Рішення

від 04.03.2009 по справі 5020-3/008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-3/008

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"04" березня 2009 р. справа № 5020-3/008

За позовом           Приватного підприємства “Охоронне агентство “СТРАЖ”

(99055,м. Севастополь, вул. Ген. Лебедя, б.8, кв.59)

до           Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОНУС ПЛЮС” (99011, м. Севастополь, вул. Очаковців, б.26, кв.1 )

про           стягнення заборгованості за договором про надання охоронних послуг у розмірі 58 533,58 грн.

Суддя Головко В.О.

Представники сторін:

позивач –Овсянников Д.В., довіреність № б/н від 12.12.08;

відповідач –не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство “Охоронне агентство “СТРАЖ” звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОНУС ПЛЮС” про стягнення заборгованості за договором про надання охоронних послуг у розмірі 52354,09 грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 12.01.2009 порушено провадження у справі.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання охоронних послуг № 3 від 01.02.2009. В процесі розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 58 533,58 грн., з яких сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції –53 211,52 грн., пеня –4730,73 грн., 3% річних –591,33 грн.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову; явку повноважних представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки не повідомив.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі. До того ж юридична особа не обмежена колом представників, яких вона може призначити для захисту своїх прав та законних інтересів у господарському суді.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

У зв'язку з викладеним, суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

01.02.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю “ТОНУС ПЛЮС” (Замовник) та Приватним підприємством “Охоронне агентство “СТРАЖ” (Охорона) був укладений договір на виконання охоронних послуг № 3 (далі –Договір), згідно з умовами якого Замовник доручає, а Охорона приймає на себе обов'язки по охороні будівельних об'єктів, що знаходяться за адресою: вул. Паркова,14; вул. Фадєєва,48 (арк. с. 11-13). Термін дії договору встановлений до 31.12.2008.

Відповідно до п. 2.1 Договору Охорона зобов`язана виставити протягом дії договору на охоронюваних об'єктах двох працівників охорони для чергування у вихідні і святкові дні з 8.00 до 7.00; в суботу з 13.00 до 8.00; в буденні дні з 16.00 до 7.00, а Замовник згідно з     п.2.3 Договору –створити належні умови для забезпечення збереження товарно-матеріальних цінностей, сприяти Охороні при виконанні нею своїх завдань і у вдосконаленні організації охорони об'єкту.

06.03.2008 була укладена додаткова угода до договору про надання охоронних послуг №3 від 01.02.2008, відповідно до якої Замовник доручає, а Охорона приймає на себе обов'язки по охороні будівельних об'єктів, що знаходяться за адресою: вул. Паркова,14 (Об'єкт №1); вул. Фадєєва, 8 (Об'єкт №2), житловий будинок за адресою: вул. Юмашева-Фадєєва (Об'єкт №3). Охорона також зобов'язувалась виставити протягом дії даного договору на охоронювальних об'єктах п'ять постів охорони (арк.с. 14).

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що оплата послуг проводиться в готівковій або безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Охорони. Замовник виплачує Охороні щомісячну грошову суму з розрахунку 8 (вісім) грн. на годину за 1 (одного) охоронця до 01 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 3.3 Договору у разі невчасної оплати Замовником послуг Охорони нараховується пеня у розмірі двох облікових ставок НБУ від суми заборгованості за кожний прострочений день.

Приватне підприємство “Охоронне агентство “СТРАЖ” сумлінно виконало прийняті на себе зобов`язання по охороні об'єктів, вказаних в Договорі і додатковій угоді, що підтверджується актами прийому-здачі виконаних робіт (арк.с. 17, 19, 21, 23, 25, 27, 29).

Відповідно до умов договору відповідач був зобов'язаний здійснити оплату отриманих послуг, але належним чином свої зобов'язання за договором не виконував, у зв`язку з чим в нього утворилася заборгованість перед позивачем.

16.09.2008 за вих.№16/09.08 позивачем на адресу відповідача надіслано листа з вимогою погасити заборгованість, яка станом на 15.09.2008 складала 32876,00 грн.        (арк.с. 31).

18.09.2008 за вих. № 356 на адресу позивача надійшов гарантійний лист, відповідно до якого відповідач визнав наявну заборгованість і гарантував погашення суми боргу до 25.09.2008 (арк.с. 32).

27.11.2008 позивачем вдруге на адресу відповідача надіслано листа з вимогою  погасити заборгованість, яка станом на 11.11.2008 складала 43756,00 грн. (арк.с. 33). Але, вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді.

На момент вирішення спору відповідач заборгованість не сплатив, доказів погашення заборгованості не надав, тому позивач був змущений звернутись до суду з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 58 533,58 грн., з яких сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції –53 211,52 грн., пеня –4730,73 грн., 3% річних –591,33 грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За умовами п.3.1. Договору Замовник виплачує Охороні щомісячну грошову суму з розрахунку 8 (вісім) грн. на годину за 1 (одного) охоронця до 01 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідач не виконав своїх зобов`язань за договором навіть після пред'явлення претензії, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОНУС ПЛЮС” суми основного боргу в розмірі 49228,00 грн. є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України, статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата пені.

Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

За змістом частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 (з наступними змінами і доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторони визначили в п. 3.1 Договору, що у разі невчасної оплати Замовником послуг Охорони нараховується пеня у розмірі двох облікових ставок НБУ від суми заборгованості за кожний прострочений день.

Позивачем нараховано пеню в розмірі 4730,73 грн.

Перевіривши розрахунок пені суд зазначає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим вимоги позивача щодо стягнення пені в розмірі 4730,73 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

За розрахунком позивача, здійсненим станом на 20.02.2009, з відповідача підлягає стягненню: 58 533,58 грн., з яких сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції –      53 211,52 грн., пеня –4730,73 грн., 3% річних –591,33 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційного відшкодування, 3% річних, керуючись вищезазначеними нормами, суд встановив, що розрахунок зроблений з додержанням вимог чинного законодавства.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 58 533,58 грн., з яких сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції –53 211,52 грн., пеня –4730,73 грн., 3% річних –591,33 грн.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 585,34 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОНУС ПЛЮС” (99011,                    м. Севастополь, вул. Очаковців, 26, кв. 1, р/р 26009035722502 в АКИБ КБ “УкрСиббанк”, МФО 351005, ОКПО 30475947, ИНН 304759427021 ) на користь Приватного підприємства “Охоронне агентство “СТРАЖ” (99055, м. Севастополь, вул. Ген. Лебедя, 8, кв. 59,  ЄДРПОУ 32520949, р/р 2600014695 у Крим. Респ. дир. “Райффайзен Банк Аваль”,                м. Севастополь, МФО 324021, ОКПО 32520949) заборгованість у розмірі 58 533,58 грн., з яких сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції –53 211,52 грн., пеня –       4730,73 грн., 3% річних –591,33 грн.; а також витрати по сплаті державного мита в сумі 585,34 грн., та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі         118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                    В.О. Головко

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

23.03.2009

РОЗСИЛКА:

1.          Приватне підприємство “Охоронне агентство “СТРАЖ”

(99055, м. Севастополь, вул. Ген. Лебедя, б.8, кв.59)  

2.          Товариство з обмеженою відповідальністю “ТОНУС ПЛЮС”

(99011, м. Севастополь, вул. Очаковців, б.26, кв.1)

3.          Справа

4.          Наряд