Постанова

від 04.09.2013 по справі 5009/5003/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.09.2013р. справа №5009/5003/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБогатиря К.В. Склярук О.І., Ушенко Л.В. При секретарі: Савченко І.В. за участю представників сторін:

від боржника:не з'явився від кредитора: від скаржника:не з'явився не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області смт. Ювілейне Дніпропетровської області на ухвалу господарського судуЗапорізької області від 20.03.2013р. у справі№ 5009/5003/12 (суддя Юлдашев О.О.) за заявою кредиторатовариства з обмеженою відповідальністю «Славен» м.Дніпропетровськ до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю «Пульс АМ» м.Запоріжжя пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою від 02.01.2013р. господарський суд Запорізької області за заявою кредитора ТОВ «Славен» порушив провадження у справі про банкрутство ТОВ «Пульс АМ» на підставі ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі-Закон).

Постановою від 05.02.2013р. у справі № 5009/5003/12 господарський суд Запорізької області визнав боржника банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором ініціюючого кредитора.

Ухвалою від 20.03.2013р. господарський суд затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційній баланс, ліквідував банкрута та припинив провадження у справі.

Ухвала суду обґрунтована тим, що ліквідатором до реєстру вимог кредиторів було внесено вимоги тільки ініціюючого кредитора у сумі 16 080грн. основного боргу та 5 365грн. витрати на судовий збір, які залишились не погашеними через відсутність майна та грошових коштів у банкрута. Тому суд дійшов висновку про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута. Оскільки майна у банкрута не залишилось, суд вирішив ліквідувати товариство та припинити провадження у цій справі про банкрутство.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Дніпропетровська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу № 5009/5003/12 на новий розгляд до господарського суду Запорізької області. В обґрунтування доводів скаржник посилається на неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права. Також скаржник вважає, що ухвала про ліквідацію банкрута унеможливлює проведення конторюючим органом перевірки.

Ухвалою від 22.08.2013р. Донецький апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу до провадження.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила:

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст. 7 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

За змістом ч. 3 ст. 6, ч. ч. 1, 8 ст. 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором неплатоспроможності боржника документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство. На відміну від позовного провадження у справі про банкрутство належні докази безспірності вимог кредитора та неплатоспроможності боржника не можуть прийматися судом після порушення справи про банкрутство.

Як вбачається з заяви ініціюючого кредитора про банкрутство ТОВ «Пульс АМ» та доданих до неї документів підставами для порушення справи про банкрутство з урахуванням особливостей ст. 52 Закону є копії незасвідчених документів: копія простого векселя Серія АА № 2000441 від 28.09.2012р. на суму 16 080грн. зі строком погашення «за пред'явленням»; копія протесту про неоплату векселя №4721 від 07.12.2012р.; копія виконавчого напису нотаріуса від 07.12.2012р. №4722. Цей напис був пред'явлений для примусового виконання до Хортицького ВДВС Запорізького міського управління юстиції, за яким постановою від 10.12.2012р. відкрито виконавче провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням , про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру , були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Пунктом 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» роз'яснено, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка .

Як вбачається в матеріалах справи є копія Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.01.2013р. № 15581662, в якій в графі «Статус відомостей про юридичну особу» вказано «підтверджено», а у графі «Стан юридичної особи» внесена інформація про знаходження в стані припинення підприємницької діяльності (а.с.18).

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що поняття відсутності підприємницької діяльності боржника та процесу припинення підприємницької діяльності, який не завершено, не є тотожними, а відомості про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженими ними органами рішення про припинення підприємницької діяльності не свідчать про фактичну відсутність такої діяльності, як систематичної господарської діяльності боржника.

Крім того, відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не містить відомостей про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, запис в графі «Стан юридичної особи» «в стані припинення підприємницької діяльності» не є тотожнім запису «відсутність юридичної особи за місцезнаходженням». Ініціюючим кредитором не доведено належними доказами відсутність підприємницької діяльності боржника, тому колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком господарського суду про наявність підстав для визнання боржника банкрутом, в порядку ст. 52 Закону.

Отже, не зважаючи на недотримання ініціюючим кредитором вимог чинного законодавства, господарський суд Запорізької області визнав ТОВ "Пульс АМ" банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру, призначивши ліквідатором ініціюючого кредитора, в подальшому затвердив звіт та ліквідаційний баланс, припинив провадження у справі.

На відміну від позовного провадження у справі про банкрутство усі докази додаються до заяви про порушення справи, тому у разі відсутності необхідних документів, що підтверджують ознаки відсутнього боржника за ст. 52 Закону, які повинні доводитись в першому судовому засіданні, провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню як безпідставне порушене господарським судом.

Статтею 103 ГПК України передбачено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі.

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. передбачено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що від моменту порушення даної справи уся процедура банкрутства проводилася з порушенням вимог чинного законодавства, тому висновки суду першої інстанції про можливість визнання боржника банкрутом, затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі згідно ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є помилковими.

За таких обставин, ухвала господарського суду Запорізької області від 20.03.2013р. у справі № 5009/5003/12 про затвердження звіту та ліквідаційного балансу підлягає скасуванню, провадження у справі № 5009/5003/12 підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області смт. Ювілейне Дніпропетровської області на ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.03.2013р. у справі № 5009/5003/12 задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.03.2013р. про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі №5009/5003/12 скасувати.

Провадження у справі № 5009/5003/12 про банкрутство ТОВ «Пульс АМ» м.Запоріжжя припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.І. Склярук

Л.В. Ушенко

Надруковано: 6 прим.

1.боржнику

1.кредитору

1.скаржнику

1. у справу

1.ДАГС

1.ГСЗО