Рішення

від 25.03.2009 по справі 15/18пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/18пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

25.03.09 р.                                                                                                       Справа № 15/18пн                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Анадольпродукт” с. Ольгінка (код ЄДРПОУ 20349489)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Кредитінвестконсалтінг” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 35952153)

про визнання недійсною складської квитанції на зерно серії АТ № 354077 від 20.11.2008 р., реєстраційний номер 270

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, товариство з обмеженою відповідальністю “Велико-Анадольське хлібоприймальне підприємство” (код ЄДРПОУ 32583147)

за участю представників сторін:

від позивача: Гончар А.П. за довіреністю № 119 від 24.12.2008 р.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: Шипіцина Н.В. за довіреністю б/н від 25.03.2009 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Анадольпродукт” с. Ольгінка до товариства з обмеженою відповідальністю “Кредитінвестконсалтінг” м. Донецьк про визнання недійною складської квитанції на зерно серії АТ № 354077 від 20.11.2008 р., реєстраційний номер 270.

Ухвалою суду від 13.01.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/18пн, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії, до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, товариство з обмеженою відповідальністю “Велико-Анадольське хлібоприймальне підприємство”.

Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 03.03.2009 р. строк вирішення спору продовжено до 10.04.2009 р.

У порушення вимог ухвал суду від 13.01.2009 р., 10.02.2009 р., 03.03.2009 р. відповідач в судові засідання 10.02.2009 р., 03.03.2009 р., 25.03.2009 р. не з'явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. В матеріалах справи міститься довідка Державного комітету статистики України Головного управління статистики у Донецькій області № 14/4-20/617 від 17.02.2009 р., з якої вбачається, що ТОВ „Кредитінвестконсалтінг”, ідентифікаційний код 35952153, зареєстровано за адресою: 83017, м. Донецьк, вул. Овнатаняна, 16-А. Позивачем вказана у позовній заяві інша адреса відповідача, та, що зазначена в договорі між сторонами: 83017, м. Донецьк, пр. Театральний, 21. За цими адресами суд направляв відповідачу ухвали суду.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.  

Представниками позивача та третьої особи у судовому засіданні заявлено клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників позивача та третьої особи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

10.07.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Анадольпродукт” (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю “Велико-Анадольське хлібоприймальне підприємство” (третя особа) був укладений договір складського зберігання зерна № 1/10/07. Згідно даного договору поклажодавець (позивач) зобов'язався передати зерно, а зерновий склад (третя особа) зобов'язався прийняти його на зберігання на умовах, визначених даним договором. Зерно, передане поклажодавцем зерновому складу, не переходить у власність зернового складу. За цим договором позивач передав третій особі на зберігання 1500 тон соняшника та 1500 тон зернових за певну плату. Завірена копія договору складського зберігання додана до позову.

19.11.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Анадольпродукт”  (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю “Кредитінвестконсалтінг” (відповідач) було укладено договір купівлі-продажу № 86, згідно якого продавець (позивач) зобов'язався передати у власність покупця (відповідач) товар та документи на нього згідно умов договору, а покупець зобов'язався оплатити вказаний товар в порядку, розмірі та строки, передбачені даним договором. Завірена копія цього договору міститься в матеріалах справи.

Пунктом 2 даного договору передбачені наступні характеристики товару: найменування – соняшник, кількість – 200,00 тон, ціна за одиницю – 1300,00 грн., в т.ч. ПДВ, загальна сума – 260000,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п. 4.1 даного договору покупець зобов'язався оплатити товар протягом 4 банківських днів після переоформлення товару на ТОВ „Велико – Анадольському ХПП” (третя особа).

Згідно п.п. 5.1, 5.2, 5.3 даного договору передача товару відповідно до умов договору здійснюється переоформленням товару за складською квитанцією на картку покупця. Переоформлення товару здійснюється на ТОВ „Велико – Анадольському ХПП”. Товар передається за накладними.

Тобто сторони в договорі чітко визначили момент настання виконання грошового зобов'язання покупцем (відповідачем) – після переоформлення товару. Фактично переоформлення товару здійснювалось шляхом документального оформлення складської квитанції на зерно серії АТ № 354077 від 20.11.2008 р., якою підтверджувалось, що зерновий склад ТОВ „Велико – Анадольське ХПП” прийняв на зберігання на підставі договору складського зберігання соняшник 2008 року збирання урожаю, заліковою та фізичною вагою 200000,00 кг, державного стандарту ГОСТ 22391-89, вологістю 8,0, з зерновою домішкою 5,8, сміттєвою домішкою 3,0 тощо. Факт переоформлення товару крім вказаної складської квитанції підтверджується довіреністю № 1 від 19.11.2008 р., виданою на відповідну особу позивача, та довіреністю № 093 від 20.11.2008 р., виданою на відповідну особу відповідача. Завірені копії вказаних документів містяться в матеріалах справи.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ч.1 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Даним договором купівлі-продажу встановлена оплата товару протягом 4 банківських днів після переоформлення товару, тобто після оформлення складської квитанції. Оскільки складська квитанція була оформлена 20.11.2008 р. строк виконання грошового зобов'язання для відповідача наступив у період з 21.11.2008 р. по 26.11.2008 р. включно (з урахуванням вихідних днів).

