Рішення

від 16.03.2009 по справі 5020-3/088

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-3/088

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"16" березня 2009 р. справа № 5020-3/088

За позовом                     Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрімпорт КV”

                              (65031, м. Одеса, вул. Агрономічна, 205)

до відповідача:           Товариства з обмеженою відповідальністю “Ален”

                              (99011, м. Севастополь, вул. Геловані, 12-А)

                              (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 42 а)

про стягнення заборгованості в розмірі 119 464,34 грн.,

суддя Головко В.О.

Представники сторін:

позивача – не з`явився;

відповідача – Слободенюк А.В., представник, довіреність б/н від 04.03.2009.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрімпорт КV” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ален” про стягнення заборгованості в розмірі 119 464,34 грн., з яких: сума основного боргу 110514,88 грн., пеня –4823,46 грн., сума відшкодування банківського проценту за користування кредитом –3523,99 грн., сума відсотків за користування грошовими коштами 602,01 грн.

          Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки щодо оплати за отриманий товар. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою від 16.01.2009 позовну заяву прийнято до розгляду суддею Головко В.О., порушено провадження у справі №5020-3/088.

Позивач явку уповноважених представників у судові засідання 05.03.2009 та 16.03.2009 не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки не повідомив.

  Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З метою дотримання встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строку розгляду спору спір розглядається за відсутністю представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 16.03.2009 провадження у справі в частини вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Ален” суми основного боргу у розмірі 110514,88 грн. –припинено на підставі пункту 11 частини 1 статті 80 Господарського кодексу України –за відсутністю предмета спору, у зв'язку з наданням відповідачем доказів сплати суми основного боргу.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд –

ВСТАНОВИВ:

12.02.2008 між ТОВ „Укрімпорт КV” (Постачальник) та ТОВ „Ален” (Покупець) був укладений договір поставки №292/ПС (SДГ_000017) (далі –Договір) з протоколом розбіжностей, за яким Постачальник зобов'язався передати, а Покупець прийняти та оплатити поставлений товар у строки, обумовлені договором.

Згідно з пунктом 1.2 Договору предметом поставки за договором є товар в  асортименті, кількості та вартості, які визначені сторонами у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору.

Пунктом 2.2 Договору встановлено, що поставка товару здійснюється у строк, що не перевищує 5 діб з моменту отримання замовлення від покупця.

Пунктом 6.1 Договору передбачений обов'язок Покупця провести оплату за отриманий товар протягом 45 календарних днів з моменту отримання ним товару.   

Відповідно до пункту 10.2 Договір вступає в дію з моменту підписання сторонами та діє протягом одного року.   

На виконання своїх договірних зобов'язань позивач здійснював на користь відповідача поставки товару.

Відповідно до видаткових накладних №SPH_000486, №SPH_000485, №SPH_000484, №SPH_000483, №SPH_000482, №SPH_000481 від 22.07.2008; №SPH_000542, №SPH_000543, №SPH_000544, №SPH_000545, №SPH_000546, №SPH_000547, №SPH_000548, №SPH_000549, №SPH_000550, №SPH_000551, №SPH_000552, №SPH_000554 від 05.08.2008; №SPH_000584, №SPH_000585                    від 12.08.2008;  №SPH_000603, №SPH_000604, №SPH_000605, №SPH_000606, №SPH_000607, №SPH_000608 від 20.08.2008; №SPH_000639, №SPH_000640, №SPH_000641,  №SPH_000642 від 27.08.2008; №SPH_000658, №SPH_000660, №SPH_000661, №SPH_000662, №SPH_000663, №SPH_000664, №SPH_000665, №SPH_000659 від 02.09.2008;  №SPH_000696, №SPH_000697 від 09.09.2008;  №SPH_000713, №SPH_000714 від 10.09.2008; №SPH_000686, №SPH_000717, №SPH_000718, №SPH_000719, №SPH_000721, №SPH_000722, №SPH_000723, №SPH_000724,  №SPH_000725, №SPH_000726 від 16.09.2008; №SPH_000753, №SPH_000754, №SPH_000765, №SPH_000766 від 25.09.2008; №SPH_000782, №SPH_000783, №SPH_000786, №SPH_000787, №SPH_000788, №SPH_000789, №SPH_000790 від 30.09.2008; №SPH_000809, №SPH_000819, №SPH_000820 від 07.10.2008; №SPH_000822, №SPH_000823 від 09.10.2008; №SPH_000829, №SPH_000830, №SPH_000831, №SPH_000832, №SPH_000833 від 14.10.2008; №SPH_000852, №SPH_000857, №SPH_000879, №SPH_000880, №SPH_000881, №SPH_000882, №SPH_000883  позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму            110514,88 грн.

