо своєчасного повернення кредитних коштів, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 411 119,52 грн. заборгованості, з яких 389 500,00 грн. заборгованість за основною сумою кредиту, 19 745,54 грн. неустойка за невиконання основного зобов'язання та 1 873,98 грн. неустойка за невиконання п.4.2.11 кредитного договору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.06.2013 року порушено провадження у справі №911/2271/13 та призначено розгляд справи на 25.07.2013 року.

У судове засідання 25.07.2013 року представник відповідача, який у відповідності до ч. 1 ст. 64 ГПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.07.2013 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено на 08.08.2013 року.

30.07.2013 від Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» з супровідним листом вих. №5544/021-03 від 29.07.2013 року (вх. №16375) надійшли пояснення та документи на виконання вимог ухвали суду від 10.06.2013 року.

У судове засідання 08.08.2013 року представники сторін по справі з'явилися. Представник відповідача подав клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів. Подане клопотання господарським судом задоволено.

У судовому засіданні 08.08.2013 року на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву на 15.08.2013 року та на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору з 12.08.2013 року по 26.08.2013 року.

14.08.2013 від Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» надійшла заява вих. №5874/021-03 від 14.08.2013 року (вх. №17385) про зменшення позовних вимог. У поданій заяві позивач, керуючись ч. 4 ст. 22 ГПК України, просить суд стягнути з Приватного підприємства «Агролайф» 409 245,54 грн. заборгованості, з яких 389 500,00 грн. заборгованість за основною сумо. кредиту, 19 745,54 грн. неустойка за невиконання основного зобов'язання.

Таким чином, як вбачається з прохальної частини поданої позивачем заяви вих. №5874/021-03 від 14.08.2013 року (вх. №17385), позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 873,98 грн. неустойки за невиконання п.4.2.11 кредитного договору.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відтак, враховуючи приписи ст. 22 ГПК України, на розгляд господарського суду передані позовні вимоги, остаточно сформовані в заяві вих. №5874/021-03 від 14.08.2013 року (вх. №17385 від 14.08.2013 року) про зменшення позовних вимог.

У судовому засіданні 15.08.2013 року представник позивача позов підтримав повністю та просив про його задоволення з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви вих. №5874/021-03 від 14.08.2013 року (вх. №17385 від 14.08.2013 року) про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача, який у відповідності до ч. 1 ст. 64 ГПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання 15.08.2013 року повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду не виконав, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору .

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву на позовну заяву та без участі представників відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його неявка не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні 15.08.2013 року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив:

22.02.2008 року між Акціонерним Банком «БРОКБІЗНЕСБАНК», що в подальшому перейменоване на Публічне акціонерне товариство «БРОКБІЗНЕСБАНК» (позивач у справі, банк за договором) та Приватним підприємством «Агролайф» (відповідач у справі, позичальник за договором) було укладено Кредитний договір №20 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, надалі - кредит або кредитна лінія, на умовах визначених цим договором.

Згідно з п. 1.1.1 договору кредит надається у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 500 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.1.2 договору термін користування кредитом до 21 лютого 2011 року.

Пунктом. 1.1.3 договору визначено, що процентна ставка за користування кредитом: 17 (сімнадцять) % процентів річних.

Кредит надається позичальнику на наступні цілі: придбання зерна пшениці.

Згідно п. 2.4 договору повернення кредиту здійснюється шляхом здійснення платежу на позичковий рахунок, відкритий банком позичальнику в строки, передбачені графіком, який є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно умов п. 2.6 Кредитного договору, нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день місяця за період з дня перерахування з позичкового рахунку Позичальника грошових коштів на вказаний Позичальником рахунок по останнє число включно місяця в якому надано кредит. В подальшому відсотки нараховуються щомісячно з 1 (першого) числа поточного місяця по останнє число включно поточного місяця, при повному погашенні кредиту - до дня погашення (не включно).

Умовами п. 2.8 Кредитного договору, встановлено, що моментом (днем) повернення Кредиту вважається день зарахування на відповідні рахунки Банку суми Кредиту, процентів, комісій, неустойки, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 8.1 договору він набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором.

В подальшому між позивачем та відповідачем було укладено ряд додаткових угод до Кредитного договору №20 від 22.02.2008 року.

Так, 29 лютого 2008 року до Кредитного договору була укладена додаткова угода №1, згідно умов якої сторони погодили, що проценти нараховуються в межах терміну користування Кредитом, що визначений п.п. 1.1.2 цього Договору, на суму фактичного залишку заборгованості за Кредитом, із розрахунку фактичної кількості днів в році та календарної кількості днів в місяці. При розрахунку процентів враховується день надання Кредиту і не враховується день повернення Кредиту (п. 2.5 Кредитного договору), яка вступає в дію 01 березня 2008 року.

