12/23-09
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
10.03.09р.
Справа № 12/23-09
За позовом Закритого акціонерного товариства "СОЛДІ І КО", м. Київ
до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
Третя особа: Інспекція Державного архітектурного будівельного контролю у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
про визнання права власності на нерухоме майно.
Суддя Жукова Л.В.
при секретарі Леда І.С.
Представники сторін :
Від позивача: Залужна Н.І. довіреність від 17.12.2008р.
Від відповідача: Решетник О.А. довіреність № 7/11-2460 від 08.01.2009р.
Від третьої особи: Компанець А.Л. довіреність № 10/1120 від 20.08.2008р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач просить визнати за ним право власності на нерухоме майно, що розташоване у м. Дніпропетровську по вул. Донецьке шосе, 186:
- А-3 адміністративно-складський комплекс з прибудовами А1-1, А2-1, А3-1, А4-1, А5-1, а-1, а2-1, а3-1 та надбудовами над А-3, над А1-1 загальною площею 5994, 2 кв.м.;
- а- ганок
- а1- ганок
- а2- ганок
- І –мостіння
- ІІ –мостіння
без додаткових актів вводу в експлуатацію.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08.09.2005р. позивачеві було надано в оренду земельну ділянку по вул. Поштовій в районі будинку 139 у м. Дніпропетровська, якій в подальшому за розпорядженням міського голови було присвоєно адресу –м. Дніпропетровськ, вул. Донецьке шосе, 186. Цільове використання земельної ділянки за договором було визначено –оптова торгівля та складське господарство, термін дії договору встановлений – три роки. У 2007р. позивачеві було надано дозвіл ДАБК Дніпропетровської міської ради № 185/07 на виконання будівельних робіт по будівництву адміністративно-складського комплексу на зазначеній вище земельній ділянці. Позивачем протягом 2007-2008р.р. було здійснено будівництво адміністративно-складського комплексу, вартість якого склала 2 963 300 грн. Збудований об'єкт нерухомого майна відповідає архітектурним, будівельним, пожежним, санітарним та екологічним нормам і правилам про що свідчить технічний висновок за результатами обстеження будівельних конструкцій і є придатним для подальшої експлуатації. Вказаний висновок складений ТОВ фірмою «Технологія», яке діє на підставі ліцензії АВ № 195627, яка видана Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України з терміном дії з 28.12.2006р. до 28.12.2011р. Також, зазначений вище висновок містить посилання на відповідність вищезазначеного адміністративно-складського комплексу вимогам ДБН та є безпечним для експлуатації, а тому просить визнати за ним право власності на вищезазначене нерухоме майно без додаткових актів введення його в експлуатацію, виходячи з вимог ст.ст. 331, 328, 376 ЦК України, п.1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004р. № 1243, додатку 1 до п.2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5.
Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позов просить суд прийняти рішення згідно з чинним законодавством, відповідно до матеріалів справи та при умові відповідності самочинно збудованого об'єкту будівельно-технічним нормам посилаючись на те, що позивачеві за договором оренди земельної ділянки від 08.09.2005р. була надана в оренду земельна ділянка по вул. Поштовій в районі будинку 139 у м. Дніпропетровську, якій в подальшому розпорядженням голови міської ради було присвоєно поштову адресу: м. Дніпропетровськ, вул. Донецьке шосе, 186. Цільове використання земельної ділянки за цим договором визначено –оптова торгівля та складське господарство, термін дії договору встановлено –три роки. Наказом від 27.04.2007р. № 7 позивачу було затверджено проектну документацію, для виконання будівельних робіт 27.12.2007р. Інспекцією ДАБК міської ради було надано дозвіл № 185/07. На підставі наданих позивачеві документів, у період дії договору оренди земельної ділянки, позивачем було побудовано нежитлову будівлю відповідно до цільового призначення землі, яка відповідає будівельно-технічним нормам та є безпечним до експлуатації, що підтверджується відповідним висновком, який складено ТОВ «Технологія». У відзиві відповідач зазначає, що відповідно до ст. 328, ст. 331, ч. 5 ст. 376 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) речі зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна); на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечує, у запереченнях зазначає, що Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008р. № 923, встановлює механізм та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Пунктом 2 згаданого Порядку передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється комісією і полягає у підтвердженні нею готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, комунікацій та споруд інженерної і транспортної інфраструктури, їх інженерно-технічного оснащення та забезпечення, пускових комплексів, черг будівництва або закінчені будівництвом об'єкти відповідно до погодженої та затвердженої у встановленому порядку проектної документації. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата видачі зареєстрованого інспекцією ДАБК свідоцтва, яке є підставою для укладення договорів про постачання на об'єкти будівництва необхідних для їх функціонування ресурсів (води, газу, тепла, електроенергії), включення даних про такі об'єкти будівництва до державної статистики звітності та оформлення права власності на них.
