Рішення від 04.03.2009 по справі 12/5-09-86

12/5-09-86

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" березня 2009 р.Справа  № 12/5-09-86

Позивач: Закрите акціонерне товариство Компанія „Райз”

Відповідача: Селянське (фермерське) господарство "Ангеліна"

про стягнення 17545,70 грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Селіванов С.А.–довіреність від 12.11.2008р.

від відповідача: Дегтяренко В.С. –голова, в судове засідання 04.03.2009 р. не з'явився.

          СУТЬ СПОРУ: Позивач, Закрите акціонерне товариство Компанія „Райз”, звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Ангеліна" заборгованість  розмірі 17545,70 грн. у т.ч. 10338,72 грн. боргу за поставлений товар, 1502,60 грн. - відсотки за користування товарним кредитом, 724,10 грн. - пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, 4135,49 грн. - збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, 844,79 грн. - 28% річних за неправомірне користування коштами. В якості забезпечення позову позивач просить накласти арешт на майно боржника на суму позовних вимог.

          Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволені в повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, але у судове засідання не з'явився, поважності підстав неявки суду не надав, своє право на захист не використав.

          В судовому засіданні оголошувались перерви –16.02. 2009 р. та 23.02.2009 р.

          Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

          21.05.2008 р. між Закритим акціонерним товариством Компанією „Райз” (Постачальник) та Селянським (фермерським) господарством "Ангеліна" (Покупець) укладено договір поставки на умовах товарного кредиту № 8468-013 (далі –Договір).

          Відповідно до п.1.1 Договору Постачальник в терміни, що визначені договором, зобов'язується передати у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі –Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар і оплатити його вартість (ціну), сплативши за нього визначену Договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов Договору.

          Згідно з п.1.2. Договору найменування  Товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки Покупцю, гривнева вартість Товару та її доларовий еквівалент, порядок та термін оплати вартості Товару ( в т.ч. тієї частини вартості Товару, яка оплачується авансом, а також частини, яка оплачується на умовах відстрочення платежів) та нарахованих відсотків, інші умови, погоджені сторонами –визначені в договорі та специфікації (додатки № 1 та № 1а), яка складає невід'ємну частину Договору.

Таким чином, відповідно до умов п.п.1.1-1.2 даного договору та додатків до нього, позивач зобов'язався поставити відповідачу товари виробничо-технічного призначення, а останній зобов'язався оплатити його відповідно до умов Договору.

          Позивач виконав взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару у повному обсязі на загальну суму 9931,13 грн., що підтверджується наступними документами: видаткова накладна №ВН-10038-00947 від 21.05.08 р., довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей серії НБИ № 646358 від 21.05.08 р.; видаткова накладна №ВН-10038-00948 від 21.05.08 р.

Згідно п.2.5 Договору вартість (ціна) частини товару, яка оплачується на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, сплачується Покупцем в наступні терміни: перший платіж не пізніше –01.09.2008 року. Терміни сплати, визначені в цьому пункті застосовуються в разі, якщо інші терміни оплати відстрочених платежів не будуть встановлені сторонами в додатку №1а.

          Пунктом 2.6 названого договору встановлено, що товар (його вартість (ціна), в т.ч. ПДВ), отриманий Покупцем у власність на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, визнається товарним кредитом. За користування товарним кредитом, покупець сплачує на користь постачальника проценти. Умови щодо процентів за користування товарним кредитом викладені в п.п.2.7-2.12. договору та в додатку № 1а.

          Відповідно до умов п.2.7 договору строк користування товарним кредитом починається з дня, наступного за днем отримання Товару Покупцем та закінчується днем, в який згідно договору підлягає оплаті сума (або її частина) відстроченого платежу. Проценти за користування товарним кредитом нараховуються Покупцем та підлягають сплаті в термін, визначений договором для сплати останнього відстроченого платежу. В цей же термін сторони підписують акт надання (приймання-передачі) послуг товарного кредитування.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач 22.05.2008 р. в рахунок оплати вартості поставленого Товару сплатив Позивачу грошові кошти у сумі 2719,73 грн., що підтверджується ПКО № 32 від 22.05.2008 р.