22 травня 2008 року до Кредитного договору була укладена додаткова угода №2, згідно умов якої сторони домовились на період з 22 травня 2008 року по 31 травня 2008 року на суму 45 000,00 грн. (Сорок п'ять тисяч гривень 00 копійок) встановити плату за користування Кредитом в розмірі 22 (двадцять два) процентів річних по Кредитному договору.

30 травня 2008 року до Кредитного договору була укладена додаткова угода №2/1, згідно умов якої сторони дійшли згоди і вирішили підпункт 1.1.3 Кредитного договору викласти в наступній редакції, а саме: процентна ставка за користування Кредитом: 22,0 (двадцять два) % процентів річних.

31 жовтня 2008 року до Кредитного договору була укладена додаткова угода №2/2, згідно умов якої сторони дійшли згоди і вирішили підпункт 1.1.3 Кредитного договору викласти в наступній редакції, а саме: процентна ставка за користування Кредитом: 26,0 (двадцять шість)% процентів річних.

24 лютого 2009 року до Кредитного договору була укладена додаткова угода №3, згідно умов якої сторони дійшли згоди і вирішили пункти 2.6 та 2.7 Кредитного договору викласти в наступній редакції, а саме: п. 2.6. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно з 25 (двадцять п'ятого) по 30/31 (тридцяте/тридцять перше) число поточного місяця за період з дня перерахування з позичкового рахунку Позичальника грошових коштів на його поточний або інший вказаний Позичальником рахунок по останнє число включно місяця в якому надано кредит. В подальшому відсотки нараховуються щомісячно з 1 (першого) числа поточного місяця по останнє число включно поточного місяця, при повному погашенні кредиту - до дня погашення (не включно); п. 2.7. Позичальник сплачує відсотки за поточний календарний місяць на рахунок, вказаний Банком, щомісяця до 7 (сьомого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення (у тому числі дострокового) строкової заборгованості за Кредитом в повному обсязі.

22 лютого 2011 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №4 до Кредитного договору, умовами якої сторони дійшли згоди і вирішили продовжити строк дії Кредитного договору в сумі 500 000,00 грн. (п'ятсот тисяч гривень 00 копійок) до 22 лютого 2012 року.

17 березня 2011 року між Банком та Позичальником було укладено Додаткову угоду №5 до Кредитного договору, умовами якої сторони дійшли згоди і вирішили п.п. 1.1.3 Кредитного договору викласти в наступній редакції: п.п. 1.1.3. Процентна ставка за користування Кредитом: 23 (двадцять три) процентів річних.

22 лютого 2012 року між Банком та Позичальником було укладено Додаткову угоду №7 до Кредитного договору, умовами якої сторони дійшли згоди і вирішили п.п. 1.1.1, п.п. 1.1.2 та п.п. 1.1.3 Кредитного договору викласти в наступній редакції, а саме: п.п. 1.1.1. Кредит надається у вигляді відкличної повнолювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 400 000,00 грн. (Чотириста тисяч гривень 00 копійок); п.п. 1.1.2. Термін користування Кредитом до 22 лютого 2013 року; п.п. 1.1.3. Процентна ставка за користування Кредитом 23 (двадцять три) проценти річних.

Крім того, сторони дійшли згоди і вирішили п. 1.1 Кредитного договору доповнити підпунктом 1.1.4., а саме: у разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом встановити відсоткову ставку за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), на рівні не нижче 28 (двадцяти восьми) % річних.

Пунктом 6 даної додаткової угоди №7 від 22.02.2012 р. до Кредитного договору сторони домовились пункт 4.2 Кредитного договору доповнити підпунктом 4.2.11 наступного змісту: Щомісяця направляти на поточні рахунки, відкриті в АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК», грошові кошти (виручку від реалізації) в розмірі, пропорційному долі кредитів АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» в загальному кредитному портфелі позичальника. У разі невиконання цієї умови, банк після отримання квартальної звітності здійснює перерахування плати за кредит в межах строку користування, шляхом встановлення процентної ставки 25 (двадцяти п'яти) % річних.

Також даною додатковою угодою встановлено наступний графік зменшення ліміту кредитної лінії:

- строк: 30.11.2012 р., ліміт - 300 000,00 грн.;

- строк: 31.12.2012 р., ліміт - 200 000,00 грн.;

- строк: 31.01.2013 р., ліміт - 100 000,00 грн.;

- строк: 22.02.2013 р., ліміт - 0,00 грн.