Постачання товару було здійснено Постачальником у повному обсязі, що підтверджується підписом та печаткою ТОВ „Ален” на видаткових накладних. Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання за договором перед відповідачем у повному обсязі.

Відповідно до наданих відповідачем доказів оплати суми основного боргу в розмірі 11514,88 грн. –акту звірення взаєморозрахунків, підписаних сторонами станом на 19.01.2009, а також платіжних доручень №10600 від 24.02.2009 та №10719 від 03.03.2009 судом встановлено, що відповідач у процесі розгляду справі суму основного боргу перед позивачем погасив. Ухвалою суду від 16.03.2009 суд припинив провадження у справі №5020-3/088 у вказаній частині позовних вимог.  

 Позивачем також заявлена до стягнення з відповідача неустойка (пеня) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у сумі 4823,46 грн., з посиланням на  пункт 7.1 Договору.

 Суд вважає, що вимога позивача у цій частині необґрунтована, та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

 Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено: платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

 Суд відхиляє доводи відповідача про те, що відповідальність у вигляді сплати неустойки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, передбачена сторонами у пункті 7.1 Договору, оскільки вказаний пункт Договору передбачає відповідальність постачальника за порушення умов поставки товару.  

Отже, сторонами у Договорі не встановлено відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, тому суд вважає вимогу позивача у цій частині позову необґрунтованою, та такою, що не підлягає задоволенню.  

Крім того, позивачем заявлена до стягнення з відповідача сума відшкодування банківського проценту за користування кредитом у розмірі 3523,99 грн. Суд вважає, що вимога позивача у цій частині необґрунтована, та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено: кожна  сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У Договорі сторонами не узгоджено відшкодування з покупця банківського проценту за користування кредитом. Також у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позов у цій частині вимог.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Цивільного кодексу).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 Цивільного кодексу УРСР та 625 Цивільного кодексу України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних – платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Позивачем на суму простроченої заборгованості за період з 05.09.2008 по 12.12.2008 нараховані 3% річних (сума відсотків за користування чужими коштами) у розмірі 602,01 грн. Вказана сума перевірена судом, вимоги позивача у цій частині підлягають задоволенню.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 602,01 грн. –3% річних (плата за користування чужими коштами).

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Ален” (99011,             м. Севастополь, вул. Геловани, 12-А, 99011, м. Севастополя, вул. Леніна, 42а,                      п/р 2600200015788 в СФ ВАТ „Державний Експортно-імпортний Банк України”, МФО 384968, код у ЄДРПОУ 19182647) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Укрімпорт КV” (65031, м. Одеса, вул. Агрономічна, 205,                          п/р 2600831123201 у ФАБ „Південий” у м. Одеса, МФО 328964, код у ЄДРПОУ 21029367) заборгованість у сумі 602,01 грн. (шістсот дві грн. 01 коп.); витрати по сплаті державного мита у сумі 6,02 грн. (шість грн. 02 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 7,94 грн. (сім грн. 94 коп.).   

    Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

         3.  В частині стягнення пені в розмірі 4823,46 грн. та відшкодування банківського проценту за користування кредитом в сумі 3523,99 грн. – в позові відмовити.

          Суддя                                                                                                             В.О. Головко

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84

Господарського процесуального кодексу України

і підписано 21.03.2009

Розсилка:

1.          Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрімпорт КV”

          (65031, м. Одеса, вул. Агрономічна, 205)

2.          Товариство з обмеженою відповідальністю “Ален”

          (99011, м. Севастополь, вул. Геловані, 12-А)

          (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 42 а)

3.          Справа

4.          наряд