У судовому засіданні оголошувалася перерва до 10.03.2009р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд –
ВСТАНОВИВ :
Рішенням сесії ІУ скликання Дніпропетровської міської ради від 13.07.2005р. № 517/29 «Про передачу Закритому акціонерному товариству «Солді і Ко»земельної ділянки по вул. Поштовій в районі будинку № 139 (Індустріальний район) в оренду для проектування та будівництва адміністративно-складського комплексу» було затверджено проект відведення земельної ділянки площею 0,8829га (кадастровий номер 1210100000:04:246:0026) і передано її Закритому акціонерному товариству «Солді і Ко»в оренду на три роки для проектування та будівництва адміністративно-складського комплексу, код цільового використання землі (УКЦВЗ 1.11.2 (оптова торгівля та складське господарство) по вул. Поштовій в району будинку № 139 (а.с.60-61).
08.09.2005р. Закритому акціонерному товариству «СОЛДІ І КО» на підставі вищезгаданого рішення Дніпропетровської міської ради було надано в оренду земельну ділянку по вул. Поштовій в районі будинку 139 у м. Дніпропетровську, кадастровий номер 1210100000:04:246:0026 площею 0,8829га за цільовим призначенням –оптова торгівля та складське господарство терміном дії - на три роки, що підтверджується договором оренди землі (а.с.55-59).
29.11.2006р., 01.06.2007р., 27.12.2007р. Інспекцією Держархбудконтролю Закритому акціонерному товариству «СОЛДІ І КО» видавались дозволи № 404/2006, № 185/2007, № 185/07 на виконання будівельних робіт по будівництву адміністративно-складського комплексу по вул. Поштовій в районі будинку № 139 (Індустріальний район). Зі змісту наданих дозволів видно, що термін їх дії встановлений був - до 01.02.2007р., до 31.12.2007р., до 24.10.2008р. відповідно. (а.с. 64, 75-76).
Позивач, на підставі зазначених дозволів, здійснив будівництво адміністративно-складського комплексу та виконав увесь комплекс робіт з благоустрою прилеглої території з урахуванням існуючого озеленення, відведення атмосферних осадків, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією договору підряду № 81-РС/2006 від 02.11.2006р. за яким замовником будівництва виступав позивач, тобто ЗАТ «СОЛДІ І КО».
Згідно наказу позивача № 7 від 27.04.2007р. затверджено проектно-кошторисну документацію у зв'язку з будівництвом адміністративно-складського комплексу за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Поштова, в районі будинку № 139 за яким вартість об'єкту склала 2 963 300 грн. ( а.с. 68).
14.07.2008р. розпорядженням міського голови № 1049-р адміністративно-складському комплексу по Донецькому шосе присвоєно адресу –Донецьке шосе, 186 (а.с. 66).
Таким чином, судом встановлено, що позивач здійснив самочинне будівництво без належно дозволу (враховуючи, що термін дії дозволу від 27.12.2007р. № 185/07 сплинув 24.10.2008р.) та без належно затвердженого проекту на земельній ділянці, яка знаходиться у позивача у користуванні на підставі договору оренди землі від 08.09.2005р. ( а.с.60-61).
Факт того, що об'єкт нерухомого майна - адміністративно-складський комплекс по вул. Донецьке шосе, 186 у м. Дніпропетровську є самочинним будівництвом підтверджується також і копією листа управління - інспекції Дніпропетровського архітектурно-будівельного контролю від 20.01.2009р. № 18/3 про те, що інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради позивачеві видавався дозвіл № 185/07 від 27.12.2007р. на виконання будівельних робіт з будівництва адміністративно-складського комплексу з терміном дії дозволу до 24.10.2008р., проте будівельні роботи були завершені 15.12.2008р., документи про продовження терміну дії дозволу на виконання будівельних робіт до управління-інспекції ДАБК не надходили. (а.с. 91).
Згідно до п.3.13 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Держбуду України від 05.12.2000р. № 273, якщо дозвіл на виконання будівельних робіт не було завчасно продовжено після закінчення його терміну, то таке будівництво вважається самовільним.
Також, наявність самочинно збудованого позивачем нерухомого майна підтверджується і відмітками у технічному паспорті складеному КП «ДМБТІ»станом на 15.08.2008р. про те, що нежитлові приміщення: А-3 адміністративно-складського комплекс з прибудовами А1-1, А2-1, А3-1, А4-1, А5-1, а-1, а2-1, а3-1 та надбудовами над А-3, над А1-1 загальною площею 5994, 2 кв.м.; а- ганок; а1- ганок; а2- ганок; І –мостіння; ІІ –мостіння підлягають узаконенню. ( а.с.14-25).
Пунктом 1 ст. 331 ЦК України передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Пунктом 3 ст. 376 ЦК України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб (п. 5 ст. 376 ЦК України).