21 серпня 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №8 до Кредитного договору, умовами якої сторони дійшли згоди і вирішили пункт 2.6 кредитного договору викласти в наступній редакції, а саме: нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісяця, при цьому: починаючи з 01.09.2012 р. Банк здійснює нарахування процентів за користування Кредитом за період: з 01.09.2012 р. по передостанній робочий день, включно, поточного місяця; в подальшому, проценти нараховуються за період з останнього робочого дня попереднього місяця по передостанній робочий день, включно, поточного місяця; при повному погашенні Кредиту (у тому числі достроковому) з останнього робочого дня попереднього місяця, до дня погашення (не включно).

Як встановлено господарським судом, позивач належним чином виконував свої зобов'язання щодо надання Кредиту. У відповідності до наданого в додатку до позовної заяви розрахунку заборгованості ПП «Агролайф» перед Банком за кредитним договором №20 від 22 лютого 2008 року станом на 18 травня 2013 року за основним зобов'язанням в період: з 12.03.2008 р. по 28.03.2013 р. сума виданих Позичальнику коштів становить 3 926 000,00 грн., що підтверджується наступними документами (копії наявні в матеріалах справи):

Заява Позичальника від 12.03.2008 р. (вх. № 322 від 12.03.2008 р.); Розпорядження операційному відділу від 12.03.2008 р.; Меморіальний ордер № 362 від 12.03.2008 р.;

Заява Позичальника від 13.03.2008 р. (вх. № 329 від 13.03.2008 р.); Розпорядження операційному відділу від 13.03.2008 р. Меморіальний ордер № 361 від 13.03.2008 р.;

Заява Позичальника від 14.03.2008 р. (вх. № 341 від 14.03.2008 р.); Розпорядження операційному відділу від 14.03.2008 р.; Меморіальний ордер № 344 від 14.03.2008 р.;

Заява Позичальника від 17.03.2008 р. (вх. № 351 від 17.03.2008 р.); Розпорядження операційному відділу від 17.03.2008 р.; Меморіальний ордер № 397 від 17.03.2008 р.;

Заява Позичальника від 22.05.2008 р. (вх. № 710 від 22.05.2008 р.); Розпорядження операційному відділу від 22.05.2008 р.; Меморіальний ордер № 300 від 22.05.2008 р.;

Заява Позичальника від 30.07.2008 р. (вх. № 1024 від 30.07.2008 р.); Розпорядження операційному відділу від 30.07.2008 р.; Меморіальний ордер № 323 від 30.07.2008 р.;

Заява Позичальника від 31.07.2008 р. (вх. № 1040 від 01.08.2008 р.); Розпорядження операційному відділу від 31.07.2008 р.; Меморіальний ордер № 347 від 31.07.2008 р.;

Заява Позичальника від 05.08.2008 р. (вх. № 1060 від 05.08.2008 р.); Розпорядження операційному відділу від 05.08.2008 р.; Меморіальний ордер № 305 від 05.08.2008 р.;

Заява Позичальника від 08.08.2008 р. (вх. № 1083 від 08.08.2008 р.); Розпорядження операційному відділу від 08.08.2008 р.; Меморіальний ордер № 316 від 08.08.2008 р.;

Заява Позичальника від 12.08.2008 р. (вх. № 1119 від 12.08.2008 р.); Розпорядження операційному відділу від 12.08.2008 р.; Меморіальний ордер № 331 від 12.08.2008 р.;

Заява Позичальника від 13.08.2008 р. (вх. № 1102 від 13.08.2008 р.); Розпорядження операційному відділу від 14.08.2008 р.; Меморіальний ордер № 335 від 14.08.2008 р.;

Заява Позичальника від 26.08.2008 р. (вх. № 1177 від 26.08.2008 р.); Розпорядження операційному відділу від 27.08.2008 р.; Меморіальний ордер № 858 від 27.08.2008 р.;

Заява Позичальника від 01.09.2008 р. (вх. № 2005 від 02.09.2008 р.); Розпорядження операційному відділу від 01.09.2008 р.; Меморіальний ордер № 803 від 01.09.2008 р.;

Заява Позичальника від 01.09.2008 р. (вх. № 2004 від 02.09.2008 р.); Розпорядження операційному відділу від 02.09.2008 р.; Меморіальний ордер № 820 від 02.09.2008 р.;

Заява Позичальника від 25.09.2008 р. (вх. від 25.09 2008 р.); Розпорядження операційному відділу від 25.09.2008 р.; Меморіальний ордер № 306 від 25.09.2008 р.;