У зв'язку з невиконанням взятого на себе зобов'язання щодо оплати вартості товару, станом на 09.01.2009р. у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 10338,72 грн.

Згідно акту б/н нарахування % за товарний кредит № 8468-023 від 21.05.2008 р. позивачем нараховані відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 1502,60 грн., у зв'язку з чим, з врахуванням часткової сплати заборгованості, станом на 11.04.2007р. борг відповідача перед позивачем, у т.ч. відсотки за користування товарним кредитом, склав 11841,32 грн.

У відповідності до п.7.3 Договору Покупець за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або процентів за користування товарним кредитом, сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника пеню в розмірі 0,3%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення.

Відповідно до п.7.4 названого договору Покупець відшкодовує збитки, завдані Постачальнику невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов'язань по цьому договору. Сторони встановлюють розмір збитків постачальника в твердій сумі 50 % вартості (ціни) товару. Збитки відшкодовуються в повній сумі понад неустойку (штраф).

Частиною 5 ст.225 Господарського кодексу України встановлено, що сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами. Не допускається погодження між сторонами зобов'язання щодо обмеження їх відповідальності, якщо розмір відповідальності для певного виду зобов'язань визначений законом.

Відповідно до ч.2 ст.232 цього кодексу законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли: допускається стягнення тільки штрафних санкцій; збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції; за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції.

Отже, сторонами спірної угоди визначений заздалегідь за взаємною згодою розмір збитків, що підлягає відшкодуванню, в твердій сумі 50 % вартості (ціни) товару.

Проте, Відповідачем на вимогу суду не надано доказів отримання останнім збитків.

Пунктом 7.5 договору встановлено, що покупець, у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків, сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 28% річних з простроченої суми.

Внаслідок порушення відповідачем взятого на себе зобов'язання щодо оплати заборгованості за отриманий товар, враховуючи часткову оплату товару, станом на 03.12.2008 р. у Відповідача утворилась заборгованість на загальну суму 17545,70 грн., у т.ч. 11841,32 грн. боргу за поставлений товар та відсотки за користування товарним кредитом, 724,10 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, 4135,49 грн. збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, 844,79 грн. - 28% річних за неправомірне користування коштами.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про часткову відмову у задоволені позовних вимог з наступних підстав:

          Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

          Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу  України).

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

          Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Приписи статті 623 Цивільного кодексу України вказують на те, що боржник який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, проте розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, у відповідності п.2. цієї ж статті, доказується кредитором.

          Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Проте, на вимогу суду позивач не надав доказів отримання ним збитків.

          Стосовно вимог позивача про накладення арешту на майно відповідача суд відмовив у задоволенні з підстав того, що позивач не надав суду жодного доказу того, що невжиття запобіжних заходів приведе до утруднення або взагалі до неможливості виконання судового рішення.

          Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені норми матеріального права, наданий позивачем розрахунок, позовні вимоги закритого акціонерного товариства компанії "Райз" підлягають задоволенню в частині стягнення 13 410, 21 грн. з яких: 11 841,32 грн. борг за поставлений товар та відсотки за користування товарним кредитом, 724,10 грн. - пеня за прострочення виконання грошового зобов'язання, 844,79 грн. - 28% річних за неправомірне користування коштами.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті держмита пропорційно задоволеним вимогам у сумі 134,10 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах на суму 118грн.

Керуючись ст.ст. 32,33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. У позові відмовити частково.

2. Стягнути з селянського (фермерського) господарства "Ангеліна" (66430, Одеська область, Ананьєвський район, с. Великобоярка, код ЄДРПОУ 21001334)  на користь закритого акціонерного товариства компанії "РАЙЗ" (03143, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 152; п/р26005250016675 в ВАТ “Укрексімбанк”, м. Київ, МФО 322313, код 13980201) заборгованість на загальну суму 13410 (тринадцять тисяч чотириста десять) грн. 21 коп., витрати по сплаті держмита на суму 134 (сто тридцять чотири) грн. 10 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах на суму 118(сто вісімнадцять)грн.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                       Цісельський О.В.