Постанова

від 23.03.2009 по справі 14/52-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

14/52-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 23 березня 2009 р.                                                                                    № 14/52-08  

                    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. –головуючого,

Ковтонюк Л.В.,

Чабана В.В. - доповідач,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної

скаргиПриватного підприємства "Беркут-Транс", м. Вінниця

напостанову Житомирського апеляційного господарського суду від 20.11.08

у справігосподарського суду Вінницької області №14/52-08

за позовом Приватного підприємства "Беркут-Транс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Вінавтотранс", м. Вінниця

простягнення 3 543,46грн.

за участю представників сторін:

від ПП "Беркут-Транс" –не з'явилися,

від ТОВ "Вінавтотранс" –не з'явилися.

                                                  Рішенням господарського суду Вінницької області від 07.07.08 (суддя Залімський І.Г.) позов задоволено частково.

Прийнято відмову позивача від позову в частині стягнення 131,39грн. штрафних санкцій. Стягнуто з ТОВ "Вінавтотранс" на користь Приватного підприємства "Беркут-Транс" 2 983,27грн. основного боргу, 390,65грн. інфляційних втрат, 38,15грн. - 3% річних, 23,75грн. витрат, пов'язаних із зверненням до Головного управління статистики у Вінницькій області для отримання і подачі суду довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ та відповідні судові витрати. В частині стягнення 500грн. збитків, пов'язаних із витратами на юридичну допомогу, відмовлено.

          Житомирський апеляційний господарський суд (судді: Ляхевич А.А., Вечірко І.О., Зарудяна Л.О.) переглянув вказане рішення і постановою від 20.11.08 скасував його в задоволеній частині: в цій частині в позові відмовив.

          В решті рішення залишено без змін.

          Приватне підприємство "Беркут-Транс" вважає постанову такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить її скасувати, а рішення залишити без змін.

          Перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України,

ВСТАНОВИВ:

          Приватне підприємство "Беркут-Транс" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом, а в подальшому з уточненнями до нього, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінавтотранс" 2 983,27грн. боргу, 390,65грн. інфляційних втрат, 38,15грн. - 3%річних, 500грн. витрат на юридичну допомогу, 27,94грн. витрат за отримання довідки з управління статистики, та 150грн. за отримання довідки з банківської установи.

          Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на те, що 29.08.03 Приватне підприємство "Беркут-Транс" за усною домовленістю реалізувало ТОВ фірма "Вінавтотранс" запасні частини для автомобілів на суму 5 485,78грн., що підтверджується видатковою накладною №0000001467 від 19.08.03 та довіреністю на їх отримання №236701 серії ЯЖК від 07.08.03, однак оплата за отриманий товар відповідачем проведена лише частково, внаслідок чого і створилась заборгованість.

Оскільки, за твердженням позивача, строк сплати за товар сторонами не був визначений, він, відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України пред'явив вимогу про погашення боргу, проте відповідач це не зробив. Тому позивач просить стягнути суму боргу –2 983,27грн., штрафні санкції в сумі 131,39грн., 390,65грн. інфляційних, 3% річних, що за підрахунками позивача складає 38,15грн., 500грн. витрат на юридичні послуги.

Заявою без номера і дати, позивач просив стягнути з відповідача понесені ним збитки в сумі 27,94грн. за отримання з органів статистики довідки та 150грн. за отримання довідки з банку.

До розгляду справи по суті позивач відмовився від вимог, в частині стягнення 131,39грн. штрафних санкцій.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, господарський суд Вінницької області виходив з того, що основна сума боргу, інфляційні та проценти річних позивачем доведені.

Що стосується витрат на юридичну допомогу та на отримання довідки з органів статистики та банку, то місцевий господарський суд зазначив, що ці витрати не є судовими витратами в розумінні ст. 44 ГПК України, тому підстав для їх стягнення немає.

Заперечення відповідача відносно відмови в позові у зв'язку з пропуском строку позовної давності, місцевим господарським судом відхилено.

Житомирський апеляційний господарський суд за апеляційною скаргою відповідача переглянув вказане рішення і постановою від 20.11.08 в задоволеній частині скасував його та в цій частині відмовив в позові за пропуском строку позовної давності.

Постанова мотивована тим, що позивач передав відповідачеві  спірні запчастини по накладній 29.08.03, а позов про стягнення боргу за них заявив лише в травні 2008 року.

За висновком апеляційної інстанції, в даному випадку перебіг строку позовної давності, відповідно до п. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України почався саме з дати передачі запчастин і згідно ст. 257 ЦК України закінчився 29.08.06.

А оскільки, відповідач на підставі ст. 267 Цивільного кодексу України просив застосувати строк позовної давності, то суд і застосував його.

Скаржник вважає, що цей строк починається з дати заявлення ним вимоги про погашення боргу, тобто з 12.12.07, тому, на його думку він не пропустив строк позовної давності.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки.

Пунктом п'ятим ст. 261 згаданого Кодексу встановлено, що за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Таке право у позивача виникло з часу передачі запчастин, тобто з 29.08.03, оскільки сторони не визначили інший строк виконання зобов'язання щодо сплати за продукцію.

За таких обставин апеляційна інстанція обгрунтовано відмовила в позові за пропуском строку позовної давності.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

                    Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 20.11.08 у справі №14/52-08 господарського суду Вінницької області залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного підприємства "Беркут-Транс" –без задоволення.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань

СуддяЛ.В. Ковтонюк

СуддяВ.В. Чабан