Рішення

від 03.03.2009 по справі 166-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

166-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

03.03.2009Справа №2-15/166-2009

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Центру електрозв'язку № 4 м. Керч Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (98300, АР Крим, м. Керч, вул.. Кірова, 1, ідентифікаційний код 22236588)

До  відповідача Риболовецького колгоспу імені Войкова (98300, АР Крим, м. Керч, с. Опасне, вул.. Мініна, 2а, ідентифікаційний код 03889095)

Про стягнення 1785,75 грн.

                                                                                                  Суддя ГС АР  Крим І.А.Іщенко

                                        представники:

Від позивача – Хіліоті В.В., довіреність № 23.07.2008 р., у справі

Від відповідача  - Абрамов І.Ю., ліквідатор

         Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” звернулось в особі Центру електрозв'язку № 4 м. Керч Кримської філії ВАТ «Укртелеком» до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Риболовецького колгоспу імені Войкова   про стягнення 1785,75 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті наданих послуг за період з лютого 2006 р. по грудень 2006 р. на суму 1785,75 грн., що стало приводом для звернення Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Центру електрозв'язку № 4 м. Керч Кримської філії ВАТ «Укртелеком» з позовом до суду для стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.

Відповідач у судовому засіданні та у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує, зазначає, що відповідач не здійснює господарської діяльності з 2004 р., відносно нього відкрита ліквідаційна процедура банкрутства. Позивачем не були заявлені кредиторські вимоги у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим вони мають вважатися погашеними, а отже у позові слід відмовити.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення  представників сторін, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним на підставі листа № 765 від 02.08.1978 р. про надання телефонного номера Риболовецькому колгоспу імені Войкова надавалися послуги телекомунікаційного зв'язку. (а.с. 9)

Проте, згідно пункту 5 статті 33 Закону України „Про телекомунікації”, пунктів 51, 61 Правил користування місцевим телефонним зв'язком, затверджених Постановою Кабінету міністрів України № 385 від 22.04.1997 р., пунктів 32, 40, 108, 184 Правил надання і отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Кабінетом міністрів України № 720 від  09.08.2005 р., відповідач своєчасно не провів оплату наданих телекомунікаційних послуг, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість за період з лютого 2006 р. по грудень 2006 р. у розмірі 1785,75 грн., що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Однак, в той же час, позивач в порушення норм чинного законодавства,  не представив суду жодного доказу виконання свого зобов'язання  щодо надання послуг,  не надано суду ані відповідних оборотних відомостей, розшифровок по переговорам, виставлених відповідачу рахунків на оплату наданих відповідачу послуг, доказів асткової оплати тощо, в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу  України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідно до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено поняття доказів у справі - це будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог а також у якості доказу виконання свого зобов'язання за договором щодо надання відповідних послуг представлений лише  лист голови правління рибколгоспу ім.. Войкова № 765 від 02.08.1978 р.

Отже, позивачем в порушення вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не представлено суду жодного доказу виконання ним своїх зобов'язань за договором перед відповідачем а отже і існування заборгованості відповідача саме за вказаний період.

          Ухвалами господарського суду від 09.01.2009 р., 26.01.2009 р., від  12.02.2009 р. на позивача був покладений обов'язок надати у судове засідання документи, зазначені в ухвалах господарського суду, необхідні для розгляду справи по суті, зокрема докази надання послуг за договором. Проте позивачем вказані вимоги суду були проігноровані.

Сторони також були попереджені про майнову відповідальність (штраф в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян) передбачену пунктом 5 статті 83 Господарського процесуального кодексу України за неявку в судове засідання та невиконання вимог ухвали Господарського суду.

Виходячи з викладеного, судом не вбачається можливим встановити наявність заборгованості, період її утворення, а отже чи є вона поточною або конкурсною з урахуванням того, що ухвалою ГС АР Крим від 17.11.2006 р. у справі № 2-4/18769-2006 було порушено провадження у справі про банкрутство Риболовецького колгоспу ім.. Войкова.

  За таких обставин, судом не вбачається достатніх обґрунтованих правових підстав для задоволення позову.

Витрати по оплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на позивача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49,  82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

          У позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.