Заява Позичальника від 18.11.2008 р. (вх. №2443 від 19.11.2008 р.); Розпорядження операційному відділу від 19.11.2008 р.; Меморіальний ордер № 324 від 19.11.2008 р.;

Заява Позичальника від 08.10.2010 р. (вх. № 1354 від 08.10.2010 р.); Розпорядження операційному відділу від 08.10.2010 р.; Меморіальний ордер № 311 від 08.10.2010 р.;

Заява Позичальника від 15.10.2010 р. (вх. № 1409 від 15.10.2010 р.); Розпорядження операційному відділу від 15.10.2010 р.; Меморіальний ордер № 360 від 15.10.2010 р.;

Заява Позичальника від 05.11.2010 р. (вх. № 1572 від 05.10.2010р.) Розпорядження операційному відділу від 05.10.2010 р.; Меморіальний ордер № 307 від 05.11.2010 р.;

Заява Позичальника від 09.11.2010 р. (вх. № 1601 від 09.11.2010р.) Розпорядження операційному відділу від 09.11.2010 р.; Меморіальний ордер № 350 від 09.11.2010 р.;

Заява Позичальника від 10.11.2010 р. (вх. № 1606 від 10.11.2010р.); Розпорядження операційному відділу від 10.11.2010 р.; Меморіальний ордер № 300 від 10.11.2010 р.;

Заява Позичальника від 29.11.2011 р.; Розпорядження операційному відділу від 29.11.2011 р.; Меморіальний ордер № 203/БЦВ від 29.11.2011 р.;

Заява Позичальника від 06.12.2011 р.; Розпорядження операційному відділу від 06.12.2011 р.; Меморіальний ордер № 201/БЦВ від 06.12.2011 р.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, в порушення умов договору, відповідач не виконав зобов'язання щодо своєчасного повернення основної суми кредиту за кредитним договором в повному обсязі, повернувши банку в період з 12.03.2008 р. по 28.03.2013 р. грошові кошти в сумі 3 536 500,00 грн. , що підтверджується наступними документами:

Платіжне доручення № 12 від 16.05.2008 р.;

Платіжне доручення № 47 від 2.5.07.2008 р.;

Платіжне доручення № 51 від 30.07.2008 р.;

Платіжне доручення № 55 від 01.08.2008 р.;

Платіжне доручення № 76 від 22.08.2008 р.;

Платіжне доручення № 79 від 27.08.2008 р.;

Платіжне доручення № 123 від 23.09.2008 р.;

Платіжне доручення № 122 від 23.09.2008 р.;

Платіжне доручення № 167 від 14.11.2008 р.;

Платіжне доручення № 252 від 06.10.2010 р.;

Платіжне доручення № 271 від 14.10.2010 р.;

Платіжне доручення № 278 від 19.10.2010 р.;

Платіжне доручення № 293 від 25.10.2010 р.;

Платіжне доручення № 13 від 18.11.2011 р.;

Платіжне доручення № 3 від 18.11.2011 р.;

Платіжне доручення № 11 від 21.11.2011 р.;

Платіжне доручення № 19 від 21.11.2011 р.;

Платіжне доручення № 18 від 21.11.2011 р.;

Платіжне доручення № 23 від 02.12.2011 р.;

Платіжне доручення № 24 від 02.12.2011 р.;

Платіжне доручення № 42 від 30.03.2012 р.;

Платіжне доручення № 96 від 28.12.2012 р.;

Платіжне доручення № 107 від 18.02.2013 р.;

Меморіальний ордер № 210/БМВ від 20.02.2013 р.;

Платіжне доручення № 110 від 25.02.2013 р.;

Меморіальний ордер № 208/БЦВ від 26.03.2013 р.;

Меморіальний ордер № 206/БМВ від 28.03.2013 р.

Враховуючи викладене, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за кредитом в сумі 389 500,00 грн. (3 926 000,00 грн. надані кредитні кошти - 3 536 500,00 грн. повернуті кошти).

Наявність вказаної заборгованості підтверджується також наявною в матеріалах справи банківською випискою по рахунку відповідача №20672024489001 за 28.03.2013 року.

У зв'язку з наявною простроченою заборгованістю, позивач звертався до відповідача 15.11.2012 року з листом щодо погашення заборгованості згідно встановленого графіку (вих. №549/046/01027), а також 28.01.2013 року з листом щодо переведення оборотів на рахунки в АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» (вих. № 13/046/01027).