Статтею 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу  господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, ніяких доказів, які б свідчили про оплату відповідачем товару згідно договору купівлі-продажу № 86 від 19.11.2008 р. до суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов'язання оплатити вартість переоформленого товару на суму 200000,00 грн. у встановлений договором купівлі-продажу строк. Тобто відповідач не виконав свої договірні зобов'язання перед позивачем.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 6.1 договору за порушення строків оплати протягом 4 банківських днів складська квитанція анулюється на користь продавця.

В даному випадку анулювання складської квитанції є видом господарсько-правової відповідальності, який сторони передбачили в  даному договорі купівлі-продажу.

Продавець здійснив необхідні дії для отримання складської квитанції на зерно серії АТ № 354077 від 20.11.2008 р., реєстраційний № 270 в добровільному порядку для її анулювання. Позивач направив відповідачу претензію № 991 від 03.12.2008 р. (завірена копія претензії міститься в матеріалах справи) з вимогою безспірного повернення складської квитанції на зерно серії АТ № 354077 від 20.11.2008 р., реєстраційний № 270 для її анулювання. Факт направлення претензії відповідачу підтверджується завіреною копією поштового відправлення. Але, як стверджує позивач, відповідач станом на теперішній час відповідь на претензію не надіслав. Це робить неможливим безперешкодне розпорядження позивачем належним йому товаром.

Згідно п. 24 ст. 1 Закону України „Про зерно та ринок зерна в Україні” складські документи на зерно – товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов'язання  зернового складу повернути його володільцеві такого документа.

Відповідно до п. 1.1 Положення про обіг складських документів на зерно складськими документами на зерно є складська квитанція, просте та подвійне складські свідоцтва.

Пунктом 1.3 цього ж Положення передбачено, що бланки складських документів на зерно є бланками документів суворої звітності.

Згідно розділу 3 „Обіг складських квитанцій” цього ж Положення складська квитанція є документом, який після набрання чинності цим положенням замінює прибуткову квитанцію (форма ПК-13) і який видається зерновим складом при прийнятті кожної партії зерна на зберігання та заповнюється у двох примірниках. Поряд з використанням складської квитанції на зерно дозволяється як виняток до 1 серпня 2003 року використання прибуткової квитанції форми ПК-13. Підставою для видачі складської квитанції на зерно є угода про зберігання зерна, укладена між зерновим складом і поклажодавцем, та факт прийняття зерна на зберігання. Оригінал першого примірнику складської квитанції вручається поклажодавцю. Оригінал другого примірнику складської квитанції зберігається зерновим складом. При витребуванні зерна складська квитанція повертається поклажодавцем зерновому складу в обмін на документ, який посвідчує відвантаження зерна складом. На повернутій складській квитанції та на її другому примірнику, який зберігався на зерновому складі, проставляються відмітки "Погашено", про що робиться відповідний запис у Реєстрі складських документів на зерно. Погашені оригінали складських квитанцій та їх другі примірники зберігаються на зерновому складі протягом трьох років з дня їх погашення.

Відповідно до Технічного регламенту зернового складу, затвердженого наказом Мінагрополітики України 15.06.2004 р. № 228, обіг складських документів на зерно – регламентоване використання складських документів на зерно, що включає процедури одержання бланків, їх заповнення, реєстрації, видачі, передачі іншим особам, пред'явлення зерновому складу для витребування зерна, їх погашення та архівного зберігання. Складські документи на зерно виписуються не пізніше наступного робочого дня після прийняття зерна на зберігання і передаються поклажодавцям. Зерновий склад зобов'язаний виписувати складські документи окремо для кожного класу зерна; на вимогу власника зерновий склад зобов'язаний виписувати окремі складські документи на будь-яку частину зданого на зберігання зерна. Нові складські документи на зерно видаються власнику зернових культур в обмін на раніше виписані. Складська квитанція на зерно оформляється на підставі реєстрів товарно-транспортних накладних на партію прийнятого на зберігання зерна й видається власнику зерна в разі, коли власник зерна не вимагає видачі простого або подвійного складського свідоцтва на зерно. Складська квитанція на зерно не може передаватися іншим суб'єктам ринку зерна. Після письмового повідомлення, отриманого від поклажодавця, про втрату складського документа зерновий склад за письмовим зверненням визнаного судом власника зерна протягом одного дня повинен видати на заміну втраченого новий складський документ на зерно. У цьому разі штамп „Погашено” ставиться на оригіналі другого примірника втраченого документа, про що робиться відповідний запис у Реєстрі складських документів на зерно.

