Рішення

від 03.03.2009 по справі 33/76

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/76

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  33/76

03.03.09

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом               товариства  з обмеженою відповідальністю «Авто-Лайф»

до                            Комунального підприємства «Автотранспортник»Деснянської районної в           м. Києві ради

про                           стягнення 92 559,82 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:      Очеретюк О.О. –представник за довіреністю б/н  від 05.01.2009 року;                    

від відповідача:  Голубєва-Хахуда М.В. –представник за довіреністю № 25 від 02.02.2009 року;                     

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Лайф»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства «Автотранспортник»Деснянської районної в м. Києві ради про стягнення боргу в сумі 92 559,82 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23.02.2006 року сторони уклали договір № 3 про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу.

Відповідно п. 1.1 договору виконавець (позивач) зобов'язується у відповідності до умов даного договору проводити технічне обслуговування та/чи ремонт належних чи орендованих замовником дорожніх транспортних засобів (ДТЗ), а замовник (відповідач) зобов'язується приймати роботи чи послуги та оплачувати їх вартість на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1. договору послуги з ремонту та обслуговуванню ДТЗ –надалі послуги, надаються виконавцем по зверненню замовника.

Згідно з п. 2.4. договору передання-прийняття ДТЗ до технічного обслуговування і ремонту здійснюється на станції технічного обслуговування виконавця, про що складається акт передання-прийняття ДТЗ для надання послуг з технічного обслуговування та ремонту, який є невід'ємною частиною договору.

Збереження ДТЗ під час надання послуг здійснюється на території виконавця.

Виконуючи свої зобов'язання за договором позивач надав відповідачеві послуги, зазначені в нарядах-замовленнях, які мають силу акту виконаних робіт,:

- № Н000009082 - відкритий 16.06.2006 року, закритий 21.06.2006 року на підставі заявки № 3000011411 (довіреність ЯМД № 879017 від 08.06.2006 р.);

- № Н000012928 - відкритий 19.01.2007 року, закритий 07.02.2007 року на підставі заявки № 300023102 (довіреність ЯМЮ № 860879 від 29.01.2007 р.);

- № Н000013365 - відкритий 14.02.2007 року, закритий 16.02.2007 року на підставі заявки № 300023632 (довіреність ЯМЮ № 860881 від 08.02.2007 р.);

- № Н000013257 - відкритий 08.02.2007 року, закритий 27.02.2007 року на підставі заявки № 300023510 (довіреність ЯМЮ № 860887 від 20.02.2007 р.);

- № Н000012657 - відкритий 25.12.2006 року, закритий 19.01.2007 року на підставі заявки № 300022975 (довіреність ЯМЮ № 860872 від 10.01.2007 р.);

- № Н000014781 - відкритий 23.04.2007 року, закритий 24.04.2007 року на підставі заявки № 300025342 (довіреність ЯМЮ № 860901 від 24.04.2007 р.);

- № Н000014034 - відкритий 22.03.2007 року, закритий 22.03.2007 року на підставі заявки № 300024428 (довіреність ЯМЮ № 860893 від 22.03.2007 р.).

Підпис представника відповідача в нарядах-замовленнях свідчить про те, що претензій до вартості, якості виконаних робіт, встановлених запчастин та використаних матеріалів відповідач не має.

П. 3.14. договору передбачено, що розрахунковими документами, що засвідчують надання послуг є: акт передання-приймання ДТЗ (його складових) після надання послуг з технічного обслуговування та ремонту; наряд-замовлення з додатками; документ про сплату послуг; податкова накладна (для юридичних осіб).

Згідно з п. 3.9. договору оплата наданих виконавцем послуг здійснюється замовником за рахунком, складеним на підставі узгодженого сторонами наряд-замовленням.

Відповідач не оплатив надані послуги згідно названих вище нарядів-замовленнь в сумі 35 582,87 грн.

Відповідно до п. 3.10. договору замовник зобов'язується здійснити остаточну оплату за виконані роботи, встановлені запасні частини і використані витратні матеріали не пізніше 14 календарних днів з моменту повідомлення Майстром-приймальником виконавця про завершення ремонту (обслуговування).

24.11.2008 року позивач відправив відповідачеві претензію № 193 з проханням оплатити заборгованість.

Згідно п. 6.2. договору в разі несвоєчасної оплати послуг та запасних частин виконавцю. Замовник сплачує пеню в розмірі 0,2% від суми боргу за кожен день прострочення зобов'язання.

Керуючись п. 6.2. договору позивач нарахував відповідачеві пеню у сумі 41 774,29 грн. позивач також нарахував відповідачеві 3 % річних у сумі 1 716,75 грн. та індекс інфляції у сумі 13 485,91 грн.

На час подання позовної заяви загальна сума боргу позивача перед відповідачем становить 92 559,82 грн.

У судове засідання 03.03.2009 року представник позивача з'явився та виконав вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 33/76 від 26.01.2009 року, надав пояснення по справі та  просив позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість в сумі 35 582,87 грн., пеню у сумі 41 774,29 грн., 3 % річних у сумі 1 716,75 грн. та індекс інфляції у сумі 13 485,91 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 925,60 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

У судове засідання представник відповідача з'явився, надав пояснення по справі відповідно до яких позов визнав частково.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з перерахунком судом розміру пені, індексу інфляції та трьох процентів річних.

23.02.2006 року сторони уклали договір № 3 про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу.

Відповідно п. 1.1 договору виконавець (позивач) зобов'язується у відповідності до умов даного договору проводити технічне обслуговування та/чи ремонт належних чи орендованих замовником дорожніх транспортних засобів (ДТЗ), а замовник (відповідач) зобов'язується приймати роботи чи послуги та оплачувати їх вартість на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1. договору послуги з ремонту та обслуговуванню ДТЗ –надалі послуги, надаються виконавцем по зверненню замовника.

Згідно з п. 2.4. договору передання-прийняття ДТЗ до технічного обслуговування і ремонту здійснюється на станції технічного обслуговування виконавця, про що складається акт передання-прийняття ДТЗ для надання послуг з технічного обслуговування та ремонту, який є невід'ємною частиною договору.

Збереження ДТЗ під час надання послуг здійснюється на території виконавця.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Виконуючи свої зобов'язання за договором позивач надав відповідачеві послуги, зазначені в нарядах-замовленнях, які мають силу акту виконаних робіт,:

- № Н000009082 - відкритий 16.06.2006 року, закритий 21.06.2006 року на підставі заявки № 3000011411 (довіреність ЯМД № 879017 від 08.06.2006 р.);

- № Н000012928 - відкритий 19.01.2007 року, закритий 07.02.2007 року на підставі заявки № 300023102 (довіреність ЯМЮ № 860879 від 29.01.2007 р.);

- № Н000013365 - відкритий 14.02.2007 року, закритий 16.02.2007 року на підставі заявки № 300023632 (довіреність ЯМЮ № 860881 від 08.02.2007 р.);

- № Н000013257 - відкритий 08.02.2007 року, закритий 27.02.2007 року на підставі заявки № 300023510 (довіреність ЯМЮ № 860887 від 20.02.2007 р.);

- № Н000012657 - відкритий 25.12.2006 року, закритий 19.01.2007 року на підставі заявки № 300022975 (довіреність ЯМЮ № 860872 від 10.01.2007 р.);

- № Н000014781 - відкритий 23.04.2007 року, закритий 24.04.2007 року на підставі заявки № 300025342 (довіреність ЯМЮ № 860901 від 24.04.2007 р.);

- № Н000014034 - відкритий 22.03.2007 року, закритий 22.03.2007 року на підставі заявки № 300024428 (довіреність ЯМЮ № 860893 від 22.03.2007 р.).

Підпис представника відповідача в нарядах-замовленнях свідчить про те, що претензій до вартості, якості виконаних робіт, встановлених запчастин та використаних матеріалів відповідач не має.

П. 3.14. договору передбачено, що розрахунковими документами, що засвідчують надання послуг є: акт передання-приймання ДТЗ (його складових) після надання послуг з технічного обслуговування та ремонту; наряд-замовлення з додатками; документ про сплату послуг; податкова накладна (для юридичних осіб).

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі  вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 3.9. договору оплата наданих виконавцем послуг здійснюється замовником за рахунком, складеним на підставі узгодженого сторонами наряд-замовленням.

Відповідно до п. 3.10. договору замовник зобов'язується здійснити остаточну оплату за виконані роботи, встановлені запасні частини і використані витратні матеріали не пізніше 14 календарних днів з моменту повідомлення Майстром-приймальником виконавця про завершення ремонту (обслуговування).

В установлений договором термін відповідач не оплатив надані послуги, згідно вказаних вище нарядів-замовлень, в сумі 35 582,87 грн.

Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачає, якщо (строк) термін виконання боржником обов'язку не встановлений, то кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

24.11.2008 року позивач відправив відповідачеві претензію № 193 з проханням оплатити заборгованість.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України  та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 35 582,87 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п. 6.2. договору в разі несвоєчасної оплати послуг та запасних частин виконавцю. Замовник сплачує пеню в розмірі 0,2% від суми боргу за кожен день прострочення зобов'язання.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розрахунок пені:

Період нарахуванняСума заборгованості, грн.Кількість днів простроченняСтавка НБУ, %Сума  пені, грн.

09.05.07.-01.06.07.35 582,87238,5%381,20

01.06.07.- 09.11.07.35 582,871628 2 526,83

Загальна сума пені за перерахунком суду становить 2 908,03 підлягає стягненню.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок розміру індексу інфляції:

35 582,87грн.*100,6*102,2*101,4*100,6*102,2*102,9*102,2*102,1*102,9*102,7*103,8*103,1*101,3*100,8*99,5*99,9*101,1*101,7*101,5(%) = 49 057,70 грн.

49 057,70 –35 582,87 = 13 474,84 грн.,

За перерахунком суду розмір індексу інфляції становить 13 474,84 грн. та підлягає задоволенню.

Розрахунок розміру трьох відсотків річних:

35 582,87*3%/365*587 = 1 716,75 грн.

Розмір трьох процентів річних становить 1 716,75 грн. та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно пп.а п.2 статті 3 Декрету КМ України «Про державне мито» ставка державного мита встановлюються із заяв, що подаються до господарських судів із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки, ціна позову становить 53 682,49 грн., тому сума державного мита –536,82 грн.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Автотранспортник»Деснянської районної в м. Києві ради (02097, м. Київ, вул. Радунська, 18; р/р 26004301382000 у Ватутінській філії ПІБ, МФО 3222283, код ЄДРПОУ 32106047) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Лайф» (02660, м. Київ, вул. Крайня, 1; р/р 2600003697 у АБ «Кліринговий Дім»МФО 300647, код ЄДРПОУ 31571086) суму основного боргу в розмірі 35 582 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят дві) грн. 87 коп., пеню у сумі 2 908 (дві тисячі дев'ятсот вісім) грн. 03 коп., 3 % річних у сумі 1 716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) грн. 75 коп., індекс інфляції у сумі 13 474 (тринадцять тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 84 коп., витрати  по сплаті державного мита в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 82 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

       Суддя                                                                                                        С.М.Мудрий