Вказані листи були залишені без відповіді та реагування, заборгованість на користь позивача відповідачем сплачена не була, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України закріплено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем укладено договір, що за своєю правовою природою є кредитним договором.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти . До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України (позика), якщо інше не встановлено параграфом 2 (кредит) і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов кредитного договору №20 від 20.02.2008 року (в редакції додаткової угоди №7 від 22.02.2012 року) термін користування кредитом встановлено сторонами до 22 лютого 2013 року.

Як підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав взятого на себе за договором зобов'язання в повному обсязі у встановлений строк. Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо повернення кредиту доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Жодних документів (ні копій платіжних доручень, ні банківських виписок), які б свідчили про сплату вищевказаної заборгованості відповідачем сторонами суду не надано.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, виходячи з вищевикладених обставин справи, господарський суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 389 500,00 грн. є обґрунтованою, доведеною позивачем належними та допустимими доказами, не спростованою відповідачем і такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем нараховано відповідачу неустойку за невиконання основного зобов'язання в сумі 19 745,54 грн. за період з 01.12.2012 року по 17.05.2013 року.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо повернення кредиту доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 7.1 Кредитного договору, за порушення строків погашення заборгованості за Кредитом та/або строків сплати процентів за користування Кредитом та/або комісій Банк має право нараховувати Позичальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення. При розрахунку неустойки приймаються: рік - 365 (триста шістдесят п'ять) днів, місяць - рівний календарній кількості днів.

У відповідності до позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 21.11.2006р. у справі №47/628-05, при винесенні рішень суд має встановити правову природу відповідальності, яка передбачена сторонами у договорах.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою пунктом 7.1 договору сторони за порушення строків погашення заборгованості за Кредитом фактично передбачили стягнення пені за невиконання грошового зобов'язання.

При цьому господарський суд зазначає, що такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» вiд 22.11.1996 року № 543/96-ВР.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Проте, статтею 3 України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на вищевказане, належна до стягнення пеня повинна бути нарахована виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України та за період не більше 6 місяців дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що вірно здійснено позивачем згідно наданого ним розрахунку.

Перевіривши за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.» розрахунок пені за заявлений позивачем період господарський суд встановив, що він є арифметично вірним, а тому позовна вимога позивача про стягнення неустойки (пені) за невиконання основного зобов'язання у сумі 19 745,54 грн. підлягає задоволенню.

Приписами статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на те, що відповідач не подав докази, що підтверджують виконанням ним своїх зобов'язань, оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, виходячи з вищевикладених обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є правомірними, документально підтвердженими, відповідачем не спростованими.

Таким чином, з урахуванням поданої позивачем заяви вих. №5874/021-03 від 14.08.2013 року (вх. №17385 від 14.08.2013 року) про зменшення позовних вимог, позов підлягає задоволенню повністю у сумі 409 245,54 грн. , з яких 389 500,00 грн. заборгованість за основною сумою кредиту, 19 745,54 грн. неустойка (пеня) за невиконання основного зобов'язання.

Враховуючи викладене, судовий збір відповідно до ст. 44, ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Разом з тим, згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог (у розмірі переплаченої суми).

З огляду на викладене та враховуючи заяву позивача вих. №5874/021-03 від 14.08.2013 року (вх. №17385 від 14.08.2013 року) про зменшення позовних вимог, переплачена сума судового збору згідно платіжного доручення №04.1/авт від 27.05.2013 року, оригінал якого наявний в матеріалах справи, на підставі ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», підлягає поверненню Публічному акціонерному товариству «БРОКБІЗНЕСБАНК».

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Агролайф» (08631, Київська обл., Васильківський р-н, смт. Глеваха, вул. Київська, буд. 78, ідентифікаційний код 31952812) на користь Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» (03057, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 41, ідентифікаційний код 19357489) 389 500 (триста вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. заборгованості за основною сумою кредиту, 19 745 (дев'ятнадцять тисяч сімсот сорок п'ять) грн. 54 коп. неустойки за невиконання основного зобов'язання та 8 184 (вісім тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 91 коп. судового збору.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству «БРОКБІЗНЕСБАНК» (03057, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 41, ідентифікаційний код 19357489) з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у розмірі 37 (тридцять сім) грн. 48 коп. згідно платіжного доручення №04.1/авт від 27.05.2013 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №911/2271/13.

4. Оригінал рішення господарського суду Київської області, засвідчений гербовою печаткою, видати представнику позивача.

5. Копію рішення господарського суду Київської області надіслати відповідачеві.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.М. Антонова

Повне рішення складено 05.09.2013 року