Ухвала

від 02.09.2013 по справі 6-27031ск13

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У х в а л а

і м е н е м у к р а ї н и

02 вересня 2013 року м. Київ Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Попович О.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Заплавської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 про встановлення факту належності заповіту та визнання права власності на земельну ділянку по праву спадкування за заповітом; зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Заплавської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, про визнання заповіту недійсним,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачів, обґрунтовуючи його тим, що за заповітом його матері - ОСОБА_4 він є спадкоємцем її майна, що складається із земельної ділянки площею 4,060 га. У встановлений законом строк він звернувся до нотаріальної контори для оформлення спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено, оскільки заповіт не відповідає вимогам законодавства та містить орфографічні помилки, тому просив встановити факт належності заповіту ОСОБА_4 та визнати за ним право власності на земельну ділянку.

У грудні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до відповідачів, обґрунтовуючи його тим, що заповіт ОСОБА_4, складений 11 жовтня 1996 року є недійсним, оскільки посвідчений посадовою особою, яка не була уповноважена посвідчувати заповіти у Заплавській сільській раді.

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 11 березня 2013 року задоволено позов ОСОБА_5.

Встановлено факт, що заповіт від імені ОСОБА_6, посвідчений Заплавською сільською радою народних депутатів Магдалинівського району Дніпропетровської області від 11 жовтня 1996 року, зареєстрований в реєстрі за № 74, складений ОСОБА_4.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, площею 4,060 га, яка розташована на території Заплавської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ДП №055095 від 10 вересня 2004 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 01041230157, кадастровий № 1222383000-01-001-0110.

Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2013 року рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 11 березня 2013 року скасовано в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку і в цій частині винесено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 11 березня 2013 року змінено в частині визначення суми судового збору та стягнуто з ОСОБА_3 судовий збор в розмірі 114,70 грн.

В решті рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 11 березня 2013 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2013 року в частині скасування рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 11 березня 2013 року про визнання за ним права власності на земельну ділянку.

До касаційної скарги скаржником додана заява про поновлення строку на касаційне оскарження рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2013 року із зазначенням причини пропуску процесуального строку.

Вивчивши заяву про поновлення строку на касаційне оскарження зазначених судових рішень, вважаю, що вона підлягає задоволенню, оскільки скаржником зазначена поважна причина пропуску процесуального строку на касаційне оскарження.

Відповідно до ч. 2 ст. 325 ЦПК України у разі пропущення строку, встановленого частиною першою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк.

Вивчивши касаційну скаргу, ознайомившись із змістом судового рішення, вважаю, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або не достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Із змісту оскаржуваного судового рішення убачається, що скарга є необґрунтованою, і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя - доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись ч. 2 ст. 325, п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и л а :

Поновити ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2013 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Заплавської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 про встановлення факту належності заповіту та визнання права власності на земельну ділянку по праву спадкування за заповітом; зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Заплавської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, про визнання заповіту недійсним, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого суду України О.В. Попович

з розгляду цивільних і кримінальних справ