У даному конкретному випадку відповідач не оплатив вартості товару згідно договору купівлі-продажу, не повернув позивачу товар та не пред'явив зерновому складу складську квитанцію на зерно серії АТ № 354077 від 20.11.2008 р., реєстраційний № 270 для її анулювання (погашення). Згідно довідки ТОВ „Велико – Анадольське ХПП” № 68 від 18.12.2008 р. відгрузка соняшнику в кількості 200000,00 кг за складською квитанцією серії АТ № 354077 від 20.11.2008 р., реєстраційний № 270 на ТОВ „Кредитінвестконсалтинг” не здійснювалась. Тобто, товар знаходиться на складі на зберіганні. Довідка в оригіналі додана до позовної заяви.

У зв'язку з застосуванням положення п. 6.1 договору купівлі-продажу № 86 позивачем складська квитанція вважається анульованою, що виключає право відповідача вимагати від третьої особи видачі йому зерна за вказаною складською квитанцією. Відповідно до ст. 334 ч. 1, 2 абзац 2 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно. Будь-яких інших умов переходу права власності вказаний договір купівлі-продажу не встановлює. Таким чином, суд дійшов висновку, що анулювання складської квитанції припиняє право власності покупця на отриманий від продавця товар.

Враховуючи особливості законодавчо встановленого порядку обігу складських квитанцій, позивач фактично не має можливості розпоряджатися належним йому товаром. Це спонукало позивача звернутися до господарського суду з вимогою визнати недійсною складську квитанцію на зерно серії АТ № 354077 від 20.11.2008 р., реєстраційний № 270.

25.03.2009 р. позивач надав до суду уточнену позовну заяву за вх. № 02-41/12735, в резолютивній частині якої просить суд: визнати недійсним договір купівлі-продажу; визнати „погашеною” складську квитанцію на зерно серії АТ № 354077 від 20.11.2008 р., реєстраційний № 270; визнати право власності на 200000,00 кг зерна соняшнику за ТОВ „Анадольпродукт”.

25.03.2009 р. позивач надав до суду заяву про зміну предмету позову за вх. № 02-41/12986, в якій просить суд визнати відсутнім право ТОВ „Кредитінвестконсалтинг” на отримання 200000,00 кг зерна соняшнику за складською квитанцією на зерно серії АТ № 354077 від 20.11.2008 р., реєстраційний № 270.

Згідно ст. 22 ГПК України суд прийняв заяву про зміну предмету позову стосовно складської квитанції та в подальшому розглядав змінені позовні вимоги. Суд не прийняв до розгляду заяву позивача про визнання договору недійсним та про визнання права власності, тому як це є додаткові позовні вимоги, які мають іншу правову підставу, первісно позивачем не заявлялися, тому не можуть бути прийняті судом до розгляду згідно ст. 22 ГПК України.

Відповідач будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав.

Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням подані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню. Право у ТОВ „Кредитінвестконсалтинг” на отримання від третьої особи 200000,00 кг зерна соняшнику за складською квитанцією на зерно серії АТ № 354077 від 20.11.2008 р., реєстраційний № 270, відсутнє.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати відсутнім право ТОВ „Кредитінвестконсалтинг” на отримання від товариства з обмеженою відповідальністю “Велико-Анадольське хлібоприймальне підприємство” 200000,00 кг зерна соняшнику за складською квитанцією на зерно серії АТ № 354077 від 20.11.2008 р., реєстраційний № 270.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Кредитінвестконсалтінг” (юридична адреса: 83017, м. Донецьк, вул. Овнатаняна, 16-А; код ЄДРПОУ 35952153; інші відомості в матеріалах справи відсутні) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Анадольпродукт” (юридична адреса: 85730, Донецька область, с. Ольгінка, вул. Кірова, 41; код ЄДРПОУ 20349489; розрахунковий рахунок 260012802 в ОД “Райффайзен Банк Аваль” м. Донецьк, МФО 335076) витрати по сплаті державного мита у розмірі 85,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

В судовому засіданні 25.03.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                            Богатир К.В.