Згідно до п.1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1243 від 22.09.2004р. прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності відповідного об'єкту до експлуатації та його відповідності нормативним вимогам.
Відповідно до наявного в матеріалах справи технічного висновку за результатами обстеження будівельних конструкцій адміністративно-складського комплексу, розташованого по вул. Донецьке шосе № 186 в м. Дніпропетровську, який виконано Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Технологія», (яке діє на підставі ліцензії АВ № 195627 виданої Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, термін дії якої встановлено з 28.12.2006р. до 28.12.2011р.) встановлено, що на підставі проведеного обстеження будівельних конструкцій будівля адміністративно-складського комплекту ( літер А-3) з прибудовами (літери А1-1; А2-1; А3-1; А4-1; А5-1; а-1; а1-1; а2-1; а3-1) з ганками (літери а4, а5, а6), і враховуючи фактичний стан конструкцій зроблено висновок про те, що основні несучі конструкції (фундаменти, стіни, перекриття, перемички пространственний каркас) знаходяться в хорошому стані (категорія І), відповідають будівельним нормам і придатні до подальшої експлуатації(а.с.26-54).
Враховуючи наведені вище норми чинного законодавства України, надані висновки щодо відповідності самочинно побудованого адміністративно-складського комплексу будівельним нормам та можливості подальшої його експлуатації, суд находить підстави достатніми для визнання права власності за позивачем на вищезазначене нерухоме майно без додаткових актів вводу в експлуатацію.
При цьому, судом враховується те, що договір оренди земельної ділянки від 08.09.2005р. було укладено строком на три роки на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 13.07.2005р. № 517/29.
Частиною 3 ст. 33 Закону України „Про оренду землі” передбачено, що уразі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
Так, судом у ході судового розгляду цієї справи встановлено, що на день розгляду цього спору, земельна ділянка площею 0,8829га, що розташована по вул.. Донецьке шосе, 186 у м. Дніпропетровську перебуває у користуванні у позивача та останнім прийняті заходи щодо продовження дії зазначеного договору оренди землі, що підтверджується заявою позивача, яка отримана відповідачем 08.02.2007р. (а.с.65).
Відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про намір відповідача станом на 10.03.2009р. розірвати договір оренди земельної ділянки від 08.09.2005р. укладений з позивачем на зазначену вище земельну ділянку. Навпаки, в судовому засіданні та у відзиві представник відповідача не заперечував проти визнання права власності на вищезазначене нерухоме майно за позивачем.
За викладеного, суд дійшов висновку про те, що договір оренди земля від 08.09.2005р. укладений між відповідачем та позивачем продовжений на той самий строк і на тих самих умовах виходячи з наведених вище норм ст. 33 Закону України „Про оренду землі”.
При цьому, судом також враховано те, що право міської ради, як власника спірної земельної ділянки, не порушується, оскільки відповідно до ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Таким чином, підставою надання землі в оренду є волевиявлення особи, яка має право розпоряджатися земельною ділянкою (власника землі). Таке волевиявлення відповідної ради оформляється рішенням ради. Рішення міської ради про передачу позивачу спірної земельної ділянки в оренду було прийнято, тобто міська рада реалізувала своє право розпорядження землею (прийняттям рішення від 13.07.2005р. №517/29) . Цим рішенням встановлено і цільове використання земельної ділянки –для оптової торгівлі та складського господарства, будівництва адміністративно-складського комплексу. Отже, у даному випадку, земельна ділянка не може використовуватися на інші цілі, оскільки позивачем здійснено на ній будівництво адміністративно-складського комплексу.
Крім того, суд вважає за необхідне судові витрати покласти на позивача з урахуванням відсутності вини відповідача у проведенні позивачем самочинного будівництва.
Керуючись п. 1ст. 331, п.1, п.3, п. 5, ст. 376 Цивільного Кодексу України, ст. 33 Закону України „Про оренду землі”, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
1. Визнати за Закритим акціонерним товариством «СОЛДІ І КО»(04073, м. Київ, вул. Сирецька, 28/2, ЄДРПОУ 33858429)- право власності на нерухоме майно, що розташоване у м. Дніпропетровську по вул. Донецьке шосе, 186:
- А-3 адміністративно-складський комплекс з прибудовами А1-1, А2-1, А3-1, А4-1, А5-1, а-1, а2-1, а3-1 та надбудовами над А-3, над А1-1 загальною площею 5994, 2 кв.м.;
- а- ганок
- а1- ганок
- а2- ганок
- І –мостіння
- ІІ –мостіння
без додаткових актів вводу в експлуатацію.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Суддя
Л.В. Жукова
Рішення підписано 16.03.2008р. відповідно до ст.ст. 84, 85 ГПК України.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 17.03.2009 |
Оприлюднено | 11.04.2009 |
Номер документу | 3330208 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні